Усі уроки зарубіжної літератури. 11 клас. Профільний рівень + рівень стандарту. I семестр - О. Г. Куцінко 2019
Образ Ґреґора Замзи як гротескний літературний автопортрет письменника. Розкриття у творі світового буття як абсурдного
Німецькомовна проза
Модернізм
Мета — формувати компетентності:
■ предметні (навички дослідницько-аналітичної роботи з текстом; культуру зв'язного усного мовлення; мислення);
■ ключові (уміння вчитися: навички пізнавальної діяльності та критичного мислення; комунікативні: навички спілкування в колективі й толерантне ставлення до почуттів та думок оточуючих; інформаційні: уміння визначати роль деталі в тексті; навички роботи з книгою; здоров'язбережні: розуміння необхідності здорового способу життя; загальнокультурні: естетичний смак та зацікавленість читанням; світогляд).
Тип уроку: урок опанування нових знань і формування на цій основі вмінь та навичок.
Основні терміни й поняття: «маленька людина», новела, притча, гротеск.
Міжпредметні зв'язки: мистецтво (художня культура).
Обладнання: портрет Ф. Кафки, видання його творів, ілюстрації до новели «Перевтілення», картки із завданнями для роботи в групах.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Евристична бесіда
- Ґреґор Замза — головний герой твору. Що з ним сталося?
- Що вражає в його перевтіленні? (У душі залишився людиною, яка мислить, страждає.)
- Як ми дізнаємося про події у творі? (Через озвучування автором думок самого героя, фіксування потоку свідомості.)
- Ким був Ґреґор до перевтілення?
- Який це тип людини, на ваш погляд? («Маленької людини», непотрібної, сірої, непримітної.)
- Що ви вважаєте найстрашнішим у творі? (ніхто з близьких не співчуває нещасному.)
- Чи мав герой шанси на спасіння? (У казці — так, у творі Кафки — ні, тому що героя оточують байдужі, бездушні, жорстокі люди.)
- У чому сутність іронії письменника? Чи применшує вона трагічну силу страждань Ґреґора? (Ґреґор-комаха бореться за суто людські привілеї: духовне життя, соціальний статус, власну гідність; це надає комічної тональності боротьбі, але іронію поєднано з глибоким трагізмом у зображенні людського існування.)
ІІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ.
МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Слово вчителя
— У листі до свого друга Макса Брода Кафка писав: «Жах перед цілковитою самотністю. По суті, самотність стала моєю єдиною метою, моєю великою спокусою...». Що в житті людини краще: самотність чи відчуття родини? Чому людина інколи віддає перевагу саме самотності і чи може самотність принести полегшення? Що змушує людину усамітнюватися й шукати відради у світі уявному? На ці запитання ми спробуємо знайти відповіді сьогодні.
(Учні занотовують до зошитів тему уроку.)
ІV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ
Постановка та розв'язання проблемних питань (робота в малих групах)
- За 3-4 хвилини дайте розгорнуту відповідь на поставлені запитання, працюючи в 7 малих групах.
Запитання для роботи груп
1- ша група
- Чим займаються члени родини Ґреґора?
- Яку роль у їхньому змалюванні відіграють художні деталі?
2- га група
- Якою є реакція оточуючих (матері, батька, сестри, колег) на перетворення Ґреґора?
- Наскільки закономірною і природною є їхня реакція?
3- тя група
- Чи відчув Ґреґор відчуження ще до свого перевтілення?
- Як уплинула на його взаємини з людьми і світом дивовижна пригода?
4- та група
- Скільки фактичних біографій у Ґреґора Замзи?
- На які етапи можна розподілити життя цього образу? Схарактеризуйте ці етапи.
5- та група
- Як сприймають світ Замза-людина та Замза-комаха?
- Чи змінилося світовідчуття героя внаслідок перевтілення?
6- та група
- Покажіть біологічну інволюцію та духовну еволюцію Ґреґора на прикладах із тексту.
- Чому ці процеси не збігаються у творі?
7- ма група
- Який момент (або кілька моментів) новели можна вважати психологічною кульмінацією?
- Яку роль відіграє мотив музики у творі?
