Усі уроки зарубіжної літератури. 11 клас. Профільний рівень + рівень стандарту. I семестр - О. Г. Куцінко 2019

Морально-філософський зміст єршалаїмських розділів твору. Понтій Пілат у творі. Трагізм долі Митця (Майстра)
Росія
Модернізм

Мета — формувати компетентності:

■ предметні (навички дослідницько-аналітичної роботи з текстом та виокремлення головного у тексті; культуру зв'язного усного мовлення; мислення);

■ ключові (уміння вчитися: навички пізнавальної діяльності, критичне мислення та вміння розуміти систему образів для розкриття ідейного задуму твору; комунікативні: навички спілкування в колективі й толерантне ставлення до почуттів та думок оточуючих; інформаційні: розуміння філософсько-етичної проблематики роману; уміння визначати роль деталі в тексті; навички роботи з книгою; загальнокультурні: свідоме ставлення до моральності; прагнення гуманістичних ідеалів; естетичний смак та зацікавленість читанням; світогляд).

Тип уроку: урок опанування нових знань і формування на цій основі вмінь та навичок.

Основні терміни й поняття: літературний образ, герой твору.

Міжпредметні зв'язки: історія, мистецтво (художня культура).

Обладнання: тексти роману «Майстер і Марґарита», ілюстративний матеріал до нього, презентації за темою уроку, фрагменти екранізації роману¹, медіазасоби.

¹ Під час роботи над темою уроку доречно продемонструвати такі фрагменти телефільму «Майстер і Марґарита» (реж. В. Бортко, 2005, Росія): «Сон Понтія Пілата», «Місячна дорога», «Прощення Пілата», «Спокій для майстра і Марґарити».

Той, хто втрачає багатство,— втрачає багато; той, хто втрачає друга,— втрачає більше; але той, хто втрачає сміливість,— втрачає все. М. де Сервантес Сааведра

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ.

МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Слово вчителя

— Роман «Майстер і Марґарита» можна водночас вважати і фантастичним, і філософським, і любовно-ліричним, і сатиричним. М. О. Булгаков створив роман у романі. Обидва вони об’єднані ідеєю пошуків етичної істини та боротьби за неї. У романі немає жодних випадковостей: усі образи, усі події пов’язані, випливають одне з одного або доповнюють одне одного, є ключем для розкриття провідної ідеї. Отже, коли ми говоримо про цілісність роману, постає цілком закономірне запитання: який образ роману та чому ми можемо назвати ключовим? Про це поговорімо сьогодні.

2. Постановка проблемного питання

- Що робить Понтія Пілата головним героєм булгаковської інтерпретації біблійного сюжету? Наприкінці уроку ви маєте

дати відповідь на це проблемне питання.

(Учні занотовують до зошитів тему уроку та проблемне питання.)

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Повідомлення учнів за випереджальним домашнім завданням

(Учні виступають із повідомленням (презентацією) «Понтій Пілат: людина та символ».)

ІV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

1. Робота з текстом літературного твору

- Складіть структуру оповіді про Понтія Пілата за І умовною частиною роману (починаючи від розділу 2).

Очікуваний результат

Структура оповіді про Понтія Пілата

2. Сприйняття творів інших видів мистецтв

(Учитель демонструє фрагмент телефільму «Майстер і Марґарита» (реж. В. Бортко, 2005, Росія) — «сон Понтія Пілата».)

3. Дослідження змісту літературного твору (робота в групах)

- У 4 групах дослідіть зміст роману «Майстер і Марґарита» М. О. Булгакова, послуговуючись запитаннями-шпаргалками

для аналізу.

1-ша група. Запитання-шпаргалка для аналізу

- Уособленням чого є Понтій Пілат?

- Яким ви бачите Понтія Пілата?

- Якими є риси його характеру?

- Чи можна назвати його дурною людиною? Доведіть.

- Чи вільною людиною є Пілат?

- Кому співчуває Пілат?

- Чому Понтій Пілат ухвалює смертний вирок?

Очікуваний результат

Понтій Пілат, прокуратор Іудеї, є уособленням влади. Пілат жорстокий, його називають лютим чудовиськом. Він навіть вихваляється таким прозиванням. Його життя — життя воїна, сповнене боротьби, поневірянь, смертельної небезпеки. Він не терпить людської слабкості, сентиментальності. (Навіть запах трояндового масла він ненавидів понад усе.) Спочатку він байдуже відправляє на страту одних і милує інших. Однак у нього є жива істота, до якої він дуже прив’язаний,— відданий пес.

людиною, що позбавлена розуму, Пілата назвати не можна. Про це свідчить те, що він знає декілька мов, його посада також тільки підтверджує це. Але найвагоміший, можливо, доказ цього — те, як Ієшуа Га-Ноцрі характеризує Понтія Пілата: «Ти справляєш враження розумної людини».

