Усі уроки зарубіжної літератури. 11 клас. Профільний рівень + рівень стандарту. I семестр - О. Г. Куцінко 2019

Ґійом Аполлінер (Вільгельм Альберт Владімір Александр Аполлінарій Костровицький) - поет-авангардист. Зв'язок поезії митця з естетикою кубізму, своєрідність сюрреалізму письменника, його художні новації в царині лірики. Збірки поета. Тема кохання й часу у вірші «Міст Мірабо»
Франція
Шедеври європейської лірики першої половини ХХ ст.

Мета — формувати компетентності:

■ предметні (поглиблені знання про модерністську літературу; знання про життя та творчість Ґійома Аполлінера; читацьку активність);

■ ключові (уміння вчитися: навички пізнавальної діяльності; комунікативні: навички спілкування в колективі й толерантне ставлення до думок оточуючих; інформаційні: уміння самостійно знаходити потрібну інформацію та презентувати її; здоров'язбережні: розуміння необхідності здорового способу життя; загальнокультурні: прагнення літературної освіти; естетичний смак; світогляд).

Тип уроку: урок опанування нових знань і формування на цій основі вмінь та навичок.

Основні терміни й поняття: символізм, кубофутуризм, неоромантизм, верлібр.

Міжпредметні зв'язки: мистецтво (художня культура).

Обладнання: портрет Ґійома Аполлінера, видання його творів, презентація за темою уроку, медіазасоби.

Звісно, життя поета — непересічне, але доля мене втягувала у такі пригоди, які, попри все, мені до душі,— я вмію радувати людей і добре це усвідомлюю...

Ґійом Аполлінер

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Повторення теорії літератури (запис до зошитів)

- Що таке символізм? кубізм? кубофутуризм? неоромантизм? Назвіть їхні характерні ознаки.

ІІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Слово вчителя

Я всесвітом упився

Із надбережжя дивлячись на гін ріки і сон шаланд

Тож слухайте мене бо я гортань Парижа

Захочу знову вип’ю цілий світ

— Це слова відомого французького поета, прозаїка, драматурга, автора статей про літературу та мистецтво — Ґійома Аполлінера. Естетичні шукання Аполлінера увиразнювали притаманний авангардизму пафос докорінного оновлення світу та мистецтва. Про цього поета та його творчість поговоримо сьогодні.

(Учні занотовують до зошитів тему уроку.)

2. Робота з епіграфом до уроку (запис до зошитів)

- Як ви розумієте слова, що є епіграфом до нашого уроку?

(Учні занотовують до зошитів епіграф до уроку.)

ІV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

1. Повідомлення учнів за випереджальним домашнім завданням

(Учні виступають з оглядом життя Ґійома Аполлінера.)

2. Складання анкети письменника (запис до зошитів)

- Складання анкети за творчістю Ґійома Аполлінера.

Очікуваний результат

Анкета Ґійома Аполлінера

■ Повне ім’я: Вільгельм Альберт Владімір Александр Аполлінарій Костровицький.

■ Дата народження: 26 серпня 1880 р.

■ Місце народження: Рим.

■ Національність: італієць.

■ Знання мов: італійська, польська, французька.

■ Освіта: релігійний коледж Св. Карла у Монако, ліцей Станіслава у Каннах.

■ Громадянство: Франція (отримав 9 березня 1916 року).

■ Кохана жінка: англійка Анна Плейден.

■ Рік початку творчої діяльності: 1897.

■ Дебют у пресі (рік): 1901.

■ Приєднався до авангардистів (рік): 1903.

■ Рік виходу друком статті «Футуристична антитрадиція» та книги «художники-кубісти: міркування про мистецтво»: 1913.

■ Рік видання віршів-каліграм: 1914.

■ Пішов добровольцем на фронт (рік): 1915.

■ Рік смерті: 1918.

