Розробки уроків - Зарубіжна література 11 клас - Рівень стандарту - Коновалова М. В. 2019
Модерністська проза початку XX ст. (загальна характеристика). Світоглядні й естетичні засади модернізму, його художнє новаторство. Модерністські явища в художній прозі на початку ХХ ст. Розвиток мовлення (усно). Складання тез за темою «Модерністська проза початку ХХ ст.»
Модернізм
І семестр
Мета — формувати компетентності:
■ предметні (систематизовані знання про модернізм як творчий метод та головні художні відкриття письменників-модерністів; читацьку активність);
■ ключові (уміння вчитися: навички опанування та критичного осмислення здобутої інформації; комунікативні: навички роботи в групі; інформаційні: навички самостійного пошуку інформації та її систематизування; загальнокультурні: прагнення літературної освіти; естетичний смак; світогляд).
Тип уроку: урок здобуття нових знань і формування на цій основі вмінь та навичок. Обладнання: портрети та видання творів (М. Пруста, Дж. Джойса, Ф. Кафки), словники літературознавчих термінів, роздавальний матеріал за темою уроку.
Перебіг уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання
(Охочі зачитують написані вдома есе «Людина — творець чи руйнівник?»)
2. Клоуз-тестування
♦ Продовжте речення:
1) «У першій половині ХХ ст. основними історичними подіями були...»;
2) «Провідні філософи цієї доби…»;
3) «Структурний переворот в естетичній свідомості й художній творчості в першій половині ХХ ст. відбувся завдяки…»;
4) «Основна теорія Ф. Ніцше полягає в…»;
5) «З. Фрейд визначив роль…»;
6) «Сукупність літературно-мистецьких течій на зламі століть має назву…».
3. Бесіда
♦ Як ви вважаєте, що зумовило оновлення мистецтва в першій половині XX ст.?
ІІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Слово вчителя
— Перша половина ХХ ст. в літературі позначена активними творчими пошуками нових шляхів відтворення подій, сучасних чи історичних. Саме в цю добу чи не найяскравіше виявилася суперечлива сутність людини, яка прагне добра, потерпає за нього, але часто чинить зло, забувши, що зло може породити лише зло. Про людину та її самовираження у мистецтві йтиметься сьогодні на уроці.
IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ
1. Міні-лекція вчителя
(Учитель супроводжує розповідь демонструванням відповідної наочності.)
— Література ХХ ст. починалася з різкого протистояння між тими, хто намагався відтворити світ через символ. Томас Манн 1912 р. спробував розширити мистецькі обрії традиційного реалізму ХІХ ст., поєднавши реальність та умовність в єдине художнє ціле. Саме такий шлях сприяв виникненню нових жанрів: ліричного епосу («Бона» Ґійома Аполлінера), ліричного роману («Три товариші» Е. М. Ремарка), роману-антиутопії («1984» Джорджа Орвелла). Фантастика вже не була суто науковою: вона переросла у твори-перестороги Г. Веллса («Війна світів» та ін.), Р. Д. Бредбері («451° за Фаренгейтом»), Ф. Дюрренматта («Фізики»).
Література починає тяжіти до притчових, алегоричних форм («Чума» А. Камю). Виникають драма-парабола («Круглоголові та гостроголові» Б Брехта), роман-міф («Сто років самотності» Ґ. Ґ. Маркеса), повість-притча («Старий і море» Е. М. Гемінґвея), філософський інтелектуальний роман («Доктор Фаустус» Т. Манна), філософсько-історичний роман (дилогія про короля Генріха IV Г. Манна).
Свобода творчості сприяла виникненню багатьох нових літературно-мистецьких течій нереалістичного спрямування: імпресіонізму, естетизму, сюрреалізму, символізму, експресіонізму та ін. Сукупність цих течій дістала назву модернізм (від фр. сучасний). Одним із напрямів модернізму є авангардизм (від фр. авангард — передовий загін).
