Усі уроки зарубіжної літератури. 11 клас. Профільний рівень + рівень стандарту. I семестр - О. Г. Куцінко 2019

РМ (Усно). Традиції Й. В. Ґете, Г. С. Сковороди, Е. Т. А. Гофмана, М. В. Гоголя, Ф. М. Достоєвського в романі М. О. Булгакова (компаративне аналізування творів)
Росія
Модернізм

Мета — формувати компетентності:

■ предметні (знання змісту Нового Заповіту та творів М. О. Булгакова, Й. Ґете, г. Сковороди, Е. Т. А. Гофмана, М. В. гоголя, Ф. М. Достоєвського; навички компаративного аналізу; навички сприймання інформації на слух; уміння визначати символіку твору; культуру мовлення; критичне мислення; любов до мистецтва; естетичний смак);

■ ключові (уміння вчитися: навички самостійної роботи; прагнення нових знань; комунікативну: навички роботи в групі й колективі; толерантне ставлення до почуттів та думок оточуючих; інформаційну: уміння знаходити потрібну інформацію та презентувати її; загальнокультурну: зацікавленість спадщиною світової культури; прагнення літературної освіченості; читацькі інтереси; найкращі моральні якості особистості).

Тип уроку: урок узагальнення й систематизації знань, умінь та навичок.

Міжпредметні зв'язки: мистецтво (художня культура).

Обладнання: портрети М. О. Булгакова, Й. В. Ґете, Г. С. Сковороди, Е. Т. А. Гофмана, М. В. гоголя, Ф. М. Достоєвського; тексти їхніх творів, ілюстрації до них.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Інтерактивний прийом «Ґронування»

- Складіть ґроно за темою «Основні образи роману М. Булгакова «Майстер і Марґарита»».

ІІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Слово вчителя

— «Рукописи не горять»... Ця фраза є лейтмотивом твору, символізуючи безсмертя людського духу, творчості, добра, любові, волі, християнських ідеалів.

Останні рядки роману «Майстер і Марґарита» пройняті світлою надією та передчуттям спокою. Однак, щоб зрозуміти роман загалом, необхідно знати джерела, використані автором: це традиції багатьох митців зарубіжної літератури, сторінки Святого Письма (яке М. Булгаков знав практично досконало), різні міфи тощо. Читаючи роман, можна також помітити, що автор добре знався на образотворчому мистецтві, яке використовувало біблійні сюжети. Із деякими із цих джерел ми сьогодні познайомимося докладніше.

(Учні занотовують до зошитів тему уроку.)

V. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

1. Вступне слово вчителя

— «Майстер і Марґарита» — це роман у романі. Композиція роману побудована за принципом контрапункту (тобто поєднання різних, відносно незалежних сюжетних ліній, які розвиваються з різною швидкістю). Характерною ознакою композиції є також те, що епічну оповідь поєднано з ліричними відступами, у яких виявляється авторська позиція. Однак читачеві інколи здається, що описана ситуація йому вже чимсь відома. Пояснити це можна тим, що М. О. Булгаков спирався на літературні традиції Й. В. Ґете («Фауст»), Е. Т. А. Гофмана («Золотий горнець»), М. В. Гоголя («Вечори на хуторі біля Диканьки», «Мертві душі»), Г. Сенкевича («Куди йдеш?»), Ж. Е. Ренана («Життя Ісуса»), Анатоля Франса («Прокуратор Іудеї»), А. Дюма-батька («Граф Монте Крісто»), Ф. М. Достоєвського («Брати Карамазови», «Біси» та ін.), О. С. Пушкіна, Л. М. Толстого, Г. С. Сковороди та ін. Багато співзвучного є з поезією провансальських трубадурів та сторінками Євангелій. Критики шукали витоки роману передусім у творах видатних світових класиків та філософів. Безперечно, освіченість і енциклопедична начитаність Михайла Опанасовича давали на те все підстави.

2. Компаративне аналізування літературних творів (робота в групах)

Завдання для груп

- З’ясувати у 5 групах паралелі між романом Михайла Булгакова «Майстер і Марґарита» й іншими творами: 1-ша група — Григорія Савича Сковороди «Потоп зміїний», «Вступні двері до християнської добронравності»; 2-га група — Йоганна Вольфґанґа Ґете «Фауст»; 3-тя група — Ернеста Теодора Амадея Гофмана «Золотий горнець»; 4-та група — Миколи Васильовича Гоголя «Мертві душі»; 5-та група — Федора Михайловича Достоєвського «Ідіот»; 6-та група — Новим Заповітом.

