СИСТЕМА ОБРАЗІВ РОМАНУ Ф. М. ДОСТОЄВСЬКОГО ЗЛОЧИН І КАРА. РОЗКРИТТЯ СКЛАДНОСТІ ДУХОВНОГО СВІТУ ЛЮДИНИ. ДВІЙНИКИ РАСКОЛЬНИКОВА - ЛУЖИН І СВИДРИГАЙЛОВ, ЇХНЯ РОЛЬ У РОМАНІ - СИСТЕМА УРОКІВ ЗА ТЕМОЮ Ф. М. ДОСТОЄВСЬКИЙ ЗЛОЧИН І КАРА

СИСТЕМА ОБРАЗІВ РОМАНУ Ф. М. ДОСТОЄВСЬКОГО ЗЛОЧИН І КАРА. РОЗКРИТТЯ СКЛАДНОСТІ ДУХОВНОГО СВІТУ ЛЮДИНИ. ДВІЙНИКИ РАСКОЛЬНИКОВА - ЛУЖИН І СВИДРИГАЙЛОВ, ЇХНЯ РОЛЬ У РОМАНІ - СИСТЕМА УРОКІВ ЗА ТЕМОЮ Ф. М. ДОСТОЄВСЬКИЙ ЗЛОЧИН І КАРА

Уроки позакласного читання - Зарубіжна література 10 клас - 2018

Мета:

формування предметних компетентностей: визначити з учнями значення образів Лужина і Свидригайлова в розкритті образу Раскольникова; розвивати навички аналізу сцен роману; показати їхній зв'язок із проблематикою твору; удосконалювати вміння й навички інтерпретувати художній твір; формувати людину із самостійним мисленням і глибокими відчуттями;

формування ключових компетентностей: уміння вчитися: актуалізувати пізнавальну діяльність; комунікативної: формувати навички спілкування в колективі; інформаційної: формувати вміння знаходити потрібну інформацію та подавати її; загальнокультурної: виховувати прагнення до літературної освіти, естетичний смак; розширювати світогляд.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань і формування вмінь та навичок.

Обладнання: підручник, текст роману, ілюстрації до роману, схема, опорний конспект.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Перевірка домашнього завдання (слухання 2-3 творчих робіт)

2. Інтерактивна вправа “Мозковий штурм” (робота в парах)

· Дайте аргументовану розгорнуту відповідь на питання: “Як відбувалося зародження і розвиток теорії Раскольникова і в чому полягають причини її краху?”

Очікувана відповідь

Соціальні причини

• Злидні і безвихідь становища Раскольникова;

• бажання допомогти матері та сестрі, самому завершити освіту;

• співчуття до людського горя, “велике серце”;

• бажання допомогти всім “принижених і ображених”.

Філософське обґрунтування

• Розподіл людства на два розряди: “тварюк тремтливих” і “тих, що право мають”;

• дозвіл “крові по совісті, щоб очистити людство”;

• мета — “свобода і влада”.

Психологічні витоки

• Душевні муки і пошуки виходу з глухого кута;

• уражена гордість і впевненість у своїй винятковості;

• бажання випробувати себе: хто він — “тварюка тремтлива” або “той, що право має”.

III. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Слово вчителя

— Роман Достоєвського “Злочин і кара” можна читати й перечитувати кілька разів і весь час знаходити в ньому щось нове. Читаючи його вперше, ми стежимо за розвитком сюжету й намагаємося збагнути правильність теорії Раскольникова, святість Сонечки Мармеладової і “хитрощі” Порфирія Петровича. Однак, якщо ми відкриємо роман вдруге, з’являться й інші питання. Наприклад, чому саме тих, а не інших героїв уводить автор в оповідь і яку роль вони відіграють у всій цій історії. Роль ця, на перший погляд, незрозуміла, виявляється згодом досить простою. Достоєвський хоче показати нам теорію Раскольникова не тільки на його прикладі, бо Раскольников, на жаль, не є оригінальним у своїх ідеях наполеонізму.

