ШКОЛА ЧИСТОГО МИСТЕЦТВА В РОСІЙСЬКІЙ ПОЕЗІЇ. ЛІРИКА Ф. І. ТЮТЧЕВА Й А. А. ФЕТА (ОГЛЯД). ХУДОЖНЯ ДОВЕРШЕНІСТЬ ТВОРІВ - СИСТЕМА УРОКІВ ЗА ТЕМОЮ ЛІРИКА ХІХ СТОЛІТТЯ

ШКОЛА ЧИСТОГО МИСТЕЦТВА В РОСІЙСЬКІЙ ПОЕЗІЇ. ЛІРИКА Ф. І. ТЮТЧЕВА Й А. А. ФЕТА (ОГЛЯД). ХУДОЖНЯ ДОВЕРШЕНІСТЬ ТВОРІВ - СИСТЕМА УРОКІВ ЗА ТЕМОЮ ЛІРИКА ХІХ СТОЛІТТЯ

Розробки уроків - Поезія ХІХ століття на уроках зарубіжної літератури 10 клас - 2018

Мета: охарактеризувати з учнями особливості розвитку російської поезії середини ХІХ ст.; дати стислі відомості про “парнаську школу”, принципи “чистого мистецтва” та їх втілення у творчості Ф. І. Тютчева та А. А. Фета; коротко ознайомити із життєвим і творчим шляхом Ф. І. Тютчева та А. А. Фета; розвивати навички художнього аналізу та інтерпретації поетичного тексту, дослідницької роботи, виразного читання, використання елементів компаративного аналізу; виховувати естетичне розуміння поетичного слова, прагнення до гуманістичних ідеалів, естетичний смак.

Обладнання: тема та епіграф уроку, портрети митців, таблиця “Особливості та основні теми "чистого мистецтва"”, картки “Літературний ринг”, домашнє завдання, книжкова виставка творів Ф. І. Тютчева та А. А. Фета.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань, формування вмінь та навичок.

Очікувані результати

Предметні компетентності, які формуються на уроці

Ключові компетентності, які формуються на уроці

Учень/учениця:

аналізує провідні теми, проблеми, мотиви творів Ф. І. Тютчева та А. А. Фета; знає українських перекладачів та українські переклади прочитаних творів, визначає в них засоби художньої виразності; виявляє жанрові ознаки прочитаних творів; коментує, характеризує, інтерпретує образи персонажів та засоби їх створення; виявляє особливості індивідуального стилю митців; зіставляє образи, засоби виразності; виявляє традиції й новаторство митців; висловлює власну думку щодо порушених у творах проблем

Учень/учениця:

установлює причиново-наслідкові зв’язки подій та образів; самостійно знаходить і систематизує інформацію про життя і творчість Ф. І. Тютчева, А. А. Фета; використовує цифрові технології для розширення уявлень про творчість митців; усвідомлює цінність активної життєвої позиції; розглядає твори письменників на тлі історико-літературного процесу, у зв’язках з історією культури; з’ясовує роль пейзажів у творах Ф. І. Тютчева, А. А. Фета

Цілий світ від краси...

А. А. Фет

Все в мені — і я в усьому...

Ф. І. Тютчев

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Перевірка домашнього завдання (вибірково)

2. Занурення в тему уроку: бесіда

· Яку жанрову особливість світового літературного процесу другої половини ХІХ століття ви можете виділити?

· Яке співвідношення прози та поезії у світовій літературі другої половини ХІХ століття?

· Які твори А. А. Фета та Ф. І. Тютчева вам знайомі?

· Згадайте і прочитайте напам’ять один-два вірша.

