Розробки уроків - Зарубіжна література 11 клас - Рівень стандарту - Коновалова М. В. 2019

Морально-філософське наповнення єршалаїмських розділів твору. Трагізм долі митця (Майстра)
Модернізм - Росія
І семестр

Мета — формувати компетентності:

■ предметні (навички дослідницько-аналітичної роботи з текстом та виокремлення головного у тексті; культуру зв'язного усного мовлення; мислення);

■ ключові (уміння вчитися: навички пізнавальної діяльності, критичне мислення та вміння розуміти систему образів для розкриття ідейного задуму твору; комунікативні: навички спілкування в колективі й толерантне ставлення до думок та почуттів оточуючих; інформаційні: розуміння філософсько-етичної проблематики роману; уміння визначати роль деталі в тексті; навички роботи з книгою; загальнокультурні: свідоме ставлення до моральності; прагнення гуманістичних ідеалів; естетичний смак та зацікавленість читанням; світогляд).

Тип уроку: урок здобуття нових знань і формування на цій основі вмінь та навичок.

Обладнання: тексти роману «Майстер і Марґарита», ілюстративний матеріал до нього, презентація за темою уроку, фрагменти екранізації роману (за вибором учителя), медіазасоби.

Перебіг уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Літературний диктант

1) Про що сперечалися Берліоз та Бездомний із незнайомцем поблизу Патріарших ставків?

2) Які художні деталі 1-го розділу свідчать про радянську дійсність 1930-х рр.? (Згадка про Соловки, шпигуноманія, атеїзм.)

3) Чому Ієшуа називав усіх добрими людьми? (Уважав, що немає злих людей.)

4) Що свідчить про те, що Понтієві Пілату притаманні риси реальної людини, а не лише героя міфу? (Прокуратор страждав на мігрень.)

5) Як збувається перше пророцтво іноземного професора? (Берліоз потрапляє під трамвай )

6) Як у будинку літераторів реагують на трагічну звістку? (Спочатку літератори були вражені, та за кілька хвилин продовжили розважатися.)

7) Які фокуси продемонстрував Воланд зі своїм почтом московській публіці? (Улаштував грошовий дощ, модний магазин і т. ін.)

8) Де опинився поет Іван Бездомний після пригод у Грибоєдові? (У психіатричній лікарні.)

9) «Вискочило перед нами, як з-під землі вискакує вбивця в провулкові, й вразило нас обох одним махом. Так вражає блискавка, так вражає фінський ніж!»¹. Про що говорив гість Івана Бездомного в його лікарняній палаті? (Про кохання.)

10) Як майстер сприйняв критику свого роману й відмову його видавати? (Це довело його до відчаю, до хвороби.)

11) Що відбувалося в природі під час страти Ієшуа? (Гроза.)

12) На що зважилася Марґарита, щоб дізнатися про майстра? (Стала відьмою: намастилася чарівним кремом та вирушила на бал за запрошенням незнайомця.)

¹ Тут і далі: цитати з роману М. О. Булгакова «Майстер і Марґарита» наведено в перекладі Миколи Білоруса.

III. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Слово вчителя

— У центрі уваги більшості митців завжди перебували питання добра і зла, морального вибору, справедливості й відповідальності, взаємин особистості з владою, покликання мистецтва. Так, наприклад, поет Ю. Левітанський писав:

Кожен вибирає лиш собі

Жінку, і релігію, й дорогу,

Славити диявола, пророка,

Кожен обирає лиш собі

Кожен вибирає по собі

Слово для кохання чи моління,

Шпагу для дуелі, меч боріння

Кожен вибирає по собі

Кожен обирає по собі

Щит і крицю, патерицю, лати,

Міру остаточної розплати

Кожен обирає по собі

Кожен обирає лиш собі,

Обираю я також як знаю

І претензій марних не плекаю,

Кожен обирає лиш собі

(Переклад Маріанни Алетеї)

Над тим, що обрав для себе письменник М. Булгаков, як осмислив цей вибір у романі «Майстер і Марґарита» та яке значення для автора мав цей роман, поміркуймо сьогодні на уроці.

IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

1. Лекція вчителя

♦ Під час лекції вчителя складіть опорний конспект.

— Письменник у 1928—1929 рр. переживав складний період, пов’язаний з усебічним нападом на його п’єси, роман «Біла гвардія», сатиричні твори (був навіть «Понтій Пілат»). Головний репертуарний комітет то дозволяв, то забороняв його п’єси. Імовірно, ці перипетії наштовхнули письменника на думку ввести їх до роману. У першому варіанті твору навіть не було майстра й Марґарити, диявол з’являвся у Москві сам, у розмові з РАППівськими літераторами доводив їм, спираючись на історію страждань Христа, жорстокість їхнього фанатизму. Сатана був головним героєм твору, звідси тодішня назва «Інженер з копитом».

