ПЕРЕДМОВА

Цей методичний посібник створено відповідно до оновленої Програми Міністерства освіти і науки України із зарубіжної літератури 2016 року для 11-річної школи. Він містить календарне планування за семестрами за рівнем стандарту й академічним рівнем та розширені плани-конспекти уроків (як традиційних, так і нетрадиційних) із зарубіжної літератури для 11-го класу. Авторка пропонує різноманітні прийоми та засоби роботи відповідно до сучасних педагогічних технологій з урахуванням досягнень вікової психології. Значну увагу приділено реалізації компетентнісного підходу у викладанні як однієї з найактуальніших вимог реформи сучасної освіти. Такий підхід передбачає володіння методиками компетентнісного навчання, розуміння сутності нової української школи.

Компетенція — це сукупність знань, умінь і навичок, необхідних для конкретної роботи; здатність та готовність ефективно застосовувати знання на практиці, у конкретній ситуації. Компетентна у певній галузі людина володіє відповідними знаннями та здібностями, що дають їй змогу ефективно діяти в цій галузі.

Предметна літературна компетентність передбачає набуття учнями вмінь розрізняти роди й жанри, визначати художні прийоми й засоби, елементи сюжету та композиції та їхню роль у розкритті теми й ідеї твору, а також умінь аналізувати, висловлювати свої почуття та враження, інтерпретувати тощо.

Засобами міжпредметного та предметного змісту формуються найбільш універсальні компетентності — ключові, зокрема:

• пізнавальні (знання цілепокладання і вміння організовувати, планувати, аналізувати, оцінювати власну навчально-пізнавальну діяльність; набуття знань безпосередньо із реальності, опанування прийомів дій за нестандартних умов, евристичних методів розв’‎язання проблем);

• ціннісно-смислові (ціннісні орієнтири учня, його досвід самопізнання, осмислення ним свого місця в світі; обрання ціннісних, цільових, смислових настанов дій);

• соціальні (уміння жити і працювати в колективі, в команді; знання прав споживача, покупця, клієнта, виробника; професійне самовизначення; опанування етики трудових і громадянських стосунків);

• загальнокультурні (пізнання особливостей національної та загальнолюдської культури, духовно-моральних основ життя, розуміння ролі науки і релігії в житті людини, їхнього впливу на світ);

• комунікативні (знання іноземних мов, ефективних способів співробітництва; уміння грати різні соціальні ролі в колективі, працювати в групі, презентувати себе і т. ін);

• моральні (готовність, здатність та потреба жити за загальнолюдськими моральними законами);

• інформаційні (володіння інформаційними технологіями; уміння шукати, аналізувати, перетворювати, застосовувати інформацію для розв’‎язання різноманітних проблем);

• автономізаційні (здатність до саморозвитку, самовизначення, самоосвіти, конкурентоспроможності; потреба та готовність учитися впродовж усього життя);

• здоров’‎язбережувальні (розуміння необхідності здорового способу життя; турбота про особисте здоров’‎я; внутрішня екологічна культура та ін.).

Компетентнісний підхід реалізується за умови поєднання учителем на уроках доброзичливої атмосфери з мотивацією учнів до саморозвитку, їхньою активною творчою діяльністю, діалогічністю уроку, емоційним сприйняттям навчального матеріалу та міжмистецьких зв’‎язків. Педагогові варто зважати на те, що компетентнісний підхід тісно пов’‎язаний з особистісно орієнтованим та діяльнісним підходами до навчання, зокрема у старшій школі.

«Зарубіжна література» посідає особливе місце поміж шкільних предметів: вона дає учням знання про світобудову, акцентує увагу на смислових та світоглядних аспектах, допомагає знайти ціннісні орієнтири тощо.

Мета розвитку компетентностей на уроках зарубіжної літератури — це виховання, зокрема:

• читача (систематично читає, розуміє прочитане й отримує насолоду від процесу читання, змісту або форми художнього тексту; уміє розповісти й описати враження про прочитане, висловловити свою думку);

• літературного критика (знає та вміє різнобічно аналізувати, тлумачити художній зміст творів сучасної літератури, визначати їхні переваги і недоліки);

• літературознавця (використовує здобуту літературну освіту для дослідження історії літератури, життя та творчості окремих письменників, взаємозв’‎язків творів з епохою, досліджує закони розвитку літератури як особливої форми духовної діяльності людини);

• дослідника проблем (використовує літературну освіту для орієнтування у проблемах сьогодення, розуміє вчинки оточуючих, віддає перевагу моральним цінностям);

• письменника (застосовує знання з літератури як творець власних художніх текстів).

Наш посібник допоможе розв’‎язати ці завдання. Плани-конспекти складено у такий спосіб, що основну роботу на уроці виконують учні: учитель лише забезпечує успішну групову комунікацію, дає учням змогу застосувати вже набуті навички для опанування нових знань. Багато уваги приділено груповим формам роботи, виконанню індивідуальних завдань, залученню учнів до проведення уроку, прийомам критичного мислення й активним методам навчання, рольовим іграм, бесідам з елементами дискусії, міжлітературним і міжпредметним зв’‎язкам, сучасним засобам подання матеріалу (з опорою на візуальну пам’‎ять).

У цьому посібнику також запропоновано матеріали для поточного контролю знань, умінь та навичок учнів, а також для проведення тематичного оцінювання (тестування) упродовж навчального року. Це видання стане в пригоді не лише вчителям-початківцям, а й досвідченим педагогам, оскільки допомагає обрати раціональні способи викладання навчального матеріалу, пропонує різні прийоми активізації образного, логічного, асоціативного мислення школярів, що розвиває спостережливість, пам’‎ять, зв’‎язне мовлення, культуру спілкування та естетичний смак, дає змогу якнайповніше розкрити виховний потенціал художньої літератури