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

1. Слово вчителя

— 1840-ві роки XIX століття історики літератури вважають невдалими для російської поезії. Але саме в це десятиліття почав розкриватися дар двох великих ліриків — Федора Тютчева й Афанасія Фета. Парадоксально, але читачі їх ніби не помічали, їхні ліричні вірші не вписувалися в поширене уявлення про те, яким має бути “правильний” поетичний твір. Читачі чекали від поезії зображення людських пристрастей, нерозв’язних конфліктів між особистістю та суспільством. А поезія Тютчева та Фета, водночас і пристрасна, і раціональна, була пов’язана з зображенням природи, любові, краси — заповітних областей поезії “чистого мистецтва” — мистецтва, вільного від мирських, сьогочасних проблем.

Сьогодні на уроці ми доторкнемося до складного світу поезії “чистого мистецтва”. На прикладі віршів Тютчева та Фета ми спробуємо побачити, як, відображаючи навколишній світ у най- тонших його переливах, поети проникають у таємниці душі людини, душі природи, виявляючи любов до життя, а таким чином любов до батьківщини.

2. Робота з епіграфом. Бесіда

· Прочитайте та прокоментуйте висловлювання А. А. Фета та Ф. І. Тютчева.

· Пригадайте, що вам відомо про творчість цих поетів.

IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

1. Слово вчителя

(Учні складають опорний конспект за словом учителя.)

— Митці другої половини XIX — початку XX століття перебували у пошуку, зумовленому двома причинами: намаганням усвідомити духовну сутність світу, моральний зміст існування та прагненням утвердити пріоритет культури. Невипадковою є поява різних шкіл, угруповань, течій, у яких письменників об’єднує ідея “чистого мистецтва”, вічного та прекрасного, незалежного від натовпу, бруду, хаосу сучасності. У цей період з’являються групи “Парнас”, школа “чистого мистецтва” у російській поезії, символізм тощо.

Парнасцями стали називати поетів, які своїм завданням вважали створення “чистої поезії”, приділяючи основну увагу ідеальній поетичній формі.

Творчість парнасців базувалася на таких принципах, як песимізм, нехтування проблемами сучасності (у поезії описували витвори мистецтва, екзотичних тварин, міфічних біблійних героїв, героїв літератури античної доби, епохи Відродження), бездоганність форми, використання сонета як основної форми вірша.

Ознаки наближення до “чистого мистецтва” можна віднайти в різних країнах. Прихильники цього напряму проголошували самоцінність художньої творчості, незалежність мистецтва від політики, суспільних вимог, виховних завдань — “мистецтво заради мистецтва”. Мистецтво повинно служити тільки мистецтву, поезія допомагає забути тяжку дійсність і приносить тільки задоволення.

У російській поезії позиції “чистого мистецтва” поділяли Афанасій Фет та Федор Тютчев.

2. Робота з таблицею

· Використовуючи матеріал, запропонований у таблиці “Поезія “чистого мистецтва””, та опорний конспект, складений за словом учителя, схарактеризуйте основні риси поезії “чистого мистецтва”.

Поезія “чистого мистецтва”

Особливості поезії “чистого мистецтва”

Основні теми поезії “чистого мистецтва”

• Поезія натяків, здогадок, умовчань.

• Вірші не мають сюжету: ліричні мініатюри передають не думки і почуття, а летючий настрій поета. Мистецтво не повинно бути пов’язане з життям.

• Поет не повинен втручатися в справи світу.

• Це поезія для обраних.

• Багатство відтінків; ніжність і теплота.

• Образність, нетрадиційність порівнянь, епітетів; олюднення природи, знаходження відгуку своїм настроям і почуттям.

• Співучість і музикальність

• Кохання

• Природа

• Мистецтво

3. Слово вчителя про життя та творчість Ф. І. Тютчева

— Ф. І. Тютчева вважають пізнім романтиком в російській літературі. Звернення до тем природи, кохання, внутрішнього світу людини й органічно пов’язані з ним філософські роздуми про життя та смерть, про людину та суспільство, про людство та всесвіт роблять його поезію неповторною. Відчуття катастрофічності буття змушує поета шукати порятунку у сфері ідеального, робить його творчість передтечею символізму.

