Розробки уроків - Зарубіжна література 11 клас - Рівень стандарту - Коновалова М. В. 2019

Пауль Целан (Анчель). «Фуга смерті» - один з найвідоміших творів про голокост. Художнє новаторство митця
Проблема війни та миру в літературі XX ст. - Німецькомовна поезія
ІІ семестр

Мета — формувати компетентності:

■ предметні (поглиблені знання про антивоєнну тематику у творах літератури; знання про життя та творчість Пауля Целана, його зв'язок з Україною; читацьку активність);

■ ключові (уміння вчитися: навички текстологічного аналізування твору; уміння визначати роль деталі, роль образності мови у розкритті теми твору (засудження жахіть війни); комунікативні: навички спілкування в колективі й толерантне ставлення до думок оточуючих; навички формулювання грамотної відповіді (логічної, послідовної, аргументованої); інформаційні: уміння знаходити потрібну інформацію та презентувати її; громадянські: чітку громадянську позицію щодо розв'язання війни та захисту Батьківщини; гордість за свою країну; загальнокультурні: прагнення літературної освіти; естетичний смак; гуманістичний світогляд).

Тип уроку: урок здобуття нових знань і формування на цій основі вмінь та навичок.

Обладнання: портрет Пауля Целана, видання його творів, енциклопедичні словники, ілюстративний матеріал та мультимедійна презентація за темою уроку, медіазасоби.

Перебіг уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

(Охочі зачитують виконані вдома творчі роботи.)

ІІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Слово вчителя

— Пауль Целан — видатний поет другої половини XX ст., творчість якого однаковою мірою належала кільком європейським народам. Целан — поет апокаліптичного світобачення, образи його творів упливають швидше на емоційному рівні, аніж спонукають до роздумів. Він — неординарне явище поезії XX ст., «принц новітньої поезії», «князь метафор», «таємний король німецької лірики», як писали про нього критики. Ім’я Пауля Целана стоїть поруч з іменами видатних новаторів сучасної поезії — Ґійома Аполлінера, Райнера Марії Рільке, Федеріко Ґарсії Лорки.

IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

1. Повідомлення за індивідуальним домашнім завданням (запис до зошитів)

♦ За повідомленнями однокласників складіть опорний конспект.

Очікуваний результат

23. 11.1920 р. Чернівці (Черновиці) — народився Пауль Анчель, німецькомовний єврей румунського підданства → 1926-1930 рр. — народна школа → 1930-1938 рр. — греко-латинська гімназія → з 1938 р. вивчає медицину у м. Тур (Франція) → 1939 р. — початок Другої світової війни → Чернівці (університет, романська філологія) → 28.06.1940-22.06.1941 рр. — радянський громадянин → 1941-1944 рр. — окупація, утрата всіх рідних, трудовий табір → 1944 р. — повернення до Чернівців, університет → початок 1945 р. — відновлення в румунському підданстві → 1945 р. — Бухарест → 1947 р.— Австрія (Zelan-Celan) → 1948 р. — Париж → 20-21.04.1970 р. — смерть у Парижі, міст Мірабо.

2. Слово вчителя

— Українською мовою твори Пауля Целана перекладали М. Бажан, М. Новикова, М. Білорус, В. Стус. Найбільше перекладів здійснив П. Рихло, який видав друком збірку поезій Целана «Меридіан серця».

Вірш «Фуга смерті» Пауля Целана став «знаменням XX ст.», програмним твором у німецькомовних країнах. Це не тільки яскравий взірець новітньої поезії, а й літературний пам’ятник жертвам голокосту. Поштовхом до написання вірша стали власні переживання та спостереження поета. 1941 року Буковину окупували німецькі й румунські війська. У Чернівцях, де тоді жив письменник, почалися каральні акції проти єврейського населення: масові розстріли, нищення Синагог; євреї втратили право громадянства та змушені були носити на одягу жовту Давидову зірку, виконувати примусові роботи та не мали права після 18-ї вечора виходити на вулицю; створено єврейське гетто, де на обмеженому просторі проживали 45 тисяч осіб; 15 тисяч осіб влада залишила в місті для роботи, решту депортували до концтабору.

