Конспекти уроків - Зарубіжна література 11 клас - Рівень стандарт і академічний рівень - О.Г. Куцінко - 2017 рік

Конспекти уроків - Зарубіжна література 11 клас - Рівень стандарт і академічний рівень - О.Г. Куцінко - 2017 рік

ПЕРЕДМОВА

КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ уроків зарубіжної літератури. 11 -й клас. Академічним рівень

ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ ст.

УРОК № 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОЗВИТКУ ЛІТЕРАТУРИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ ст. АВАНГАРДИЗМ В ЛІТЕРАТУРІ. ДОЛЯ РЕАЛІЗМУ. ЕЛІТАРНА ТА МАСОВА КУЛЬТУРА

УРОК № 2. РОЗВИТОК ЗВ'ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ (ПИСЬМОВОГО). СКЛАДАННЯ ТЕЗ ЗА ТЕМОЮ «АВАНГАРДИЗМ 1910-1920-х рр. ТА ЗДІЙСНЮВАНА НИМ «РЕВОЛЮЦІЯ В МИСТЕЦТВІ», ЙОГО ОСВНОІНІ ТЕЧІЇ»

УРОК № 3. ТРАДИЦІЇ РЕАЛІЗМУ XIX ст. ТА ЇХНЯ ВЗАЄМОДІЯ З НОВИМИ ЛІТЕРАТУРНИМИ ТЕЧІЯМИ НА ПОЧАТКУ ХХ ст. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ ОЛЕКСАНДРА КУПРІНА. КУПРІН ТА УКРАЇНА. РОМАНТИЧНЕ КОХАННЯ — ОДНА З ПРОВІДНИХ ТЕМ ТВОРЧОСТІ ПИСЬМЕННИКА

УРОК № 4. «ГРАНАТОВИЙ БРАСЛЕТ» — ГІМН «СИЛЬНОМУ, ЯК СМЕРТЬ, КОХАННЮ». ЖИТТЄВА ОСНОВА ТВОРУ, ПРОТИСТАВЛЕННЯ В ОПОВІДАННІ СПРАВЖНЬОГО КОХАННЯ БАНАЛЬНИМ ВЗАЄМИНАМ МІЖ ЧОЛОВІКОМ ТА ЖІНКОЮ, МОРАЛЬНИЙ І СИМВОЛІЧНИЙ СЕНС ЗАГИБЕЛІ ЖЕЛТКОВА, СИМАВОЛІКА ГРАНАТОВОГО БРАСЛЕТА, РОЛЬ БІБЛІЙНИХ ЦИТАТ У ТВОРІ

УРОК № 5. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА МОДЕРНІСТСЬКИХ ЯВИЩ У ХУДОЖНІЙ ПРОЗІ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ ст. М. ПРУСТ, ДЖ. ДЖОЙС, Ф. КАФКА ЯК ЗАСНОВНИКИ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ МОДЕРНІСТСЬКОЇ ПРОЗИ

УРОК № 6. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ ФРАНЦА КАФКИ — АВСТРІЙСЬКОГО ПИСЬМЕННИКА-МОДЕРНІСТА. СВОЄРІДНІСТЬ СВІТОБАЧЕННЯ ТА ЙОГО ХУДОЖНЬОГО ВТІЛЕННЯ В НОВЕЛІ «ПЕРЕВТІЛЕННЯ»

УРОК № 7. ЗОБРАЖЕННЯ ТРАГЕДІЇ ВІДЧУЖЕННЯ ОСОБИСТОСТІ В НОВЕЛІ «ПЕРЕВТІЛЕННЯ». ОБРАЗ ҐРЕҐОРА ЗАМЗИ ЯК ГРОТЕСКНИЙ ЛІТЕРАТУРНИЙ «АВТОПОРТРЕТ» ПИСЬМЕННИКА Й СИМВОЛІЧНЕ УОСОБЛЕННЯ ТИПУ «МАЛЕНЬКОЇ ЛЮДИНИ» XX ст.

