ПЧ. Використання символів як провідного засобу поетичного самовираження у творчості Стефана Малларме - Франція - ПЕРЕХІД ДО МОДЕРНІЗМУ. ВЗАЄМОДІЯ СИМВОЛІЗМУ Й ІМПРЕСІОНІЗМУ В ЛІРИЦІ

ПЧ. Використання символів як провідного засобу поетичного самовираження у творчості Стефана Малларме - Франція - ПЕРЕХІД ДО МОДЕРНІЗМУ. ВЗАЄМОДІЯ СИМВОЛІЗМУ Й ІМПРЕСІОНІЗМУ В ЛІРИЦІ

Усі уроки зарубіжної літератури 10 клас II семестр - Профільний рівень + рівень стандарту - 2018

Мета — формувати компетентності: предметні (знання особливостей символізму останньої третини ХІХ — початку ХХ ст., перебігу тогочасного поетичного процесу; розуміння поняття символ як провідного засобу поетичного самовираження цієї доби; знання життя та творчості Стефана Малларме; навички психологічного й художнього аналізування поетичних творів; навички сприйняття інформації на слух; культуру мовлення; аналітичне мислення; декламаційні вміння; творчі здібності; читацьку активність; почуття прекрасного); ключові (уміння вчитися: навички самостійної роботи; прагнення нових знань; комунікативну: навички роботи в групі й колективі; толерантне ставлення до думок і почуттів оточуючих; інформаційну: уміння знаходити потрібну інформацію та презентувати її; загальнокультурну: прагнення літературної освіченості; читацькі інтереси; гуманістичний світогляд).

Тип уроку: урок опанування нових знань і формування на їхній основі вмінь та навичок (урок позакласного читання).

Міжпредметні зв'язки: всесвітня історія, українська художня культура (мистецтво), українська література.

Основні терміни й поняття: модернізм, символізм, декадентство, “парнасці”.

Обладнання: портрет С. Малларме, видання його творів, ілюстрації до них, аудіозапис п'єси “Лебідь” із сюїти К. Сен-Санса “Карнавал тварин”.

По суті, світ існує тільки для того, щоб могла з'явитись одна прекрасна книга.

Вірші роблять не із думок, мій любий. Вірші роблять зі слів.

С. Малларме (адресовано Е. Деґа)

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Перевірка домашнього завдання

(Охочі зачитують відповіді на запитання “Чи актуальні проблеми, порушені в поезіях А. Рембо?”.)

ІІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Символісти в літературу прийшли вслід за “парнасцями”. Поль Верлен, Артюр Рембо та Стефан Малларме становлять ядро символізму: їх уважають засновниками символістського руху, хоча самі символісти довго залишалися невизнаними, “проклятими” поетами. Сьогодні ми поговоримо про того, хто “зібрав неосяжне”, остаточно окреслив параметри символізму — французького митця Стефана Малларме. (Учні записують тему та епіграф уроку у зошити.)

IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

1. Вступне слово вчителя

— Ідейні позиції символістів мало чим відрізнялися від позицій “парнасців”: ті самі декадентські мотиви відчаю, зневіри, той самий сум, ті самі похмурі образи. Недарма П. Верлен та А. Рембо не вважали себе символістами.

Містичний світ звуків, за твердженням символістів, відносить людину в безкінечне, у потойбічне, туди, куди не може проникнути безкрила логіка та сувора людська думка. Поети часто намагалися передати тільки непевні почуття, враження, інколи — навіть штучно викликати сомнамбулічні навіювання, галюцинації. Хиткість перших спроб закінчилася дещо сумно. Юний Рембо, створивши кілька поетичних шедеврів, якими сьогодні пишається Франція, покинув перо, не досягнувши і 20 років. Приїхавши до Парижа ще юнаком, Рембо блукав містом недавніх барикадних боїв, захоплюючись героїзмом комунарів, ненавидячи ситих буржуа. У його віршах з’являються “містичні поривання і стилістичні виверти”, “софізми божевілля” (так він згодом сам характеризував свою поезію). Потім виникає розчарування поезією (“мистецтво — це дурна вигадка”), поет повертається до прози життя (“необхідність шукати роботу”), поїздки на Схід торговельним агентом і, насамкінець, стислий запис в одній із лікарень Марселя: “10 листопада 1891 р. у віці 37 років помер негоціант Рембо”. Таким був шлях поета.

Сумно склалася й доля старшого друга Рембо — Поля Верлена. “Король” символістів не міг знайти видавця для своїх творів, жив у злиднях, часто відчував на собі презирство й байдужість оточуючих, помер так само, як і його друг Рембо,— на лікарняному ліжку, самотній, покинутий усіма. Незадовго до смерті його бачив Анатоль Франс, який у статті “Поет в лікарні: Поль Верлен” написав: “Ти знав горе, але ти ніколи не брехав. Бідний самарянин! Крізь дитячий лемент і болісні стогони тобі судилося вимовити божественно прекрасні слова”.