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗДОБУТИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК
1. Бесіда-узагальнення
- Хто, окрім Ґреґора Замзи, також зазнає трагедії відчуження в новелі? Поясніть свою думку.
- Чому Ґреґор-комаха спочатку хотів виходити до людей, хоча й соромився свого вигляду, а потім, «як двері стояли відчинені, не користався цього, а, щоб не бачила родина, лежав собі у найтемнішому куточку кімнати»? Опишіть внутрішній стан персонажа.
- Яке значення в новелі має переплетіння справжнього й уявного, свідомого й підсвідомого, сну й реальності?
- Чому Ґреґор Замза, прокинувшись уранці й усвідомивши, що він перетворився на комаху, не обурюється, не лякається?
2. Узагальнювальне слово вчителя
— Розкриття в новелі «Перевтілення» світового буття як абсурдного. Дійсно, спочатку стає зовсім незрозумілим те, що, прокинувшись, Ґреґор сприймає те, що сталося, тільки як прикру неприємність. Це стається, тому що він, як і всі основні персонажі Кафки, від самого початку не чекає від світу нічого хорошого. Перетворення в комаху — це лише гіпербола звичайного людського стану. Розповівши про це, Кафка реалізує задуману метафору, перетворивши свого персонажа на комаху.
Перетворенням Ґреґора Замзи доведено до межі авторське відчуття труднощів буття. Людині-комасі непросто перевернутися зі спини на ніжки, пролізти у вузькі двері, кожен її крок чи маневр вимагає значних зусиль. Але такими є й закони кафкіанського світу в цілому: тут, як у кошмарному сні, відмінено автоматизм природних реакцій та інстинктів. Адже як рідні ставляться до жахливої зміни, якої зазнав Ґреґор? Ситуація парадоксальна: Ґреґор, що став комахою, розуміє рідних йому людей, намагається бути делікатним, відчуває до них, попри все, ніжність і любов, а люди навіть не намагаються його зрозуміти. Батько від самого початку виявляє ворожість, мати — розгубленість, сестра Ґрета намагається поводитися людяно. Але ця різниця реакцій виявляється уявною: зрештою родина об’єднується в загальній ненависті до виродка у загальному бажанні позбутися його. Людяність комахи і тваринна агресія людей — так звичні поняття перетворюються на власну протилежність.
Перетворивши людину на комаху, Кафка наводить ще на одну несподівану думку. Ґреґор, попри те що з ним сталося, продовжує мучитися колишніми страхами: як би не спізнитися на потяг, не втратити роботу, не прострочити платежі за сімейними боргами. Людина-комаха ще довго турбується, як би не прогнівити керуючого фірмою, як би не засмутити рідних. Наскільки потужним був тиск соціуму, якого він зазнав у своєму колишньому житті!
Кафка точно помічає провали сенсу в реальному навколишньому світі. Світ Кафки — знайомий і водночас чужий. У ньому є все, що є у нас, і в ньому є щось (не можна сказати фантастичне — це не фантастика, звісно) дивне, щось абсурдне ось у цьому філософському сенсі. Так сталося, і ніхто не питає чому. Просто подія стається, і все. Ось це і є абсурдизм: подія стається, вона не є ані хорошою, ані поганою, вона просто є, і ми її приймаємо.
VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ
Інтерактивний прийом «Обмін думками»
- На вашу думку, чому Кафка створив таке страхітливе оповідання?
- Чи мав він право настільки песимістично й безнадійно оцінювати світ?
VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Для всіх: написати есе на одну з тем «Ким є Ґреґор Замза — людиною чи комахою?» або «Що робити з кількісним складом «комах» поміж людей? Ми всі такі чи тільки окремі з-поміж нас?».
Випереджальне (робота в домашніх групах): підготувати стислі повідомлення про: 1-ша група — взаємини в родині Кафки, прочитати «Лист до батька»; 2-га група — екзистенціалізм в творчості Ф. Кафки; 3-тя група — фантастичне й реалістичне в новелі «Перевтілення»; 4-та група — іронічний символізм в новелі «Перевтілення»; 5-та група — наявність традицій М. Гоголя у творчості Ф. Кафки.