Розробки уроків - Зарубіжна література 11 клас - Рівень стандарту - Коновалова М. В. 2019

Милорад Павич. Короткі відомості про сербського митця. Утілення в оповіданні «Скляний равлик» ознак постмодернізму. Варіанти фіналу твору як своєрідна ознака творчості М. Павича. Сенс центральної метафори у творі
Література постмодернізму
ІІ семестр

Мета — формувати компетентності:

■ предметні (знання характерних ознак постмодернізму, уміння визначати їх у конкретних творах; навички самостійної роботи з додатковими джерелами інформації, аналізування прозових творів, визначення їхніх ідейно-художніх особливостей);

■ ключові (уміння вчитися: навички оцінювання культурно-мистецьких явищ; комунікативні: навички роботи в колективі; інформаційні: навички самостійного пошуку інформації, її добирання й систематизування; загальнокультурні: прагнення пізнання; світогляд; любов до літератури; естетичний смак).

Тип уроку: урок здобуття нових знань і формування на цій основі вмінь та навичок.

Обладнання: портрет М. Павича, тексти оповідання «Скляний равлик», роздавальний матеріал за темою уроку.

Перебіг уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда

♦ Які чинники зумовили виникнення постмодернізму? Як його обґрунтовують філософи й письменники?

♦ Розкажіть про основні ознаки постмодернізму.

♦ Назвіть найяскравіших представників постмодернізму та їхні твори.

ІІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Слово вчителя

— «Закінчивши книгу, опиняєшся на початку наступної історії»,— пише К. Рансмайр. Так само й ми опиняємося на початку сучасної історії — на початку літератури ХХІ ст. її представляють письменники й поети найрізноманітніших течій, напрямів, стилів — від традиційних до найоригінальніших. Чільне місце поміж них посідає постмодерніст, сербський письменник Милорад Павич. Про нього говоритимемо сьогодні на уроці.

IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

1. Повідомлення учнів за випереджальним домашнім завданням

(Учні розповідають про життєвий та творчий шлях М. Павича.)

♦ За повідомленням однокласників складіть опорну схему-конспект.

— Милорад Павич народився у Белґраді (Сербія), що на березі Дунаю, 15 жовтня 1929 р описуючи своє народження в автобіографічному нарисі, письменник особливо підкреслив те, що з’явився на світ під знаком Терезів. Його батько був скульптором, а мати викладала філософію в гімназії їх поєднала любов до спорту, особливо закохані захоплювалися лижами та вправами на гімнастичних снарядах. Перші дитячі спогади маленького Милорада пов’язані з материними родичами, які жили на протилежному боці Дунаю, на березі річки Тамиш, у м. Панчево. Учився Милорад Павич у школі імені Карагеоргія в Белґраді.

1949 року М. Павич вступив до Белґрадського університету, а 1954 р. закінчив відділення літератури філософського факультету. Це були важливі роки в житті майбутнього письменника: він здобував різноманітні знання, відбулося формування його світогляду й особистого світосприйняття. Саме тут, в університеті, Павич почав писати, відпрацьовуючи свій оригінальний стиль. «Тоді я був здатний писати о будь-якій годині дня або ночі,— згадував письменник. — Сьогодні пишу тільки увечері або зранку».

Тісний зв’язок із народними витоками, фольклорною літературою сприяв появі оригінальної поезії та прози Милорада Павича. Він є автором кількох поетичних збірок і численних романів. Добре опанувавши російську й англійську мови, Павич майстерно переклав твори Пушкіна та Байрона сербською. Професор Павич був дійсним членом Сербської академії наук і мистецтва (1991), регулярно читав лекції в Белґраді, Сорбонні, Регенсбурзі, Відні. Твори Милорада Павича популярні в сучасного читача. Щоденна газета США The Washington Times визнала його «оповідачем, який дорівнює Гомеру», південноамериканська критика характеризувала як «найвидатнішого письменника сучасності», а в Іспанії його назвали «однією з найвеличніших особистостей світової літератури».

Основні твори: «Хозарський словник», «Залізна завіса», «Внутрішня сторона світу», «Ліжко на трьох», «Кохання в Константинополі», «Російський хорт», «Скляний равлик».