У 1880-1890-ті рр. молодь збиралася по вівторках у старіючого Стефана Малларме. Поміж відвідувачів були також майбутні видатні письменники й поети — Поль Валері, Андре жид та інші. Малларме як патріарх символізму обстоював і традиції ясної пластичної спадщини “Парнасу”, і музикальну герметичність символізму. Малларме вірив у магію звука, тому що тільки музика слова може передати хиткі, невловимі прозріння поета. життя, реальність потворні, тільки ідеал звеличує людину. Ідеал і таємниця: “Усе священне вдягається в таємницю”. Звідси — герметичність поезії. Прозріння поета — не для всіх, тільки для обраних...

2. Повідомлення учнів (за випереджальним домашнім завданням)

(Учень (учениця) виступає із загальним оглядом життя та творчості С. Малларме.)

Стефан Малларме

3. Декламування поетичних творів (за випереджальним домашнім завданням) із коментуванням учителем

(Учень (учениця) декламує напам’ять вірш С. Малларме “Дар поезії” у перекладі М. Н. Москаленка.)

Коментар учителя. Поезію й поетичне слово автор уважає величним даром людині за страждання та тяжкі життєві випробування. Слово поета — це “голос, у якому / Віола й клавесин єдиний спів ведуть...”. Вірш сповнений натяками, напівтонами, зверненням до міфології.

(Учень (учениця) декламує напам’ять вірш С. Малларме “Блакить” у перекладі М. Н. Москаленка.)

Коментар учителя. Ця поезія співзвучна творам П. Верлена й А. Рембо. У ній також чітко постає тема безвиході, пошуків шляху у темному тунелі помилок, утрат, відчаю й непевності. Символамипоет намагається передати стан душі, що спливає сльозами та кров’ю. Розмитими й нечіткими картинами природи С. Малларме прагне передати відчуття ліричного героя, які його тривожать, але яким він не може скоритися.

(Учень (учениця) декламує напам’ять вірш С. Малларме “Лебідь” у перекладі М. О. Драй-Хмари на тлі п’єси “Лебідь” із сюїти К. Сен-Санса “Карнавал тварин”.)

Коментар учителя. У поезії помітний дар автора відчувати схожість між різноплановими явищами. Його метафори-аналогії, на перший погляд, надмірно вибагливі й неймовірні, але, якщо замислитися над ними, вражають точністю. Тема сонета — сумна, але прекрасна доля поета. Розкриваючи тему, автор удається до дивовижних за насиченістю й образністю узагальнених символів. Створює вірш рушійна метафора, яка не декламується, а ніби співається. Сонет “лебідь” (в оригіналі назви немає) уперше вийшов друком у журналі “ревю Індепандант” у березні 1885 р. Ця поезія зажила особливої популярності. її мотиви разом із музикою Каміля Сен-Санса (яку ви щойно чули) талановито використав російський балетмейстер Михайло Михайлович Фокін під час постановки хореографічної мініатюри “Помираючий лебідь” для балерини Анни Павлової із програми “російських сезонів” Сергія Павловича Дягілєва.

(Учень (учениця) декламує напам’ять вірш С. Малларме “Привид” у перекладі Юрія Клена.)

Коментар учителя. На відміну від попередніх поезій, у вірші, що прозвучав, відчуваємо нотки чистого, світлого смутку. ліричний герой, окутий почуттями самотності й невпевненості в собі, відчуває полегшення від нового почуття, що зароджується. Він сподівається, що крізь печалі буденного життя до нього спустився промінчик щастя.

(Учень (учениця) декламує напам’ять вірш С. Малларме “Квіти” у перекладі М. Н. Москаленка.)

Коментар учителя. У поезії використано біблійні мотиви. Серед розмаїття квітів, їхніх барв і запахів ми ніби бачимо душу ліричного героя, який не відчуває умиротворення та спокою, натомість перебуваючи у передчутті жорстокості, страждань і смерті. Вірш характеризується музикальністю композиції, багатозначністю слів і образів, що викликають потік асоціацій.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗДОБУТИХ ЗНАНЬ

1. Інтерактивний прийом “Дискусійна сітка Елвермана” (робота В парах)

· У парах розв’яжіть проблему й заповніть відповідними аргументами стовпці “Так” і “Ні” у “Таблиці Елвермана”.

Так

Проблема (тема)

Ні

...

Чи мав символізм вирішальне значення для подальшого перебігу літературного процесу?

...

Примітка. Стратегія “Дискусійна сітка Елвермана” (“Сітка Елвермана”, “Таблиця Елвермана”, “Павутиння дискусій”) спрямована на формування в учнів уміння всебічно аналізувати запропоновану проблему (тему), організовувати коректну дискусію й формувати чітку позицію щодо обговорюваної проблеми (теми) на рівні дібраних аргументів. Проблему слід сформулювати так, щоб учні мали змогу розв’язати її, навівши однакову кількість аргументів та контраргументів. Цю роботу можна організувати в парах або групах, а результати обговорювати всім класом.

2. Узагальнення вчителя (запис до зошитів)

— Естетичні принципи французького символізму сформувалися під впливом кризи культури кінця ХІХ ст. Символісти визначили вирішальну роль поета в естетичному пізнанні, а символ став основним засобом поетичного самовираження.

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

Робота з епіграфом

· Як ви зрозуміли епіграф до уроку?

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підготуватися до контрольної роботи за темою “Перехід до модернізму. Взаємодія символізму й імпресіонізму в ліриці”.






Віртуальна читальня Зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.