Компаративний аналіз феєрій “Синій птах” М. Метерлінка та “Лісова пісня” Лесі Українки - ДРАМАТУРГІЯ КІНЦЯ ХІХ - ПОЧАТКУ ХХ СТ.

Компаративний аналіз феєрій “Синій птах” М. Метерлінка та “Лісова пісня” Лесі Українки - ДРАМАТУРГІЯ КІНЦЯ ХІХ - ПОЧАТКУ ХХ СТ.

Усі уроки зарубіжної літератури 10 клас II семестр - Профільний рівень + рівень стандарту - 2018

Мета — формувати компетентності: предметні (знання особливостей драми-феєрії, “нової драми”; знання змісту драм-феєрій “Синій птах” М. Метерлінка та “Лісова пісня” Лесі Українки; навички компаративного аналізу; навички сприймання інформації на слух; уміння визначати символіку драматичного твору; культуру мовлення; критичне мислення; любов до мистецтва; естетичний смак); ключові (уміння вчитися: навички самостійної роботи; прагнення нових знань; комунікативну: навички роботи в групі й колективі; толерантне ставлення до думок і почуттів оточуючих; інформаційну: уміння знаходити потрібну інформацію та презентувати її; загальнокультурну: зацікавленість спадщиною європейського театру; прагнення літературної освіченості; читацькі інтереси; найкращі моральні якості особистості).

Тип уроку: урок узагальнення й систематизації знань, умінь та навичок.

Міжпредметні зв'язки: українська література, українська художня культура (мистецтво).

Основні терміни й поняття: “нова драма”, символізм, драма-феєрія. Обладнання: портрети М. Метерлінка й Лесі Українки, тексти драм-феєрій “Синій птах” та “Лісова пісня”, ілюстрації до них.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Інтерактивний прийом “Ґронування”

· Складіть ґроно до терміна драма-феєрія.

ІІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Моріс Метерлінк створював свої п’єси на хвилі особливого інтересу до нового напряму європейського мистецтва — символізму, зміст якого визначено філософією двох світів, що сформувалась у християнському Середньовіччі й була характерною для багатьох романтиків. Згідно з цією філософією світ видимий, матеріальний — не єдиний: вищим за земний є світ духовний, небесний, ідеальний. Засновники нового напряму були переконані, що за допомогою символу, художнього знаку, алегоричного образу можна відтворити приховану, незбагненну суть речей. Драматургія Метерлінка незвичністю й поетичністю привернула увагу не тільки західного читача — нею захопились і майстри українського слова, зокрема Леся Українка.

IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

1. Вступне слово вчителя

— Леся Українка не тільки була різнобічно освіченою людиною, а й сама творила, передаючи відчуття доби. Можливо, саме дар проникнення дочки Прометея в культури й душі інших народів дає змогу провести паралелі між її творчістю та творчістю західноєвропейських митців початку XX ст., зокрема Моріса Метерлінка.

Відомо, що Леся Українка дуже вимогливо ставилася до перекладацької діяльності. Вочевидь, ознайомлення з творчістю Метерлінка допомагало їй розібратися у власних світовідчуттях, знайти форму для їхнього втілення. Саме психологічний критерій дає підстави вважати обох митців представниками символізму.

В українській літературі існує тільки одна драма-феєрія, автором якої є Леся Українка. жанр феєрії відкриває перед автором чимало перспектив для вираження особливого духовного світу або втілення в життя власної концепції, власного кредо, що спирається на національні міфічні образи. Суть казкових образів полягає не тільки в їхній приналежності до іншого світу, а й у тому, що вони є певними символами, виразниками авторської концепції. якщо у Моріса Метерлінка люди пізнають інший світ, то українська митчиня йде від супротивного: її героїня з іншого світу намагається зрозуміти людське життя.

2. Компаративний аналіз драматургічних творів (колективна та групова робота)

· Заповніть зведену таблицю компаративного аналізу драм-феєрій “лісова пісня” лесі Українки та “Синій птах” М. Метерлінка.

Компаративний аналіз драм-феєрій “Лісова пісня” Лесі Українки та “Синій птах” М. Метерлінка

Критерії порівняння

“Лісова пісня”

“Синій птах”

Функції ремарок

...

Персонажі

люди

...

...

вигадані істоти

...

...

Висновок. ...

Абстрактні поняття, що оживають

...

