РМ (усно). Зображення пейзажів природи й душі в “Осінньої пісні” П. Верлена (розмаїття українських перекладів) - Франція - ПЕРЕХІД ДО МОДЕРНІЗМУ. ВЗАЄМОДІЯ СИМВОЛІЗМУ Й ІМПРЕСІОНІЗМУ В ЛІРИЦІ

Мета — формувати компетентності: предметні (знання про символізм як художній напрям; знання провідних мотивів творчості П. Верлена; розуміння неповторності й естетичної насиченості вірша “осіння пісня”, обізнаність із українськими перекладами цього твору; уміння аналізувати поетичні твори; культуру мовлення; аналітичне мислення; декламаційні вміння; творчі здібності; естетичний смак); ключові (уміння вчитися: навички самостійної роботи; прагнення нових знань; комунікативну: навички роботи в групі й колективі; толерантне ставлення до думок і почуттів оточуючих; інформаційну: уміння знаходити потрібну інформацію та презентувати її; спілкування іноземними мовами: уміння декламувати оригінальний текст поетичного твору (за умови володіння французькою); загальнокультурну: прагнення літературної освіченості; читацькі інтереси; гуманістичний світогляд).

Тип уроку: урок узагальнення й систематизації набутих знань, умінь та навичок (урок розвитку мовлення).

Міжпредметні зв'язки: всесвітня історія, українська художня культура (мистецтво), українська література.

Основні терміни й поняття: модернізм, символізм, естетизм, літературний етюд.

Обладнання: портрет П. Верлена, тексти “Осінньої пісні” (мовою оригіналу, у перекладі різних авторів), ілюстрації до твору, роздавальний матеріал. ¹

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Інтерактивний прийом “Одне слово”

· Завершіть речення одним словом: “Лірика Поля Верлена — це...”.

2. Постановка й розв'язання проблемного питання (запис до зошитів)

· Якою є специфіка художнього перекладу поетичного твору?

ІІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. “Осіння пісня” стала своєрідною візитівкою верленівської поезії в Україні. Це яскравий зразок природного поєднання звукового ряду й емоції. Вірш, що ввійшов до збірки “Сатурнічні поезії”, перекладали знані українські митці слова, кожний з яких по-своєму намагався передати емоції французького поета українському читачеві. Збереження цілісності оригіналу, як відомо, є необхідною умовою якісного, повноцінного перекладу. У цьому контексті ми розглянемо поезію П. Верлена “Осіння пісня”, зосередившись на особливостях творчих методів перекладачів і послуговуючись при цьому власними враженнями.

IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

1. Вступне слово вчителя

— Одного квітневого дня 1896 р. Василь Семенович Стефаник написав у листі своєму другові Вацлаву Морачевському: “За стан мій я не годен Вам писати. Щось так багато на душі накипіло, а таке журливе і безконечне, що драпане пером по папері, загонить тоту сумовитість ще глибше, як перед тим. І слів бракує. А от хіба Верлен, може, хоч в частині Вам скаже то, чого я незугарен:

Тихі ридання

Сумно ридає

Осінь вогкая,

Серце дрож обіймає,

Дика ж розпука,

Що на нім грає.

Блуджу зболений,

Світом зболеним,

Увесь змарнілий,

Як вітром битий,

По пустих нивах

Листок зів’ялий”.

Зараз неможливо стверджувати, чи Стефаник знайшов цей переспів “Осінньої пісні” П. Верлена в тогочасному галицькому журналі, чи, можливо, послуговуючись польським або німецьким перекладом, переклав вірша, що так припав йому до душі. Можна упевнено стверджувати одне: що невеликий за обсягом вірш містить разючий внутрішній зміст, що не залишає читача байдужим.

Існує багато перекладів поезії П. Верлена “Осіння пісня”, тож сьогодні ми розглядатимемо її очима відомих перекладачів.

2. Творчо-аналітична робота (у парах)

· Порівняйте оригінал, підрядковий та художні переклади “Осінньої пісні” Поля Верлена: дослідіть точність перекладу, його специфіку, художню цілісність. Підготуйте декламування варіанту, який сподобався найбільше. Поясніть, чому ви обрали саме цей переклад.

