Усі уроки зарубіжної літератури. 11 клас. Профільний рівень + рівень стандарту. I семестр - О. Г. Куцінко 2019

Роман «Майстер і Марґарита» як «Роман-лабіринт» зі складною філософською проблематикою. Культурні та літературні джерела твору
Росія
Модернізм

Мета — формувати компетентності:

■ предметні (навички дослідницько-аналітичної роботи з текстом та виокремлення головного у тексті; культуру зв'язного усного мовлення; мислення);

■ ключові (уміння вчитися: навички пізнавальної діяльності, критичне мислення та вміння розуміти систему образів для розкриття ідейного задуму твору; комунікативні: навички спілкування в колективі й толерантне ставлення до почуттів та думок оточуючих; інформаційні: розуміння філософсько-етичної проблематики роману; уміння визначати роль деталі в тексті; навички роботи з книгою; загальнокультурні: свідоме ставлення до моральності; прагнення гуманістичних ідеалів; естетичний смак та зацікавленість читанням; світогляд).

Тип уроку: урок опанування нових знань і формування на цій основі вмінь та навичок.

Основні терміни й поняття: роман, жанр, види роману, лейтмотив, роман у романі.

Міжпредметні зв'язки: історія, мистецтво (художня культура).

Обладнання: портрет М. Булгакова, тексти роману «Майстер і Марґарита», ілюстративний матеріал до твору.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Інтерактивний прийом «ґронування» (запис до зошитів)

- Складіть ґроно до постаті Михайла Булгакова.

ІІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Слово вчителя

— У центрі уваги більшості митців завжди були питання добра і зла, морального вибору, справедливості й відповідальності, взаємин особистості з владою, покликання мистецтва. Так, наприклад, поет Ю. Левітанський писав:

Кожен вибирає лиш собі

Жінку, і релігію, й дорогу,

Славити диявола, пророка

Кожен обирає лиш собі.

Кожен вибирає по собі

Слово для кохання чи моління,

Шпагу для дуелі, меч боріння

Кожен вибирає по собі.

Кожен обирає по собі

Щит і крицю, патерицю, лати,

Міру остаточної розплати

Кожен обирає по собі.

Кожен обирає лиш собі,

Обираю я також як знаю

І претензій марних не плекаю,

Кожен обирає лиш собі.

(Переклад Маріанни Алетеї)

Над тим, що обрав для себе письменник М. Булгаков, як осмислив цей вибір у романі «Майстер і Марґарита» і чим для автора був цей роман, поміркуймо сьогодні на уроці.

(Учні занотовують до зошитів тему уроку.)

ІV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

1. Розповідь учителя (запис до зошитів)

— Роман «Майстер і Марґарита»: історія написання, джерела, особливості композиції та стилю. роботу над головним романом свого життя письменник розпочав узимку 1928-1929 рр. Первинні варіанти він знищив; відомо тільки, що спочатку твір мав бути романом про диявола в дусі сатирично-фантастичної прози Булгакова 1920-х рр. Робота над твором тривала 12 років, упродовж яких суттєво змінився задум. Автор перебрав кілька назв для свого твору: «Гастроль Воланда», «Чорний маг», «Копито інженера», але на жодному не зупинився. 1931 року з’явилися нові дійові особи — Марґарита та її супутник, які згодом перемістилися у центр роману. Саме тоді твір дістав свою остаточну назву. Завершуючи роман, Булгаков водночас боровся зі смертельною недугою і вносив у текст правки. Він сприймав цей твір як свій мистецький заповіт.

Джерела роману «Майстер і Марґарита»

■ Реальні факти життя М. Булгакова та історії СРСР 20-30-х рр. ХХ ст.

■ Книги про диявола (Г. Сенкевич «Quo vadis», Данте «Божественна комедія», Е. Т. А. Гофман «Крихітка Цахес...», Й. В. Ґете «Фауст», твори М. В. Гоголя та Ф. М. Достоєвського, філософія В. С. Соловйова).

■ Міфологічні (євангельські легенди й притчі про Ісуса Христа, Понтія Пілата, Іуду та ін., біблійні міфи про диявола, слов’янські та європейські міфи, апокрифи).