УРОК № 8. ҐРЕҐОР ЗАМЗА ТА ЙОГО РОДИНА. ОСОБЛИВОСТІ СТИЛЮ КАФКИ, СПЕЦИФІКА ПОЄДНАННЯ РЕАЛЬНОСТІ ТА МІФОТВОРЧОСТІ У ЙОГО ХУДОЖНЬОМУ СВІТІ

УРОК №9. КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 1 ЗА ТЕМОЮ «ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ ст.»

ПОЕЗІЯ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ ст.

УРОК № 10. ГЛИБИННІ ЗРУШЕННЯ В ПОЕЗІЇ XX ст. МОДЕРНІЗМ ТА ОСНОВНІ ТЕЧІЇ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ПОЕЗІЇ ХХ ст. НАЙВІДОМІШІ ПРЕДСТАВНИКИ АВАНГАРДИСТСЬКОЇ Й МОДЕРНІСТСЬКОЇ ТЕЧІЇ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XX ст.

УРОК № 11. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ РАЙНЕРА МАРІЇ РІЛЬКЕ. СИНТЕТИЧНИЙ ВИЯВ НОВІТНІХ ТЕЧІЙ І ТЕНДЕНЦІЙ В ПОЕЗІЇ ПОЕТА. РІЛЬКЕ І УКРАЇНА

УРОК № 12. Р. М. РІЛЬКЕ «СОНЕТИ ДО ОРФЕЯ», «ОРФЕЙ, ЕВРИДІКА, ГЕРМЕС», «ЗГАСИ МІЙ ЗІР...». ВИРАЖЕННЯ ТРАДИЦІЇ ВІДЧУЖЕННЯ ЛЮДИНИ В ДЕГУМАНІЗОВАНОМУ СВІТІ. НОСТАЛЬГІЯ ЗА ВТРАЧЕНОЮ ЄДНІСТЮ ЛЮДИНИ ТА СВІТУ

УРОК № 13. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ ҐІЙОМА АПОЛЛІНЕРА. ЕВОЛЮЦІЯ ВІД НЕОРОМАНТИЗМУ ДО КУБОФУТУРИЗМУ. «МІСТ МІРАБО»

УРОК № 14. Ґ. АПОЛЛІНЕР «ЗАРІЗАНА ГОЛУБКА Й ВОДОГРАЙ». РЕАКЦІЯ АПОЛЛІНЕРА НА СИМВОЛІЗМ, СТВЕРДЖЕННЯ АКТИВНО-ТВОРЧОГО СТАВЛЕННЯ ЖИТТЯ

УРОК № 15. СРІБНА ДОБА РОСІЙСЬКОЇ ПОЕЗІЇ: РОЗМАЇТТЯ НАПРЯМІВ, ТЕЧІЙ

УРОК № 16. ОЛЕКСАНДР БЛОК «НЕЗНАЙОМА». ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ ПИСЬМЕННИКА О. БЛОК — НАЙВИДАТНІШИЙ ПОЕТ РОСІЙСЬКОГО СИМВОЛІЗМУ. ОБРАЗ НЕЗНАЙОМОЇ ЯК ВТІЛЕННЯ ВІЧНОЇ ЖІНОЧНОСТІ, ЙОГО ПРОТИСТАВЛЕННЯ СВІТУ НИЦОЇ ПРОЗИ ЖИТТЯ

УРОК № 17. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ АННИ АХМАТОВОЇ. АКМЕЇЗМ, ЙОГО ЕСТЕТИЧНІ ЗАСАДИ ТА ПОЕТИКА У ЇЇ ТВОРЧОСТІ. ПІЗНАННЯ ПОЕЗІЇ АХМАТОВОЇ («РЕКВІЄМ»). АННА АХМАТОВА Й УКРАЇНА

УРОК № 18. РОЗВИТОК ЗВ'ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ (УСНО). ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕКСТУ ПОЕМИ А. АХМАТОВОЇ «РЕКВІЄМ»

УРОК № 19. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ ВОЛОДИМИРА МАЯКОВСЬКОГО. ПАФОС САМОСТВЕРДЖЕННЯ Й САМОВИЯВЛЕННЯ ПОЕТИЧНОГО «Я» В ЙОГО ПОЕЗІЯХ. ПОНЯТТЯ ПРО ФУТУРИЗМ. «А ВИ МОГЛИ Б?..», «ПОСЛУХАЙТЕ!»