2. Аналізування літературного твору

(Учні за ланцюжком читають визначені вчителем фрагменти роману М. Павича «хозарський словник».)

♦ Чи зацікавив вас зміст книги? Якщо так, то чим саме?

♦ Що здалося вам незвичним у формі, у змісті твору?

♦ Які ознаки постмодернізму ви помітили в романі «Хозарський словник»?

3. Слово вчителя

— Для кожного нового твору М. Павич винаходив нову форму. Він зазначав, що література XXI ст. має пристосуватися до нової електронної ери, де перевагу надають не плавному, лінійному, складеному з послідовних ланок літературному твору, а образу, знаку, сигналу, який можна передати миттєво. Ідеальним можна було б уважати текст, який роїться і розгалужується так само, як наші думки або сновидіння. Саме тому митець вирішив, що його проза повинна мати інтерактивну нелінійну структуру: «Я знаю, що літературу в майбутнє ведуть не письменники, а читачі, адже у світі завжди набагато більше талановитих читачів, ніж талановитих письменників».

один із найвідоміших творів Павича — «Скляний равлик» — уперше вийшов друком у нас у журналі «Іноземна література» (1998). Згодом це оповідання стало складовою збірки з однойменною назвою Воно містить кілька окремих частин — два варіанти розвитку однієї історії, показаної з жіночої й чоловічої точок зору. Автор стверджував: «Я не бачу різниці між минулим та майбутнім. Якщо ви стоїте на певній позиції, ви відчуватимете і минуле, і майбутнє. наша література не має займатися ані минулим, ані майбутнім, вона має займатися людиною, тобто її думками, розумом, емоціями, інтуїцією, фантазією, внутрішньої й зовнішньої енергією. Завдання літератури, на моє переконання, полягає в тому, щоб апелювати до найрізноманітніших рівнів сприйняття. І тоді читачеві не буде нудно: читаючи новий твір, він щоразу почуватиметься так, немов потрапив до іншої кімнати». У цьому творі тісно переплетено історію двох сучасних людей із двома давньоєгипетськими людьми, яким не судилося бути щасливими. Тепер вони намагаються це виправити в сучасному житті. Упродовж 4000 років головні герої йдуть паралельними шляхами, проживають свої життя і, усупереч твердженню, що паралельні не перетинаються, все-таки зустрічаються та згадують про своє минуле життя, вечеряючи в квартирі дівчини. Дія п’єси розгортається у Святвечір напередодні Різдва.

4. Дослідницько-аналітична робота (запис до зошитів)

♦ Самостійно опрацюйте опорну схему «Ознаки постмодернізму в оповіданні М. Павича «Скляний равлик»».

5. Бесіда

♦ У чому особливості читання оповідання «Скляний равлик»?

♦ Що означає сон продавчині про два келихи?

♦ Навіщо герої крадуть речі? Наскільки для них важливо, що саме вони поцуплять у інших?

♦ Розкрийте символічний зміст художньої деталі про люстерко героїні та її бажання залишити в ньому слід.

♦ У якому стилі подано портрет молодого архітектора? Підтвердьте свої міркування рядками з тексту.

♦ Наведіть цитати на підтвердження наявності ознак постмодернізму в оповіданні «Скляний равлик».

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

1. Бесіда

♦ Назвіть шляхи й джерела становлення М. Павича як письменника.

♦ Як ви розумієте поняття нелінійна література?

♦ Проаналізуйте стиль постмодернізму в оповіданні М. Павича «Скляний равлик» і його вплив на сприйняття тексту читачами.

♦ Поясніть, у чому полягає гра з читачем у творі.

♦ Назвіть основні характеристики гіпертексту. Доведіть, що цей твір М. Павича є гіпертекстом.

2. Рефлексія

3. Оцінювання результатів роботи учнів на уроці

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Дати розгорнуту відповідь на запитання: «У чому полягає сенс відкритого фіналу оповідання М. Павича «Скляний равлик»? Як би ви завершили цей твір?». Підготуватися до контрольної роботи за темою «Література другої половини ХХ — початку ХХІ ст.».

