Розробки уроків - Зарубіжна література 11 клас - Рівень стандарту - Коновалова М. В. 2019
Зображення війни як засобу збагачення в драмі «Матінка Кураж та її діти». Ідеї попередження й ознаки «Епічного театру» в п'єсі
Проблема війни та миру в літературі XX ст. - Німеччина
ІІ семестр
Мета — формувати компетентності:
■ предметні (навички дослідницько-аналітичної роботи з текстом та виокремлення головного у тексті; культуру зв'язного усного мовлення; мислення);
■ ключові (уміння вчитися: критичне мислення та вміння розуміти систему образів для розкриття ідейного задуму твору; комунікативні: уміння сприймати чужу точку зору; інформаційні: розуміння філософсько-етичної проблематики твору; уміння визначати роль деталі в тексті; навички роботи з книгою; загальнокультурні: свідоме ставлення до моральності; прагнення гуманістичних ідеалів; світогляд).
Тип уроку: урок здобуття нових знань і формування на цій основі вмінь та навичок.
Обладнання: портрет Б. Брехта, видання його творів, словники (літературознавчі й енциклопедичні), ілюстративний та роздавальний матеріал за темою уроку.
Перебіг уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Бесіда
♦ Розкажіть про життєвий і творчий шлях Бертольда Брехта.
♦ У чому полягають особливості реформи театру Б. Брехта?
♦ Чим, за Брехтом, «епічна драма» відрізняється від «аристотелівської»?
♦ Як ви вважаєте, чи був для глядачів «епічний театр» цікавішим за звичайний драматичний? Своє твердження обґрунтуйте.
2. Бліцтестування
♦ Роки життя Бертольда Брехта:
а) 1890-1940;
б) 1898-1956;
в) 1899-1961;
г) 1913-1960.
♦ Творчість Бертольда Брехта репрезентує літературу:
а) Іспанії;
б) Бельгії;
в) Англії;
г) Німеччини.
♦ Гітлерівський уряд позбавив Брехта німецького громадянства через антимілітаристський характер твору:
а) «Життя Ґалілея»;
б) «Тригрошова опера»;
в) «Матінка Кураж та її діти»;
г) «Бій барабанів серед ночі»;
д) «Легенда про мертвого солдата».
♦ У своїй творчості Бертольд Брехт із-поміж драматичних жанрів віддавав перевагу:
а) «драмі-притчі»;
б) трагедії;
в) комедії;
г) фарсу
♦ Актор «епічного театру» Бертольда Брехта має спонукати глядача:
а) замислитися над долею героя;
б) вірити всім висновкам, запропонованим драматургом, акторами й режисером;
в) у всьому сперечатися з автором;
г) пережити катарсис
♦ один зі стрижневих принципів теорії «епічного театру» Брехта:
а) система затемнення;
б) «ефект відчуження»;
в) принцип олюднення;
г) ефект здивування.
♦ За Брехтом, глядач «епічного театру» має:
а) відчувати авторську концепцію;
б) міркувати й аналізувати;
в) у всьому сперечатися з автором;
г) вірити всьому, що відбувається на сцені.
♦ Характерна ознака «епічного театру» Бертольда Брехта:
а) створення ілюзії життєподібності;
б) уплив на інтелект глядача;
в) еволюціонування характерів персонажів;
г) емоційний уплив на глядача
III. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ
1. Слово вчителя
— Ознаки «епічного театру» найяскравіше втілено у найвідомішій п’єсі Б. Брехта — «Матінка Кураж та її діти» («Mutter Courage und ihre Kinder»). П’єсу створено як застереження 1939 р., напередодні Другої світової війни. Літературним джерелом стала повість німецького письменника XVII ст. Г. Я. К. Ґріммельсгаузена «Докладний та дивний життєпис страшенної ошуканки й бурлаки Кураж», у якій ішлося про шахрайські пригоди маркітантки (крамарки). Використання сюжету про Тридцятирічну війну, події якої відбувалися майже 300 років тому,— це один із прийомів, що дав змогу авторові запобігти «ефекту присутності», який, на думку Брехта, гіпнотизував глядачів та заважав їм аналізувати події на сцені. Саме тому автор рекомендував акторам грати в масках, перестановки на сцені робити так, щоб це бачили із зали, а декорації використовувати дуже спрощені.