У романі є й інші персонажі, які по-своєму втілили теорію “тих, що право мають” у життя. Це і є так звані психологічні двійники Раскольникова.

У центрі роману — Родіон Раскольников і його теорія про вседозволеність обраних. І всі події та персонажі покликані відобразити згубну сутність цієї теорії, відродити зерно людяності в душі героя. Головною метою свого твору Ф. М. Достоєвський ставив саме демонстрування і доказ неспроможності, хибності теорії Раскольникова. Автор прагнув привести свого героя до усвідомлення своєї помилки. Цій меті підпорядкована і вся система образів твору. Кожна особа, розмова, зустріч тут відіграють важливу роль у душевній еволюції героя. Дуже важливе значення в цьому сенсі набувають образи двійників Раскольникова — Свидригайлова і Лужина.

IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

1. Дослідницька робота зі встановлення значення образів Лужина і Свидригайлова в розкритті образу Раскольникова (у парах, з роздавальним матеріалом і опорою на текст роману (за варіантами))

1-й варіант. Петро Петрович Лужин

· Хто такий Лужин? Що ми знаємо про нього?

· Раскольников стверджує, що погляди Лужина близькі до його теорії. Чи згодні ви з ним (ч. 2, розд. 5)?

· Які міркування з листа матері про Лужина привернули особливу увагу Раскольникова? які думки і почуття вони породжують у Раскольникова, чому?

· Яке враження про Лужина виникає у вас після читання листа матері?

· Навіщо Лужину брати в дружини безприданницю?

· Чому поява в романі Лужина затягнута, хоча спочатку ми багато дізнаємося про нього?

· Навіщо автор зіштовхує Лужина із Сонею?

· Чому в романі показано спочатку Олену Іванівну, а потім Лужина?

· Як розкривається Лужин у словах “а ділова людина слухає та їсть, а потім і з’їсть”?

· Чому Лужин боїться поліції?

· Чи можемо ми назвати його двійником Раскольникова?

· Як його теорія, виражена в словах: “Возлюби, ще до всіх, тільки себе, бо все на світі на особистому інтересі засноване. Возлюби тільки себе, то й справи свої обробиш як годиться...”, пов’язана з теорією Раскольникова?

2-й варіант. Свидригайлов

· Що ви знаєте про життя Свидригайлова до приїзду його в Петербург? Як це життя характеризує його? Використайте матеріал листа матері, слова лужина про нього і розповіді власне Свидригайлова.

· Які почуття ця людина викликає у вас?

· Яким принципом керується Свидригайлов у своєму житті?

· Що думає про Свидригайлова Раскольников після прочитання листа матері?

· Яким побачив Свидригайлова Раскольников вперше? Які деталі зовнішності Свидригайлова особливо запам’ятовуються йому?

· Який звуковий фон використовує Достоєвський, описуючи цю зустріч?

· Як проявляється суперечливість характеру Свидригайлова в момент першої зустрічі з Раскольниковим?

· Які вчинки Свидригайлова особливо чітко показують, що це складна людина, у душі якої є задатки добра і холодного зла?

· Чому Раскольникова зацікавив Свидригайлов? Які почуття ця людина викликає у Раскольникова?

· Чому Свидригайлов доходить до самогубства, а Раскольников не визнає такого шляху?

Дементій Шмарінов. Лужин

2. Презентація результатів роботи зі встановлення значення образів Лужина і Свидригайлова в розкритті образу Раскольникова

3. Постановка і розв'язання проблемної ситуації

· У чому ж полягає сенс зіставлення Раскольникова з Лужиним і Свидригайловим? (Через зіставлення цих образів, стає зрозуміло, що Лужин і Свидригайлов живуть за теорією Раскольникова. А він, спілкуючись із сильними світу цього, не може прийняти їхнє життя, хоча і намагається зарахувати себе до сильних світу цього, йому неприємні люди, що живуть за його теорією. Це зіставлення вивищує Раскольникова. Зіштовхуючи цих героїв, автор спростовує теорію Раскольникова, розкриває її нелюдськість.)

