Усі уроки зарубіжної літератури. 11 клас. Профільний рівень + рівень стандарту. I семестр - О. Г. Куцінко 2019

Проблема кохання та творчості. Засоби комічного (сатира, сарказм, пародія та ін.) і трагічного (гротеск, трансформація простору й часу та ін.). Поєднання реального й фантастики у творі
Росія
Модернізм

Мета — формувати компетентності:

■ предметні (навички дослідницько-аналітичної роботи з текстом та виокремлення головного у тексті; культуру зв'язного усного мовлення; мислення);

■ ключові (уміння вчитися: навички пізнавальної діяльності, критичне мислення та вміння розуміти систему образів для розкриття ідейного задуму твору; комунікативні: навички спілкування в колективі й толерантне ставлення до почуттів та думок оточуючих; інформаційні: розуміння філософсько-етичної проблематики роману; уміння визначати роль деталі в тексті; навички роботи з книгою; загальнокультурні: свідоме ставлення до моральності; прагнення гуманістичних ідеалів; естетичний смак та зацікавленість читанням; світогляд).

Тип уроку: урок опанування нових знань і формування на цій основі вмінь та навичок.

Основні терміни й поняття: фантастичний роман.

Міжпредметні зв'язки: мистецтво (художня культура).

Обладнання: портрет М. Булгакова, тексти роману «Майстер і Марґарита», ілюстративний матеріал до нього.

Я тої сили часть, що робить лиш добро,

Бажаючи лиш злого...

Й. В. Ґете «Фауст»

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Інтерактивні прийоми «Мікрофон», «одне слово»

- Скажіть одне слово про героя.

Майстер — ... (освічений, самотній, наївний, талановитий і т. ін.).

Ієшуа — ... (довірливий, співчутливий, щирий, відкритий тощо).

Марґарита — ... (забезпечена, молода, вродлива, нещаслива, рішуча і т. ін.).

Левій Матвій — ... (відданий, рішучий тощо).

Понтій Пілат — ... (хворий, владний, самотній, нерішучий і т. ін.).

Воланд — ... (загадковий, небезпечний, справедливий тощо).

ІІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Слово вчителя

— Традиційно дискусійним питанням є роль Воланда та його почту в розв’язанні конфлікту добра і зла. На перший погляд, такі персонажі є уособленням зла. Однак, читаючи текст, переконуєшся, що все значно складніше: часто темні сили, як це зазначено в епіграфі до уроку, роблять добро, бажаючи лише злого. Саме Воланд та його слуги карають зло, яке унеможливлює життя порядної людини в Москві, натомість чесних людей вони не чіпають. «Тож усе ясніше доходимо думки,— пише дослідник творчості М. Булгакова П. Палієвський,— що зухвальці з компанії Воланда грають лише ролі, які ми самі для них написали...». В. Розанов зазначив: «Ми гинемо... від неповаги до себе». Тож якими є Воланд та його почет? Яку місію вони виконують? Як за їхньої допомоги розкрито у творі тему кохання? Про це дізнаймося сьогодні.

(Учні занотовують до зошитів тему уроку.)

ІV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

1. Аналізування образів героїв літературного твору (робота в малих групах)

- У 5 групах складіть характеристику одного з представників темних сил у романі, підтвердивши свою думку цитатами з тексту: 1-ша група — Воланда, 2-га група — Коров’єва-Фагота, 3-тя група — Азазелло, 4-та група — кота Бегемота, 5-та група — Ґелли.

Очікуваний результат

1- ша група

Воланд — персонаж роману, який очолює потойбічні сили. Воланд — це диявол, сатана, князь тьми, дух зла і володар тіней (усі ці визначення зустрічаємо в тексті роману). Воланд багато в чому орієнтований на Мефістофеля, навіть саме ім’я Воланд запозичено з поеми Й. В. Ґете, де його згадано лише один раз і яке в російськомовних перекладах зазвичай відсутнє.

2- га група

Коров’єв-Фагот — старший із-поміж підлеглих Воландові демонів, чорт і лицар, відрекомендовується москвичам перекладачем при іноземному професорові та колишнім регентом церковного хору.

3- тя група

Ім’я Азазелло Булгаков створив від старозаповітного імені Азазель: так називали негативного героя старозаповітної книги Єноха — занепалого ангела, який навчив людей виготовляти зброю і прикраси, а також арабського демона.