Він співчуває тому, кого повинні послати на страту. Називає Ієшуа великим філософом, упевнений у мирному характері проповідника, намагається змусити Каїфу помилувати проповідника. Але при цьому виявляє легкодухість, боїться помсти первосвященика, доносу в Рим і відступає. Останні слова Ієшуа підкреслюють цей мотив: немає вади гіршої за боягузтво.

Пілат волі не знає. Він — раб Кесаря, своєї посади та кар’єри. І хоча він має намір врятувати Ієшуа, але ж переступити пута рабства не може. У ньому стикаються особиста воля і влада обставин. Останню Пілат подолати не в змозі. Як людина — він не поборник смертної кари, а як прокуратор — її виконавець.

Доля дала йому шанс. Засудженого до смерті Ієшуа приводять до Понтія Пілата, який у цій ситуації виявився боязким, а боягузтво — найтяжча вада, за це його покарано.

2-га група. Запитання-шпаргалка для аналізу

- Як розкриває характер Пілата його портрет?

- Як поводиться Пілат стосовно Ієшуа на початку їхньої зустрічі та чому?

- Чому Пілат ставить запитання про істину?

- Яку істину відкриває Ієшуа Пілату?

- Назвіть головне переконання Ієшуа.

- Якої думки Пілат про провину Ієшуа після його зізнань?

- Коли і чому змінюється ставлення прокуратура до мандрівного філософа?

- Який шлях намагається підказати прокуратор Ієшуа?

- Чому Ієшуа відмовляється від компромісу, який йому вигідний?

Очікуваний результат

Створюючи образ прокуратора Іудеї, Булгаков малює людину сильну, наділену величезною владою, проте не позбавлену людських слабкостей. Діючи за законом, Пілат карає Ієшуа, що проповідує непотрібність державної влади. Однак замучений внутрішніми протиріччями, Пілат відчуває на собі вплив моральної проповіді Ієшуа, готовий повірити йому. Він розуміє, що Ієшуа не винен, однак прокуратор підвладний кесареві, чию владу, як і будь-яку іншу, заперечує Ієшуа. Герой постає перед вибором: врятувати ні в чому не винного мандрівного філософа й позбутися влади, а можливо, і життя — чи зберегти своє становище, стративши невинного, і чинити проти власної совісті. По суті — це вибір між фізичною та духовною смертю. Не в змозі обрати, він підштовхує Ієшуа до компромісу. Але компроміс для Ієшуа неможливий. Істина для нього дорожча за життя.

Ієшуа в романі — носій ідеї доброї волі, філософське обґрунтування якої належить Еммануїлові Канту. Як стверджує німецький філософ, людина може робити добро крім корисливих міркувань і всупереч ним, заради самої ідеї добра, з одної поваги до обов’язку або морального закону. До речі, саме кантівський доказ буття Бога (моральний, так званий «шостий») згадує Воланд у розмові з Берліозом у першому розділі.

У Булгакова саме людина є носієм «доброї волі», саме вона здатна не відступити і безкорисливо служити добру, досягти морального абсолюту.

3- тя група. Запитання-шпаргалка для аналізу

- Що робить Пілат, щоб страта Ієшуа не відбулася?

- Як він поводиться, коли страту відвернути вже неможливо?

- Що примушує Пілата піти проти совісті?

- Як ставиться Пілат до зрадника Іуди та первосвященика Каїфи?

- Як Пілат карає тих, хто став першопричиною страти Ієшуа?

- Чому боягузтво названо в романі найстрашнішим пороком?

- Що зрештою зрозумів Понтій Пілат?

Очікуваний результат

Тричі Пілат намагається врятувати Ієшуа. Однак прокуратор виявився безсилим проти Синедріону (зі слів Каїфи: «Синедріон своїх слів не змінює»). Совість, яка прокинулася, змушує Пілата спробувати врятувати Ієшуа, використавши традицію помилування у свято Пейсаха. Потім, коли страту відвернути вже неможливо, він прагне припинити страждання Ієшуа, після п’ятигодинних мук Понтій Пілат дарує Ієшуа легку смерть. Потім він таємно наказує поховати тіла страчених, покладає на Афранія обов’язок вбити Іуду, людину, яка зрадила Ієшуа, знаходить спосіб покарати (хоча і морально) Каїфу. Однак всі ці тортури не дозволяють Пілату спокутувати провину, очистити совістю боягузтво, крайній прояв людської несвободи, не дають змогу людині сильній та владній зробити правильний моральний вибір, змушують відступити від істини, що відкрилася йому.

4- та група. Запитання-шпаргалка для аналізу

- У який спосіб в оповідь уведено тему безсмертя?

- Як сприймає герой своє безсмертя?

- Як звучить тема безсмертя в інших розділах?

