Розробки уроків - Зарубіжна література 11 клас - Рівень стандарту - Коновалова М. В. 2019

Позакласне читання. Макс Фріш «Санта-Крус»
Література другої половини XX - початку ХХІ ст. - Провідні тенденції в драматургії другої половини ХХ ст.
ІІ семестр

Мета — формувати компетентності:

■ предметні (поглиблені знання про західноєвропейську драматургію другої половини ХХ ст. (на прикладі п'єси «Санта-Крус» М. Фріша); навички дослідницько-аналітичної роботи з текстом; культуру зв'язного усного мовлення; мислення);

■ ключові (уміння вчитися: навички пізнавальної діяльності та критичного мислення; комунікативні: навички спілкування в колективі й толерантне ставлення до думок та почуттів оточуючих; інформаційні: уміння визначати роль деталі в тексті; навички роботи з книгою; загальнокультурні: естетичний смак та зацікавленість читанням; світогляд).

Тип уроку: урок здобуття нових знань і формування на цій основі вмінь та навичок (урок позакласного читання).

Обладнання: портрет М. Фріша, тексти драми «Санта-Крус».

Перебіг уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

♦ Назвіть характерні особливості західної драматургії другої половини ХХ ст.

♦ Розкажіть про «театр абсурду».

♦ Назвіть характерні ознаки «драми-притчі».

♦ Що було основним об’єктом зображення у п’єсах драматургів-абсурдистів?

ІІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

1. Слово вчителя

— У центрі драми «Санта-Крус» Макса Фріша — ситуація «переживання колись пережитого», поділена між кількома свідомостями й розтягнена на ціле людське життя, обмежене думками. Тоді й тепер твору оздоблені м’якими лірико-іронічними фарбами, у які мимоволі пірнає пензель, що змальовує картину колишніх щасливих сподівань. Тема п’єси «Санта-Крус» (наскрізна у творчості Фріша) — невідповідність всього укладу й норм сучасного життя внутрішнім можливостям людини.

2. Бесіда за змістом літературного твору

♦ Коли й де відбуваються події п’єси? (упродовж 7 днів та протягом 17 років; спочатку в шинку (пролог), потім — у замку.)

♦ Який природний катаклізм стався? Коли він почався? (Сім днів безупинно йде сніг; заметіль почалася, коли до замку прибув незнайомець.)

♦ Ким виявився мандрівний Співак? Як відбулася зустріч із ним?

♦ Про що ми дізнаємося з розповіді поета Педро?

♦ Що згадав Ротмістр завдяки Пелеґрінові?

♦ Чому Пелеґрін залишив Ельвіру?

♦ Через що Ротмістр не відплив разом із Пелеґріном?

♦ Про що розповідав Пелеґрін у замку?

♦ Хто така Віола?

♦ Якого висновку дійшли Ельвіра й Ротмістр наприкінці п’єси?

♦ Що сталося з Пелеґріном?

♦ Якими є «заключні акорди» п’єси?

♦ Ким була остання постать біля тіла Пелеґріна?

3. Проблемно-змістовий аналіз твору (дослідницько-аналітична робота в групах)

♦ Виконайте завдання в 4 групах: 1-ша група — підготуйте стислу характеристику головних героїв твору; 2-га група — розкажіть про жанрову своєрідність, проблематику й композицію п’єси; 3-тя група — визначте роль кохання у драмі та його вплив на долі й характери персонажів; 4-та група — розкажіть про символіку п’єси.

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

1. Творче завдання (робота за варіантами)

♦ Працюючи за 4 варіантами, дайте відповіді на запитання: I варіант — «Чому літературні критики називають Ротмістра та Пелеґріна двійниками?», II варіант — «Що означало кохання для кожного з любовного трикутника?», III варіант — «Яке переоцінювання цінностей відбулося наприкінці п’єси?», IV варіант — «Чи були герої п’єси щасливими?».

2. Рефлексія

3. Оцінювання результатів роботи учнів на уроці

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати матеріал підручника за темою уроку. Дати відповідь на запитання: «Чому Макс Фріш назвав свою п’єсу романсом?».

ДОДАТОК ДО УРОКУ 29

Макс Рудольф Фріш (1911-1991) — швейцарський прозаїк, драматург і публіцист, якого вважають одним із найкращих письменників у німецько-мовній літературі другої половини XX ст. Його перу належать численні романи й повісті, щоденники, есе, понад 10 п’єс. Доля була щедрою на визнання літературного обдарування м Фріша: його обрано почесним доктором кількох університетів Європи і США, твори перекладено багатьма мовами, відзначено численними літературними преміями, про драматурга зняли кіно. «Людська особистість,— стверджував Макс Фріш,— найвища цінність, кожна людина є неповторною й самобутньою, не схожою на будь-кого іншого, а тому людина часто не здатна розуміти іншу людину. Набагато легше поставити себе на місце іншої людини, пройнятися її проблемами, її болем». Це — основна тема його творчості, яку реалізовано вже в першому серйозному творі митця для театру — п’єсі «Санта-Крус».

Санта-Крус — це назва далекого порту, якого, можливо, не існує. Для героїв твору це — романтична мрія, недосяжний рай. Вони намагаються осмислити власне життя, подоланий шлях і з’ясувати, що їм завадило зробити рішучий крок до щастя. У центрі п’єси — любовний трикутник. Сюжет розгортається водночас у сьогоденні й минулому: 17 років тому закоханий у чужу наречену морський пірат Пелеґрін викрав дівчину Ельвіру, спокусив і покинув, тому що більше за неї любив морські подорожі, свободу й казковий острів Санта-Крус Ельвіра не була байдужою до Пелеґріна, через що розірвала заручини з ротмістром вона мріяла про тихий родинний затишок, а не морські поневіряння, тому жінка повернулася до ротмістра, який прагнув разом із Пелеґріном блукати морями. Проте, як благородна й любляча людина, він залишився з Ельвірою. За час, що минув, Ротмістр та Ельвіра добре облаштувалися, жили в злагоді У замку в них затишно, але чогось бракує для щастя: Ротмістр безнадійно мріє про море й Санта-Крус, а Ельвірі сниться Пелеґрін. Морський вовк також нещасливий. Тому, уже тяжко хворий, він приїхав до замку Ельвіри й Ротмістра, щоб хоча б торкнутися своєї мрії — мирного родинного життя Знову проживається минуле, проте двоє чоловіків та жінка знов обирають той самий шлях, «бо ніхто не здатен жити іншим життям, ніж те, яким він живе...».