ВІЛЯЬМ ТЕККЕРЕЙ (1811-1863) - ДОДАТОК

ВІЛЯЬМ ТЕККЕРЕЙ (1811-1863) - ДОДАТОК

Розробки уроків - РОМАН XIX СТОЛІТТЯ НА УРОКАХ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 10 клас - 2018

Дуже пізно знайшов популярність на батьківщині (за 15 років до смерті) — “Ярмарок марнославства”. Відомий як автор одного роману.

Творчість зводилася до мізантропічних інтенцій. Причина: Теккерей був сучасником Діккенса, що зіграло фатальну роль у долі Теккерея (його стали сприймати на тлі Діккенса зі світлим гармонійним світом останнього). А в Теккерея була власна естетика (динамічна система): спочатку формується у низці критичних статей в полеміці з Діккенсом, із яким він конфліктував із часу спільної їхньої роботи над романом “Посмертні записки Піквікського клубу”: у Діккенса — сміх, що гармонізує, що знімає протиріччя, а Теккерей — чіткий сатирик.

Вільям Теккерей

ПЕРІОДИЗАЦІЯ ТВОРЧОСТІ ТЕККЕРЕЯ

I. 1830-ті-1840-ві рр. Теккерей — винятково сатирик. 18371847 — “Книга сно6ів” (серія сатиричних нарисів, карикатур, портретів). Саме Теккерей винайшов слово сноб (той, хто плазує перед вищими, нехтуючи нижчими). У передмові проговорюється завдання: виявити й виправити велике соціальне зло. Ціль: викриття снобізму. Післямова: висновок — ніякою силою не змінити природи сноба. Зло — вічне, фатальне, невикорінне. До 40-х рр. формується скепсис, що пізніше виллється в песимістичний погляд на світ і на людину (філософія песимізму). Причини — особистого характеру: дружина божеволіє, розоряється його банк, Боїться не дати дітям гідного життя. Багато працював. Змінюється манера його письма.

II. 1840-ві-1860-ті рр. Усвідомлює, що навмисна сатира суперечить принципу правдоподібності, спотворюючи природу життя. Розчарування в сатирі. У 1840-х рр. він розмірковував про те, що об’єктивне зображення взагалі неможливе.

Есе “Англійські гумористи”

Автор — лицедій, шарлатан, що грає якусь дію (власне уявлення про світ (немає об’єктивного зображення)). Немає претензій на об’єктивність, учителювання.

Світ — дзеркало, воно повертає кожному його віддзеркалення. Людині відкрите тільки її уявлення про світ, тільки її погляд на речі. (Ігрова манера письма, незнайома літературі XIX століття.)

“Ярмарок марнославства” (1848)

Тотальна гра: і з персонажами, і з читачами на кожному рівні роману.

Жанр: епічна оповідь про європейське життя початку XIX століття (енциклопедія плюс філософський роман). Філософська лінія пов’язана із символом, що винесений у заголовок роману.

“Ярмарок марнославства” (базар життєвої суєти). Винахід не Теккерея, а письменника XVII ст. Джона Беньяна (“Шлях прочанина”, алегоричний роман-подорож, пункти якого алегорично визначають людські якості). Прозорий образ, алегорія загальної продажності.

Теккерей від образу переходить до символу (багатосмислового образу) = символ загальної суєтності плюс театральність людського життя (життя — балаган, на підмостках якого розігрується фарс, причому грають всі, а ролі різні). Мета — одна: завоювати місце під сонцем, знайти благополуччя. Звідси формується відповідна філософія (життя як нескінченна ілюзорна гра).






Віртуальна читальня Зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.