Прийом, який застосував письменник для створення враження, що перешкоди і в часі, й у просторі є відносними,— це роман у романі: так єршалаїмські глави чергуються із сучасними главами. Тут є розділи, присвячені сторінкам життя Ісуса, якого автор називає Ієшуа Га-Ноцрі. Ці глави чергуються з описом подій, що відбуваються у Москві 1920-1930-х рр., але московський світ зовсім неоднорідний, адже в нього потрапили князь пітьми Воланд із почтом: вони споглядають за тим, як живуть, страждають, радіють пересічні люди, і певним чином втручаються в людські долі. У межах цієї багатопросторової художньої реальності відбуваються постійне зіставлення тимчасового та вічного, їхня взаємоперевірка часом. Дія розгортається в трьох часових і просторових планах: у Москві другої чверті ХХ ст., у Єршалаїмі на початку нашої ери й поза земним часом і простором, де сходяться обидві сюжетні лінії роману,— у вічності.

Отже, композиція твору та стиль підпорядковані головній ідеї твору і є надзвичайно своєрідними. Джерела роману обумовили особливості його побудови: роман у романі, де час і простір відтворено у кількох площинах. Емоційну сатирично-фантастичну прозу поєднано у творі з чіткою, стриманою і точною мовою.

Михайло Булгаков

2. Теорія літератури (запис до зошитів)

Учитель. Повторімо відомості про роман як жанр літератури та види роману.

Лейтмотив — конкретний образ, головна тема чи ідея, визначальна інтонація, що пронизує твір або творчість митця, повторювана художня деталь, яка є основною для розкриття задуму митця. лейтмотив глибше розкриває концепцію певного твору, вказує на його підтекст.

3. Визначення жанру літературного твору

Учитель. У романі поєднано історію, філософію, сатиру, що зумовило його поліфонію; у ньому наявні ознаки детектива, психологічного, філософського, історичного, любовного, авантюрного роману. Цей роман настільки складний і неординарний, що літературознавці донині не можуть достеменно визначити ані його жанр, ані головного героя. Вони дають назви: роман-доля, роман- заповіт, роман-міф. Одні вважають головним героєм твору майстра, другі — Івана Бездомного, треті — Воланда. Сюжет роману не новий, але біблійні мотиви набувають у Булгакова нових рис: персонажі мають земні характери та розв’язують земні проблеми.

4. Повідомлення учнів за випереджальним домашнім завданням (запис до зошитів)

(Учні виступають із повідомленнями про основні теми роману «Майстер і Марґарита».)

Очікуваний зміст повідомлень

Основні теми роману

Сатирична тема — «гастролі» Воланда: знавісніла від матеріальних благ публіка, ласі на гроші представники еліти, витівки Коров’єва та Бегемота гостро і чітко описують хвороби сучасного письменникові суспільства.

Тема кохання — утілена в образах майстра й Марґарити, надає роману ніжності й пом’якшує багато гострих моментів.

Тема співчуття — пронизує весь роман й показує кілька варіантів співчуття та співпереживання. Пілат співчуває мандрівному філософові Ієшуа, але, заплутавшись у своїх обов’язках й побоюючись осуду, умиває руки. Інше співчуття у Марґарити — вона всім серцем співчуває і майстрові, і Фріді, і Пілатові. Але її співчуття — не лише почуття: воно штовхає її на певні дії, вона не складає рук та бореться за порятунок тих, за кого страждає. Співчуває майстрові також Іван Бездомний, переймаючись його історією, що «кожен рік, коли настає весняна повня... під вечір з’являється на Патріарших ставках...»¹, щоб потім уночі бачити гірко-солодкі сни про чудові часи і події.

Тема прощення — іде майже попідруч із темою співчуття.

Філософські теми — про сенс і мету життя, про добро і зло, про біблійні мотиви, про мораль тощо.

5. Розповідь учителя (запис до зошитів)

Основні філософсько-етичні проблеми роману

М. Булгакова «Майстер і Марґарита»

Основне етичне питання людства — існування Бога. Роман починається розповіддю про зустріч незнайомці з Берліозом та бездомним та їхньою суперечкою про існування бога. Саме це є головним етичним питанням, яке автор розв’язує в романі. Бог тут постає як категорія етична — це міра людської моралі у кожному. Не випадково наприкінці великого балу Воланд промовляє, що «кожному буде дано за вірою його». Отже, це також проблема віри та безвір’я.