...

Висновок. ...

Фразеологізми

...

...

Мотив щастя

...

...

Мотив світла

...

...

Висновок. ...

Завдання для компаративного аналізу

· У парах порівняйте функції ремарок у драмах-феєріях “Лісова пісня” лесі Українки та “Синій птах” М. Метерлінка, знайдіть подібності й відмінності (робота в парах).

· У парах порівняйте фразеологізми й казкові елементи обох драм-феєрій. Особливу увагу зверніть на два світи, змальовані у п’єсах. Казкові елементи й фразеологізми випишіть до зошитів. За можливості складіть зведену таблицю (робота в парах).

· Дослідіть мотиви щастя та світла у п’єсах Лесі Українки та М. Метерлінка (колективна робота).

Очікуваний результат

Компаративний аналіз драм-феєрій “Лісова пісня” Лесі Українки та “Синій птах” М. Метерлінка

Критерії порівняння

“Лісова пісня”

“Синій птах”

Функції ремарок

У Моріса Метерлінка та в Лесі Українки описи в ремарках побудовано так, що вони водночас створюють образ звуку, кольору, руху предметів, явищ; описи могли б доповнити або замінити один одного. Наприклад, у п’ятому малюнку “Синього птаха” й у дії І “Лісової пісні” змальовано схожі образи-символи. Така близькість можлива тільки за схожого типу творення художніх образів-символів.

Знаходимо в тексті ремарки-описи двох героїв: Вогню у Метерлінка й Перелесника у Лесі Українки — та виокремлюємо їхні спільні ознаки: колір, блиск тощо. Неможливо не помітити подібність ремарок Метерлінка й Лесі Українки. Авторські ремарки не тільки роз’яснюють інтонації, жести, міміку, рухи тіла, що супроводжують репліки героїв, а також передають авторське ставлення до персонажів, доповнюють уявлення про характер дійових осіб, перетворюються на ліричні відступи. Ремарки не тільки створюють настрій, а й за допомогою кольорів-символів, докладного опису предметів, явищ, їхніх дій малюють словесну картину-враження у просторі, супроводжують її звуками й рухами. Це — “картини бачення іншого світу

Персонажі

люди

Лукаш, Килина, дядько Лев, Лукашева мати та ін.

Тільтіль, Мітіль, їхні батьки, сусідка та її онука

вигадані істоти

Мавка, Водяник, лісовик, Перелесник, Русалка, Потерчата, Злидні, Доля, Пропасниця та ін.

Хліб, Вода, Вогонь, Молоко, Цукор та ін.

Висновок. Персонажів обох драм-феєрій можна поділити на дві групи — людей та вигаданих (міфічних, казкових, знакових) істот. Це свідчить про те, що автори добре знають усну народну творчість. В обох творах багато казкових елементів

Абстрактні поняття, що оживають

■ Душа Долі: “...я блукаю, наче морок по гаю...”;

■ Злидні: “Коли б там швидше двері відчинили,— ми голодні!”;

■ Лукаш перетворюється на вовкулаку, а потім знову на людину;

■ Мавка перетворюється на суху березу

■ Блаженство: “І ти ще питаєш, чи у твоєму домі мешкають Блаженства!”;

■ Радість розуміти: “Ми тут дуже щасливі, але ми не бачимо долі своїх тіней”;

■ старенька сусідка перетворюється на фею, яка дає дітям зелений капелюшок ізчарівним каменем;

■ оживають різні предмети: Хліб, Молоко, Цукор та ін.

Висновок. В обох творах Природа карає людину за її ставлення до неї. Ми переконалися в тому, що обидві феєрії глибоко філософські, порушують проблеми взаємодії добра і зла, прекрасного й потворного

Фразеологізми

■ Сонце воду п’є (висушує);

■ на бороду заклявся (дав слово; Лісовик);

■ налетить, закрутить та й покине (зрадить, забуде; Мавка про людей);

■ що влітку співало, те взимі заснуло (забути; Мавка);

■ щоб ти зслиз (зникнути);

■ душу витрясти (розпитувати);

■ де стане, там і кане (пропаде; Русалка);

■ сухо в роті (хочеться пити; Куць);

■ жне, як вогнем палить (швидко);

■ десь повітря носить (не відомо де; Килина про Лукаша);

■ якщо було, то вже в стовпець пішло (забути; Килина);

