Розробки уроків - Зарубіжна література 11 клас - Рівень стандарту - Коновалова М. В. 2019
Ясунарі Кавабата - лауреат нобелівської премії з літератури. Стислі відомості про життя митця. Відображення специфіки японської культури, традицій, звичаїв у повісті «Тисяча журавлів»
Людина та пошуки сенсу існування в прозі другої половини ХХ ст. - Японія
ІІ семестр
Мета — формувати компетентності:
■ предметні (розуміння основних проблем та ідеї повісті «Тисяча журавлів» Я. Кавабати, мотивів поведінки персонажів; поглиблені вміння аналізувати характери головних героїв літературного твору; читацьку активність);
■ ключові (уміння вчитися: уміння виокремлювати особливості зображення людського суспільства у творі; образне мислення; уміння висловлювати свою думку; загальнокультурні: здатність розуміти оточуючих; людяність та співчуття; світогляд).
Тип уроку: урок здобуття нових знань і формування на цій основі вмінь та навичок.
Обладнання: портрет Я. Кавабати, тексти повісті «Тисяча журавлів», словники літературознавчих термінів, роздавальний матеріал за темою уроку.
Перебіг уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Слово вчителя
— Японія для європейських країн упродовж тривалого часу була terra incognita, незвіданою землею через її віддаленість і закритість. За тисячоліття там сформувалися багата й своєрідна культура, особливі звичаї, традиції й менталітет. Один із визначних прозаїків XX ст., лауреат Нобелівської премії 1968 р., Ясунарі Кавабата, блискуче втілив у своїй творчості «сутність японського мислення». Він зазначав: «Захоплюючись сучасною літературою Заходу, я іноді намагався наслідувати її зразки. Але по суті своїй я — східна людина й ніколи не сходив із власного шляху...». Проза Я. Кавабати м’яка, лірична, сповнена тонких нюансів. Його манеру письма можна порівняти з цвітінням сакури, пелюстки якої символізують прекрасні миттєвості життя. Митець прагнув розкрити таємний, прихований сенс буття, змушуючи читачів шукати істину разом.
III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Повідомлення учнів за випереджальним домашнім завданням
(Учні виступають із повідомленнями про Японію XX ст., про особливості японського прикладного мистецтва — ікебану, бонсай, нецке тощо.)
2. Повторення вивченого
(Учитель оновлює в пам’яті учнів відомості про особливості японської літератури (хоку, танка) за творчістю Мацуо Басьо, Ісікави Такубоку.)
IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ
1. Лекція вчителя
— Ясунарі Кавабата (1899-1972) — японський письменник, лауреат Нобелівської премії (1968), народився у сім’ї лікаря — високоосвіченої людини, яка любила літературу й мистецтво. Батьків Ясунарі втратив рано, його виховували родичі. Навчаючись у початковій і середній школах м. Осака (19101917), Ясунарі зацікавився живописом та літературою, багато читав Під час навчання в Першому коледжі Токіо (1917-1920) він познайомився з російською літературою, віддаючи перевагу творам Л. Толстого та А. Чехова. Навчався в Токійському університеті на відділенні англійської, а згодом японської літератури (1920-1924). Перший значний твір Кавабати, який привернув увагу критики й читачів,— новела «Танцівниця з Ідзу» (1925), екранізована 1935 р. кінорежисером Госьо. У своїх творах Я. Кавабата розкриває загальнолюдські цінності, спираючись у художніх пошуках на естетику й національну самобутність класичної японської літератури. 1960 року за підтримки держдепартаменту США Ясунарі здійснив турне кількома американськими університетами (зокрема, Колумбійським), де вів семінари з японської літератури.
Повість «Країна снігів» (1934-1937), визнана літературними колами найпомітнішим явищем ліричної прози, найповніше виявила систему художнього мислення Ясунарі Кавабати. Книга містить окремі ліричні оповідання, об’єднані спільною тематикою: нерозділене кохання, краса природи північної Японії — країни снігів. Найзначущими творами Кавабати повоєнних років є повість «Тисяча журавлів» (1951) та роман «Стогін гори» (1953). 1950 року Кавабата Ясунарі разом із членами ПЕН-клубу, який він очолював від 1946 р., відвідав Хіросіму й Нагасакі, місця атомних бомбардувань. Про своє прагнення вічного миру на землі митець розповів у новелах «Кораблики», «Камелія» Твори Ясунарі відзначено ускладненістю підтексту, ефектом недомовленості й несподіванки. Досліджуючи психологію людини, її відносини зі світом та природою, Кавабата завжди орієнтувався на зв’язок із тією дійсністю, яку він прагнув збагнути.