Проблема добра і зла

Добро — позитивне в людях і житті. За позитивне Булгаков вважає моральність, доброту, любов. Найвищим уособленням добра є Ієшуа Га-Ноцрі, який дає світло і правду, істину. Він — утілення любові.

Зло — все, що протистоїть добру. Передусім зло — це неправда, це насильство й аморальність. Міру добра і зла в кожному визначає мораль. Саме тому на покарання від почту Воланда заслуговують ті, хто не втримався на висоті моралі, не протистояв спокусі. У такий спосіб Воланд у Булгакова постає як втілення справедливої кари для тих, хто забуває про мораль. Отже, зарахувати його до зла чи добра важко. Він існує і має владу над тими, хто припускається аморальних учинків.

Проблеми моралі. Проблеми моралі — це наскрізний предмет зображення й аналізу в романі. Від Берліоза, який розплачується за безвір’я, за те, що несе ідеологію порожнечі та безбожності, до Понтія Пілата, який не одну «тисячу лун» розплачується за гріх боягузтва. За гріх зради покарано Іуду та ще багатьох іуд у сучасній Булгакову Москві. Навіть майстер не позбавлений вад — боягузтва та зради, тому що зрікся свого роману аж тричі. Проблеми моралі яскраво розв’язано зображенням покарання, яке спричиняють Воланд, Азазелло, Коров’єв, Бегемот тим, хто досі безкарно порушував закони моралі.

¹ Тут і далі: цитати з роману «Майстер і Марґарита» М. О. Булгакова наведено у перекладі Миколи Білоруса.

Проблема влади. Проблему влади розв’язано на рівнях різних історичних епох, але завжди однозначно: влада — це зло і насильство. У цьому переконується читач, спостерігаючи історію стосунків Ієшуа та Понтія Пілата. Так само виглядає влада і за майже дві тисячі років: вона примушує боятися, брехати, зраджувати — йти проти моралі, аби зберегти своє життя й добробут.

Проблема творчості. Булгаков яскраво змальовує світ літературної кон’юнктури, презентовано галереєю образів так званих письменників, які прийшли у світ мистецтва заради матеріальних благ. Їм протиставлено майстра як уособлення вільної творчості, інтелігентності, філософського складу розуму. Проміжну позицію посідає Іван Бездомний — людина, душа якої відкрита, жива, тому спочатку він потрапляє під уплив брехливого й порожнього Берліоза. Але він позбавляється брехні й починає розуміти істину. Він ще молодий та має шанс зрозуміти все. Наприкінці твору він стає професором, але не здобуває духовної свободи, необхідної справжньому митцю.

Кохання — вічне. Роман передає надзвичайну історію кохання. Марґарита вражає майстра не стільки красою, хоча вона справді вродлива жінка, але самотністю в очах. Він побачив у ній близьку людину. І ця моральна близькість стає шляхом до великого кохання, яке не знає меж і перешкод, яке викликає шанобливий подив навіть у Сатани. І тому майстер отримує жаданий спокій, необхідний для творчості, лише з Марґаритою.

6. Повідомлення учнів за випереджальним домашнім завданням (завершення; запис до зошитів)

(Учні виступають із повідомленням про ідею та провідну думку твору.)

Очікуваний зміст повідомлення

Ідея роману — це протистояння добра і зла, і не тільки в контексті боротьби, але в пошуку визначення, що насправді є злом. Звідси випливає провідна думка твору, співзвучна ідеї. Читач, звичний до того, що диявол — це чисте зло, буде щиро здивований учинками Воланда: той не чинить відвертого зла задля зла, він споглядає і карає тих, хто поводиться аморально. Його гастролі в Москві лише підтверджують цю думку. Він викриває моральні хвороби суспільства, але навіть не засуджує їх, а лише сумно зітхає: «Люди як люди... <...> загалом нагадують колишніх». Людина слабка, але в її силах протистояти своїм слабкостям, боротися з ними.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗДОБУТИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

Постановка й розв'язання проблемного питання

- На вашу думку, чи близькі нашому часу проблеми роману «Майстер і Марґарита»?

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

Інтерактивний прийом «Мікрофон»

- Завершіть речення: «Найбільше мене сьогодні вразило...».

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Для всіх: дочитати роман М. О. Булгакова «Майстер і Марґарита».

Для охочих: переглянути екранізацію роману «Майстер і Марґарита» (реж. В. Бортко, 2005, Росія; або реж. Ю. Кара, 2011, Росія).