■ зі світу зійшов (вмер);

■ повиносили всі злидні (старі речі)

■ Заробиш ти в мене на горіхи (позбавити винагороди (смачного) через непослух; Пес каже Котові);

■ вискочив, як Пилип з конопель (несподівано; Корова до Бика);

■ повішати на найвищому суку (покарати; Дух Дуба про Людей);

■ попахує смаленим (біда, небезпека; Кіт);

■ ніжніша за тіло дитини (ніжна, тендітна, приємна на дотик; Дух Тополі про себе);

■ не він перший, не він останній... (ще такі будуть; Блаженство про Тільтіля);

■ тремтять немов осикові листки (злякалися; Час до Дітей, які не народилися);

■ власної руки не впізнає (забув; Душа Світла)

Мотив щастя

У Лесі Українки втіленням доброго, гарного, світлого, омріяного щастя є Мавка, яка виборює своє місце поміж людей, утверджує красу в житті. Навіть коли її ображають, сповнена світлим коханням дівчина не кориться лиху. Мавка живе для людей, і в цьому її краса. Вона пробачає Лукашеві зраду “цвіту” її душі, утрачене щастя, і юнак відходить у вічність зі щасливою усмішкою на обличчі. Образ міфічної Мавки — символ ідеальної, гармонійної людини, яка узгоджує свої потреби із законами природи, пізнає світ через своє “я”, живе любов’ю до людини та здатна на самопожертву в ім’я людини, вона має “в серці те, що не вмирає

У п’єсі Метерлінка дітям відкривається щастя бачити й розуміти Велику Материнську Любов, відчувати Блаженство Батьківського Дому й Великі Радощі. На завершення мандрівки діти почуваються щасливими від того, що допомагають іншим, вони сповнені Любов’ю та Радістю, передчуттям щастя в майбутньому

Мотив світла

Мотив світла в останньому монолозі Мавки: текст свідчить, що монолог Мавки і ремарка сповнені світлої туги. У них звучить акорд на честь доброго,справедливого переможця, яким у “Лісовій пісні” є людина, мудра, добра, творча, гармонійна, що в леті за своїм щастям постійно протистоїть злу, радіє та страждає, падає та підводиться, гине та воскресає, але прямує тільки до краси, до щасливої долі

Душа Світла допомагає дітям у пошуках Синього птаха. Завдяки їй вони бачать Країну Спогадів, у Палаці Ночі вона освітлює залу, у світлі казкового саду кружляють сині птахи. Місячне Світло пробивається і в Лісі, де під покривом темряви на дітей чатує смертельна небезпека.

Душа Світла і на Кладовищі, що перетворюється на чарівний Сад, коли сходить зоря. Огрядні Блаженства під променями ніжно-рожевого Світла постають у справжньому потворному вигляді. яскраво-блакитне Світло вражає своїм виглядом у Царстві Майбутнього. Зрештою — сліпуче яскраве денне світло в хатині дроворуба після пробудження дітей.

У Метерлінка Пес виголошує гімн людині, яка все одно не всесильна. На шляху пізнання на неї чекають перешкоди, навіть смертельна небезпека. Синій птах у руках людини — символ пізнання, опанування всього, що є на землі

Висновок. Обидві феєрії глибоко філософські, порушують проблеми взаємодії добра та зла, прекрасного й потворного. В обох творах є мотив боротьби, протистояння. Це означає, що немає легкого шляху до істини, до щастя. Щастя — потреба віддавати себе людям. І потрібно бути мужнім, чесним, сильним, цілеспрямованим. Тільки це допоможе здолати всі перешкоди й досягти мети

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗДОБУТИХ ЗНАНЬ

Творча робота

· Виконайте творчу роботу довільної форми за темою “Якого кольору щастя?”.

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

Інтерактивний прийом “Однією фразою...”

· Однією фразою по черзі підбийте підсумок уроку.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Для всіх: підготуватися до уроку позакласного читання.

Випереджальне (групове; 3 домашні групи): прочитати й підготувати стислу характеристику однієї з п’єс А. П. Чехова (“Три сестри”, “Вишневий сад”, “чайка”). Випереджальне (індивідуальне; 1-2 учні): підготувати віртуальну екскурсію до Таганрога — батьківщини А. П. Чехова.






Віртуальна читальня Зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.