Розробки уроків - Зарубіжна література 11 клас - Рівень стандарту - Коновалова М. В. 2019
Генріх Белль. Засудження антигуманної сутності другої світової війни, її руйнівних наслідків для людства в оповіданні «Подорожній, коли ти прийдеш у СПА...»
Проблема війни та миру в літературі XX ст. - Німеччина
ІІ семестр
Мета — формувати компетентності:
■ предметні (поглиблені знання про антивоєнну тематику у творах літератури; знання про життя та творчість Г. Белля; читацьку активність);
■ ключові (уміння вчитися: навички текстологічного аналізування твору; уміння визначати роль деталі, роль внутрішнього монологу в розкритті теми твору (засудження жахіть війни); комунікативні: навички спілкування в колективі й толерантне ставлення до почуттів і думок оточуючих; навички формулювання грамотної відповіді (логічної, послідовної, аргументованої); інформаційні: уміння знаходити потрібну інформацію та презентувати її; громадянські: чітку громадянську позицію щодо розв'язання війни та захисту Батьківщини; загальнокультурні: прагнення літературної освіти; естетичний смак; світогляд).
Тип уроку: урок здобуття нових знань і формування на цій основі вмінь та навичок.
Обладнання: портрет Г. Белля, видання його творів, ілюстративний матеріал та мультимедійна презентація за темою уроку, медіазасоби.
Перебіг уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Повідомлення учнів за випереджальним домашнім завданням
(Учні розповідають про життєвий та творчий шлях Г. Белля, звертаючи особливу увагу на події в житті митця, пов’язані з другою світовою війною.)
2. Бліцопитування
1. У якому місті народився Генріх Белль? (У Кельні.)
2. Яку роль у житті письменника зіграло народження в Кельні? (Кельнці відзначалися демократизмом та чинили опір фашистській ідеології.)
3. Де навчався Генріх у дитинстві? (У гуманітарній греко-латинській гімназії)
4. Що сприяло начитаності Г. Белля? (Після закінчення гімназії Белль відмовився від військової служби та працював учнем у букіністичній крамниці. Нудне й нецікаве сортування книг мало свої переваги: Генріх мав змогу багато читати.)
5. Із творчістю яких видатних письменників познайомився Белль? (Дж. Свіфта, Ф. Достоєвського, Ч. Діккенса, Е. Гемінґвея.)
6. Чому Белль недовго працював у книжковій крамниці? (Восени 1938 р. його мобілізували відбувати трудову повинність, обов’язкову для німецьких юнаків )
7. Що сталося 1939 р.? (Відбувши примусові роботи, Белль улітку 1939 р. вступив до кельнського університету, проте за місяць його мобілізували до вермахту (збройних сил фашистської Німеччини), нібито на навчання; у вересні розпочалася друга світова війна.)
8. Скільки часу Белль провів на війні? (Шість років.)
9. Що довелося пережити Беллю на війні? (Його було тричі поранено, він кілька місяців провів у полоні, проте кожне поранення сприймав як дарунок Божий, адже це давало йому змогу відпочити від війни, яку він відверто ненавидів.)
10. Що стало літературною школою для Белля? (Дві тисячі листів дружині, які він написав їй під час війни.)
11. Ким став Г. Белль, починаючи з 1951 р.? (Літератором.)
12. Яку нагороду здобув Г. Белль? (Нобелівську премію 1972 р. «за творчість, у якій сполучається широке охоплення дійсності з високим мистецтвом створення характерів і яке стало вагомим внеском у відродження німецької літератури».)
3. Взаємоперевірка виконаної роботи
III. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ
1. Слово вчителя
— Серед німецькомовних письменників, які прийшли в літературу після другої світової війни, один із найвідоміших — Генріх Белль: лауреат Нобелівської премії (1972), свідок найдраматичнішої доби в історії Німеччини. І хоча безпосередньо про неї він писав не часто, але гіркий досвід війни визначив глибинний сенс творчості митця, у якій гуманізм, сумління, незалежність органічно поєднано з майстерністю художника, здатного почути биття серця окремої людини й потужний пульс історії. Белля називали «совістю німецької нації», хоча сам письменник це визначення відкидав. Він уважав, що має інше завдання — бути художником, який повинен творити для людей.