3. Словникова робота (запис до зошитів)

Голокост — загибель значної частини єврейського, циганського, слов’янського й іншого населення та соціальних спільнот Європи під час систематичного переслідування й знищення нацистами та їхніми прихильниками в Німеччині й на окупованих нею територіях упродовж 1933-1945 рр. У роки війни гітлерівці створили 22 табори смерті. Один із найстрашніших — Освенцім (Аушвіц).

Фуга — поліфонічний (багатоголосий) твір, музична форма, заснована на розвитку однієї або кількох тем почергово в усіх голосах

4. Аналізування літературного твору

(Учитель виразно декламує твір «Фуга смерті» Пауля Целана.)

♦ Яку тему порушено у вірші Пауля Целана «Фуга смерті»?

♦ Як цей твір пов’язаний із музичним жанром фуги?

♦ За яким принципом побудовано вірш? Кого та що автор протиставляє у ньому?

Учитель. Поезія не має розділових знаків. Ключові метафори вірша відтворюють жахливу реальність Освенціма. Починається твір Пауля Целана «Фуга смерті» з ключової метафори-оксюморона «чорне молоко світання»¹. Трактувати її можна неоднозначно — від конкретних образів до абстрактних: дим крематоріїв, душі загиблих, приреченість, біль, страх, відчай, безнадія, смерть. Наступна метафора — «ми копаєм могилу в повітрі де лежати не буде тісно». У ній переплетено матеріальне й духовне — гітлерівці спалювали в’язнів, із труб крематоріїв курився дим; душі мучеників-в’язнів відлітали на небо, знаходячи там вічний спокій. Разючою є метафора «смерть / це з Німеччини майстер». Саме поняття майстер несе позитивне начало (мануфактури, цехи, ремісництво середньовічної Німеччини; шанобливе ставлення до якісної й копіткої роботи, коли визначення майстер було найкращою похвалою, ознакою якості), але в поєднанні з поняттям смерть створюється моторошне враження, тому що «майстер очі в нього блакитні / він влучить у тебе свинцевою кулею він влучить точно».

Неоднозначне трактування й метафори-характеристики коменданта пекельного табору: «він зі зміями грає він пише» — чи то зміїсті літери, які він виводить у романтичному листі до жінки, чи то сам він — страшний змій, що живиться людськими стражданнями.

Антигуманність війни Пауль Целан підкреслює за допомогою контрастів.

¹ Тут і далі: цитати з вірша Пауля Целана «Фуга смерті» наведено у перекладі Миколи Бажана.

Контрасти у творі Пауля Целана «Фуга смерті»

♦ На вашу думку, чому поет зображує трагедію голокосту за допомогою модерністських художніх засобів?

♦ схарактеризуйте коменданта концтабору. Як і чому в одній людині можуть поєднатися цинік та романтик, дика жорстокість та любов до прекрасного?

♦ Змалюйте образ автора у творі Пауля Целана «Фуга смерті». За допомогою яких художніх засобів автор показує своє ставлення до зображуваного?

Матеріали для вчителя. Аналізування вірша «Фуга смерті» (1944-1945) Пауля Целана.

Головна думка. Протиставлено життя та смерть, добро та зло. Перемагає смерть. Звучить мотив приреченості, характерний для модерністської літератури.

Тема. Тема Освенціма; тема особистої й суспільної трагедії; тема кохання німецького ката до золотокосої Марґарити; тема рівноправності й рівноцінності німців та євреїв. Тема смерті й пам’яті постійно повторюється. Пам’ять та забуття — стрижнева вісь творчості Целана. Твори цього поета складні для сприйняття. Зашифровані образи, метафоричні ланцюги, смислова багатошаровість, асоціації — усе це створює безодні підтексту, наділяє його поезію здатністю навіювати певний емоційний стан, упливати на інтелект та півсвідомість читача «Фугу смерті» написано верлібром.

Особливості. Відсутність розділових знаків та рими; неподібність до класичних форм поезії; безліч художніх засобів (антитез, метафор, повторів, уособлень).