1929 р. — через цілковиту заборону творів Булгаков припинив працювати над романом. Почалися прохання, звернення... і на знак протесту — спалив рукопис (автор розірвав сторінки навпіл і половину спалив, а половину зберіг).

1931 р. — повернення до роботи. Насправді написання твору розпочато заново У романі з’явився Ієшуа Ганоцрі, двійник автора й водночас незалежна людина. З’явилася Марґарита, прообразом якої була Олена Сергіївна Шкловська. Воланд разом зі своїм почтом утілював князя пітьми.

Перший варіант було закінчено 1934 р., останній — 1938-го, проте автор згодом доопрацював твір роман розростався і вглиб, і вшир виник своєрідний сплав — багатожанровий та багатоплановий твір.

Іще у варіанті 1929 р. у творі була оповідь Воланда про Христа й Понтія Пілата. З часом вона наповнила зміст нового твору. Це роман у романі, написаний одним із центральних героїв «Майстра і Марґарити», що став долею свого автора та склав основу всього твору.

У чотирьох Євангеліях Нового Заповіту описано хресну смерть Ісуса. Булгаков ніби створює власний варіант. За зовнішньої схожості на людей Ісус у письменника наділений надзвичайним внутрішнім світом . Люди готові йти за ним будь-куди. Головна його перевага — незалежність розуму й духу.

Варіанти назв роману: «Чорний маг», «Копито інженера», «Жонглер з копитом», «Син В. (...)», «Гастроль (Воланда)», «Інженер з копитом», «Майстер і Марґарита» (1937-1938).

2. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм»

♦ Визначте основні проблеми роману «Майстер і Марґарита». (Проблеми: морального вибору; взаємин особистості з владою; віри та безвір’я; кохання; честі й справедливості; бездуховності; міщанства; співвідношення добра й зла; істини; ролі мистецтва тощо.)

Учитель Роман «Майстер і Марґарита» можна водночас вважати фантастичним та філософським, любовно-ліричним та сатиричним. Булгаков дає нам роман у романі. Їх об’єднано ідеєю пошуків етичної істини й боротьби за неї. У романі немає жодних випадковостей: усі образи, усі події пов’язані, випливають одне з одного або доповнюють одне одного, є ключем для розкриття основної ідеї. Отже, коли ми говоримо про цілісність роману, постає цілком закономірне запитання: «Який образ роману ми можемо назвати «ключовим»? Чому?».

♦ Колективно складіть схему «Композиція роману «Майстер і Марґарита»».

Очікуваний результат

Композиція роману «Майстер і Марґарита» М. О. Булгакова

3. Аналізування літературного твору (робота в групах)

♦ У складі 4 груп проаналізуйте єршалаїмські розділи роману.

Запитання й завдання для груп

1- ша група

♦ Уособленням чого є Понтій Пілат?

♦ Яким ви бачите Понтія Пілата?

♦ на вашу думку, які риси йому притаманні?

♦ Чи можна назвати його поганою людиною? Доведіть.

♦ Чи вільною людиною є Пілат?

♦ Кому співчуває Пілат?

♦ Чому Понтій Пілат затверджує смертний вирок Ієшуа?

2- га група

♦ Як розкриває характер Пілата його портрет?

♦ Як поводиться Пілат із Ієшуа на початку їхньої зустрічі й чому?

♦ Чому Пілат ставить запитання про істину?

♦ Яку істину відкриває Ієшуа Пілатові?

♦ Назвіть головне переконання ієшуа.

♦ Якої думки Пілат про провину Ієшуа після його зізнань?

♦ Коли й чому змінюється ставлення прокуратора до мандрівного філософа?

♦ Який шлях до порятунку прокуратор намагається підказати Ієшуа?

♦ Чому Ієшуа відмовляється від компромісу, який йому вигідний?

3- тя група

♦ Що робить Пілат, щоби страти Ієшуа не відбулося?

♦ Як він поводиться, коли відвернути страту вже неможливо?

♦ Що примушує Пілата чинити проти совісті?

♦ Як ставиться Пілат до зрадника Іуди й первосвященика Каїфи?

♦ Як Пілат карає тих, хто став першопричиною страти Ієшуа?

♦ Чому боягузтво названо в романі найстрашнішим пороком?

♦ Що зрештою зрозумів Понтій Пілат?

4- та група

♦ Як з’являється в оповіді тема безсмертя?

♦ Як герой сприймає своє безсмертя?

♦ Як звучить тема безсмертя в інших розділах?

♦ Про яке безсмертя йдеться?

♦ Що очікує на прокуратора?

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

1. Бесіда

♦ Як змінюється ставлення Понтія Пілата до в’язня? (Від насмішки — до шанобливого ставлення, від катувань — до спроби врятувати.)

♦ Чому прокуратор, який уже збирався відпустити Ієшуа, не робить цього? (Не може пробачити філософові його висловлювань про владу.)