Роздавальний матеріал для роботи пар

CHANSON DAUTOMNE	ОСІННЯ ПІСНЯ	ОСІННЯ ПІСНЯ
Les sanglots longs	Довгі ребра	Довгі ридання
Des violons	Скрипки	Скрипок
De l’automne	З осені	Осінніх
Blessent mon creur	Пошкоджують моє серце	Ранять моє серце
D’unelangueur	Знемога	Знемоги
Monotone.	Монотонні.	Томлінням...
Tout suffocant	Всі задушливі	Аж задихаюсь
Et bleme, quand	І блідо, коли	І блідну, коли
Sonne l’heure,	Звучить час,	Дзвонить годинник:
Je me souviens	я пам’ятаю	я згадую
Des jours anciens Et je pleure;	Старі дні	Колишні дні
	І я плачу;	І плачу.
Et je m’en vais	І я йду	І я виходжу
Au vent mauvais	Поганий вітер	На вітер лихий,
Qui m’emporte	Хто мене забрав	Що носить мене
Deja, dela,	За межами	Туди-сюди,
Pareil a la	Так само, як і	Неначе
Feuille morte.	Мертвий лист.	Мертвий лист.
Paul Verlaine	П. Верлен	П. Верлен
	(підрядковий переклад)	(літературно оброблений підрядковий переклад)

ОСІННЯ ПІСНЯ	ОСІННЯ ПІСНЯ	ОСІННЯ ПІСНЯ
Ячать хлипкі,	Скорбне ридання	Неголосні
Хрипкі скрипки	Скрипок до рання,	Млосні пісні
Листопада...	Пісня осіння —	Струн осінніх
їх тужний хлип	Серце вражає,	Серце тобі
У серця глиб	Втомно гойдає,	Топлять в журбі,
Просто пада.	Мов голосіння.	В голосіннях.
Від їх плачу	Весь я холону,	Блідну, коли
Я весь тремчу	Стигну від дзвону,	Чую з імли —
І ридаю,	Блідну з одчаю.	Б’є годинник:
як дні ясні,	Згадки ж юрбою	линуть думки
Немов у сні,	Мчать наді мною —	В давні роки
Пригадаю.	Тяжко ридаю.	Мрій дитинних.
Кудись іду	Вийду я з хати,	Вийду я в двір —
У даль бліду,	Вітер проклятий	Вихровий вир
З гір в долину,	Серце оспале	В полі млистім
Мов жовклий лист	Кидає, крає,	Крутить, жене,
Під вітру свист —	Наче змітає	Носить мене
В безвість лину.	листя опале.	З жовклим листям.
П. Верлен	П. Верлен	П. Верлен
(переклад М. О. Лукаша)	(переклад М. І. Терещенка)	(переклад Г. П. Кочура)

ОСІННЯ ПІСНЯ	ОСІННЯ ПІСНЯ	ОСІННЯ ПІСНЯ
Пісня осіння!	В осінню глиб	Довгим квилінням
Те голосіння	Ввіллявся хлип	Скрипки осінні
Довге, смутне,	Віоліни,	Монотонно,
Одноманітне	Із серця дна	Вперто, без жалю
І непривітне —	Надокучна	Серце вражають
Ранить мене.	Туга лине.	Непритомне.
Дух завмирає,	Весь блідну я,	Весь охолону,
Серце стискає —	Коли здаля	Тільки задзвоне
Страшно мені!	Б’є годину,	Десь годинник,—
І я ридаю,	На спомин днів,	Спогади давні
Коли згадаю	Минулих снів,	Стогнуть в риданні
Минулі дні.	Сльози ринуть.	Несходимім.
І в морок ночі	Йду самітний,	Кинуся з хати
Йду світ за очі.	А вітер злий	З вітром блукати,
А вітер злий	Дме, упертий,	А він злісно
Мене термосить	Жене, мете	Мною жбурляє,
Тручає, носить,	Мене, мов те	Ніби зів’ялим
Мов лист сухий.	Листя мертве.	Мертвим листом.
П. Верлен	П. Верлен	П. Верлен
(переклад П. Я. Стебницького)	(переклад С. Я. Гординського)	(переклад Бориса Тена)