За жанром п’єсу «Матінка Кураж та її діти» характеризують як історично-алегоричну драму. У ній автор утверджує відповідальність кожної людини за участь (активну чи пасивну) у війні, за долю всього людства. Брехт застосував принцип параболи (оповідь віддаляється від сучасного авторові світу, а потім знову повертається до теми й ухвалює філософсько-моральний висновок). Отже, у творі наявні два плани: роздуми драматурга про сучасну йому дійсність, попередження про небезпеку війни та блукання власниці торгового фургона, матері трьох дітей Анни Фірлінґ на прізвисько Кураж, її ставлення до війни як до джерела збагачення.
2. Словникова робота (запис до зошитів).
Маркітанти (від італ. mercatante — торговець) — дрібні торговці продовольчими товарами та предметами солдатського вжитку, що супроводжували війська під час походів та військових навчань (маневрів) та ін.; досить часто, особливо у Франції, ними були жінки — маркітантки. Ці дрібні торговці з’явилися ще в Давніх Греції та Римі, їхня діяльність набула найбільшого поширення в європейських феодальних арміях за відсутності централізованого. Постачання військ. Від XVIII ст. (у російській армії — з 1716 р.) права маркітантів регламентували спеціальні інструкції та статути; існували до початку ХХ ст.
3. Робота з підручником (запис до зошитів)
♦ Самостійно опрацюйте теоретичний матеріал підручника за темою уроку. Складіть тези.
4. Бесіда
♦ Чому драматург Б. Брехт, уболіваючи за сучасний йому стан суспільства, звернувся у своєму творі до подій трьохсотрічної давнини?
♦ Чому автор не дає своїй героїні прозріти?
♦ Чи насправді матінка Кураж — жахлива мати? Чи є в ній щось позитивне?
♦ Чому Катрін зважується на самопожертву й подає сигнал жителям міста про наближення ворога?
♦ Порівняйте братів Ейліфа та Швейцеркаса. Що в їхніх характерах спільне, а що — відмінне?
♦ Як Брехт змалював воєначальників вищих і нижчих рангів?
♦ Чим пояснюється у п’єсі те, що жахлива війна комусь вигідна?
♦ У чому новаторство драматурга п’єси «Матінка Кураж та її діти»?
♦ Які традиційні художні прийоми й засоби використав письменник у драмі? Наведіть приклади.
5. Практична робота
♦ Схарактеризуйте образи п’єси «Матінка Кураж та її діти».
♦ Чому діти матінки Кураж, які зростали в однакових умовах, такі різні за своїми переконаннями й діями? У чому вони схожі на матір, а в чому — ні?
6. Слово вчителя
— Практично кожен із героїв драми Б. Брехта «Матінка Кураж та її діти» сприймає війну як засіб збагачення. «Оце така вона, війна! Добра годувальниця!»1 — вважає Анна Фірлінґ. Її син Ейліф неодноразово вдається до грабунку й жорстокого вбивства, щоб забрати у селян їхню худобу від короля, який пішов війною «ощасливлювати» й «визволяти» інші народи, священика, кухаря та до простого солдата — усі мріють про збагачення. I не важливо, яку ціну доведеться заплатити: зруйновані та пограбовані міста й села, тисячі загиблих мирних жителів чи навіть життя власних дітей Усі розуміють, що основа війни — це зиск, розрахунок, прагнення наживи у найганебніший спосіб, але ставляться до цього спокійно, як до неминучості або вигідної комерції.
V. РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ
Творча робота
♦ Опрацюйте картку-інформатор. Доведіть, підтверджуючи свою позицію цитатами з тексту, що «Матінка Кураж та її діти» — це звинувачення війни.