Своєрідність лірики Тютчева полягає в тому, що він головним своїм завданням бачив пізнання людської душі, історії своєї країни. Без цього будь-які політичні перетворення він уважав безглуздими. Прикладом його глибокої філософії може служити вірш “Silentium”, що в перекладі з латинського означає “Мовчання”.

Високої майстерності досяг Тютчев у інтимній ліриці. Перлина поезії поета — “Денисьєвський цикл”, пов’язаний з його захопленням О. А. Денисьєвою,— своєрідний роман у віршах про кохання, що справив вплив не тільки на розвиток російської поезії, а й на розвиток російської психологічної прози (І. С. Тургенєв, Ф. М. Достоєвський, Л. М. Толстой).

4. Презентація індивідуального повідомлення учня “Літературна візитівка Ф. І. Тютчева” (за випереджальним домашнім завданням)

Методичний коментар. Для виконання індивідуального завдання учителем на попередньому уроці було проведено з учнями інструктаж: поради про можливі джерела інформації (серед них й інтернет-джерела), на які події життя та творчості та на які поезії звернути увагу. При згадуванні “Денисьєвського циклу” звернути увагу на історію кохання поета до О. А. Денисьєвої. Розповідь доцільно супроводити ілюстраціями, візуальним матеріалом.

За прослуханим на уроці повідомленням усі учні складають опорну схему “Основні мотиви та теми лірики Ф. І. Тютчева”.

5. Виразне читання вголос та аналіз вірша Ф. І. Тютчева “Silentium” (мовою оригіналу та у перекладі м. к. Вороного)

Молчи, скрывайся и таи

Мовчи, заховуй од життя

И чувства и мечты свои —

I мрії, і свої чуття!

Пускай в душевной глубине

Нехай в безодні глибини

Встают и заходят оне

I сходять, і зайдуть вони,

Безмолвно, как звезды в ночи,—

Мов зорі ясні уночі:

Любуйся ими — и молчи.

любуйся ними і мовчи.

Как сердцу высказать себя?

Як серцю висловить себе?

Другому как понять тебя?

Чи ж зрозуміє хто тебе?

Поймёт ли он, чем ты живёшь?

Не зрозуміє слова він,

Мысль изреченная есть ложь.

Бо думка висловлена — тлін.

Взрывая, возмутишь ключи,—

Джерел душі не руш вночі:

Питайся ими — и молчи.

Живися ними і мовчи.

лишь жить в себе самом умей —

В собі самому жить умій!

Есть целый мир в душе твоей

Є цілий світ в душі твоїй

Таинственно-волшебных дум;

Таємно-чарівливих дум;

Их оглушит наружный шум,

Заглушить їх буденний шум,

Дневные разгонят лучи,—

I зникнуть, в сяйві дня мручи,

Внимай их пенью — и молчи!..

Ти слухай спів їх і мовчи!

6. Бесіда

· Що ви відчули, читаючи цій вірш?

· Яка тема вірша? У чому полягає особливість її втілення?

· Простежте, як розвивається лірична думка поета у вірші.

· Перечитайте першу строфу. Що в інтонації цієї строфи звертає на себе увагу читача?

· Перечитайте другу строфу. Як ви розумієте її сенс?

· Який художній прийом використовує поет?

· Про які два світи говорить поет у третій строфі? Як вони взаємодіють?

· Яким постає зовнішній світ?

· Яке значення має звертання до природи?

· Яким у поезії постає світ людської душі?

· Яким віршованим розміром написаний твір?

· Які особливості ритміки?

· Яка строфа є ключовою у структурі вірша?

· Чи можна судити про ставлення автора до свого ліричного героя?

· Яким словом починається і закінчується вірш? Зробіть висновок із цього спостереження.

· Яка роль у вірші риторичних питань та окликів, рефрену “мовчи”?

