Трагедія «Фауст»: діалектичне розв'язання проблеми добра й зла. Фауст і Мефістофель. Фауст та Марґарита. Жанрова своєрідність твору
Золоті сторінки далеких епох - Німеччина
І семестр
Мета — формувати компетентності:
— предметні (розуміння сенсу протистояння Фауста й Мефістофеля; розуміння філософсько-етичних проблем твору; критичне мислення);
— ключові (уміння вчитися: прагнення літературної обізнаності з метою саморозвитку; математичну: уміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки між подіями твору й еволюцією персонажа; комунікативну: навички ефективної роботи в парі й колективі; інформаційні: уміння знаходити й опрацьовувати інформацію; загальнокультурну: прагнення збагатити свій світогляд).
Тип уроку: урок здобуття нових знань і формування на цій основі вмінь та навичок.
Обладнання: портрет Й. В. Ґете, тексти трагедії «Фауст», ілюстрації до твору, роздавальний матеріал за темою уроку.
Мислити й діяти, діяти й мислити — ось результат усієї мудрості, визнаної та використаної давно, але не завжди усвідомлюваної.
Й. В. Ґете
Перебіг уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Інтерактивна вправа «Чи уважний ти читач?»
♦ Оберіть правильну відповідь (кожна правильна відповідь — 1 бал).
1. У «Пролозі на небі» архангели уславлюють:
а) Господа Бога, його довічні й мудрі закони;
б) Рай небесний;
в) творіння Бога — всесвіт;
г) Фауста.
2. Господь упевнений, що людині властиві:
а) високі поривання; б) розум;
в) пошуки істини, добра; г) некеровані пристрасті.
3. Фауста охоплює смуток, тому що:
а) знання його мізерні порівняно з неосяжним морем таємниць природи;
б) жоден з учнів давно його не відвідував;
в) зусилля перекласти кілька сторінок Нового Заповіту не увінчались успіхом;
г) він погано почувається, тому що застудився
4. Мефістофель уперше з’являється перед Фаустом в образі:
а) кішки; б) пуделя;
в) крука; г) домовика
5. Уклавши угоду з Мефістофелем, Фауст за отримане земне блаженство мусив:
а) попрощатися з життям; б) пожертвувати коханням;
в) віддати душу дияволові; г) утратити нажите за життя багатство
6. Намагаючись спокусити Фауста вічною молодістю й пожвавити його чуттєві пристрасті, Мефістофель пропонує йому:
а) випити чарівний еліксир відьми; б) стрибнути у кипляче молоко;
в) намаститися кремом; г) облитися крижаною водою
7. Мефістофель упевнений, що в коханні перемагає:
а) душа; б) розум;
в) плоть; г) марнославство
8. Шлях до дівочого серця Фауст знайшов завдяки:
а) подарункам;
б) лестощам;
в) зворушливим та щирим розмовам;
г) наполегливим залицянням
9. Фауст усвідомлює тягар своєї провини перед коханою після того, як:
а) передав їй приготоване мефістофелем сонне зілля, від якого померла її мати;
б) дізнався, що Марґарита вагітна;
в) на дуелі від його шпаги загинув Валентин, брат Марґарити, який прагнув помститися кривдникові сестри;
г) на горі Брокен він побачив серед присутніх непорушну прозору тінь й упізнав у ній Ґретхен.
10. Фауст востаннє зустрічається з Марґаритою, щоб:
а) урятувати її від смерті;
б) попросити у неї пробачення;
в) запропонувати їй вийти за нього заміж;
г) дати їй грошей на утримання дитини
11. Під час останньої зустрічі з Фаустом хвора Марґарита приймає його за:
а) брата; б) ката;
в) матір; г) подругу
12 мефістофель пророкує марґариті одвічні муки за гріхи, проте голос з неба промовляє:
а) «Приречена!»; б) «Врятована!»;
в) «Загинула!»; г) «Свята!».
2. Взаємоперевірка тестових завдань (робота в парах)
3. Бесіда
♦ Назвіть уміння Фауста . Як він себе характеризує? Чому впав у відчай?
♦ Хто такий Ваґнер і в чому його позиція не збігається з фаустівською?
♦ Якою є роль сцени «За міською брамою»? Що ми дізнаємося з неї про Фауста?
♦ Що свідчить про те, що Фауст — вдумливий перекладач?
♦ У чому сенс сцени «Авербахів склеп у Лейпцизі»?
♦ Як Фауст знову стає молодим?
