Усі уроки зарубіжної літератури. 11 клас. Профільний рівень + рівень стандарту. I семестр - О. Г. Куцінко 2019

Фауст та Марґарита. Утілення трагедії в різних видах мистецтв. «Фауст» в Україні
Німеччина
Золоті сторінки далеких епох

Мета — формувати компетентності:

■ предметні (уміння характеризувати образ Марґарити, висловлювати ставлення до літературних персонажів; критичне мислення; літературний смак; знання про втілення трагедії «Фауст» у різних видах мистецтв, про ставлення до цієї трагедії в Україні);

■ ключові (уміння вчитися: прагнення літературної освіченості з метою саморозвитку; математичну: уміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки між подіями твору та еволюцією персонажа; комунікативну: навички ефективної роботи в парі й колективі; інформаційну: уміння знаходити та опрацьовувати інформацію; загальнокультурну: прагнення збагатити свій світогляд, розширити лексикон).

Тип уроку: урок опанування нових знань і формування на цій основі вмінь та навичок.

Міжпредметні зв'язки: мистецтво (художня культура).

Обладнання: портрет Й. В. Ґете, тексти трагедії «Фауст».

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бліцопитування

- Чому об’єктом суперечки між Богом і Мефістофелем став Фауст?

- Схарактеризуйте ставлення бога до Фауста.

- На вашу думку, з якою метою Мефістофель розпалює в серці Фауста любовний шал?

ІІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Слово вчителя

— Фауст не зазнав щастя в житті, тому що не кохав по- справжньому. Його почуття — диявольська спокуса, пошук самореалізації за рахунок іншої людини. Ось чому його засуджують і автор, і Бог. Як бачимо, невгамовність і незадоволеність Фауста, песимізм і нігілізм Мефістофеля — різні явища. Мефістофель упевнений в неможливості остаточного пізнання таємниць природи і сенсу людського життя; Фауст, навпаки, упевнений в необмежених можливостях людини і в її прийдешньому щасті. Він постійно сперечається з Мефістофелем і протистоїть його сухому раціоналізму, але водночас тверезість Мефістофеля, його цинічна відвертість є своєрідною реалістичною противагою ідеалістичним пориванням Фауста. Наскільки чистими й відвертими були поривання Фауста, ми спробуємо сьогодні з’ясувати.

(Учні занотовують до зошитів тему уроку.)

IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

1. Дослідницька робота (у групах; запис до зошитів)

- Дослідіть у складі 3 груп трагічний конфлікт «Фауст — Марґарита».

Завдання для 1-ї групи

- Схарактеризуйте образ Марґарити.

- Чи закономірним є фінал її життя?

- На вашу думку, чому Марґарита дістала прощення від Бога за гріхопадіння, убивство матері та дітовбивство?

Очікуваний результат

Марґарита — проста дівчина, не вирізняється ані гострим розумом, ані глибокими знаннями, ані високими мріями. Вона — втілення відвертості, ясності, чистоти, земна та зрозуміла. Незлобивий характер, уміння прощати, готовність поступитися, скромність, бажання бути в тіні приваблюють до неї вишуканий розум та неспокійну душу Фауста. Дівчина здатна на всеохопне, жертовне та вірне кохання. Марґарита добра, ніжна і жіночна. її думками та діями повною мірою володіє кохання та коханий, на якийсь час вони становлять для неї єдиний реальний світ. Вона не може творити несправедливості, тому сумний фінал її кохання та життя логічно неминучий: її дії суперечать її природі, а кохання, відданість, віра, перебуваючи в пасивному стані, завжди ставлять себе в залежність від життєвих випадковостей, від зовнішніх обставин, від чужих примх. Ми співчуваємо Ґретхен, ми страждаємо разом із нею, але з перших сцен її появи відчуваємо приреченість дівчини.