■ Основні твори: збірки віршів «Каліграми. Вірші Миру і Війни», «Алкоголі...», збірка розповідей «Убивство поета», комедія «Казанова», п’єса «Груди Тирезія», поеми «Зона», «Пісня нелюбого».

3. Теорія літератури (запис до зошитів)

Верлібр (від фр. vers libre — вільний вірш) — вільний вірш, у якому відсутні чергування наголошених та ненаголошених складів і поділ на стопи, тобто це вірш, позбавлений метра, рими, суворого ритму, однакової довжини рядків, проте сповнений музикальності, внутрішньої поетики.

4. Лекція вчителя (запис до зошитів)

(Учитель розповідає про зв’язок поезії Ґійома Аполлінера з естетикою кубізму, своєрідність сюрреалізму письменника, його художні новації в царині лірики.)

- Під час лекції вчителя складіть стислий опорний конспект.

Очікуваний результат

Кубізм Аполлінера полягав у тому, що митець використовував прийом колажу (фрагменти діалогів та фраз вуличного натовпу).

Ґійом Аполлінер

Своєрідність сюрреалізму письменника. Поет називав своє мистецтво «новим реалізмом», «надреалізмом», сюрреалізмом. Цей термін уперше пролунав із вуст поета 1917 року, започаткувавши нову модерністську течію. Сюрреалізм прагнув «створити видимість надреальної дійсності, яка поєднує риси яви й сну», «перебуває поза логікою, доводами розуму, традиційними естетичними та моральними нормами». У сюрреалістичних творах зазвичай наявне строкате зібрання власних страхів і наслань, незрозумілих явищ — мани чи мари, без пластичної цілісності композиції, але з утвердженням насолоди від почуття розкутості, творчої свободи, від звільнення глибоко захованих думок і сутностей, навіть від звільнення мови від бідноти граматики. Для Ґійома Аполлінера сюрреалізм був передусім засобом пізнання «не слів, не марень, а реальності», однак пізнання глибшого за просте відтворення життя, пізнання глибинного, внутрішньої сутності, ідеї. Отже, його поезія має насамперед філософський характер.

Новації Ґійома Аполлінера в царині лірики

1. Аполлінер повернув у поезію реально-чуттєве начало, але повернув на нових естетичних засадах. Його прагнення всебічно охопити життя виявляється у поєднанні епічного й ліричного, різних виявів духовного та матеріального, найтонших порухів душі та прози повсякдення. Поет використовував техніку «прямого слова» — тобто слова в його прямому значенні. Митець спирався на принцип політематичності (наявність і одночасний розвиток у творі кількох тем), асоціативні зв’язки та техніку монтажу — спосіб поєднання різноманітних елементів для відображення розмаїття життя. Пошуки у царині форми привели поета до створення зорової поезії — каліграм, написаних так, що їхній текст утворював певний малюнок.

2. Аполлінер намагався поєднати поезію та «життєву прозу». Для цього він звернувся до народнопоетичної творчості. Прикладом цього є його перша збірка «Звірослов, або Почет Орфея». Кожен вірш збірки — мініатюра, що описує якусь тварину. Поет відштовхується від характерної риси звіра або комахи, яких змальовує, і робить жартівливі узагальнення щодо явищ людського життя.

У цій збірці поет показав зразок модерного використання народнопоетичних джерел, створивши веселу «міні-енциклопедію» різноманітних проявів життя. Ця збірка стала прелюдією до авангардистського перевороту, який своєю творчістю здійснив Аполлінер.

3. Застосування каліграм: 1918 року вийшла друком збірка «Каліграми. Вірші Миру і Війни». Поет знав про війну не з чужих слів: він на власному досвіді пізнав фронтове буття, втрати та смерть, жахіття боїв.