2. Робота з підручником (запис до зошитів)
• Самостійно опрацюйте матеріал підручника. Занотуйте до зошитів основні проблеми творчості Г. Белля.
Очікуваний результат
Основні проблеми творчості Г. Белля
• Доля німецької молоді за часів війни (збірка оповідань «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа...»).
• Відповідальність кожного німця за скоєні Гітлером злочини («Поїзд точно за розкладом», «Де ти був, Адаме?»).
• Негативні явища повоєнної Німеччини («Під конвоєм турботи»)
• Соціальна несправедливість та бездуховність («дім без господаря»)
• Самотність людини у світі («Очима клоуна»).
3. Слово вчителя з елементами бесіди
— Тема війни — провідна в оповіданні «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа...». І перше, що впадає в око,— його незвичайна назва. Ця фраза є обірваною цитатою двовірша-епітафії (надмогильного напису) давньогрецького поета Сімоніда Кеоського (V ст. до н. е.): «подорожній, коли ти прийдеш у Спарту, перекажи македонцям, що вкупі мертві ми тут лежимо, вірні їм даним словом». У Німеччині вірш про битву у Фермопільській ущелині (коли 300 спартанців на чолі з царем Леонідом загинули в бою з персами 480 р. до н. е.) відомий завдяки перекладу Ф. Шиллера. Поняття спартанське виховання означає надзвичайно високий рівень патріотичного, духовного й фізичного загартування. Воїн-патріот, здатний щомиті стати на захист Вітчизни,— ось ідеал спартанців.
♦ Чому Г. Белль використовує в назві оповідання фразу античного автора? (Відтоді, як Німеччина стала імперією, вона ототожнювала себе з гармонійною античністю. служіння імперії освячувалося ідеєю справедливості воєн, до яких школа готувала німецьких юнаків.)
♦ Якщо спартанці змогли віддати свої життя за Батьківщину, то чому цього не можуть зробити німецькі юнаки? (Школи Спарти й Німеччини готували юнаків до війни. проте війни Спарти були визвольними, натомість Німеччина провадила загарбницьку політику.)
Тепер зрозуміло, що ця фраза невипадково з’явилася на дошці німецької гімназії: вона містить сутність системи виховання тогочасної Німеччини. Захаращуючи голови молоді думками про героїчну смерть, фашистські ідеологи насправді готували для Гітлера гарматне м’ясо. Як відомо, світ визнав героїзм відважних воїнів Спарти й засудив гітлеризм, повставши проти нього та знищивши його спільними зусиллями.
♦ Стисло перекажіть сюжет оповідання «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа...». (Поранений солдат потрапляє до шпиталю, який розміщено в одній із міських шкіл. Солдат усвідомлює, що опинився у своїй школі, тільки коли бачить на дошці напис, зроблений ним власноруч ще до війни: «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа...».)
Чому солдат не одразу впізнає рідну школу? На поступовому впізнаванні головним героєм гімназії, у якій він навчався впродовж 8 років та яку залишив три місяці тому, побудовано сюжет оповідання Г. Белля.
4. Дослідницько-пошукова робота (у парах)
♦ Пройдіть коридорами гімназії. Що бачить головний герой, на які деталі він звертає увагу? чому він не впізнає рідної школи? Проаналізуйте фрагмент оповідання від слів «Та я не був ще мертвий...»1 до слів «Чого лишень не привидиться у гарячці!». З’ясуйте, який підтекст має кожна деталь опису (учитель демонструє відповідну наочність).