Уже у в’язниці, напередодні страти, відмовившись від спасіння, Марґарита виказує жаль, розуміючи, що «завжди була безголосою». Вона звинувачує себе у тому, що порушила заповіді, піддалася силі та чарам Генріха-Фауста, безсловесно пішла за ним. Це не прозріння, а ствердження моральних позицій її внутрішнього світу. Водночас відчай героїні, бажання спокутувати провину, гостре відчуття особистої відповідальності за скоєне, відмова від будь-яких пільг для сумління підносять Марґариту на висоти страдницького душевного очищення. Навіть знаючи, що сонне зілля, від якого померла мати, вона отримала з рук Фауста, усвідомлюючи, що вбивство дитини було теж вимушеним, своєї вини Марґарита не перекладає на коханого. Смерть близьких, усвідомлена нею як велика провина, страх, ганьба, неможливість переступити через традиції, піддати сумніву старі догми моралі стали основними причинами її смерті.

І все ж, зберігши найкраще у своїй душі, вона і в загибелі возноситься над Мефістофелем. У фіналі першої частини Мефістофель, утративши сподівання вивести Марґариту з тюрми, вигукує: «Вона засуджена на муки!», але Голос із неба заперечує: «Врятована!». Бог прощає Марґариті її гріхи, і цим Ґете стверджує гуманістичне ставлення до жінки, яка має право на почуття та розуміння.

Завдання для 2-ї групи

- Проаналізуйте стосунки між Фаустом і Марґаритою.

- Чим закінчується їхнє кохання?

- На чиї плечі лягає відповідальність за наслідки їхніх взаємин?

- Чому Марґарита відмовляється утекти з Фаустом із в’язниці, а Фауст залишає її там?

Очікуваний результат

Жодна із земних утіх, якими спокушає Фауста Мефістофель, ученому не до вподоби. Він прагне:

Вмістить в собі всі радощі і муки,

Все те, що людству випало на долю,—

І глиб, і вись...

Мефістофелю вдається вселити у Фауста думку про силу та красу кохання. Омолоджений Фауст бачить Марґариту, і в його серці прокидається жага кохання. Для Мефістофеля шлях до жіночого серця один — лестощі, подарунки, підкуп. Та кохання, що заполонило серце Фауста, підказує йому шлях до серця дівчини, і він обходиться без диявола. Фауст та Марґарита проводять теплі вечори разом, дівчина також охоплена пристрастю і журиться за коханим.

Однак Фауст та Марґарита — люди різного соціального становища, інтелектуальної конституції, їхнє призначення різне, тому майбутнього у них бути не може. Фауст, хоча й кохає щиро, не в змозі уявити собі це почуття кінцем шукань; він є егоїстом у своїй палкості ще й тому, що не може встояти перед її спокусами. Він ніколи б не отримав задоволення від такого варіанту можливого людського щастя. Марґарита ж ніколи б не збагнула мети життя Фауста, тому їхні взаємини не могли мати оптимістичного фіналу. Кохання між Марґаритою та Фаустом не мало перспективи ще й тому, що існувала проблема, створена негуманним ставленням суспільства до жінки, яка мала позашлюбний зв’язок із чоловіком. Однак Ґете вбачає причину трагічної розв’язки любовних стосунків між Фаустом і Марґаритою не стільки в соціальній сфері, скільки у сфері духовного розвитку героїв. Саме це спричинило те, що зустріч у в’язниці була останньою.

Завдання для 3-ї групи

- Чи змінило Фауста кохання до Марґарити? Якщо так, то як саме?

- У чому полягає подібність та відмінність кохання до Марґарити й Гелени?

Очікуваний результат

Стихія кохання захопила героїв трагедії. Але любовна колізія між Фаустом та Геленою Прекрасною, утрата ними сина та родинного щастя — це зображення тільки символічного кохання, у якому втілено думку просвітителів про роль античності в долі суспільства. Сутність стосунків Фауста і Марґарити — велике земне почуття, здатне змінювати людей. Кохання до Марґарити духовно піднесло Фауста: він зумів побачити в ній не тільки вродливу жінку, а й людину, у якої, хоч і обмежений, але свій внутрішній світ. Водночас прагнення самоствердження у коханні приводить ученого до надмірних життєвих домагань, до неодноразового мимовільного і трагічного порушення моральної межі. Він добре розуміє, що відносини з Ґретхен закінчилися трагічно для дівчини з вини Фауста. Це кохання сформувало у Фауста почуття відповідальності за свої вчинки.