1968 року Кавабаті Ясунарі присуджено Нобелівську премію за «письменницьку майстерність, яка з великим почуттям виражає сутність японського способу мислення». В останні роки життя Кавабата напружено працював над новим романом.
В Україні окремі твори Ясунарі Кавабати переклали Іван Дзюб, Мирон Федоришин.
2. Складання психологічного портрета письменника
♦ Складіть за лекцією вчителя психологічний портрет Я. Кавабати, зважаючи на слова його нобелівської промови «усе своє життя я прагнув прекрасного й прагнутиму до самої смерті» та здивування, чому обрали саме його, адже для письменника «слава стає тягарем».
3. Аналізування літературного твору
1) Евристична бесіда із коментарями вчителя
Учитель. Японці значно більше за решту народів заглиблені в себе. Ця ознака національної культури значною мірою обумовлена релігією — буддизмом, який стверджує, що кожна людина має зосередитися на духовному самовдосконаленні. За результатами досліджень у галузі етнопсихології, більшість японців інтелігентні, виховані, ввічливі, дуже вимогливі до чистоти, дисципліновані, із повагою ставляться до людей похилого віку. Відданість, поклоніння батькам та обов’язок щодо них — специфічні ознаки японського менталітету. Такою відданістю зумовлений міцний родинний зв’язок, що склався між батьком і сином, героями повісті «Тисяча журавлів» Я Кавабати.
♦ Яке місце в житті Кікудзі посідають пані Оотасан, Фуміко, Тікако та Юкіко? Як пов’язані враження дитинства Кікудзі та його взаємини з цими героїнями?
♦ Яку роль у повісті відіграє перше враження людини? Воно залишається на все життя чи змінюється через певні обставини?
♦ З якими почуттями Кікудзі, Фуміко та Юкіко згадують і говорять про свої та чужі родини? Як таке ставлення характеризує героїв?
А. Валіньяно 1642 р. писав: «Уважаю, що у світі немає більше народу, який би ставився до власної гідності так вимогливо, як японці... Вони завжди обачні й ніколи не обтяжують інших своїми скаргами й нещастями. Вони з дитинства вчаться не розкривати своїх почуттів, тому що вважають це безглуздим».
♦ Чи дотримував автор цієї традиції, створюючи образи повісті?
У подружньому житті японців існують певні правила — уважають нормальними інтимні стосунки чоловіка з іншими жінками. Те, що в Європі гріх, у Японії — норма життя, і саме з такої позиції слід сприймати дії, учинки, почуття героїв повісті «Тисяча журавлів».
♦ На вашу думку, чи пов’язане ставлення Кікудзі до жінок у житті його батька з такими поглядами, національною традицією японців?
як неодноразово зазначав сам Кавабата, його метою був не докладний опис чайної церемонії, а застереження від її вульгаризації сучасністю на сторінках повісті чайний посуд, узагалі вся кераміка — вази, чашки й чайники — живуть немовби власним життям, що пов’язане з минулим. Старовинні речі, яким по кількасот років, відтіняють швидкоплинність людського існування, утілюють віковічну мудрість, нагадують про неминущі цінності.
Образ Юкіко, яка тримає в руках рожеву крепдешинову хустку (фуросікі) із зображенням журавлів, огорнений романтичним серпанком У японській символіці журавлі — символ надії, благополуччя й щастя. Малюнок із зображенням білосніжних птахів на рожевому тлі має глибокий зміст: героїня повісті повинна мати щасливу долю мрія про щастя взагалі є провідною ідеєю твору, але вона недосяжна.
2) Запитання й завдання
♦ У чому полягає сутність чайної церемонії у сприйнятті японців?
♦ Для чого Я. Кавабата використав чайну церемонію в композиційній побудові повісті «Тисяча журавлів»?
♦ У чому значення назви твору «Тисяча журавлів»?
♦ Як змальовано природу в повісті?
♦ Яку роль відіграє символіка у творі? Назвіть символи й поясніть їхнє значення.
♦ Схарактеризуйте образи жінок повісті «Тисяча журавлів». Яка героїня вам найбільше сподобалася? чому?
♦ Які філософські проблеми розв’язує Кікудзі?
♦ Розкажіть про ваше ставлення до Кікудзі. Чи близький вам цей герой? чим саме?
V. РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ
1. Лекція вчителя
— У зображенні Кавабати природа прекрасна й велична. Змальовуючи зміни в ній, автор відтворює порухи людської душі, тому майже всі твори письменника є багатоплановими, мають прихований підтекст. У повісті «Тисяча журавлів» природа немовби співчуває героям . Наприклад, описом природи передано тривогу Кікудзі перед невідомістю Коли Кікудзі визирнув у сад, «небом прокотився грім. Далекий і гучний, він підкочувався щораз ближче й ближче. На мить дерева в саду осяяв спалах блискавки»1. Блискавка як думка й думка як блискавка — нерозривність цих понять допомагають авторові краще змалювати образ Кікудзі, який переживає осяяння, знайшов потрібне рішення, певний вихід для себе: «І відразу зашумів дощ. Поступово грім ніби відкочувався все далі» дощ неначе змиває тривожні передчуття героя, очищує його душу, відкриває шлях до нового, чистого начала: «Кікудзі підвівся. і подзвонив Фуміко». Розмовляючи з нею про дрібниці, Кікудзі ледь її слухав, перевівши розмову на головне: «— У нас тут справжня злива. А у вас? — перевів він розмову на інше.— Ллє як із відра. Щойно так гримнуло, що я мало не вмерла.— Зате після дощу буде свіжо». Слово свіжо означає не тільки стан природи після дощу, а й зміну внутрішнього світу героя.
1 Тут і далі: цитати з повісті Я. Кавабати «Тисяча журавлів» наведено у перекладі Івана Дзюба.
В описі зустрічі персонажів використано таку саму символіку: «— Мабуть, ви по телефону чули, як тут уранці хлюпав дощ? — запитав Кікудзі.— А хіба по телефону його почуєш? Я не звернула уваги. дивно, невже можна чути, як періщить дощ у вашому саду?». В останній фразі цього діалогу застосовано прийом інакомовлення. Це речення слід розуміти так: «хіба можна знати, що відбувається у вашій душі?».
У фіналі повісті символіка речей та природи зливається: «підвів очі вгору, на сході, між віттям дерев, яскріла одна велика зірка. «Скільки я вже не бачив вранішньої зорі!» — подумав Кікудзі, дивлячись на небо, яке поволі затягували хмари. Зірка блищала серед хмар і тому здавалася ще більшою, ніж була насправді. Ореол навколо неї був аж наче вологий. «Безглуздо збирати черепки, коли на небі сяє зірка свіжим блиском»,— майнуло в голові Кікудзі. Він кинув уламки на землю».
Чиста хмарка Фуміко, що закрила зірку Юкіко й очистила душу самого Кікудзі, безслідно розтанула. Кікудзі ніде не може знайти дівчину, яка так раптово зникла. Згадавши її слова: «Смерть іде за нами по п’ятах», він відчув, як задерев’яніли його ноги від жахливої думки: «Не можу повірити, що вона померла! <...> Як же Фуміко могла померти, коли його самого повернула до життя?..» — із цим та з багатьма іншими запитаннями залишає свого героя Кавабата у фіналі повісті. І вся природа, що також сумує разом із людиною, немовби відповідає на почуття Кікудзі у скорботній тональності.
2. Робота над образами й художніми прийомами літературного твору (у групах)
• У 4 групах за повістю «Тисяча журавлів» схарактеризуйте: 1-ша група — образ Кікудзі, 2-га — образи Фуміко та Юкіко, 3-тя — образ Тікако, 4-та — художні прийоми та стиль митця.
Матеріали для 4-ї групи
Художні прийоми повісті Я. Кавабати «Тисяча журавлів»
• Прийом контрасту: Кікудзі у захваті від Юкіко. Він уважає, що не може одружитися з нею, адже вона чиста наче джерельце, сонячний промінчик, а він порівняно з нею — брутальний, бридкий Прийом контрасту використано для того, щоб читач побачив різницю між життєвими настановами кожного героя, як між світлом та тінню, між днем та ніччю Іще один контраст: на початку повісті «на горищі гасали пацюки. Біля веранди цвіло персикове дерево».
• Яскрава художня деталь — рожевий Фуросікі Юкіко з тисячокрилим журавлем
• Гармонійне поєднання природи з почуттями й настроями героїв.
• Опис чарівності предметів побуту, мистецтва.
• Історичні натяки, літературні посилання, поетичні образи майстрів художнього слова та ін.
• Місцевий колорит (наведіть приклади).
• Вставні конструкції — лист-щоденник Фуміко.
VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Для всіх: дати письмову відповідь на запитання «Чому, на вашу думку, твір Я. Кавабати створює враження незавершеного?».
Індивідуальне: підготувати повідомлення про життя та творчість драматургів «театру абсурду» (Ф. Дюрренматта, М. Фріша, Е. Йонеско, С. Бекета).