«СТАРИЙ І МОРЕ». ФІЛОСОФСЬКО-СИМВОЛІЧНИЙ СЕНС СЮЖЕТУ. ОСПІВУВАННЯ ВОЛІ, МУЖНОСТІ, ГЕРОЇЗМУ БУДЕННОГО ЖИТТЯ ЛЮДИНИ. ПОКАЗ ДРАМАТИЧНИХ СУПЕРЕЧНОСТЕЙ ЛЮДСЬКОГО БУТТЯ: ЙОГО ОСМИСЛЕНОСТІ Й АБСУРДНОСТІ, ПЕРЕМОГ І ПОРАЗОК, ВЕЛИЧІ ТА СЛАБКОСТІ, ПРОТИСТОЯННЯ ПРИРОДІ ТА ЄСНОСТІ З НЕЮ. СЕНС ФІНАЛУ ПОВІСТІ - ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА У ДЗЕРКАЛІ ЛІТЕРАТУРИ

Мета (формувати компетентності): предметні (поглиблені знання про особливості творчої манери Е. Хемінґуея; творче мислення; пізнавальні інтереси; культуру зв'язного усного мовлення; мислення); ключові (уміння вчитися: уміння визначати основні проблеми й мотиви літературного твору (на прикладі повісті Е. Хемінґуея «Старий і море»), образну систему твору; комунікативні: навички спілкування в колективі та толерантне ставлення до думок і почуттів оточуючих; інформаційні: уміння визначати роль деталі в тексті; навички роботи з книгою; уміння і навички аналітичного характеру; соціальні: уміння обстоювати свою думку; загальнокультурні: гуманістичний світогляд, загальнолюдські моральні цінності й ідеали).

Тип уроку: урок засвоєння нових знань і формування на їхній основі вмінь та навичок.

Основні терміни та поняття: повість-притча.

Обладнання: портрет Е. Хемінґуея, тексти повісті «Старий і море», аркуш паперу ф. А1, маркер.

Перебіг уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

Учитель. «Усі видавці та ще деякі люди, які прочитали «Старого і море», вважають, що це класика. <...> Вони твердять, що книга справляє надзвичайне, непросте враження. Навіть ті, хто мене не любить, а також ті, кому подобаються мої книги, говорять те саме»,— так писав у листі до знайомого Е. Хемінґуей.

Що ж такого особливого було у цьому дивовижному творі, що вже через рік після опублікування автор отримав за нього Пулітцерівську премію, а через два роки — Нобелівську?

Знайти відповідь на це запитання ми спробуємо сьогодні.

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Складання «сюжетного ланцюжка» літературного твору (усно)

Очікуваний результат

Старий рибалка Сантьяґо рибалив на Гольфстрімі → 84 дні поспіль повертався без здобичі → 40 днів із ним виходив у море хлопець Маноліно, але батьки наказали йому залишити нещасливого рибалку → Маноліно провідував Сантьяґо: годував його, розважав → старий вірив, що йому пощастить → удосвіта на 85-й день Сантьяґо вирушив у море → клюнула величезна риба → три дні й ночі риба тягла човен, а Сантьяґо, долаючи втому, голод і біль, у порізаних долонях тримав жилку, на якій була риба, то натягуючи, то відпускаючи → нарешті риба втомилася й випірнула із води, вона була більшою за човен → Сантьяґо подолав рибу і прив’‎язав до човна → на рибу напали акули — рибалка боронив здобич від них, але хижаки об’‎їли рибу до кісток → доплив до берега, знесилений, дійшовши до халупи, заснув → рибалки здивовано розглядали величезний кістяк риби й розуміли, що старий переміг рибу небаченого розміру → старому снилися леви на березі моря → Маноліно пишався своїм старшим другом.

IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

1. Історія створення літературного твору Повідомлення за індивідуальним домашнім завданням

— «Я знаю лише те, що бачив»,— стверджував Хемінґуей. Події, описані в повісті, тісно пов’‎язані з життям Хемінґуея, який добре знав побут простих рибалок і сам частенько виходив в море. Один із прототипів повісті — рибалка Ґреґоріо Фуентес, який жив у присілку Кохімара, на Кубі. Одного разу, коли рибалка та письменник пливли на шхуні, вони зустріли старого й хлопчика, які боролися з великим марліном. 1936 року письменник опублікував нарис «На блакитній хвилі», у якому розповів про випадок на морі, коли старий рибалка зловив великого марліна, але не зміг захистити його від морських хижаків, тому плакав, як дитина, і майже збожеволів від утрати й образи.