Кінець свого першого кохання та загибель Марґарити Фауст пережив тяжко, але прагнення дій змушує його продовжити пошуки щастя. Нове кохання — це володіння досконалою античною красою — Геленою, яку захистити від покарання Менелая він так і не зміг; життя їхнього з Геленою сина Евфоріона обірвалося трагічно. Ми можемо говорити про те, що перше кохання розбудило у серці Фауста природні, кращі риси, а друге — корисливість, звичку до споживання та збайдужіння до високих почуттів.

2. Повідомлення учнів за випереджальним домашнім завданням (запис до зошитів)

- За виступами однокласників складіть стислий опорний конспект.

(Учні виступають із повідомленням про ставлення до жінки за часів Й. В. Ґете в Німеччині та в інших країнах.)

(Учні виступають із повідомленням про втілення трагедії «Фауст» у різних видах мистецтв (образотворчому, музиці, театрі, кіно та ін.).)

Очікуваний зміст повідомлення

До образу Фауста зверталося багато письменників, зокрема Я. М. Р. Ленц, Ф. М. Мюллер, Ф. М. Клінґер (Ф. І. Клінгер), Е. А. Ф. Клінґеманн та інші, але загальновизнаним творцем «Фауста» вважають Й. В. Ґете, який писав свій твір упродовж 60 років.

«Фауст» Ґете значно вплинув на світову літературу. Образ Фауста надихав на творчість Дж. Ґ. Байрона, Дж. Мільтона, Т. Шевченка, Т. Манна, для якого Ґете та його творчість стали зразком, гідним наслідування.

Прекрасні ілюстрації створили французький художник Ежен Делакруа, російський Михайло Врубель, німецький Ернест Берлах, американський Роквелл Кент.

«Фауста» Ґете неодноразово театралізовано. Так, Шарль Ґуно створив оперу «Фауст». На мотиви Ґетевського «Фауста» писали музику Людвіґ ван Бетховен, Гектор Берліоз, Михайло Глінка, Ріхард Ваґнер, Петро Чайковський, Модест Мусоргський та ін.

До сюжету «Фауста» зверталися в кіно: зокрема, режисери Ф. В. Мурнау (1926, Німеччина), Р. Клер (1950; Франція, Італія), О. Сокуров (2011, Росія).

Мефістофель є однією з головних дійових осіб багатьох відеоігр.

(Учні виступають із повідомленнями про переклади Й. В. Ґете українською та ставлення до трагедії «Фауст» в Україні.)

Очікуваний зміст повідомлень

Й. В. фон Ґете — видатний просвітник Німеччини, який посідає чільне місце поміж просвітників усього світу. Значний внесок зробив Ґете в популяризацію Просвітництва на теренах України. Особливо тісними були його зв’язки з Харківщиною, де на той час відбувалося заснування першого університету. Ґете був зацікавлений ідеєю добору викладацького складу для університету, особисто займався цим питанням (університет було відкрито 1805 року, а вже з 1803-го Ґете листувався з попечителем Харківського

навчального округу С. Потоцьким щодо добору кращих професорів та викладачів). Ім’я Ґете було популярним у Харкові: ученого-просвітника обрали почесним членом ради Харківського університету, а на виборах ректора німецький митець був одним із перших претендентів на цю посаду.