УРОК № 20. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ БОРИСА ПАСТЕРНАКА, НЕОДНОЗНАЧНІСТЬ СТОСУНКІВ ПОЕТА З ФУТУРИЗМОМ. «ЗИМОВА НІЧ»

УРОК № 21. БОРИС ПАСТЕРНАК «У ВСЬОМУ ХОЧУ Я ДІЙТИ...», «ГАМЛЕТ». ЕВОЛЮЦІЯ ПОЕЗІЇ ПАСТЕРНАКА

УРОК № 22. ПОЗАКЛАСНЕ ЧИТАННЯ. НАЙВИДАТНІШІ ЯВИЩА ЗАРУБІЖНОЇ ПОЕЗІЇ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XX ст.*

УРОК № 23. КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 2 ЗА ТЕМОЮ «ПОЕЗІЯ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XX ст.» (ТВІР)

УРОК № 24. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ МИХАЙЛА БУЛГАКОВА. БУЛГАКОВ І КИЇВ. РОМАН «МАЙСТЕР І МАРГАРИТА», ЙОГО ДЖЕРЕЛА. ОСОБЛИВОСТІ КОМПОЗИЦІЇ — «РОМАН У РОМАНІ»

УРОК № 25. «МАЙСТЕР І МАРГАРИТА» ЯК РОМАН-МІФ. ПРОБЛЕМАТИКА ТА СИСТЕМА ОБРАЗІВ, ТРАНСФОРМАЦІЯ МІФІЧНИХ МОТИВІВ У ТВОРІ. ОСОБЛИВОСТІ І ВЛАДА: РІЗНІ АСПЕКТИ ТРАКТУВАННЯ ПРОБЛЕМИ

УРОК № 26. М. БУЛГАКОВ «МАЙСТЕР І МАРГАРИТА». «МОСКОВСЬКІ» ТА «ЄРШАЛАЇМСЬКІ» РОЗДІЛИ ТВОРУ ТА ХУДОЖНІ ЗАСОБИ ЇХНЬОГО ЗВ'ЯЗКУ

УРОК № 27. М. БУЛГАКОВ «МАЙСТЕР І МАРГАРИТА». ВОЛАНД ТА ЙОГО ПОЧЕТ. ПОЄДНАННЯ РЕАЛЬНОСТІ Й ФАНТАСТИКИ В РОМАНІ

УРОК № 28. М. БУЛГАКОВ «МАЙСТЕР І МАРГАРИТА». ПОНТІЙ ПІЛАТ У ТВОРІ. ТРАГІЗМ ДОЛІ МИТЦЯ (МАЙСТРА)

ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ ст. ПРОЗА ТА ДРАМАТУРГІЯ 1920-1940-х рр.

УРОК № 29. ТЕМА ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ Й РУХУ ОПОРУ В ПОВОЄННІ ДЕСЯТИЛІТТЯ. ПОШИРЕННЯ ЕКЗИСТЕНЦІАЛІЗМУ В ЛІТЕРАТУРІ ЦЬОГО ПЕРІОДУ. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ БЕРТОЛЬДА БРЕХТА. БРЕХТ ЯК ДРАМАТУРГ-НОВАТОР. «ЕПІЧНИЙ ТЕАТР» БРЕХТА, ЙОГО ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ Й ТВОРЧА ПРАКТИКА

УРОК № 30. «МАТІНКА КУРАЖ ТА ЇЇ ДІТИ» — ДРАМА-ПЕРЕСТОРОГА НАПЕРЕДОДНІ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ. ІСТОРИКО-ЛІТЕРАТУРНІ ДЖЕРЕЛА ТА СУЧАСНИЙ ПОЛІТИЧНИЙ ПІДТЕКСТ ТВОРУ, ЙОГО АНТИВОЄННИЙ ПАФОС Й АЛЕГОРИЧНИЙ СЕНС. «ЕФЕКТ ОЧУЖЕННЯ» ТА ІНШІ ОЗНАКИ «ЕПІЧНОГО ТЕАТРУ» У ТВОРІ