4- та група

Кіт Бегемот. Цей кіт-перевертень і улюблений блазень Сатани, імовірно, найкумедніший у почті Воланда. Відомості про Бегемота автор «Майстра і Марґарити» запозичив із книги М. О. Орлова «Історія взаємин людини з дияволом» (1904), виписки з якої збереглися в булгаковському архіві. Там, зокрема, описано справу французької ігумені, яка жила у XVII ст. і була одержимою сімома дияволами, причому п’ятим був Бегемот. Цього біса зображено як чудовисько зі слоновою головою, хоботом та іклами. Руки у нього були людського штибу, а величезний живіт, коротенький хвостик і товсті задні лапи — як у бегемота.

5- та група

Ґелла є членом почту Воланда, жінкою-вампіром. Воланд говорить про неї так: «Слугиня моя Ґелла — метка й кмітлива, і нема такої послуги, якої б вона не могла справити». Походження відьми-вампіра: ім’я Ґелла Булгаков узяв зі статті «Чарування» Енциклопедичного словника Брокгауза і Ефрона, де зазначено, що на Лесбосі цим ім’ям називали передчасно загиблих дівчат, які після смерті ставали вампірками.

Додаткові завдання

1- ша група

- Зверніть увагу на: а) зовнішність; б) мету появи на землі; в) нетрадиційність учинків Воланда.

2- га група

- Зверніть увагу на: а) зовнішність; б) характер, зміну масок; в) учинки Коров’єва-Фагота.

3- тя група

- Зверніть увагу на: а) зовнішність, уміння «спокушати та вбивати»; б) місце в романі; в) учинки Азазелло.

4- та група

- Зверніть увагу на: а) зовнішність Бегемота, його поведінку; б) місце кота у творі.

5- та група

- Зверніть увагу на: а) зовнішність Ґелли; б) звички відьми.

2. Презентування результатів роботи груп

3. Інтерактивний прийом «Обмін думками»

- Чи змінило кохання героїв роману? (Любов не зробила героїв кращими або гіршими — вона, як справжнє почуття, зробила їх іншими.)

- Як у житті майстра та Марґарити спалахнуло кохання? (Майстер і Марґарита зрозуміли, що звела їх «сама доля і що вони створені один для одного навік». Любов «вразила нас миттєво», «вразила нас одразу обох! — вигукує майстер, розмовляючи з поетом Бездомним,— так вражає блискавка, так вражає фінський ніж!» — назавжди і безповоротно.)

- Як упливали одне на одного закохані? (Майстер тепер створював великий роман, його надихала кохана. Марґарита ж знайшла щастя, ставши «таємною дружиною», подругою й однодумцем письменника. І, як не було в провулку, яким, уперше зустрівшись, ішли герої, «душі», так і в новому їхньому житті не було місця нікому: тільки двоє і загальна їхня справа — роман, який творив майстер.)

- Як кохання вплинуло на Марґариту? (Марґарита приймає інтереси героя як свої, вона робить все, щоб її коханий був щасливим і спокійним, у цьому тепер сенс її існування, вона надихає письменника, допомагає творити і робить його майстром. Життя їхнє стає єдиним.)

- Чи зробило кохання майстра сильнішим? (Світ літератури, реальність, у яку занурюється майстер,— світ пристосуванства, бездарності і заперечення таланту, ламає його. Майстер, що створив геніальний, але «несвоєчасний» роман, зломлений. «Я тепер ніхто». Він не хоче більше нічого, окрім того, щоби бачити кохану, але вважає, що в нього немає права ламати їй життя.)

- Які сторони душі Марґарити розкриває її кохання до майстра? (Почуття, яке відчуває героїня до обранця, нерозривно пов’язане з її любов’ю до людей. З гідністю виконуючи роль королеви балу сатани, вона обдаровує всіх великих грішників любов’ю й увагою. Власні страждання спонукають її позбавити страждань інших, навіть не замислюючись; «людина виняткової доброти», «високоморальна людина», вона просить Воланда не про себе, а про прощення Фріди, яка розкаялась у вбивстві власної дитини. Навіть в пориві помсти любов дає змогу Марґариті залишатися жінкою, чуйною і милосердною. «дикий розгром», учинений героїнею, припинився, щойно вона побачила в одному з вікон переляканого малюка. Жадаючи розправи з критиком Латунським, що скривдив майстра, Марґарита водночас не здатна приректи його на смерть. Перетворення її на відьму не позбавляє головного — справжньої жіночності.)