· Підготуйте відповідь на питання: “Чи є у Раскольникова ще двійники?” Доведіть свою точку зору.

4. Складання опорної схеми “Двійники Раскольникова”

(запис на дошці і в зошитах)

Двійники Раскольникова

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

1. Бесіда

· Хто є двійниками Раскольникова в романі? Як вони розкривають помилковість філософії Раскольникова?

· Що об’єднує Раскольникова і Свидригайлова?

· Що спільного і відмінного у героя з Лужиним?

· О. Г. Буянова так говорить про відмінність Раскольникова від Свидригайлова: “Свидригайлов в “Злочині і карі” теж байдужий, нудьгує і тільки лише теплий... У цьому і полягає його головна відмінність від Раскольникова, бо останній то холодний, то гарячий, але ніколи не теплий. І його, за словами, Порфирія Петровича, “життя винесе”. Раскольникова Бог зберіг, тому він подолав у собі свидригайлівські гордість і неробство”.

· Як ви розумієте слова теплий, холодний, гарячий?

2. Заключне слово вчителя

— Отже, сьогодні на уроці ми розглянули образи так званих двійників Раскольникова і спробували зрозуміти, визначити їхню роль у романі.

У Свидригайлова, як і у Раскольникова, теж є “свого роду теорія, та сама справа, згідно з якою я вважаю, наприклад, що одиничне злодійство допустиме, якщо головна мета хороша. Єдине зло і сто добрих справ!” Свидригайлов — сильна людина із сильним характером.

І ці його слова аж ніяк не говорять про те, що він так само, як і Раскольников, будує своє життя згідно з теоріями. Він не замислюється над тим, “чи тварюка він тремтлива, чи право має”. Ні, він просто все своє життя вважає, що має право. Він не виводить постулати, як чинити добре, а як — погано. Життя Свидригайлова — це видозмінена теорія Раскольникова, що стала реальністю.

Автор хоче нам показати, що стало б, якби планам Раскольникова судилося реалізуватися. Свидригайлов не перевіряє себе, і якщо він і винен у смерті інших людей, то краще думати, що так і мало бути. Нічим не прикритий, всеохопний цинізм — ось підсумок всіх наполеонівських теорій, коли життя людське коштує мідяк. Однак Свидригайлов не настільки порочний і дурний, як здається на перший погляд. Він розуміє, що в житті все має бути врівноважене, і тому слідом за злом він робить добро, щоб сильно не обтяжувати своє сумління. Тому й переслідують Свидригайлова містичні сни й привиди. І так само, як Раскольников переступив через життя, через кров старої лихварки, так і Свидригайлов переступає через кров, тільки через свою власну. Смерть, самогубство Свидригайлова — це відмова. Відмова від власних наполеонівських теорій, відмова від того факту, що одна особистість може управляти життям і смертю інших людей, однак також смерть ця — ще одна жертва, принесена на вівтар теорії всевладдя, але жертва в ім’я спокутування гріхів.

Водночас із першим згадуванням на початку роману про Свидригайлова ми також чуємо ім’я якогось Лужина Петра Петровича. Це теж двійник Раскольникова — занадто сильно схожі їхні способи у досягненні мети. Але мета у них різна. У Раскольникова — довести свою приналежність до сильних людей, що управляють світом, у лужина — скористатися перевагами цих людей без будь-яких доказів. Лужин теж дзеркало, але дзеркало брудне і запліснявіле. Він — крайній прояв теорії Раскольникова.

Ілля Глазунов. Свидригайлов

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Перечитати епізоди роману, пов’язані із Сонею (ч. 4, розд. IV; ч. 5, розд. IV; ч. 1, розд. II).

Подумати над питанням: у чому “правда” Соні? Довести, що автор стверджує “правду” Соні Мармеладової.