УРОК № 31. УТІЛЕННЯ В ОБРАЗАХ ДІТЕЙ КУРАЖ ТРАГІЧНОЇ ДОЛІ ЛЮДСЬКИХ ЧЕСНОТ В УМОВАХ ВІЙНИ: СМІЛИВОСТІ (ЕЙЛІФ), ЧЕСНОСТІ (ШВЕЙЦЕРКАС) ТА ДОБРОТИ (КАТРІН). ОБРАЗ КУРАЖ — ПРОРОЧА МЕТАФОРА МАЙБУТНЬОГО НІМЕЧЧИНИ

УРОК № 32. КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 3 ЗА ТЕМОЮ «ПРОЗА ТА ДРАМАТУРГІЯ 1920-1940-х рр.»

УРОК № 33. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ, НАБУТИХ У І СЕМЕСТРІ

УРОК № 34. ОГЛЯД ЖИТТЯ ТА ТВОРЧОСТІ ДЖОРДЖА ОРВЕЛЛА. «1984» — РОМАН-АНТИУТОПІЯ. ЗОБРАЖЕННЯ У ТВОРІ ТОТАЛІТАРНОГО СУСПІЛЬСТВА

УРОК № 35. РОЗКРИТТЯ В РОМАНІ «1984» ДЖ. ОРВЕЛЛА ПРОБЛЕМИ СВОБОДИ ТА НЕОБХІДНОСТІ, ІСТИННОСТІ ЗНАННЯ, ОБГРУНТУВАННЯ ВОЛЮНТАРИЗМУ В ПОЛІТИЦІ

УРОК № 36. САТИРИЧНА ПОВІСТЬ-ПРИТЧА «СКОТОФЕРМА» ЯК АЛЕГОРІЯ РЕВОЛЮЦІЇ 1917 р. ТА НАСТУПНИХ ПОДІЙ У РОСІЇ

ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА У ДЗЕРКАЛІ ЛІТЕРАТУРИ

УРОК № 37. ОСОБИСТИЙ ДОСВІД УЧАСТІ У ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ТВОРЧІСТЬ ГЕНРІХА БЕЛЛЯ. «ПОДОРОЖНІЙ, КОЛИ ТИ ПРИЙДЕШ У СПА...»: ОСУД АНТИГУМАННОЇ СУТНОСТІ ВІЙНИ, РОЗКРИТТЯ ЇЇ РУЙНІВНИХ НАСЛІДКІВ ДЛЯ ЦИВІЛІЗАЦІЇ ТА ДУШІ. МОТИВ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПРОВИНИ Й ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА РОЗВ'ЯЗАННЯ ВІЙНИ

УРОК № 38. ОГЛЯД ЖИТТЯ ПАУЛЯ ЦЕЛАНА (АНЧЕЛЯ). ЗВ'ЯЗКИ ПОЕТА З УКРАЇНОЮ. ПОГУКИ НОВОЇ ПОЕТИЧНОЇ МОВИ ДЛЯ ВТІЛЕННЯ ДОСВІДУ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ У ТВОРЧОСТІ ПОЕТА. МОДЕРНІСТСЬКЕ ЗОБРАЖЕННЯ ТРАГЕДІЇ ГОЛОКОСТУ В ПОЕЗІЇ «ФУГА СМЕРТІ»

УРОК № 39. ПАУЛЬ ЦЕЛАН «ФУГА СМЕРТІ». ПАРАЛЕЛІЗМ ЯК ЗАСІБ ВИКРИВАННЯ СПОТВОРЕНОЇ ФАШИЗМОМ ІДЕЇ РІВНОЦІННОСТІ Й БАГАТСТВА НІМЕЦЬКОЇ ТА ЄВРЕЙСЬКОЇ КУЛЬТУР. МУЗИЧНІ ПРИНЦИПИ ХУДОЖНЬОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТВОРУ, ЙОГО НАСКРІЗНІ МОТИВИ. ОСОБЛИВОСТІ КОМПОЗИЦІЇ, СИНТАКСИСУ Й ЧИТАННЯ ВІРША

УРОК № 40. РОЗВИТОК ЗВ'ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ (ПИСЬМОВО). НАПИСАННЯ АСОЦІАТИВНОГО ЕТЮДУ, ВИКЛИКАНОГО ХУДОЖНІМИ ОБРАЗАМИ ПРОЧИТАНИХ ТВОРІВ