- Про яке безсмертя йдеться?

- Що очікує на прокуратора?

Очікуваний результат

Понтій Пілат свій вибір зробив. І за зроблений вибір йому доведеться відповідати. ««Пропав!», потім — «Пропали!..» І якась зовсім недоладна серед них гадка про якесь безсмертя, до того ж це безсмертя чомусь викликало нестерпну тугу». ««Безсмертя... прийшло безсмертя...» Чиє безсмертя прийшло? Цього не збагнув прокуратор, але думка про це загадкове безсмертя змусила його похолонути на палючому сонці».

Покарання Пілата — в його безсмерті (зауважимо, що з усіх прокураторів Іудеї пам’ять людства зберегла насамперед його ім’я). Герой ненавидить своє безсмертя, тому що це безсмертя зрадника. Безсмертя в романі постає і як нагорода (Ієшуа), і як покарання (Пілат).

Понтій Пілат приречений на безсмертя. І протягом близько 2 тисяч років мучитиметься безсонням та думкою про те, що він про щось не договорив із засудженим, а можливо, не дослухав тоді, давно, 2 тисячі років тому. А в ті короткі миті, коли він зможе забутися сном, йому снитиметься місячна дорога, якою він піде з Ієшуа, і ганебної страти не буде, і мандрівний філософ, який вигадав неймовірну річ, що всі люди добрі, житиме, і, можливо, вони зуміють про щось домовитися... І поруч із Пілатом буде лише його собака Банга. Вірний пес ні в чому не винен, єдине, чого він боявся, це гроза: «Ну що ж, той, хто любить, повинен поділяти долю того, кого він любить».

4. Слово вчителя

— Дивно, безсмертя — одвічна мрія людства: філософський камінь, еліксир безсмертя... Це те, про що люди завжди мріяли. А тут безсмертя як покарання...

Отже, кожна людина робить свій вільний вибір, за який відповідає. Але, роблячи свій вибір, не варто забувати про совість, страшного звіра, який не дає спати вночі. І про нескінченну самотність того, хто нехтує людськими законами, і про те, що ніщо на землі не минає безслідно... Через власне боягузтво Понтій Пілат стає катом Іудеї, Єршалаїма та Ієшуа. Пілату не вдалося вбивством людини врятувати свою душу. У романі оповіддю про долю римського прокуратора порушено проблему людяності вчинків. Тільки совість, справедливість, людяність дають змогу віднайти душевний спокій.

5. Сприйняття творів інших видів мистецтв

(Учитель демонструє фрагменти телефільму «Майстер і Марґарита» (реж. В. Бортко, 2005, Росія) — «Місячна дорога», «Прощення Пілата».)

6. Аналізування образів героїв літературного твору

- Схарактеризуйте образ майстра.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗДОБУТИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

1. Запитання-узагальнення

- Чому Понтій Пілат не був присутнім на балу в сатани поміж великих грішників історії?

- На вашу думку, чому Понтій Пілат заслужив на світло? Відповідь обґрунтуйте.

- Яким був майстер? Чому він заслуговує не на світло, а на спокій?

- Чи вважаєте ви справедливим рішення щодо посмертної долі майстра та Марґарити? Відповідь обґрунтуйте.

2. Робота з епіграфом до уроку (запис до зошитів)

- Як ви розумієте слова, що є епіграфом до нашого уроку?

(Учні занотовують до зошитів епіграф до уроку.)

3. Розв'язання проблемного питання

- Що робить Понтія Пілата головним героєм булгаковської інтерпретації біблійного сюжету? (саме з образом Пілата пов’язаний комплекс найважливіших морально-філософських проблем, порушених у романі,— таких, як проблема вибору, відповідальності за скоєне, влади, віри і безвір’я, істини, сенсу людського існування тощо.)

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

1. Узагальнювальне слово вчителя

— Єршалаїмські розділи є ключовими в романі. Вони розкривають авторський задум усього твору — проблему віри, втрати духовності та моральних страждань людини. У них автор доводить істинність існування Бога. Подані як частини роману майстра про Понтія Пілата, єршалаїмські розділи пов’язують проблеми творчості, любові й милосердя, віри й добра в одне ціле, як одвічні цінності, що не втрачають свого сенсу для людини за будь-яких часів і обставин. Ці розділи є ланцюгом, який з’єднує людину з майбутнім та вічністю. Єршалаїмські розділи є втіленням авторського бачення подій початку нашої ери. Це своєрідне Євангеліє від Булгакова.

2. Сприйняття творів інших видів мистецтв

(Учитель демонструє фрагменти телефільму «Майстер і Марґарита» (реж. В. Бортко, 2005, Росія) — «спокій для майстра і Марґарити».)

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Схарактеризувати образи Воланда та його почту, підготувати розповідь про кохання майстра та Марґарити.