♦ Розкажіть про історію кохання Фауста й Марґарити. Чим воно завершується?
♦ Завдяки чому душу Марґарити врятовано?
♦ Чому Мефістофель не досяг своєї мети й не забрав душу Фауста?
ІІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ
1. Слово вчителя
— Твір Й. В. Ґете, як кожен класичний твір, є багатотемним та багатоідейним. Звісно, ми не можемо дослідити всі теми, наявні у творі (наприклад, проблему влади, роль війни й релігії в суспільстві), однак сьогодні ми обговоримо тему добра та зла як рушійну силу розвитку світу.
2. Дослідницька робота (у групах)
1-ша група
♦ Випишіть із «Прологу на небі» цитати, що характеризують Мефістофеля та Фауста Проаналізуйте їх, визначте сутність кожного героя.
Очікуваний результат
Цитатна характеристика Мефістофеля та Фауста (за «Прологом на небі»)
|
Мефістофель
|
Фауст
|
|
«Не вмію я так компліментів править...»; «Я свідок лиш мізерності людської»;
«Тим розумом владає він, / Щоб жити, як тварина із тварин»;
«Я так люблю живих людей, /Як любить кіт живих мишей»;
«А вже коли свого доб’юся, / То матиму утіху немалу»
Висновок. Зневажає людей, його призначення — збуджувати їх до дії, спокушати, змушувати робити вибір
|
«Він мій раб», «Він поки що у мороці блукає, / Та я вкажу йому до правди вхід» (слова Господа);
«Його думки, на безум хворі, / Ширяють у непевній далині», «Дозвольте лиш за нього взятись, / І піде він за мною вслід» (слова Мефістофеля);
«Їсть і п’є він щось не по-земному».
Висновок. Непересічний, перебуває в постійному пошуку, незадоволений своїм існуванням
|
2-га група
♦ Як відбулося знайомство Фауста й Мефістофеля? Чи розуміє лікар, із ким має справу? Чи боїться свого гостя?
♦ Чому Мефістофель не одразу укладає угоду з Фаустом?
♦ Що запропонував він ученому? Про що вони домовилися?
♦ На вашу думку, чому Фауст погодився на умови Мефістофеля? Чого чекає він від спокусника?
♦ Як скріплено цю угоду?
♦ Як характеризують себе у сценах «Кабінет Фауста» обидва герої? Наведіть цитати.
Очікуваний результат
Цитатна самохарактеристика Мефістофеля та Фауста (за сценами «кабінет Фауста»)
|
Мефістофель
|
Фауст
|
|
«Я заперечення усього!»;
«А все, що ви звете гріхом, / Ото моя стихія рідна»;
«Я ж — часть од часті лиш, що перше всім була, / частинка тої тьми, що світло привела.»;
«Я тої сили часть, / Що робить лиш добро, бажаючи лиш злого»
|
«Хто ж я такий, що досягти / Я мрії людськості не можу, / Якою душу я тривожу?»;
«В моїй душі, добром натхненній, / Зринає видиво ясне»;
«Онависнів мені тягар буття — / Я кличу смерть, ненавиджу життя»
|
3-тя група
♦ Над чим замислюється Фауст в останньому монолозі?
♦ У чому він упевнився під час своїх шукань? чи зрозумів сенс людського життя?
♦ Чи є в нього шанс спокутувати провину за знівечені людські долі?
♦ Якого висновку дійшов Фауст? Коли він забажав спинити мить?
♦ Чи здобув Мефістофель перемогу, коли Фауст проголосив: «Я міг би в захваті гукнути: / Спинись, хвилино, гарна ти!»?
3. Постановка й розв'язання проблемних питань
♦ Чи є між Фаустом і Мефістофелем щось спільне?
♦ Що дає Мефістофель Фаустові?
4. Робота з підручником
♦ За підручником опрацюйте тему «трагічний конфлікт «Фауст — Марґарита»».
5. Аналітичний практикум
♦ Якими спочатку були наміри Фауста щодо Марґарити?
♦ На чиї плечі лягає відповідальність за взаємини між Фаустом та Марґаритою?
♦ Навіщо Фауст пробирається до Марґарити у в’язницю?
♦ Як уплинуло на Фауста кохання до Марґарити?
♦ Бог прощає Марґариті її гріхи. Голос із неба промовляє: «Врятована!». Що Ґете стверджує таким фіналом твору?