УРОК № 41. КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 4 ЗА ТЕМОЮ «ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА У ДЗЕРКАЛІ ЛІТЕРАТУРИ» (ТВІР)

УРОК № 42. ОГЛЯД ЖИТТЯ ТА ТВОРЧОСТІ КАРЕЛА ЧАПЕКА — ПИСЬМЕННИКА, ДРАМАТУРГА, ФАНТАСТА. «ВІЙНА ІЗ САЛАМАНДРАМИ» — САТИРИЧНИЙ НАУКОВО-ФАНТАСТИЧНИЙ РОМАН, РОМАН-АНТИУТОПІЯ ТА РОМАН-ПОПЕРЕДЖЕННЯ. КОМПОЗИЦІЯ ТА СЮЖЕТ ТВОРУ

УРОК № 43. КАРЕЛ ЧАПЕК «ВІЙНА ІЗ САЛАМАНДРАМИ». РОЗКРИТТЯ В РОМАНІ ОСОБЛИВОСТЕЙ ТОТАЛІТАРНОЇ ІДЕОЛОГІЇ ТА СОЦІАЛЬНИХ ПЕРЕДУМОВ ВИНИКНЕННЯ ПОДІБНОЇ ФОРМИ СУСПІЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ

УРОК № 44. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА IСТОРИКО-КУЛЬТУРНОЇ СИТУАЦІЇ ПОВОЄННОГО СВІТУ. РОЗВИТОК ПРОЗИ в ЄВРОПІ, США, ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИЦІ, ЯПОНІЇ ТА РОСІЇ

УРОК № 45. НОВІ ЯВИЩА ТА ТЕНДЕНЦІЇ В ЗАРУБІЖНІЙ ЛІТЕРАТУРІ 1950-1970-х рр. ПЕРЕРОСТАННЯ МОДЕРНІЗМУ В ПОСТМОДЕРНІЗМ У ЛІТЕРАТУРІ ОСТАННЬОЇ ТРЕТИНИ ХХ ст. (ЗАГАЛЬНИЙ ОГЛЯД)

УРОК № 46. ЖИТТЕВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ ЕРНЕСГА МІЛЛЕРА ХЕМІНҐУЕЯ, ВПЛИВ ЙОГО ОСОБИСТОСТІ ТА ДОРОБКУ НА СУЧАСНИКІВ. ХЕМІНҐУЕЇВСЬКИЙ «ГЕРОЙ КОДЕКСУ» — СИЛЬНА САМОТНЯ ЛЮДИНА; ЇЇ ЗДАТНІСТЬ ПОСТОЯТИ ЗА СЕБЕ, ПРАГНЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ ТА СВОБОДИ, ЦІНУВАННЯ ДРУЖБИ Й КОХАННЯ. НОВАТОРСТВО ПРОЗИ ХЕМІНҐУЕЯ

УРОК № 47. «СТАРИЙ І МОРЕ». ФІЛОСОФСЬКО-СИМВОЛІЧНИЙ СЕНС СЮЖЕТУ. ОСПІВУВАННЯ ВОЛІ, МУЖНОСТІ, ГЕРОЇЗМУ БУДЕННОГО ЖИТТЯ ЛЮДИНИ. ПОКАЗ ДРАМАТИЧНИХ СУПЕРЕЧНОСТЕЙ ЛЮДСЬКОГО БУТТЯ: ЙОГО ОСМИСЛЕНОСТІ Й АБСУРДНОСТІ, ПЕРЕМОГ І ПОРАЗОК, ВЕЛИЧІ ТА СЛАБКОСТІ, ПРОТИСТОЯННЯ ПРИРОДІ ТА ЄСНОСТІ З НЕЮ. СЕНС ФІНАЛУ ПОВІСТІ

УРОК № 48. ОГЛЯД ЖИТТЯ ТА ТВОРЧОСТІ ҐАБРІЕЛЯ ҐАРСІА МАРКЕСА. «МАГІЧНИЙ РЕАЛІЗМ»