Очікуваний результат
Зображення Медеї. Медея — це героїня давньогрецької міфології, яку вважають символом помсти Закохавшись у Ясона, вона допомогла аргонавтам здобути золоте руно й втекла зі своїм коханим Щоб затримати переслідувачів, Медея вбила рідного брата та розкидала шматки його тіла. Згодом Ясон закохався в іншу й вирішив із нею одружитися Сповнена помсти, Медея вбила суперницю, її батька та своїх дітей від Ясона. За допомогою образу Медеї фашистські ідеологи втлумачували думку про те, що Німеччина має помститися за фактичну поразку в Першій світовій війні, зміцнити авторитет нації, розчавлений принизливою виплатою компенсацій Німеччина — та сама Медея, яка заради владних інтересів жертвує власними дітьми.
Статуя «Хлопчик, що виймає терня». Оригінал цієї статуї створено у V ст. до н. е. За легендою, цю статую присвячено спартанському хлопчику, який переміг на змаганнях з бігу, незважаючи на гостру біль від поранення терням. У гітлерівській Німеччині молодь виховували у суворих спартанських традиціях, спотворивши спартанську патріотичну систему виховання, додавши до неї відкриту теорію расизму й шовінізму, просякнуту зневагою до людей, культом грубої сили, грабіжництва й поневолення інших народів.
Макет Парфенона. Чому цей макет виставлено у гімназії? Уся наочність у гітлерівській гімназії підкреслювала тотожність німецької культури й гармонійної культури античності, уважаючи Німеччину єдиною спадкоємицею давньогрецької культури, на якій збудовано цивілізацію.
Грецький Гопліт. Представник важко озброєної піхоти у Давній Греції. До цього війська належали власники середніх статків, які мали змогу придбати обладунки. Це зображення мало виховувати військову дисципліну, прищеплювати войовничість, прагнення стати солдатом.
Курфюрсти. Портрети князів, які сприяли військовому зміцненню Пруссії та прагнули її територіального розширення. Коли Гітлер став повноправним диктатором, він оголосив себе наступником великого курфюрста й кайзера Фрідріха II.
1 Тут і далі: цитати з оповідання Г. Белля «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…» наведено у перекладі Євгенії Горевої.
Фрідріх Великий досяг найвищого абсолютизму, використовував наймогутнішу найману армію для численних загарбницьких воєн.
Три погруддя — Цезар, Цицерон, Марк Аврелій. За трьома античними фігурами стоїть постать фюрера — диктатора, полководця, філософа.
Гермесова колона. Символ бога Гермеса. На гермах позначали відстані. Герми античності прикрашали головами витонченої роботи Гермес — провідник душ на шляху самопізнання. Герми III Рейху — нові дороговкази для молоді Герой та читач мають відокремити істинний шлях від хибного.
Мармиза Зевса. Зевс — володар людей і всього світу, його силі мають коритися всі. Тотожний образу Гітлера.
Портрет Ф. Ніцше. Необхідний атрибут німецької гімназії. Створеній Ніцше надлюдині притаманні зневага до слабких, прагнення піднестися над світом та мораллю Герой оповідання бачить портрет філософа заліпленим, тому що концепція Ніцше містила антигуманний заряд, проте сам філософ не міг уявити наслідків перекручування його ідеї.
Краєвид Того. Мав спонукати до відновлення втрачених Німеччиною територій.
5. Бесіда
♦ Чому Белль докладно описує шкільний реквізит? (Тому що це — навчальна наочність пропагованих владою ідей війни й расизму. Тінь гітлерівської ідеології навіть античні образи наповнює спотвореним змістом.)
♦ Чому на цьому етапі герой упізнає школу лише очима, чому мовчать його душа й серце? (світ, який чомусь пізнавали його очі, був глибоко чужим для нього й нецікавим, також він страждав від поранення.)
♦ Розкажіть про свої асоціації щодо слова школа.
♦ Чому герой асоціює школу з «мертвим домом», «містом мертвих»? (Уже на початку оповідання герой стає свідком того, як мертвих солдатів відділяють від «решти» — живих.)
♦ Чому як антонім до слова мертві Белль використовує не очікуване живі, а решта? (герой міркує про себе не як про живого, а як про «ще не мертвого», який дуже легко може перейти до мертвих.)
♦ Де розташовують мертвих солдатів? (Десь у підвалах школи.)