Отже, суть поетичної реформи Аполлінера полягала у новому підході до розуміння поезії. Він пропонував увважати її засобом «пізнання життя». Метою поета було передусім прагнення наблизити поезію до життя. Він не обмежувався естетичною програмою певного літературного напряму чи течії, використовуючи елементи поетики романтизму і реалізму, символізму, кубізму та сюрреалізму. Свою творчість поет визначав як «новий реалізм» («надреалізм», сюрреалізм). Новації в поезії Аполлінера поєднано з традиціями, поезію з прозою, реальні історичні події з міфом. До найсміливіших новацій поета можна зарахувати використання верлібру та відмову від розділових знаків.

5. Аналізування поетичних творів

(Учні за допомогою вчителя виразно читають та аналізують «Міст Мірабо» Ґійома Аполлінера.)

Учитель. Вірш «Міст Мірабо» — один із найліричніших творів Аполлінера — належить до збірки «Алкоголі. Вірші 1898-1913 років». Ця поезія — про плинність часу, про кохання, про вічне коло життя. Основою для написання вірша став особистий досвід нерозділеного кохання поета. Вірш насичений образами-символами:

■ міст Мірабо — символ об’єднання як двох берегів, так і двох сердець;

■ вода символізує одвічний рух, швидкоплинність почуттів і самого життя;

■ годинник, який визначає час для всього земного, і саме годинник нагадує ліричному героєві про те, що все минає — і позитивне, і негативне,— а життя людини триває (ці рядки є рефреном у вірші).

Автор ніби нагадує читачеві, що, навіть коли настає ніч — час темряви, час невідомого,— це теж мине, і тим приємніше почуватися частиною нового дня; не втратити оптимізму, не зневіритися допомагає кохання. І хоча почуття не вічні, але вони поступаються місцем новим емоціям і почуттям, тому слід цінувати кожну миттєвість життя.

Вірш Аполлінера сповнений музикальності: завдяки використанню алітерації ([пл] — [сп] — [чт] — [хч]) можна почути, як вода тече, хлюпоче, шепоче. Образ води, що постійно рухається, надає віршу динамічності.

У вірші відсутні розділові знаки, що дає змогу читачеві самостійно визначити його інтонацію й ритміку. Це зробити нескладно: смислове навантаження вірша від перших рядків наче підказує, як потрібно його читати. реальну картину, що постає перед нами (Сена, міст, закохані, годинник, ніч), висвітлено через внутрішній світ героя, що змінює реальне світовідчуття і створює нову реальність — сюрреалістичну.

Поезія не втратить своєї актуальності, допоки людство хвилюють питання плинності земного життя, міжособистісних взаємин, цінності почуттів.

Каліграма Ґійома Аполлінера «Міст Мірабо»

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗДОБУТИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

Складання сенкана

- Складіть сенкан до постаті Ґійома Аполлінера.

VІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

1. Інтерактивний прийом «Мікрофон»

- Завершіть речення: «Сьогодні на уроці мене вразило/здивувало...».

2. Узагальнювальне слово вчителя

— Аполлінер проголосив ХХ сторіччя початком нової ери в історії людства й культури, що вимагала нової свідомості — дослідження й пошуку істини. Його недовгий, але напружений творчий шлях вражає розмаїттям напрямів пошуків цієї істини.

Він був поетом зі сміливою вдачею, сильною волею і прагненням відчути життя в усіх його проявах. Зважаючи на нові естетичні засади, поет повернув у поезію реально-чуттєве начало, реальність якого зображено у своєрідному синтезі, нерозривному зв’язку та взаємовпливі внутрішнього світу людини й реальності.

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Для всіх: «Міст Мірабо» Ґійома Аполлінера вивчити напам’ять, опрацювати матеріал підручника за темою уроку.

Випереджальне (індивідуальне, для охочих): підготувати виразне читання «Зарізана голубка й водограй», повідомлення про дружбу Ґійома Аполлінера та Пабло Пікассо.







На нашому Youtube каналі публікуються відео скорочених творів класиків зарубіжної літератури. Переходьте на канал, підписуйтесь та слідкуйте за новими публікаціями. Кожен день ми додаємо щось новеньке.