♦ Чому первосвященик Каїфа вважає Ієшуа небезпечнішим злочинцем порівняно з Варравваном? (його проповіді спрямовані проти старої віри, вони загострили соціальне становище, що може спричинити повстання народу.)

♦ Якою є доля Іуди? Чому з ним так учинили? (За наказом понтія пілата його вбито — спроба виправдатися перед Ієшуа.)

♦ Який моральний шлях долає Понтій Пілат на сторінках роману? (Від боягузтва та зради — до каяття.)

♦ Чому Понтій Пілат не присутній на балу у сатани поміж великих грішників історії?

♦ Чим Понтій Пілат заслужив на світло? Відповідь обґрунтуйте.

♦ Яким був майстер? Чому він заслуговує не на світло, а на спокій?

♦ Чи вважаєте ви справедливим рішення щодо посмертної долі майстра та Марґарити? Відповідь обґрунтуйте.

2. Рефлексія

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

♦ Завершіть одне з речень на вибір:

• «Я вважаю, що провідною ідеєю роману М. Булгакова «Майстер і Марґарита» є...»;

• «Образи героїв твору, на мою думку, покликані...»;

• «Я вважаю, що письменник спрямовує читача до...».

3. Оцінювання результатів роботи учнів на уроці

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Для всіх: повторити зміст розділів московської частини роману, уміти характеризувати образи почту Воланда, підготувати розповідь про кохання майстра й Марґарити та повідомлення «музеї й пам’ятники М. Булгакову та його персонажам у різних країнах».

Індивідуальне: схарактеризувати персонажів твору (Берліоза, Бездомного, Воланда, Марґариту, Майстра).

ДОДАТОК ДО УРОКУ 9

Матеріали для вчителя. Одна з найбільших таємниць роману — біблійний сюжет, який розгортається в уяві майстра. М. Булгаков не претендував на те, щоб стати євангелістом нового часу. Він лише своєрідно інтерпретував євангельські мотиви й образи. Ця сюжетна лінія роману «Майстер і Марґарита» не нова, але біблійні мотиви набувають у Булгакова нових ознак: персонажі наділені земними характерами й розв’язують земні проблеми Булгаковські Азазелло та Коров’єв-Фагот, як і Бегемот, не відповідають біблійним канонам: вони лише члени почту сатани й не ототожнюються, за християнською традицією, із самим сатаною.

Ієшуа зійшовся в ідейному діалозі з Понтієм Пілатом, якого змальовано не як могутнього прокуратора, а як звичайну людину, знесилену головним болем. У Біблії Понтій Пілат не мучиться сумнівами й докорами сумління, а булгаковський герой постійно балансує між добром та злом і, наказавши вбити Ієшуа, страждає, аж поки майстер не прощає йому.

Хоча булгаковському Ієшуа притаманні певні риси Месії, проте він більше схожий на сина людського, а не на Сина Божого. Людські його риси рельєфно виявляються, зокрема, у сцені допиту. Цей мандрівний філософ проповідує моральний закон Добра. Він ані на йоту не поступається своїми переконаннями й нехтує брехнею задля життя: не розуміє чи не бажає розуміти натяків прокуратора І навіть за мить до страти, коли йому, спраглому, піднесли до рота вологу губку, він сповідує цей закон: відмовляється на користь засудженого сусіда, який так само потерпає від спраги.

Головним антагоністом Ієшуа є Понтій Пілат: носій абсолютного добра, одвічних істин та зневірений у моральних цінностях охоронець державного порядку, влади.

Пілат зазнає моральної поразки, капітулює перед страхом за своє життя. За хибний вибір він розплачується муками сумління. І тільки за дві тисячі років каяття Пілата допущено на довгоочікуваний шлях до світла місячне сяйво в Булгакова є символом Істини, вічного духовного життя.

Іншою протилежністю Ієшуа є Воланд. Якщо Мефістофель із «Фауста» Ґете сильний, як Бог, та є втіленням зла, руйнації, то Воланд має на меті відновити справедливість, довести, що добро та зло тісно переплетені, тільки зло зазнає неминучої кари. Булгаков віддаляє Воланда від Мефістофеля (сатани) у пошуках більш точного осмислення природи добра й зла та їхнього співвідношення в реальному земному житті. «Кожна управа має пильнувати своїх справ», — пояснює Воланд Марґариті розподіл обов’язків у цьому світі. Є «управа» Ієшуа Га-Ноцрі, і є «управа» його, Воланда. А їхнє співвідношення між собою цілком відповідає Євангелію та християнській традиції.

Булгаковський Воланд не сіє зло, а викриває його. Жорстокими, але водночас справедливими наказами й учинками він відновлює рівновагу між добром та злом Зло в романі — не витівки сатани Відповідальність за несправедливість автор покладає на людину. «Воланд — це перший диявол у світовій літературі, який карає за недотримання заповідей Христа», — пише дослідник В. Соколов у «Булгаковській енциклопедії».