Учитель. Отже, школа — дім дитинства, радощів, сміху та школа — «мертвий дім», «трупарня». Це жахливе перетворення невипадкове. Школа, що готувала учнів до смерті всією системою виховання, мала стати трупарнею.
♦ Від античності до сучасності, від багатьох античних богів до одного Бога. А потім — безбожжя. Чи є Бог у художньому світі Белля? Простежте за текстом, як відбувається боротьба з хрестом. (Учні мають зачитати фрагмент від слів «серце в мені не озивалося...» до «гімназія звалася ще школою святого Хоми...».)
♦ В операційній за плечима лікаря, на дошці, герой бачить щось таке, що змусило його серце озватися Наведіть відповідний фрагмент (Учні мають зачитати фрагмент від слів «десь у потаємному його куточку...» до «не міг узяти під сумнів».)
6. Слово вчителя
— Це кульмінація оповідання, кульмінація впізнавання, що збігається з моментом усвідомлення героєм того, що з ним сталося: у нього немає обох рук та правої ноги ось результат системи виховання гітлерівців, зокрема у школі святого Хоми (християнській школі, один із постулатів якої — «Не вбий!»). Ключова фраза «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа...» набуває в тексті важливого значення й має узагальнено-символічну забарвленість Герой упізнає «свою руку» на дошці, та дописати цю фразу не зможе ніколи: немає чим.
V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
1. Підсумкова бесіда
♦ Чому фраза «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа...» з’являється в кульмінації оповідання? (Вона безпосередньо пов’язана з його головною ідеєю засудження війни та є авторською концепцією заперечення війни.)
♦ Чому цю фразу не подано повністю? (справа зовсім не в тому, що героєві забракло місця на дошці. Спартанці, що полягли під Фермопілами, гинули не марно: їхня смерть стала прекрасною легендою, символом свідомого служіння Вітчизні. Вони завершили свою справу, і слова, що сповіщають про це, також завершені. Проте фраза у назві оповідання лише розпочинається прекрасно, але обірвана на півслові: німецькі хлопчики так і не стали героями, до ролі яких їх наполегливо готували.)
♦ У тексті є ще одна обірвана фраза: «І зненацька мені спало на думку... «Пішов зі школи на фронт і поліг за...»». Чому цю фразу також не завершено? (Герой не знав, через що постраждав. Проте йому напевно було відомо, що не за те, про що в гімназії йому тлумачили впродовж останніх років.)
♦ Чому таким дивним є тихе прохання: «Молока»? (Юнак ніби поринає в дитинство. Це безнадійний пошук минулого в мить утрати майбутнього. Прохання звучить як благання порятунку, якого для цього хлопця вже немає. Читач мимоволі проймається не жалем, а ненавистю до тих, із чиєї вини вчорашні школярі гинули й калічилися на війні.)
♦ Чи розкрив Белль особливості характеру свого героя? (Герой оповідання Г. Белля — пересічний німецький юнак, учорашній школяр. Белль нічого не розповідає про характер свого героя, його схильності, він навіть не дає йому імені: тому що таких, як він, були тисячі.)
Висновки. Війна калічить, «пожирає» всіх без винятку, незалежно від віку, характеру, соціального стану. Головне для письменника — показати не долю окремої людини у війні, а страшне обличчя самої війни.
2. Узагальнювальне слово вчителя
— Оповідання раптом обривається (так само, як давньогрецька епітафія у назві твору), і ми не знаємо, що станеться з юнаком: чи виживе він, чи помре, чи знайде своє місце в цьому страшному світі. Якщо з мертвими все зрозуміло — на них очікує пам’ятник загиблому воїнові із Залізним хрестом і написом, — то як щодо тих, хто ніби живий, проте покалічений? Що очікує на тих, хто вже ніколи не допише на шкільній дошці звичайну фразу. Можливо, найстрашніше звинувачення війни — коли ще живий герой зараховує себе до полеглих.
3. Рефлексія
4. Оцінювання результатів роботи учнів на уроці
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Написати лист до героя твору Г. Белля.