Образи твору не стільки спонукають до роздумів, скільки впливають емоційно. Головні образи: ми (євреї), він (майстер, чоловік, що змій приручає), Марґарита (улюблений жіночий образ німецької літератури, символ краси, жіночності, кохання), Суламіф (символ єврейської жінки, краси, культури), могила, молоко. Проблему рівноцінності двох видатних культур окреслено у вірші місткою паралеллю, у якій водночас порівнюються й протиставляються образи Марґарити й Суламіф — два уособлення жіночого кохання, два натхненні поетичні творіння німецького й єврейського духу, отже,— два символи відповідних національних культур. Антитеза кольору жіночого волосся вияскравлює аномальну ситуацію, коли ствердження цінності однієї нації та її культури має обов’язковою умовою знецінення іншої — таке знецінення, що на практиці обертається на знищення народу. Золотокоса Марґарита з листів очільника табору осяяна ореолом очевидних асоціацій із Ґретхен — героїнею ґетевського «Фауста». Завдяки цьому ореолу її образ виростає у символ німецької жінки, німецької культури, Німеччини. Золотаве волосся — це усталений у німецькій фольклорній та літературній традиції елемент жіночої краси; воно характеризує її майже шаблонно як німецьку ознаку. Попелясте волосся Суламіф читач сприймає і як метафору сивини, якою забарвилося волосся єврейських дівчат та матерів за часів панування Третього Рейху, і в дослівному значенні — як попіл, на який це волосся перетворилося у печах нацистської фабрики смерті. Із сукупності дослівного й переносного значень цього образу постає трагедія єврейського народу.

Жанр. Складно визначити; наявні ознаки елегії й балади, голосіння й лірики ритуального танцю, документального репортажу. Жах голокосту поет висловив через умовчування — аж до цілковитого оніміння.

Вірш тематично поділено на строфи; 36 рядків у 4 частинах, кожна з яких починається з лейтмотиву «чорне молоко світання», що втримує вірш у формальних межах. Метафора з’являється чотири рази та змінюється в послідовності часових прислівників («увечері», «опівдні», «зранку», «вночі»), від 3-ї особи («вони») перейдено на 2-гу («ти»). У 4-й частині алегоричний образ «смерть це з Німеччини майстер» зупиняє процес так, що коротка строфа «ми п’ємо і п’ємо» порушується й об’єднується в нову довгу. Твір містить здебільшого довгі строфи, які перериваються короткими.

головний мотив вірша: образ молока, але не життєдайного напою, а гіркої чарки долі, яку мусять випити євреї метафора чорне молоко побудована на оксюмороні — парадоксальному сполученні протилежних за значенням образів (чорний колір — білий колір молока). З образом молока тісно пов’язаний образ могили, який є його послідовним продовженням на початку вірша й потім відтворюється ще 4 рази. Образ могили в повітрі пов’язаний із масовим спаленням в крематоріях концтаборів. Із образу-символу могили уточнюється місце дії, сама дія над в’язнями. У вірші «Фуга смерті» Пауль Целан засобами різних видів мистецтв передав трагедію голокосту. Створені митцем образи не мають однозначного трактування, тому що поет змушений був визнати: вимовити, знайти відповідні цій трагедії слова поезія майже не здатна.

Целан не першим змалював жахливі події поєднанням різних не тільки поетичних жанрів, а й видів мистецтв. Головний колір зображення у нього — чорний: як попіл, фашистська уніформа, нацистська свастика.

5. Слово вчителя

— «Фуга смерті» Пауля Целана стала емблемою Другої світової війни в поезії як «Ґерніка» Пабло Пікассо — в образотворчому мистецтві. У цьому модерністському вірші, насиченому образами-шифрами, відтворено погляд на голокост ізсередини єврейської свідомості, затиснутої лещатами нацистської машини смерті.

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

1. Підсумкова бесіда

♦ Як життя та творчість Пауля Целана пов’язані з Україною?

♦ Назвіть ознаки творчого методу митця. У чому полягає його новаторство?

♦ який модерністський напрям уплинув на творчість поета?

♦ Що відповів письменник Г. Белль на закид німецького філософа Т. Л. В. Адорно, що після Освенціма «неможливо писати поезію»?

2. Рефлексія. інтерактивні вправи «Мікрофон», «Одне слово»

♦ Завершіть речення: «Пауль Целан — людина...».

3. Оцінювання результатів роботи учнів на уроці

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підготуватися до контрольної роботи за темою «Проблема війни та миру в літературі ХХ ст.».