· У поетичному перекладі М. К. Вороного в назві твору відсутній знак оклику та тютчевський афоризм “Мысль изреченная есть ложь” набуває трохи інших відтінків: “Бо думка висловлена — тлін”. Чи змінюється у перекладі значення цих рядків та назви?

7. Інтерактивна вправа “Літературний ринг”

(робота в парах з подальшою презентацією результатів роботи у вигляді усного повідомлення)

Методичний коментар. “Літературний ринг” — одна з дискусійних форм спілкування, основою якої є з’ясування проблем літературного, історичного характеру. Учням пропонуються завдання з зіставлення творів, порівняння різних перекладів одного твору, різних поглядів на творчість поетів або письменників.

В’ячеслав Іванов стверджував, що в “Silentium!” виразилося “усвідомлення загальної правди про невідповідність між духовним зростанням особистості і зовнішніми засобами спілкування: слово перестало бути рівносильним змістом внутрішнього досвіду”

Л. М. Толстой: “Краща частина цієї драми є монолог, або, швидше, задушевна бесіда між Богом і нашою совістю і нами... тимчасова відмова від усього мирського і споглядання в самому собі своєї божественної сутності є такою ж необхідною для життя поживою душі, як їжа для тіла”

К. Д. Бальмонт зазначив, що Тютчев першим з російських поетів зрозумів велику сутність життя природи, її повну незалежність від людського життя, людських помислів, дій, пристрастей і зобразив “її царство, про цілі і закони якого людський розум може тільки підозрювати”. На думку Бальмонта, це вірш про сутність творчого процесу

· Порівняйте різні точки зору про поезію “Silentium”.

· Чому митці так по-різному відгукуються про неї?

· Чия точка зору вам ближча? Свою думку аргументуйте.

8. Слово вчителя про життя та творчість А. А. Фета

— А. А. Фет — один із найяскравіших представників напряму “чистого мистецтва” в російській поезії XIX століття. Філософська лірика пронизує всю його творчість, відбиваючись і в пейзажній, і в любовної поезії.

Важливою сторінкою творчого життя поета є перекладацька діяльність, у яку він поринув у 70-80-х роках. Серед його перекладів слід назвати “Фауста” Й. В. Ґете, твори Горація, “Сатир” Ювенала, “Вірші” Катулла, “Енеїду” Верґілія тощо.

Літературна й особиста доля Афанасія Фета — одного з найбільш світлих російських поетів, співака природи, кохання, багато віршів якого з незвичайною силою передають безпосередню радість буття, склалася непросто і часом набувала трагічного характеру. Для розуміння прихованих психологічних пружин поезії митця потрібно знати деякі факти його біографії. Витоки напруженої лірики — у драматичних обставинах, трагічних подіях особистого життя.

9. Презентація індивідуального повідомлення учня “Літературна візитівка А. А. Фета” (за випереджальним домашнім завданням)

Методичний коментар. Для виконання індивідуального завдання учителем на попередньому уроці було проведено з учнями інструктаж: поради про можливі джерела інформації (серед них й інтернет-джерела), на які події життя та творчості та на які вірш А. А. Фета звернути увагу. Розповідь доцільно супроводити ілюстраціями, візуальним матеріалом.

За прослуханим повідомленням учні складають опорний конспект “Особливості поетичного світу А. А. Фета”.

10. Виразне читання вголос та аналіз вірша А. А. Фета “шепіт. Ніжний звук зітхання...” (мовою оригіналу та у перекладі М. Т. Рильського)

Шёпот, робкое дыханье.

Шепіт. Ніжний звук зітхання...

Трели соловья,

Солов’їний спів.

Серебро и колыханье

Срібна гра і колихання

Сонного ручья.

Сонних ручаїв.

Свет ночной, ночные тени,

Ночі блиск. Тремтіння тіней.