ДОДАТОК ДО УРОКУ 31

М. Павич так пояснював нове розуміння письменницького ремесла: «Я все життя вивчав класичну літературу й дуже люблю її. Але вважаю, що класичний спосіб прочитання книг уже вичерпав себе, настав час змінити його — передусім, коли йдеться про художню прозу. Я намагаюся дати читачеві велику свободу; він разом зі мною несе відповідальність за розвиток сюжету. Я надаю читачеві змогу самому вирішувати, де починається й де завершується роман, які зав’язка й розв’язка, які долі головних героїв. Це можна назвати інтерактивною літературою — літературою, яка прирівнює читача до письменника. Версія «хозарського словника» на компактному диску пропонує користувачеві два з половиною мільйони способів читання роману. Кожна людина може обрати свою фазу читання, створити власну мапу книги».

Перехресне прочитання оповідання М. Павича «Скляний равлик»

I перехрестя

1. Панна Хатчепсут.

1. Пан Давид Сенмут, архітектор.

2. Пан Давид Сенмут, архітектор

2. Панна Хатчепсут

Центральна клавіша


3. Дочка, яка могла зватися Ніферуре


II перехрестя

4. Декоративна свічка.

4. Запальничка.

5 Запальничка

5. Декоративна свічка

Перехрестя в оповіданні М. Павича «Скляний равлик» (як, до речі, у решті творів митця) постає не лише у прямому значенні, воно також є своєрідним символом перетину подій історії, філософії, життєвих шляхів.

назва твору також глибоко символічна: равлик у єгиптян символізує вічність. Завиток равлика — символ спіралі, лабіринту, складності, загадки, подолання заплутаної ситуації. Сама мушля — органічне продовження внутрішнього світу героя, у якому реалізовано прагнення затишку, комфорту, спокою. Це спосіб непомітно щезнути з цього світу, але це не завжди щастя. Для того щоб розірвати замкнене коло самотності, слід сплатити — теплом голосу, який «можна відчути вночі між двома кроками самотньої жінки на пустій вулиці...» (переклад Олега Микитенка), подарувати іншому «найдивовижніший день», мати мрію й повірити у здійснення бажань. Равлик скляний не просто так — скло крихке, потребує обережності користувача, як і людське щастя, людські стосунки. Ми можемо тільки здогадуватися, чому в архітектора не склався шлюб, чому дружина настільки його ненавиділа, що зважилася на підступне й жорстоке вбивство, небезпечне також для оточуючих.

Варіанти фіналу твору як ознака стилю М. Павича. В оповіданні М. Павича можливі два фінали: чудодійна запальничка в одному з варіантів оповіді виконує заповітне бажання, в іншому — ні. Якщо віддати перевагу фіналу- трагедії, то герой кресне тричі поспіль, як пропонує напис на футлярі. Тоді запальничка вибухне й забере життя тих, хто занадто наполегливо домагався виконання своїх бажань в іншому разі поєднаються дві самотності й, напевне, знайдуть своє кохання. Автор надає читачеві право обрати завершення твору, апелюючи до чоловічого й жіночого начал в людині. Він зазначає: «В оповіданнях можуть існувати різні кінцівки, не так, як у житті».

Щодо п’єси «Скляний слимак» М. Павич радив режисерам, як повніше й емоційніше показати ним задумане: «У виставі тричі відбувається повна зупинка дії приблизно на двадцять секунд. Усе має завмерти, наче це стопкадр у фільмі, має створитися враження, що дійство зупинене. Після такої паузи, немов прокинувшись од сну, артисти продовжують грати. Різдвяні колядки наприкінці драми справжні, режисер має обрати ті, які йому більше до вподоби. Як має виглядати дійство, можна прочитати в моїй книзі «Історія сербської літератури періоду бароко»... тут потрібно підкреслити образ слимака якою-небудь зловісною музикою, яка протягом усієї вистави звучатиме щоразу, як з’являється слимак».







На нашому Youtube каналі публікуються відео скорочених творів класиків зарубіжної літератури. Переходьте на канал, підписуйтесь та слідкуйте за новими публікаціями. Кожен день ми додаємо щось новеньке.