КАРЕЛ ЧАПЕК «ВІЙНА ІЗ САЛАМАНДРАМИ». РОЗКРИТТЯ В РОМАНІ ОСОБЛИВОСТЕЙ ТОТАЛІТАРНОЇ ІДЕОЛОГІЇ ТА СОЦІАЛЬНИХ ПЕРЕДУМОВ ВИНИКНЕННЯ ПОДІБНОЇ ФОРМИ СУСПІЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ - ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА У ДЗЕРКАЛІ ЛІТЕРАТУРИ

КАРЕЛ ЧАПЕК «ВІЙНА ІЗ САЛАМАНДРАМИ». РОЗКРИТТЯ В РОМАНІ ОСОБЛИВОСТЕЙ ТОТАЛІТАРНОЇ ІДЕОЛОГІЇ ТА СОЦІАЛЬНИХ ПЕРЕДУМОВ ВИНИКНЕННЯ ПОДІБНОЇ ФОРМИ СУСПІЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ - ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА У ДЗЕРКАЛІ ЛІТЕРАТУРИ

Конспекти уроків - Зарубіжна література 11 клас - Рівень стандарт і академічний рівень - 2017 рік

Мета (формувати компетентності): предметні (поглиблені знання про творчість К. Чапека; розуміння антифашистського змісту роману «Війна із саламандрами»; читацьку активність); ключові (уміння вчитися: навички пізнавальної діяльності; комунікативні: навички спілкування в колективі; інформаційні: уміння знаходити потрібну інформацію та презентувати її; загальнокультурні: прагнення до літературної освіти, естетичний смак, світогляд).

Тип уроку: урок засвоєння нових знань і формування на їхній основі вмінь та навичок.

Основні терміни та поняття: сатира, алегорія, гротеск.

Обладнання: портрет К. Чапека, тексти роману «Війна із саламандрами».

Ви нас хотіли. Ви розселили нас по всьому світу. Ось і маєте нас. <...> Ви разом з нами працюватимете над руйнуванням вашого світу. Верховний Саламандр (К. Чапек «Війна із саламандрами»)*

Перебіг уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Колективне ґронування за темою «Карел Чапек та його світ»

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

Учитель. «Критика визнала мою книгу утопічним романом, проти чого я рішуче заперечую,— говорив Чапек, розповідаючи про свій задум по радіо. — Це не утопія, а сучасність. Це не умоглядна картина якогось віддаленого майбутнього, але дзеркальне відображення того, що є зараз і в гущі чого ми живемо». Отже, сьогодні ми спробуємо з’‎ясувати, яким насправді є цей твір.

IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

1. Вступне слово вчителя

— Уперше Чапек заговорив про свій твір у статті «Нічого нового» наприкінці вересня 1935 р.: «Сьогодні я закінчив останню частину свого утопічного роману. Герой цієї частини — націоналізм. Дія дуже проста: загибель світу і людей. Це гидкий розділ, заснований тільки на логіці. Так, це повинно так закінчитися: «Зовсім не космічна катастрофа, а тільки роздуми державні, економічні, престижні тощо. Проти цього не можна нічого зробити» (тобто оскільки ці роздуми визнано)». Збереглась також чернетка, у якій письменник зазначив для себе таке: «Держави і саламандри», «Женева і саламандри», «Церква і саламандри», «Моральність і саламандри».

2. Колективне узагальнення «Услід за автором»

♦ Розкажіть про жанрову своєрідність твору. (Це синтез газетного памфлету, фейлетону, дорожнього нарису, прозової байки, афоризму. Твір є не тільки науково-фантастичним та сатиричним романом, це і «романпамфлет», і «роман із ключем». Тут багато натяків і на реальні події, і на реальних людей. Складне жанрове завдання автор розв’‎язав завдяки об’‎єднанню наукової фантастики з памфлетом, пародією та бурлеском: крізь зображені картини проглядає план реальних «прообразів», які вже відомі читачеві. За допомогою науково-фантастичного припущення Чапек зробив сатиричні «замальовки з натури». )

♦ Кого ми можемо вважати центральними героями твору?