Тени без конца,

Тіні без кінця.

Ряд волшебных изменений

Ненастанні, дивні зміни

Милого лица,

Милого лиця.

В дымных тучках пурпур розы,

У хмаринках — пурпур рози.

Отблеск янтаря,

Відблиск янтаря.

И лобзания, и слёзы,

І цілунків пал, і сльози,

И заря, заря!..

І зоря, зоря!

11. Бесіда

· Що ви уявили під час читання цього вірша?

· Якій темі присвячений цей вірш?

· Назвіть особливості композиції твору.

· Як злилися воєдино образи природи та внутрішнього стану людини в кожній строфі вірша?

· Який сенс виявляється при аналізі поетичного простору вірша? Зіставте для цього першу та другу строфи.

· Проаналізуйте, яким є звукове тло вірша, його кольоропис тощо.

· Які фарби та звуки допомагають зрозуміти почуття ліричного героя?

· Чому в першій строфі зовнішній світ і внутрішній стан людини сприймаються в основному на слух, а в другій строфі — візуально?

· Які метафоричні образи стають ключовими у третій строфі? Чи звучить у ній колірна гамма? Чи можна говорити про символіку кольору?

· Чому вінець любовного побачення — сльози, а у світі природи — зоря? Чому слово зоря повторюється двічі?

· Чи присутні у цьому вірші людина, її почуття?

· Що символізує кінцева метафора?

· Знайдіть епітети, визначте їхню роль у вірші.

· Скільки речень у поезії? Яку роль, на вашу думку, відіграють незакінчені синтаксичні конструкції?

12. Хвилинка релаксації

· Уявіть картину природи, яка вас зачаровує. Спробуйте почути та розказати про те, що говорить вам природа.

13. Практична робота в парах з елементами компаративного аналізу з текстом поезії А. А. Фета “шепіт. ніжний звук зітхання...” (мовою оригіналу та у перекладі)

· Порівняйте вірш А. А. Фета “Шепіт, ніжний звук зітхання...” мовою оригіналу з перекладом М. Т. Рильського. Які поетичні рядки, на вашу думку, найкраще передав Рильський?

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ уроку

1. Підсумкова бесіда

· Які характерні риси романтичної поезії властиві творчості Ф. І. Тютчева?

· Тютчевську лірику називають єдиною серед свого роду лірикою-трагедією. Чи справедлива ця думка літературознавців?

· Які риси ліричного героя А. А. Фета роблять його поезію неповторною, впізнаваною?

· Поясніть слова композитора П. І. Чайковського про те, що поезія А. А. Фета більшою мірою належить царині музики, ніж літератури.

· Чим відрізняються пейзажні картини А. А. Фета від образів природи в поезії Ф. І. Тютчева?

2. Заключне слово вчителя

— Ф. І. Тютчев і А. А. Фет стали передтечами символізму, збагативши скарбницю російської літератури новими образотворчими засобами: образністю, стислістю і виразністю стилю, здатністю відобразити тонке та складне життя душі в її таємній глибині, цілісністю та повнотою поетичної концепції буття. Таким чином, поети “чистого мистецтва” доповнили актуальні для цього історичного періоду проблеми темами вічними, загальнолюдськими, створивши різноманітну, насичену, глибоку, об’єктивну картину світу.

3. Оцінювання роботи учнів на уроці

Методичний коментар. Учитель дає загальну оцінку роботи всього класу, щоб всі могли відчути задоволення від результатів праці; оцінює окремих учнів, які брали активну участь в уроці; вказує, над чим учням необхідно попрацювати до наступного уроку.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Для всіх учнів. Скласти письмову порівняльну характеристику (у вигляді таблиці) вірша Ф. І. Тютчева “Я знаю в праосені пору” та вірша А. А. Фета “Я прийшов до тебе, мила...”, спираючись на запропонований план порівняльного аналізу.