УРОК № 49. Ґ. Ґ. МАРКЕС «СТАРИГАНЬ ІЗ КРИЛАМИ». СХРЕЩЕННЯ В ОПОВІДАННІ ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ МОДЕРНІСТСЬКОЇ ТРАДИЦІЇ З НАЦІОНАЛЬНИМ МІФОПОЕТИЧНИМ БАЧЕННЯМ. ФІЛОСОФСЬКО-ЕТИЧНИЙ СЕНС ЗУСТРІЧІ ЯНГОЛА З ЛЮДЬМИ. СВОЄРІДНІСТЬ ОБРАЗУ ЯНГОЛА: ЙОГО БЕЗПОРАДНІСТЬ І ТЕРПИМІСТЬ ДО ЛЮДЕЙ, СПОРІДНЕНІСТЬ ІЗ ЛЮДСЬКОЮ ПРИРОДОЮ. ОСОБЛИВОСТІ СТАВЛЕННЯ ЛЮДЕЙ ДО ЯНГОЛА. СЕНС ФІНАЛУ ТА НАЗВИ ОПОВІДАННЯ. ЗРОЩЕННЯ ФАНТАСТИЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ З ПОБУТОВИМИ ДЕТАЛЯМИ — ХАРАКТЕРНА ОЗНАКА ХУДОЖНЬОГО СВІТУ ТВОРУ

УРОК № 50. РОЗВИТОК ЗВ'ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ (УСНО). СКЛАДАННЯ ВІТАЛЬНОГО СЛОВА НА ЧЕСТЬ ХУДОЖНЬОГО ОБРАЗУ АБО АВТОРА: Ґ. Ґ. МАРКЕС ТА ЙОГО «СТАРИГАНЬ ІЗ КРИЛАМИ»

УРОК № 51. КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 5 ЗА ТЕМОЮ «ЗАРУБІЖНА ПРОЗА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX ст.»

ЗАХІДНА ДРАМАТУРГІЯ 1950-1970-х рр.

УРОК № 52. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЄВРОПЕЙСЬКОГО ТЕАТРУ. РОЗВИТОК ДРАМИ-ПРИТЧІ. ВИНИКНЕННЯ «ТЕАТРУ АБСУРДУ»

УРОК № 53 (ВАРІАНТ І)*. ХУДОЖНЯ СВОЄРІДНІСТЬ ТЕАТРУ МАКСА ФРІША. «САНТА-КРУС» (ЗАГАЛЬНИЙ ОГЛЯД)

УРОК № 54 (ВАРІАНТ І). СИСТЕМА ОБРАЗІВ, СЮЖЕТНА ЛІНІЯ ТА ПРОБЛЕМИ МОРАЛЬНОГО ВИБОРУ, СВОБОДИ Й ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ У ДРАМІ М. ФРІША «САНТА-КРУС». СИМВОЛІКА ДРАМИ

ЛІТЕРАТУРА ОСТАННІХ ДЕСЯТИЛІТЬ ХХ — ПОЧАТКУ ХХІ ст.

УРОК № 55. ПОСТМОДЕРНІЗМ — ОДНЕ З НАЙЯСКРАВІШИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ЯВИЩ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ ст., ЙОГО ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ТА ХУДОЖНЯ (ЛІТЕРАТУРНА) ПРАКТИКА. СОЦІОІСТОРИЧНІ, КУЛЬТУРНО-ФІЛОСОФСЬКІ Й ЕСТЕТИЧНІ ЧИННИКИ РОЗВИТКУ ПОСТМОДЕРНІЗМУ В ХУДОЖНІЙ ЛІТЕРАТУРІ. НАРІЖНІ ПРИНЦИПИ ПОСТМОДЕРНІСТСЬКОЇ ПОЕТИКИ. НАЙЯСКРАВІШІ ПРЕДСТАВНИКИ ПОСТМОДЕРНІСТСЬКОЇ ПРОЗИ

УРОК № 56. НАЙЯСКРАВІШІ ПРЕДСТАВНИКИ ПОСТМОДЕРНІСТСЬКОЇ ПРОЗИ. ОЗНАКИ ПОСТМОДЕРНІЗМУ У ТВОРЧОСТІ ПИСЬМЕННИКІВ-ПРОЗАЇКІВ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX ст.