Очікуваний результат

1-ша група

У побудові роману помітним є вплив Григорія Сковороди, у трактаті якого «Потоп зміїний» викладено концепцію про існування трьох світів: земного, космічного і біблійного, кожен з яких має зовнішню і внутрішню (приховану, невидиму) сторону. У романі М. Булгакова земний світ уособлюють персонажі з московського життя 30-х років (Берліоз, Римський, Варенуха та ін.), до космічного належать Воланд і його почет (Азазелло, кіт Бегемот, Коров’єв-Фагот, Ґелла та Абадонна), а біблійний світ постає в історіях про Ієшуа Га-Ноцрі, Понтія Пілата, Левія Матвія, Іуду та ін. Філософська основа роману Булгакова (за винятком христологічних переказів як сполучної ланки між людиною і Всесвітом, що виконують в романі функції Святого Письма) здебільшого збігається з наріжним каменем учення Сковороди. У Сковороди Булгаков запозичив, окрім ідеї «трьох світів», суперечку архангела Михаїла із Сатаною.

Майстер у Булгакова є близьким за сутністю до того, як розумів сутність людини Сковорода: людина складається з «двох натур»: видимої і невидимої. У виявленні невидимої натури через видиму полягає, за вченням Сковороди, основна проблема людського існування, яку розв’язують у подвигу самопізнання, у виявленні «внутрішньої», «щиросердної», «єдиної» людини.

Моральна концепція Сковороди збігається з реальним кредо булгаковського роману. Український філософ уважав, що все потрібне людині вона вже має, а те, що важко їй дістається, зовсім не є життєвою необхідністю. Саме цим міркуванням починається робота Сковороди «Вступні двері до християнської добронравності».

Зрештою, філософія Сковороди допоможе зрозуміти одну з останніх глав булгаковського роману: «Доля майстра і Марґарити визначена». Автор роману про Пілата заслуговує не світла, уготованого лише святим мученикам за віру, а спокою, призначеного істинній людині. У цьому ж руслі міркує про спокій український Сократ. Шукання спокою — одна з постійних тем філософських праць Сковороди і його поезії. Спокій видається йому нагородою за всі земні страждання — це вічний його будинок.

Поміж літературознавців існує також думка про те, що, можливо, одним із прототипів майстра є Григорій Сковорода, який називав себе майстром в старому значенні цього слова, тобто знавцем євангельських текстів, що навчає грамоти за цими текстами (аналогічно єврейському меламеду, або ребе).

2-га група

Уже в самій назві роману ім’я Марґарита має нагадати про трагедію Й. В. Ґете «Фауст» і про її героїв — лікаря Фауста і його кохану Марґариту. Епіграф із трагедії зміцнює цей зв’язок.

Правильніше за все сказати, що Булгаков спирався не так на трагедію Ґете, скільки на однойменну оперу Ш. Ґуно за мотивами цього твору. Перше, що впадає в очі,— це схожість характеристики Воланда. Пам’ятаєте: сірий берет, тростина з ручкою у вигляді голови пуделя, праве око чорне, ліве зелене, брови одна вища за другу? Характеристика Мефістофеля ні на йоту не відрізняється від характеристики Воланда. У сцені балу у сатани Коров’єв повісив на груди Марґарити «важке в овальній рамі зображення пуделя на важкому ланцюгу»: у вигляді пуделя потрапляє Мефістофель до будинку Фауста.

Інша схожість: Берліоз і Бездомний встигли помітити в паспорті і на портсигарі Воланда літеру W, яку можна прочитати (з іншого боку портсигара) і як слов’янську М — Мефістофель.

І, зрештою, сам майстер говорить Бездомному: «Вибачте, може бути, втім, ви навіть опери «Фауст» не чули?». Майстер — автор роману про Пілата. Це також зближує його з героєм трагедії, який у Ґете перекладає німецькою Новий Заповіт, прагнучи, як і майстер, дати власне тлумачення описаного в ньому.

Побоювання майстра, що може погубити Марґариту, також мають нагадати про лікаря Фауста, який боїться погубити свою Марґариту-Ґретхен і зрештою губить її; Азазелло, що виконує волю Воланда, захоплює в останній політ і майстра, і його подругу, тоді як Мефістофель захоплює одного Фауста, а Ґретхен залишається чекати страти. Автор роману наполегливо підкреслює, що він розповідає історію нових Фауста і Марґарити.

Суперечка між Мефістофелем і Фаустом про те, хто управляє життям людини, про сенс цього життя, про межі людського розуму і про пошуки істини продовжено в романі Булгакова, починаючи розмовою Воланда з Берліозом і завершуючи визначенням долі майстра та Марґарити.