Картка-інформатор
Ідеї попередження й ознаки «епічного театру» в п’єсі Б. Брехта «Матінка Кураж та її діти»
Ідея драми Б. Брехта «Матінка Кураж та її діти» — несумісність життя, щастя, материнства з війною та насильством один із героїв наводить таке прислів’я: «Хто хоче снідати з чортом, хай запасеться довгою ложкою!».
1 Тут і далі: цитати з п’єси Б. Брехта «Матінка Кураж та її діти» наведено у перекладі Марка Зісмана.
Ознаки «епічного театру» у п’єсі: викладення змісту на початку кожної картини; пісні-зонґи, які коментують дію; широке використання оповіді; монтаж — поєднання частин, епізодів без їхнього логічного зв’язку, що сприяє потоку асоціацій у глядача; застосування параболи; «ефект відчуження».
Змальовуючи події XVII ст., Брехт звертав увагу співвітчизників на небезпеку егоїзму й байдужості. Він писав: «Завдання автора п’єси не в тому, щоб примусити прозріти наприкінці матінку Кураж... Авторові потрібно, щоб прозрів глядач. Прозріння Кураж суперечило б не тільки її характеру, а й перебігу подій у Німеччині 1930-х рр.». На думку Брехта, глядачі мали дійти висновку, що сучасне їм суспільство загрожує фашизмом усьому людству.
Образ матінки Кураж може бути метафоричним образом Німеччини 1930-х рр. Розпочинаючи війни, німці вірили, що матимуть змогу розбагатіти; утрачаючи своїх дітей у боях, уважали, що ті загинули за велику ідею страшні випробування здолали ця країна та її народ, але, на відміну від матінки Кураж, вони зробили висновки: нині вже зруйновано так звану Берлінську стіну, яка поділяла німців на східних і західних, а об’єднаний народ узявся до мирного будівництва на демократичних засадах.
VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
1. Бесіда
♦ Упродовж п’єси героїня називає себе та своїх дітей, що допомагають їй тягти фургон, «діловими людьми», «мирними людьми», «маленькими людьми», «простими людьми», «порядними людьми». Яке значення вкладає вона в ці слова? Чи згодні ви з нею?
2. Рефлексія
Учитель Це цікаво! 1971 року п’єсу Б. Брехта «Матінка Кураж...» намагалися поставити у Київському театральному інституті на акторському курсі Верхацького, учня Леся Курбаса. Виставу заборонили. 1982 року в театрі імені Івана Франка відмінили навіть антигітлерівський памфлет «Кар’єра Артуро Уї». Уї-Гітлера мав грати Богдан Ступка. Згодом у столичній Російській драмі йшла «Матінка Кураж...» із Адою Роговцевою в головній ролі . «Тригрошова опера» мала успіх у Львові й Києві У франківців нині можна переглянути виставу «Кавказьке крейдяне коло» (написану 1945 р., після воєнної катастрофи Німеччини).
Українською мовою твори Брехта перекладали В. Митрофанов, Ю. Лісняк, Н. Гордієнко-Андріанова, М. Зісман, Л. Череватенко, В. Коптілов, В. Стус («Життя Ґалілея») та ін.
З «Матінкою Кураж...», уперше представленою публіці 1949 р. з Еленою Вайґель у головній ролі, народився театр «Берлінер-ансамбль», який незабаром зажив слави в усьому світі. Цього ж року вистава здобула Національну премію НДР, за 5 років — першу премію на Всесвітньому театральному фестивалі в Парижі. Потім були прем’єри у Великій Британії, США та інших країнах За п’єсою Б. Брехта створено кілька кінофільмів під різними назвами: реж. В. Штаудте, 1951, Швеція-Німеччина; реж. Г. Буквіц, 1965, Німеччина; реж. Дж. Дуа та Б. Штруйс, 1969, Бельгія; реж. С. Колосов, 1985, СРСР.
3. Оцінювання результатів роботи учнів на уроці
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Для всіх: прочитати оповідання «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа.» Г. Белля.
Індивідуальне: підготувати стисле повідомлення про життя та творчість Г. Белля.