ОСІННЯ ПІСНЯ	ОСІННЯ ПІСНЯ	ОСІННЯ ПІСНЯ
Довгі жалі,	Тужливий він —	Довгим квилінням
Скрипок в імлі	Цих віолін	Скрипка осіння
Спів осінній,—	Зойк осінній.	На глум
Крають, смутні,	Серце мені	У серце ллє чорну
Серце мені,	Ранять нудні	Непереборну
Млосні й плинні.	Голосіння.	Нудьгу.
Сил не стає,	Смутний всякчас,	В сірій безмежі
Блідну, як б’є	Блідну нараз:	В час, коли з вежі
Час, як завше;	Б’ють години...	Б’є дзвін,
Плачу, прудкі	Минулих днів	З сутінків чути
Давні роки	Спогад призвів	Спомин забутих
Пригадавши.	До сльозини.	Годин.
Вийду — й мене	Рушаю в путь,	Йду за вітрами,
Вітер жене	А вітру лють	Щоб від нестями
Навпропале,	З пересвистом	Що-крок
Кине і знов	Мною ізнов	Геть мене гнали,
Носить, немов	Крутить, немов	Наче зів’ялий
лист опалий.	Мертвим листом.	листок
П. Верлен	П. Верлен	П. Верлен
(переклад М. Н. Москаленка)	(переклад І. В. Качуровського)	(переклад М. І. Рудницького)

3. Узагальнення вчителя (запис до зошитів)

— У вірші “Осіння пісня” Поль Верлен звертається до осені, проте прикмет цієї пори року в тексті дуже мало: тут злилися осінній пейзаж і пейзаж душі. Улюблена поетом осінь у творі має семантику прощальної пісні (осінь — схил життя, близький кінець, за яким — небуття). Осінь (у значенні туга, смуток, холод, самотність, невлаштованість) співзвучна настрою ліричного героя, який, відчуваючи свій кінець, живе спогадами. У кожній строфі вірша мелодія та настрій змінюються. якщо у перших двох частинах тугу перериває заглиблення у минуле, то в третій — уповільнений ритм прискорено лютим вітром.

Основне емоційне тло вірша створила мелодія — повільна й одноманітна, сумна й дещо тривожна. Вона відобразила водночас стан осінньої природи та душевний стан ліричного героя, який поринув у дитячі спогади, та за хвилину знову опинився наодинці з осінньою журбою. “Осіння пісня”, на думку дослідників,— це асоціація душі, яка потрапила під владу фатальної долі. Головне для поета — створити відповідні враження й асоціації у читачів, схвилювати їх.

Отже, можемо дійти таких висновків: за словами ближчий до оригіналу переклад М. Н. Москаленка; за строфікою й емоційністю всі перекладачі, за винятком хіба що В. С. Стефаника, дотрималирозміру й напруження оригіналу. Порівняти ритм, не володіючи мовою оригіналу, неможливо.

4. Сприйняття творів інших видів мистецтв (за випереджальним домашнім завданням)

(Учні переглядають відеозаписи декламування “Осінньої пісні” П. Верлена.)

· Чиє виконання поезії П. Верлена сподобалося вам найбільше? Чому?

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗДОБУТИХ ЗНАНЬ

1. Складання опорного конспекту (запис до зошитів)

· Складіть опорний конспект уроку за здобутою інформацією.

2. Інтерактивний прийом “Ґронування” (запис до зошитів)

· За принципом ґронування складіть схему до постаті П. Верлена.

VІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

1. Творча робота (у парах)

· Напишіть етюди в парах. Слова-асоціації оберіть із перекладів, які вашій парі сподобалися найбільше. Охочі зачитають свої етюди.

Примітка. Кожній групі/парі вчитель пропонує по кілька слів, із-поміж яких кожен учасник групи обирає для себе одне. До обраного слова-теми учні мають дібрати по три слова-асоціації, а за ними скласти 3 речення, пов’язані змістом.

2. Презентація парами результатів роботи

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Для всіх: опрацювати матеріал уроку за підручником та опорним конспектом, уміти виразно читати поезії П. Верлена.

Випереджальне (індивідуальне; 3-4 учні): підготувати повідомлення про вплив творчості П. Верлена на українських майстрів поетичного слова, декламування напам’ять однієї з поезій митця (за вибором).