3- тя група

У казці Гофмана в невеликому будиночку, де живе архіваріус Ліндгорст (у Булгакова в квартирі № 50, що стала тимчасовим притулком Воланда і його почту), чудесним чином поміщаються величезні зали, зимові сади, нескінченні сходи... У Ліндгорста в зимовому саду перегукуються фантастичні птахи-пересмішники; на балу у сатани в «Майстрі і Марґариті» в оранжереї перегукуються папуги із зеленими хвостами.

Багато в чому схожа розмова в Олександрівському саду між Азазелло і Марґаритою з розмовою в «Золотому горнці» між старою відункою і студентом Ансельмом: Марґарита побоюється прийняти запрошення на бал Сатани, і Азазелло вигукує: «Так пропадіть же ви пропадом... Сидіть тут на лавці одна...». «Ну, так сиди тут і пропадай!» — вигукує стара відьма в «Золотому горнці», коли Ансельм відмовляється підкоритися її чаклунській силі. У Гофмана одна з героїнь «Золотого горнця», Вероніка, думає, що чорний кіт старої відунки — зовсім не злобна тварюка, а освічена молода людина найліпшого виховання. У Булгакова кіт Бегемот виявляється зрештою юнаком-пажем. Нарешті, ідея повісті-казки Гофмана «Золотий горнець» полягає в тому, що «кожному буде дано по його вірі», але ж саме ці слова вкладає Булгаков в уста Воланда, коли тому підносять на балу блюдо з головою Берліоза. Є, зрештою, свідоцтва, що Булгаков не тільки полюбляв творчість Гофмана, а й певним чином пов’язував свою творчість із творами німецького романтика.

4- та група

У біографіях М. Булгакова і М. Гоголя є багато паралелей. Булгаков уважав себе учнем Гоголя і так само, як Гоголь спалив свій другий том «Мертвих душ», Михайло Опанасович спалив чернетку майбутнього роману «Майстер і Марґарита» і змусив потім свого майстра, свідомо наділеного багатьма гоголівськими рисами, спалити роман про Понтія Пілата.

Чорт у Гоголя схожий на німця, на чиновника (за Гоголем, німцем у нас тоді називали будь-якого іноземця), Гоголь згадує кульгавого біса. Воланд у Булгакова відрекомендовується як німець та як чиновник. Так само, як і Чичиков, Воланд приїхав «у справах» і він кульгає.

У Коров’єва багато рис від Ноздрьова.

Літаюча відьма — це авторський знак. У Гоголя це панночка у «Вії», у Булгакова Марґарита. Маленька і дріб’язкова людина у Гоголя перетворюється в Булгакова на «маленьку і дріб’язкову» країну під керуванням Хлестакових. Поява реального чиновника, що приїхав за іменним повелінням із Петербурга, і подальша німа сцена в «Ревізорі» Гоголя відповідають появі Воланда в товаристві Берліоза й Бездомного.

Друга частина «Майстра і Марґарити» починається з того, що Марґарита із сумом спостерігає за похоронною процесією. Похоронна процесія перегороджує шлях Чичикову наприкінці «Мертвих душ».

Цікаво, що Воланд з одного боку є аналогом «реального» ревізора з Петербурга, а також Чичикова, який зайнятий тільки тим, що збирає мертві душі по всій окрузі. Тобто саме Воланд у «Майстрі і Марґариті» — це позитивний герой, якого Гоголь не міг знайти в спаленому рукописі — другій частині «Мертвих душ», тобто «ревізор мертвих душ». У такий спосіб добро робить у «Майстрі і Марґариті» тільки Сатана. І зробити добро Воланд може тільки за допомогою зла. А «мертвих душ» в «Майстрі і Марґариті» достатньо. Саме до послуг мертвих душ удається Воланд для проведення своїх концертів у Вар’єте, на прийомі і взагалі — у русі між світами.

5-та група

Імовірно, що прототипом булгаковського Ієшуа є головний герой роману Достоєвського «Ідіот» — князь Мишкін. Якщо порівняти Ієшуа з князем Мишкіним, одразу помічаєш, що обох героїв поріднюють їхні яскраві донкіхотські риси. Князь Мишкін запевняє потворних і злих людей, що вони прекрасні й добрі, переконує нещасних, що вони щасливі, дивиться на світ, який лежить у злі, і бачить самий лише «образ чистої краси». Ієшуа також запевняє Пілата, що злих людей немає, із будь-якою людиною досить поговорити, і вона зрозуміє, що добра. Цю разючу подібність характерів двох героїв ще більше підкреслено низкою практично цілковитих паралелей між ними: зовнішність, манери, погляди, риси характеру тощо.