1950 року Хемінґуей повернувся до цього сюжету, поклавши його в основу художнього твору. Звісно, повість відрізнялася від колишньої журнальної публікації, адже за ці роки Хемінґуей, проживаючи на Кубі, близько познайомився із рибальськими сім’‎ями, зрозумів те співвідношення речей, про яке замислювався сам Письменник прагнув передати читачам такий досвід, який ніхто ніколи не передавав.

Про успіх повісті свідчить навіть той факт, що через 48 годин після опублікування повісті було розпродано 5 318 655 примірників.

Існує версія, що прототипом Сантьяґо міг бути 80-річний рибалка Ансельмо Ернандес. Сам автор натякав, що ним був механік з його судна Карлос Ґутьєрес.

2. Інтерактивний прийом «Мозковий штурм»

• Визначте провідні мотиви, проблематику повісті Е. Хемінґуея «Старий і море».

Очікуваний результат

Провідний мотив — незвичайної риби.

Використано «ефект айсберга»:

• видима частина — двобій старого з силами природи;

• у невидимій, підводній частині айсберга криються роздуми автора про найважливіші проблеми життя: людина і суспільство, людина і природа, людина і Всесвіт

Мотив перемоги втілено, зокрема, у образах левів, що часто сняться старому, і хлопчика, який не залишає його у скрутну хвилину. Ці образи символізують силу, юність, любов до життя та віру в перемогу Теми та проблеми:

• людина і природа;

• внутрішнє наповнення життя, що обумовлює почуття людської гідності, самовідчуття людини;

• сенс життя;

• наступність поколінь;

• людина серед людей;

• людські спільноти

3. хХарактеристика головних героїв літературного твору (запис на дошці)

• Колективно складіть характеристику Сантьяґо і Маноліно. Результати запишіть на дошці (або на аркуші паперу ф. А1).

План складання характеристики героїв повісті Е. Хемінґуея «Старий і море»

Сантьяґо	Маноліно
Знайти і зачитати фрагменти повісті, у яких охарактеризовано образ Сантьяґо. Дібрати і записати слова-асоціації	Знайти і зачитати фрагменти повісті, у яких наведено характеристику Маноліно. Скласти стислу характеристику хлопця.
до образу Сантьяґо, прокоментувати їх . Наприклад: • покручені часом руки — простота і гідність; • самотній старий — воля та розум; • людина «нерозкритих можливостей» — ніколи не озирається на минуле; • знає рибальську справу — віра в себе, в людей; • спокій та розсудливість — мужність і витримка; • гордість — повага до братів наших менших тощо	Наприклад: • Маноліно — хлопчик, який часто рибалив разом із Сантьяґо; • він навчався у старого, поважав його; • його доброта виявляється у піклуванні про Сантьяґо Маноліно часто приносить чоловікові їжу та газети. А коли був змушений залишити човен свого старшого товариша, то дуже засмутився і пообіцяв обов’‎язково повернутися; • Маноліно хотів допомогти Сантьяґо зловити рибу, але старий повинен був сам упіймати «рибу своєї мрії»; • Маноліно символізує юність, молодість, яка переймає досвід старшого покоління і не дає зникнути тому, що варто цінувати й зберігати

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

Підсумкове запитання

♦ Сантьяґо в повісті неодноразово повторює: «Я незвичайний старий». Як ви розумієте його самооцінку? У чому полягає його «незвичайність»? Відповідь обґрунтуйте.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Написати твір на одну з тем: «Людина створена не для поразок», «Життя — боротьба», «А хто тебе переміг, старий? (за повістю Е. Хемінґуея «Старий і море»)».

2. Індивідуальне (1-2 учні): підготувати повідомлення про Ґ. Ґ. Маркеса.

ДОДАТОК ДО УРОКУ № 48

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

1. Робота з епіграфом до уроку

<...>

2. Самостійна робота. розгорнуті відповіді на запитання (за вибором учнів)

♦ Що мають на увазі літературні критики, говорячи про «карибське диво»?

♦ У чому полягає своєрідність культурного розвитку Латиноамериканського континенту?

♦ Як ви розумієте термін «магічний реалізм»?

♦ Розкажіть про життєвий і творчий шлях Ґ. Ґ. Маркеса. Як обставини дитинства позначилися на його мистецькому світосприйнятті?

♦ Схарактеризуйте центральні проблеми й провідні художні особливості прози Ґ. Ґ. Маркеса.