УРОК № 57. ОГЛЯД ЖИТТЯ ТА ТВОРЧОСТІ ХОРХЕ ЛУЇСА БОРХЕСА. «ВАВИЛОНСЬКА БІБЛІОТЕКА»

УРОК № 58. Х. Л. БОРХЕС «ВАВИЛОНСЬКА БІБЛІОТЕКА». СПРОБИ ФІЛОСОФСЬКОГО ОСМИСЛЕННЯ ВСЕСВІТУ У ТВОРІ. МЕТАФОРИЧНІСТЬ ТА СИМВОЛІЗМ ТВОРУ

УРОК № 59. ОГЛЯД ЖИТТЯ ТА ТВОРЧОСТІ ЙОСИПА БРОДСЬКОГО. ПОЄДНАННЯ АВАНГАРДИЗМУ Й ПОСТМОДЕРНІЗМУ У ТВОРЧОСТІ ПОЕТА. «ПІЛІГРИМИ», «РІЗДВЯНА ЗІРКА»

УРОК № 60. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ МІЛОРАДА ПАВИЧА. УТІЛЕННЯ В ОПОВІДАННІ «КІМНАТА, У ЯКІЙ ЗНИКАЮТЬ КРОКИ» ОЗНАК ПОСТМОДЕРНІЗМУ

УРОК № 61. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ КРІСТОФА РАНСМАЙРА. «ОСТАННІЙ СВІТ»: ПОСТМОДЕРНІСТСЬКА СИТУАЦІЯ ЗНИКНЕННЯ КНИГИ ТА ЇЇ АВТОРА В РОМАНІ. ХУДОЖНІЙ ЧАС І ПРОСТІР

УРОК № 62. К. РАНСМАЙР «ОСТАННІЙ СВІТ». НАСТРОЇ ЗНЕВІРИ В ІСТОРИЧНИЙ ПРОГРЕС, МОТИВ ПРИРЕЧЕНОСТІ СУЧАСНОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ, ВИЧЕРПНОСТІ КУЛЬТУРИ. ХУДОЖНІЙ ЧАС І ПРОСТІР, СИМВОЛІКА ТА ХУДОЖНЯ СИЛА ОБРАЗІВ

УРОК № 63. ПОЗАКЛАСНЕ ЧИТАННЯ. УМБЕРТО ЕКО «ІМ'Я ТРОЯНДИ», ПАТРІК ЗЮСКІНД «ЗАПАХИ, АБО ІСТОРІЯ ОДНОГО ВБИВЦІ»

УРОК № 64. РОЗВИТОК ЗВ'ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ (УСНО). СВІТ ЛІТЕРАТУРИ ПОСТМОДЕРНІЗМУ

УРОК № 65. СУЧАСНИЙ ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (ОГЛЯД). ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА ХХІ ст.

УРОК № 66. КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 6 ЗА ТЕМАМИ «ЗАХІДНА ДРАМАТУРГІЯ 1950-1970-х рр.» ТА «ЛІТЕРАТУРА ОСТАННІХ ДЕСЯТИЛІТЬ ХХ — ПОЧАТКУ ХХІ ст.»

УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО ВПРОДОВЖ НАВЧАЛЬНОГО РОКУ

УРОК № 67. НАЙВИДАТНІШІ ЗДОБУТКИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДОБИ АНТИЧНОСТІ, СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ ТА ВІДРОДЖЕННЯ

УРОК № 68. НАЙВИДАТНІШІ ЗДОБУТКИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДОБИ РОМАНТИЗМУ (XVII — СЕРЕДИНА ХІХ ст.)

УРОК № 69. НАЙВИДАТНІШІ ЗДОБУТКИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДОБИ РЕАЛІЗМУ ТА РАННЬОГО МОДЕРНІЗМУ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХІХ ст.)

УРОК № 70. НАЙВИДАТНІШІ ЗДОБУТКИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ XX — ПОЧАТКУ ХХІ ст. (ЗОКРЕМА, СУЧАСНОГО ЛІТЕРАТУРНОГО ПРОЦЕСУ)

ЛІТЕРАТУРА

ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ



Віртуальна читальня Зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.