Для Івана Франка Ґете — один із найяскравіших європейських письменників, художні пошуки яких зумовили кардинальні зміни в характері художнього мислення, відкриття нових незвіданих горизонтів образного освоєння дійсності. Називаючи Ґете найбільшим поетом нашого часу, український критик бачить у його творчості невідому раніше оригінальність та здатність незаанґажовано тлумачити найрізноманітніші аспекти сучасного йому життя (об’єктивне зображення усіх верств тогочасного німецького суспільства, відтворення «найщоденніших, звичайних речей»).

Творча спадщина німецького просвітника привнесла в літературний процес України нові обрії осмислення людини й світу. У ХІХ ст. Ґете перекладали П. Гулак-Артемовський (переспів балади «Рибалка»), І. Франко (численні статті, нариси, огляди творчості Ґете; перша передмова до перекладу «Фауста», переклад першої частини «Фауста»). У ХХ ст. твори Ґете перекладали Д. Загул, М. Рильський, М. Бажан, М. Лукаш, І. Вирган. Відомий письменник-емігрант І. Качуровський, нещодавно повернутий до нас із забуття, здійснив дослідження «Відгуки творчості Ґете в поезії Юрія Клена».

Значним був також вплив Ґете на творчість українських письменників. Так, тема перемоги щирого кохання, зображена у творі Ґете «Герман і Доротея», відображена у творі «Наталя, або Дві долі разом» М. Макаровського, традиція роману-виховання («Літа науки Вільґельма Майстера») — у творах Т. Шевченка «Художник», «Близнецы», а доля Ґретхен («Фауст») відобразилась у долі Оксани («Слепая» Т. Шевченка).

Як бачимо, українська література розвивалася під упливом прогресивних літературних ідей світу. У цей час письменництво України активізує пошук власного шляху в літературі, орієнтуючись на кращі зразки європейського художнього слова.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗДОБУТИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

Інтерактивний прийом «Сітка Елвермана» (робота в групах)

- Розв’яжіть проблему й заповніть відповідними аргументами стовпці «Так» і «Ні» в «Сітці Елвермана», працюючи у складі тих самих 3 груп, що й на початку уроку.

Завдання для груп

1- ша група — чи заслуговує на виправдання Марґарита?

2- га група — чи можемо ми назвати Мефістофеля злим і підступним?

3- тя група — чи можна виправдати те, що Фауст залишив Марґариту у в’язниці?

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

Колективне узагальнення

(Висновок колективного узагальнення озвучує вчитель.)

— Сенс опозиції Фауст — Мефістофель — з одного боку, спокуса людини таємними знаннями, з другого — перемога людяності над темними силами, що бачимо в абсолютному фіналі трагедії. У творі автор трактує Бога та Божественне. Але Бог Ґете — це Бог природи й кохання. Тож і для Марґарити є виправдання.

Фауст постає перед нами як окрема людина зі своєю долею та як символ людини взагалі, у якій читач упізнає власні духовні пошуки. Ми разом із Фаустом шукаємо істину, що допоможе з’ясувати сенс нашого власного існування.

■ Дорожча не та істина, що сприймають на віру, а здобута власним досвідом.

■ Істину людина повинна не тільки сприйняти розумом, а й пережити всім серцем; це має бути особистісно сприйнята істина.

■ Істина повинна мати активний характер і виявлятися у вчинках людини.

■ Істина має бути співвіднесеною із загальними законами Всесвіту, із природою. А природа у Ґете — радісна, прекрасна і любляча, інша назва її — Бог.

■ Людина, яка зрозуміла, у чому вища істина буття, має стати творцем культури. Людина йде з життя, але після неї залишається культура.

Вічними образи Фауста та Мефістофеля стали тому, що Фауст — уособлення нестримного прагнення людського духу вперед, а Мефістофель — уособлення скептичного заперечення.

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Повторити вивчене за темою «Золоті сторінки далеких епох», підготуватися до написання контрольного твору.







На нашому Youtube каналі публікуються відео скорочених творів класиків зарубіжної літератури. Переходьте на канал, підписуйтесь та слідкуйте за новими публікаціями. Кожен день ми додаємо щось новеньке.