♦ Цитати з «Війни із саламандрами» К. Чапека наведено у перекладі Ю. Лісняка.

♦ Як автор ставиться до капітана Яна ван Тоха?

♦ Поясніть роль директора Густава Х. Бонді.

♦ Розкажіть про світобачення швейцара Повондри.

♦ Якими на початку твору постають саламандри?

♦ Як зі зміною сюжету змінюється структура роману? (Прийоми документального кіно, кінохроніки: перед читачем — мозаїка картин і епізодів, які з різних боків висвітлюють стосунки людей із саламандрами.)

♦ Розкажіть про місце дії роману. Яке значення воно має для розкриття ідеї? (Дія відбувається і в Марселі, і в тропіках, і в Лондоні, і в Чехословаччині... Усе в романі підпорядковано розкриттю тези про те, що добро і зло у цьому світі — від людини. Поведінка саламандр лише віддзеркалює сутність людських стосунків, людської цивілізації.)

♦ Назвіть загальні риси саламандр. Як автор ставиться до них? (Саламандрам властиві стадність, влада інстинктів, аморальність, агресивність (перше слово, вивчене цими істотами, — «ніж»). Саламандри для автора — це не колектив, а череда, натовп, який живе за своїми — не людськими і не людяними — законами й уособлює антилюдство.)

♦ З якою метою Чапек детально аналізує суспільство саламандр? (Для того щоб викрити ідеї, які не об’‎єднують, а роз’‎єднують людей, Чапек удається до го- стросатиричного зображення, створюючи пародію на людський спосіб життя. Так, у романі всі саламандри поділяються на своєрідні касти — хеві, треші, спауни і т. ін. Приналежність до певної касти визначає подальшу долю саламандр і систему їхніх цінностей. Так, наприклад, саламандра лондонського зоопарку на ім’‎я Енді, читаючи газети, проймається «англійським духом».)

♦ Як оцінює філософію саламандр у праці «Занепад людства» Вольф Мейнерт? («Головний закон розвитку полягає в тому, що потрібно розчистити місце для себе, перебивши всіх інших. Люди цього не встигли зробити, тому що вигадали кодекс моральності, права людини, угоди, закони, рівність, гуманність і ще бозна-що. Майбутнє за саламандрами, адже вони обходяться без філософії, без віри у потойбічне життя і без мистецтва; вони не знають, що таке фантазія, гумор, містика, гра, мрія».)

♦ З якою метою К. Чапек використовує в романі гіперболу? (Гіперболізація у Чапека підкреслює в явищі суттєве, визначальне, провідне, водночас не стільки конкретно-історичне, скільки загальне, універсальне.)

♦ Утіленням яких рис є образ Верховного Саламандра?

♦ Яке значення в романі має опис конференції у Вадуці? Яку аналогію можете провести?

♦ Чому цей роман вважають антифашистським?

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

1. Робота з епіграфом до уроку

♦ Поясніть, як ви розумієте епіграф до уроку

2. Колективне узагальнення за темою «Творчість К. Чапека»

— Чапек гостро відчував проблеми, якими живе людство, розумів витоки трагедій XX ст., його протиріччя, велич і ницість. Він бачив жах і надію, відчай і віру в очах своїх сучасників Він був свідком катастроф свого часу і, бажаючи запобігти новим трагедіям, писав твори, сповнені болю за людину та любові до неї.

3. Робота з таблицею «Знаю — хочу дізнатися — вивчив» («ЗВХ»)

♦ Заповніть останній стовпчик таблиці «Знаю — хочу дізнатися — вивчив» (початок — див. в уроці № 42).

VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підготувати повідомлення про історико-культурну ситуацію повоєнного світу й розвиток прози в Європі, США, Латинській Америці, Японії та Росії.