У літературі кінця ХІХ — початку ХХ ст. існував також реалізм, зокрема російський (із його найяскравішими представниками — Максимом Горьким, І Буніним та ін.)
У 1870-1880-ті рр. у новій модерністській формі відродився літературний напрям романтизм — виник неоромантизм. Характерною ознакою культурної ситуації ХХ ст. стало роздвоєння культурного процесу на елітарну й масову культуру.
2. Теорія літератури (запис до зошитів)
Дадаїзм (від фр. дитячий іграшковий коник, перен. — дитячий белькіт). Літературу дадаїсти зводили до безглуздих словосполучень та звуків (дитячого белькоту), живопис — до колажів із клаптів кольорового паперу, примітивних дитячих малюнків.
Експресіонізм (від фр. вираження) — не відображення дійсності, а відтворення неповторного авторського бачення дійсності.
Елітарна, елітна література (від фр. краща, обрана) — вишукана, формалістична, зрозуміла лише обраним, окремим, підготовленим читачам.
Масова література. 1. Література, розрахована на масового, пересічного читача. 2. Твори, які за своїми художніми характеристиками не досягають рівня класики. 3. Низькопробна література, розрахована на невибагливий смак читачів.
Неореалізм (від грец. новий, речовий) — пафос суворої правди, достовірність зображення, повага до простої людини, використання розмовної народної мови, документалізм
Неоромантизм (від грец. новий романтизм) — культ героїки, уславлення мужності, утвердження нового героя — мужньої людини, життя якої пов’язане з ризиком та незвичайними пригодами.
Соціалістичний реалізм (скор. соцреалізм, рос. социалистический реализм) — естетичне відтворення соціалістично усвідомленої концепції світу й людини, єдиний офіційно дозволений в СРСР творчий метод літератури й мистецтва.
Сюрреалізм (від фр. надреалізм) — заклик звільнити людське «я» від пут матеріалізму, логіки, моралі, традиційної естетики.
Футуризм (від латин. майбутнє) — руйнування норм морфології й синтаксису, звуконаслідування, використання образів-символів тощо.
Кубізм, кубофутуризм. Прагнучи привернути до себе увагу, групи футуристів вигадували собі різні назви: в Англії з’явилися вортицисти й імажиністи, у Франції — кубісти, пароксисти, симультаністи та ін.
3. Повідомлення учнів за випереджальним домашнім завданням
(Учні розповідають про футуризм, кубізм, дадаїзм, експресіонізм, сюрреалізм як основні течії авангардизму 1910-1920-х рр, а також про соцреалізм та неоромантизм.)
V. РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ
Робота з підручником (запис до зошитів)
• Опрацюйте матеріал підручника та складіть тези за темою «Модерністська проза початку ХХ ст. (загальна характеристика)».
VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
1. Бесіда
• Назвіть основні мистецькі напрями модернізму.
2. Рефлексія
Інтерактивний прийом «Одне слово»
• Одним словом завершіть речення: «Для модернізму характерне...».
3. Оцінювання результатів роботи учнів на уроці
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Для всіх: уміти характеризувати літературний процес першої половини ХХ ст., знати основні течії та напрями в літературі, уміти характеризувати їхні особливості, називати представників, читати новелу Ф. Кафки «Перевтілення».
Індивідуальне: інсценувати фрагмент новели «Сестра відмовляється вважати Ґреґора братом».
ДОДАТОК ДО УРОКУ 5
Матеріали для вчителя
Ознаки модернізму
• Особлива увага — до внутрішнього світу особистості.
• Орієнтування на одвічні закони буття й мистецтва.
• Розуміння літератури як найвищого знання, що сягає найінтимніших глибин душі особистості.
• Схильність до містицизму (підсвідомого).
• Пошук нових засобів мистецтва (символіка, міфотворчість).
• Прагнення перетворити світ за законами краси й мистецтва.
• Створення нової художньої реальності, експерименти (літературна гра).