Ця разюча подібність доводить також, що двоє інших ключових героїв єршалаїмських глав Булгакова є двійниками ключових героїв «Ідіота». Образ єдиного учня Ієшуа левія Матвія фактично списано з рогожина, а образ Іуди — з Гані Іволгіна. Обидва герої запальні, з гарячим характером, обидва залишають свою колишню головну пристрасть — гроші (Матвій кинув гроші на дорогу) заради однієї ідеї — насправді заради любові.

Ми бачимо, що і тут Булгаков, як і у випадку з паралеллю рогожин / Левій Матвій, без сумніву, запозичує зовнішні риси образу Гані, описуючи свого Іуду, щоб ще раз показати спорідненість Ієшуа Га-Ноцрі та князя Мишкіна.

Достоєвський, створюючи образ свого героя, хотів сказати: це Христос, від якого відняли Його божественну сутність — просто дуже хороша людина, великий вчитель моральності.

У булгаковській єршалаїмській оповіді бачимо того самого героя, поміщеного в псевдоєвангельський контекст. Так само оточуючі сприймають його як дурника; так само він метушиться і робить безглузді вчинки, а його присутність каталізує зло у всіх, із ким він стикається. як і Мишкін, він промовляє хороші й піднесені слова, яких ніхто не чує й не сприймає. Його єдиний учень зовсім не збирається дотримувати порад свого вчителя, випромінюючи в навколишній світ лише неприйняття, ворожнечу, злість і ненависть. Такий вчитель не здатний нікого повести за собою і тим більше не може нікого врятувати.

Сербський літературознавець Мілівоє Йованович вважає, що прототипом Воланда з булгаковського «Майстра і Марґарити» є Свидригайлов, персонаж зі «Злочину і кари» Ф. М. Достоєвського.

6-та група

Зіткнення реального й фантастичного — це типова ситуація для багатьох романтично-гротескних творів, яку застосовують для дослідження морально-етичного потенціалу людини й суспільства. У романі «Майстер і Марґарита» відбувається випробування людини дияволом. Зіштовхуючи своїх персонажів із сатаною (Воландом), Булгаков намагався виявити насамперед внутрішню, моральну сутність кожної людини.

На підставі сюжету роману «Майстер і Марґарита» можна зробити висновок, що М. Булгаков запозичив головні ідеї в Євангеліях. розповівши про вирок Понтія Пілата, винесений невинному, автор здійснив аналіз цього вчинку. Однак автор знімає будь-який релігійний аспект у зображенні подій в Єршалаїмі. У романі немає мотивів богосинівства, жертви в ім’я спокутування людського гріха. Використовуючи біблійну легенду, письменник водночас відходить від неї. Ієшуа, як звичайна людина, боїться болю, смерті, лякається, коли думає, що його хочуть убити. У романі немає апостолів, матері Марії, немає освячених релігією слів хрест, розп’яття, не кажучи вже про те, що Ієшуа не робить жодних чудес і не воскресає. Письменник максимально приземлює біблійний сюжет.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ

ЗДОБУТИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

1. Узагальнювальне слово вчителя

— В основу роману «Майстер і Марґарита» покладено філософські теорії Володимира Соловйова та Григорія Сковороди. Автор також демонструє глибоку обізнаність у галузі світової міфології, активно використовуючи елементи давньослов’янських, німецьких, біблійних (євангельських) та інших міфів. Завдяки цьому «Майстра і Марґариту» можна вважати одним із перших у російській та світовій літературі ХХ ст. філософським романом-міфом.

Традиційні в романі М. О. Булгакова три світи показано вже на перших сторінках роману, коли під липами на лаві представники земного світу Берліоз та Іван Бездомний ведуть мову про Ісуса Христа (біблійний образ), а перед ними з’являються посланці космічного світу — спочатку дивного вигляду прозорий громадянин (Коров’єв-Фагот), а потім і сам маестро Воланд. Якщо Мефістофель приходить спокусити, то Воландові спокушати не потрібно, жителі Москви вже достатньо зіпсовані. Його призначення — викрити, покарати, провчити, нагородити (роздати по заслузі). Він у романі уособлює правосуддя.

2. Інтерактивний прийом «Мікрофон»

- Сформулюйте провідну особисто для вас ідею роману М. О. Булгакова «Майстер і Марґарита». Свій вибір поясніть.

VІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

Інтерактивний прийом «однією фразою»

- Однією фразою по черзі підбийте підсумки уроку.

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підготуватися до контрольної роботи за темою «Модернізм».