Усі уроки зарубіжної літератури. 11 клас. Профільний рівень + рівень стандарту. I семестр - О. Г. Куцінко 2019

РМ (письмово). Порівняння образів Фауста й Ваґнера
Німеччина
Золоті сторінки далеких епох

Мета — формувати компетентності:

■ предметні (уміння порівнювати образи Фауста й Ваґнера, висловлювати ставлення до літературних персонажів; критичне мислення; літературний смак);

■ ключові (уміння вчитися: прагнення літературної освіченості з метою саморозвитку; математичну: уміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки між подіями твору та еволюцією персонажа; комунікативну: навички ефективної роботи в парі й колективі; інформаційну: уміння знаходити та опрацьовувати інформацію; загальнокультурну: прагнення збагатити свій світогляд, розширити лексикон).

Тип уроку: урок розвитку мовлення.

Міжпредметні зв'язки: мистецтво (художня культура).

Обладнання: портрет Й. В. Ґете, тексти трагедії «Фауст».

Існує найвища сміливість винаходу, вибору, де глобальний план охоплений творчою думкою,— такою є сміливість Ґете у «Фаусті».

О. Пушкін

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Перевірка домашнього завдання.

Інтерактивний прийом «Методика взаємозапитань»

(Учні ставлять одне одному запитання й відповідають на них. Якщо школярі не зважили на якісь важливі деталі, запитання формулює вчитель.)

Методичний коментар. «Методика взаємозапитань» — це різновид діяльності, який дає учням змогу випробувати себе в ролі вчителя й управляти процесом читання чи узагальнення знань. Учень готує запитання і ставить його однокласникам. Отримавши відповідь, він погоджується з нею або коригує її. Потім йому ставлять запитання, на яке він відповідає.

ІІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Слово вчителя

— Як ви вже знаєте, трагедія «Фауст» — твір, над яким Й. В. Ґете працював протягом усього життя і в якому втілено життєвий досвід і творчі пошуки автора. Головний герой — лікар Йоганн Фауст, за допомогою якого автор намагається розв’язати головне питання — у чому сенс життя людини. Цей образ є доволі незвичним, і для того, щоб підкреслити його незвичайність, Ґете вводить образ Ваґнера. З якою метою це зроблено — ми сьогодні з’ясовуватимемо.

(Учні занотовують до зошитів тему уроку.)

ІV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

1. Вступне слово вчителя

— Вам уже відомо, що прототипом головного героя був середньовічний лікар та маг Фауст, який жив у XVI ст. у Німеччині. Про цю людину створено багато легенд і художніх творів. Сучасники вважали Фауста унікальною особистістю, адже він був водночас і астрономом, і астрологом, і лікарем, і чарівником. Але відомим він став завдяки тому, що наважився укласти угоду з містичними силами. Однак герой Ґете суттєво відрізняється від легендарного: реального Фауста розглядали до Ґете як нещасного вченого, який насмілився звернутися до містики, а Фауст видатного Ґете — це людина, вільна духом, мудра й непересічна. У головного героя в трагедії є антипод — учений Ваґнер. Між ними — величезна світоглядна прірва, про яку пропоную сьогодні поговорити.

2. Аналізування образу героя літературного твору

- Колективно схарактеризуйте Ваґнера, спираючись на дібраний удома матеріал та наводячи відповідні цитати з тексту.

Матеріал для вчителя. Ваґнер, на відміну від Фауста, є прикладом кабінетного вченого. Він уважає, що таємниці буття можна відкрити за допомогою книжкових знань, тому безперервно вивчає безліч книг, вправляється в риториці, навчається акторського мистецтва. Однак це все пасивне знання життя.

Ваґнер цілком задоволений собою і своєю ерудицією. Герой заглиблюється у вивчення давніх мов, вивчає твори античних письменників. Його погляд спрямований на давно минулі часи, не відображені на папері, а не на феномени у реальному житті. Попри високий рівень інтуїції, Ваґнер є закоснілою й обмеженою особистістю.

Уперше у творі Ваґнер з’являється в розділі «Ніч». З діалогу з Фаустом ми дізнаємося про те, що Ваґнер не прагне пізнати таємниці буття й намагається тільки створити враження людини, яка все знає. У сцені «Біля воріт», на противагу Фаустові, Ваґнер іронічно ставиться до слів учителя, уважаючи примхами любов до краси природи та захоплення нею. Він не може зрозуміти духовних поривань Фауста.

Ваґнерові також є чужими проблеми народу. Єдине, що його захоплює,— це читання книг. Наука для нього існує тільки заради власне науки, яка для нього є самоціллю. Він має високий інтелект, але це не робить його справжньою людиною, оскільки він не має жодної гідної мети. Знання Ваґнера не мають практичного застосування. Навіть Мефістофель глузує над ним, уважаючи схоластику марнуванням часу.

3. Порівняльна характеристика образів героїв літературного твору (робота в малих групах; запис до зошитів)

- У складі 7 малих груп порівняйте образи Ваґнера та Фауста з позицій: 1-ша група — ставлення до науки; 2-га група — сприйняття процесу пізнання; 3-тя група — ставлення до світу; 4-та група — сприйняття природи; 5-та група — розуміння смислу буття; 6-та група — ставлення до людей; 7-ма група — сприйняття слави.

Методичний коментар. Робота в малих групах передбачає незначний обсяг роботи для 2-4 учнів. Учитель регламентує час для виконання завдання, однак може його подовжити, оскільки під час презентації результатів роботи групи решта груп припиняє діяльність — вони беруть участь в обговоренні, можуть формулювати запитання чи доповнювати відповіді однокласників.

Очікуваний результат

Порівняльна характеристика Ваґнера та Фауста

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗДОБУТИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

1. Робота з епіграфом до уроку (запис до зошитів)

- Як ви розумієте слова, що є епіграфом до нашого уроку?

(Учні занотовують до зошитів епіграф до уроку.)

2. Творча робота (запис до зошитів)

- Напишіть стисле есе (7-9 речень) «Ваґнер і Фауст. Кому я віддаю перевагу?».

(Охочі зачитують свої роботи.)

IV. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

1. Колективне узагальнення

(Висновок колективного узагальнення озвучує вчитель.)

— Фауст і Ваґнер — два різні типи вчених. Вони різняться як обсягом знань, так і поглядами й переконаннями. Ваґнер немов живе минулим, вивчаючи стародавні тексти, а Фауста тягне до справжнього. Він шукає своє «чудової миті», а його учень просто вивчає давно відкриті знання. Бажання Фауста пізнати всі таємниці буття, дізнатися, що ж таке справжнє щастя,— ось що відрізняє його від Ваґнера та від більшості інших героїв драми.

2. Інтерактивний прийом «Діаграма Венна»

- За допомогою діаграми Венна складіть схему за темою «Ваґнер та Фауст».

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Для всіх: схарактеризувати образ Марґарити, дібрати цитати для цієї характеристики.

Випереджальне (індивідуальне; для 3-4 учнів): підготувати повідомлення про ставлення до жінки за часів Й. В. Ґете в Німеччині та в інших країнах; про втілення трагедії «Фауст» у різних видах мистецтв; про українські переклади трагедії Ґете та ставлення до цього твору в Україні.