План порівняльного аналізу

· Виявіть особливості художньої форми кожного вірша.

· Про що ці вірші? Чи є в них алегоричний підтекст?

· Які образи віршів можна вважати образами-символами?

· Зіставте лексику, синтаксис, поетичні інтонації віршів.

· Зробіть висновки про подібність і відмінності почуттів і художніх образів цих поезій.

· Зробіть висновки про основні особливості поетичного стилю Ф. І. Тютчева та А. А. Фета, що проявилися в цих віршах.

Індивідуальне завдання. Підготувати усну “Візитівку митця” про життя та творчість В. Вітмена (1-2 учні) за орієнтовним планом. За бажанням — із використанням мультимедійної презентації, створенням буктрейлера, відеоролика тощо.

Орієнтовний план

1) Дитячі роки В. Вітмена.

2) Зміна професій — радикальні політичні погляди.

3) Захоплення поезією, театром, музикою.

4) Подорож по США (1848) та зміна стилю письма (верлібр).

5) Рішучі оптимістичні прагнення: Америка — країна Демократії.

6) Вихід збірки “Листя трави” (1855).

7) Визнання поета, п’яте видання збірки (1871).

ДОДАТОК ДО УРОКУ

Вірш А. А. Фета

* * *

Шепіт. Ніжний звук зітхання.

Солов’їний спів...

Срібна гра і колихання

Сонних ручаїв.

Ночі блиск... Тремтіння тіней...

Тіні без кінця...

Ненастанні, дивні зміни

Милого лиця...

У хмаринках — пурпур рози.

Відблиск янтаря...

І цілунків пал, і сльози,

І зоря, зоря!

Переклад М. Т. Рильського

* * *

Я прийшов до тебе, мила,

Розказать, що сонце встало,

Що його живуща сила

В листі променем заграла,—

І у лісі щохвилини

Кожна брунька оживає,

I лунає спів пташиний,

I нове життя буяє.

Переклад М. К. Вороного

Вірші Ф. І. Тютчева

* * *

Я знаю в праосені пору,

Таку коротку і ясну

Повітря чисте, день прозорий,

І вечір зве в далечину.

Де серп гуляв і падало колосся,

Усюди простір, пусто на стерні.

Лиш павутиння, мов тонке волосся,

Блищить на марній борозні.

Не чути птиць, повітря захололо,

Далеко ще до перших сніжних хуртовин,

Блакить прозора й тепла ллється з височин

На стомлене і тихе поле.

Переклад Юрія Клена

SILENTIUM

Мовчи і крийся, і таї

Думки і почуття свої.

Хай у душевній глибині

I сходять, і зайдуть вони,

Мов зорі ясні уночі.

Милуйся ними і мовчи!

Як серцю виказать себе?

Як іншим зрозуміть тебе?

Ти думку висловиш — і вмить

Уже неправда в ній дзвенить.

О, не мути джерел ясних;

Мовчи, мовчи, живись од них!

В собі самому жити вмій.

Є цілий світ в душі твоїй

Таємно-чарівничих дум;

Їх заглушить базарний шум,

Їх промінь денний осліпить;

Хай серце слухає й мовчить.

Переклад Юрія Клена

SILENTIUM

Мовчи, заховуй од життя

I мрії, і свої чуття!

Нехай в безодні глибини

I сходять, і зайдуть вони,

Мов зорі ясні уночі:

Любуйся ними і мовчи.

Як серцю висловить себе?

Чи ж зрозуміє хто тебе?

Не зрозуміє слова він,

Бо думка висловлена — тлін.

Джерел душі не руш вночі:

Живися ними і мовчи.

В собі самому жить умій!

Є цілий світ в душі твоїй

Таємно-чарівливих дум;

Заглушить їх буденний шум,

I зникнуть, в сяйві дня мручи,

Ти слухай спів їх і мовчи!

Переклад М. К. Вороного






Віртуальна читальня Зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.