- Які проблеми розкриває тема кохання в романі? (Роман змушує читача замислитися, на що здатна людина, щоб зберегти своє кохання. Так, дізнатися про майстра — єдине бажання зневіреної Марґарити, заради якого можна повірити у що завгодно, перетворитися на відьму, стати господинею балу самого сатани. для неї стираються кордони світла та Пітьми: «Потойбічне або не потойбічне — це все одно»,— упевнена вона. Ієшуа, прочитавши роман, просить подарувати спокій письменникові та його коханій, і «князь темряви» спокій «влаштовує». Марґарита лишиться з коханим назавжди, поруч із ним вона смерті не боїться. «Берегти твій сон буду я»,— говорить вона, ідучи з майстром до їхнього вічного дому. Сила кохання рятує також майстра від страждань, робить його сильним («я ніколи більше не допущу малодушності»,— обіцяє він героїні) і повертає світу його геніальний роман.)

4. Слово вчителя

— Комічне і трагічне в романі «Майстер і Марґарита». Попри значну кількість драматичних моментів у творі, роман написано настільки емоційною та живою мовою, що мимоволі твір можна вважати належним до сатиричного жанру.

Ми вже говорили про те, що у цьому романі є релігійна, сатирична та еротична складові, він порушує великі й одвічні теми протистояння добра та зла, теперішнього та минулого, матеріального та духовного. Насправді усі теми трагічні й можуть викликати тільки біль і скорботу, тому що люди бездушні, вони готові продатися дияволові за гроші, дорогі лахи, фальшиві почуття. Люди в булгаковській Москві глухі до страждань інших, вони готові підставити, зрадити. Творчий інтелігент майстер узагалі не може знайти свого місця в житті, він не потрібен — він інакомислячий. Показане письменником дійсно страшне, але варто звернути увагу на ту комічну форму, яку він застосовує для викриття людських вад. Він використовує образ Воланда: Сатана влаштовує бал і вдосталь потішається над людьми, оточує їх блискітками й атмосферою веселощів, викидає їх на вулицю оголеними. Вражає? Не те слово. Письменник використовує гумор як зброю у двобої із сьогоденням. Автор пускає всю Москву і москвичів у вир суперечливих подій, вони буквально летять у прірву. Причому сміх автора їдкий, але його не можна назвати злим. Булгаков використовує сатиру, яка викриває. Уводить богоподібного героя Ієшуа, даючи у такий спосіб надію своїм персонажам.

Узагалі роман «Майстер і Марґарита» дуже ємний, багатошаровий; у ньому трагедія та комедія сплетені воєдино, перетворюючись на блискучу геніальну сатиру.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗДОБУТИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

Постановка та розв'язання проблемних питань

- Поясніть слова Воланда, сказані вісникові царства світла Левію: «Чи не зробиш ти ласку розкинути розумом над питанням: що б утворювало твоє добро, якби не існувало зла, і як би виглядала земля, коли б з неї пощезали тіні? Адже тіні утворюються від речей та людей. Ось тінь моєї шпаги. А бувають тіні від дерев і від живих істот. Чи не хочеш ти обідрати всю земну кулю, змівши з неї геть усі дерева та все живе заради своєї примхи втішатися голим світлом?».

- На вашу думку, чому Коров’єв і Бегемот спалили Торгсін і будинок Грибоєдова?

- Чи відповідає образ Воланда християнському баченню сатани?

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

Робота з епіграфом до уроку (запис до зошитів)

- Як ви розумієте слова, що є епіграфом до нашого уроку?

(Учні занотовують до зошитів епіграф до уроку.)

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Випереджальне (для домашніх груп): підготувати повідомлення про паралелі між романом М. О. Булгакова «Майстер і Марґарита» й іншими творами (1-ша група — Г. С. Сковороди «Потоп зміїний», «Вступні двері до християнської добронравності»; 2-га група — Й. В. Ґете «Фауст»; 3-тя група — Е. Т. А. Гофмана «Золотий горнець»; 4-та група — М. В. Гоголя «Мертві душі»; 5-та група — Ф. М. Достоєвського «Ідіот»; 6-та група — Новим Заповітом).







На нашому Youtube каналі публікуються відео скорочених творів класиків зарубіжної літератури. Переходьте на канал, підписуйтесь та слідкуйте за новими публікаціями. Кожен день ми додаємо щось новеньке.