V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
1. Підсумкова бесіда. Робота з епіграфом
♦ І. Гарін сказав: «Фауст — це символічний образ людства... Фауст безкінечний, і тому одвічний... Фауст — це одвічне продовження розповіді про одвічних шукачів, стражденних героїв, які на шляху до мети мають здолати безліч випробувань». Чи згодні ви з цією думкою?
♦ Як ви розумієте слова епіграфа: «Мислити й діяти, діяти й мислити — ось результат усієї мудрості, визнаної та використаної давно, але не завжди усвідомлюваної» (Й. В. Ґете).
♦ Чи актуальний цей твір сьогодні? Як ви вважаєте, чи досі важливі проблеми, порушені в трагедії «Фауст»?
2. Рефлексія
Інтерактивна вправа «Сенкан» (робота за варіантами)
♦ Складіть сенкан — характеристику образів: I варіант — Фауста; II варіант — Марґарити; III варіант — Мефістофеля.
Очікуваний результат Фауст.
Активний, розумний.
Думає, вивчає, шукає.
Нестримне прагнення людського духу
Істина
Марґарита.
Чиста, безхитрісна.
Кохає, спокушається, гине.
Вона згодна нести спокуту спасіння
Мефістофель.
Скептичний, підступний
Підбурює, втручається, зваблює.
Веде боротьбу за душі.
Зло.
3. Узагальнювальне слово вчителя
— сенс опозиції Фауста й Мефістофеля — з одного боку, спокуса людини таємними знаннями, з іншого — перемога людяності над темними силами, що бачимо в абсолютному фіналі трагедії. У творі маємо трактування Бога й Божественного. Але Бог Ґете — це Бог природи та кохання, тому для Марґарити є виправдання Фауст постає перед нами як окрема людина зі своєю долею та як символ людини взагалі, у якій читач упізнає власні духовні пошуки. Ми разом із Фаустом шукаємо істину, завдяки якій матимемо змогу з’ясувати сенс власного існування.
Одвічними образи Фауста й Мефістофеля стали тому, що Фауст — уособлення нестримного прагнення людського духу вперед, а Мефістофель — утілення скептичного заперечення.
✵ Дорожча не та істина, що сприймають на віру, а та, яку здобуто власним досвідом.
✵ Істину людина має не тільки сприйняти розумом, а й пережити всім серцем; це має бути особистісно сприйнята істина.
✵ Істина має носити активний характер та виявлятися у вчинках людини.
✵ Істина має бути співвіднесеною із загальними законами Всесвіту, із природою. А природа у Ґете — радісна, прекрасна й любляча, інша назва її — Бог.
✵ Людина, яка зрозуміла, у чому вища істина буття, має стати творцем культури. Людина йде з життя, але після неї залишається культура.
4. Оцінювання результатів роботи учнів на уроці
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Для всіх: написати есе за темою «Людина — творець чи руйнівник?». Пригадати опанований у 10-му класі матеріал про суспільно-історичний розвиток світу в першій половині ХХ ст., панівні тенденції літературного процесу цього періоду, видатних філософів та їхні основні теорії.
Індивідуальне: підготувати повідомлення про основні течії й найвідоміших представників авангардизму 1910-1920-х рр., соцреалізму та неоромантизму.
ДОДАТОК ДО УРОКУ 4
Матеріали для вчителя. Усі явища мають протилежності. День та ніч, тепло та холод, життя та смерть, добро та зло, інь та янь... Усе перебуває у зв’язку, доповнює одне одного. Немає протилежностей без єдності, немає єдності без протилежностей Без цього зіткнення, цієї боротьби неможливий рух уперед Усе, що існує, наче дві сторони однієї медалі.
Сам Ґете сприймав образи Фауста й Мефістофеля у нерозривній єдності. Він уважав, що не тільки сумніви й пошуки Фауста, а й іронія Мефістофеля є сутністю його власного існування. Ця єдність та постійна боротьба протилежних начал у людині є шляхом її духовного розвитку. Мефістофель творить добро тому, що він не дає людині заспокоїтися, зупинитися, духовно заснути, тому що за уявленнями просвітників — це найтяжчий гріх. Мефістофель усе заперечує, а тому він потрібен людині, адже заперечення — це початок нового шляху, нового пошуку, нової відповіді. Це потрібно людині, яка шукає істину. Останній монолог Фауста є духовним заповітом Ґете, у якому він стверджу віру в розум людини, у можливість перемоги над силами зла. Герой розуміє, що людину виправдовують висока мета, невтомна праця, активність душі й боротьба за життя, за волю саме тому Фауст дістає цілковите прощення.