Усі уроки зарубіжної літератури. 11 клас. Профільний рівень + рівень стандарту. I семестр - О. Г. Куцінко 2019

Особливості віршованої системи В. В. Маяковського. Метафоричність образів, поетична мова
Росія
Шедеври європейської лірики першої половини ХХ ст.

Мета — формувати компетентності:

■ предметні (поглиблені знання про модерністську літературу та футуризм, тонічне віршування; знання про творчість В. В. Маяковського; читацьку активність; виразність читання та артистизм);

■ ключові (уміння вчитися: навички пізнавальної діяльності; комунікативні: навички спілкування в колективі, лідерські здібності; інформаційні: уміння знаходити і критично осмислювати інформацію та презентувати її; загальнокультурні: прагнення літературної освіти; естетичний смак; світогляд).

Тип уроку: урок опанування нових знань і формування на цій основі вмінь та навичок.

Основні терміни й поняття: футуризм, тонічне віршування, метафора, футуристичний епатаж, рима.

Міжпредметні зв'язки: мистецтво (художня культура).

Обладнання: портрети, плакати В. В. Маяковського, збірки творів поета, мультимедійна презентація за темою уроку, медіазасоби.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Декламування поетичних творів.

Перевірка домашнього завдання

(Учні напам’ять декламують вірші В. В. Маяковського.)

2. Повідомлення учнів за випереджальним домашнім завданням

(Учні повідомляють цікаві факти із життя В. В. Маяковського, про створені ним плакати.)

ІІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Слово вчителя

— Початок XX ст.— розквіт російської поезії. У цей період з’являються нові поетичні форми, по-іншому починають звучати традиційні теми, виникає незвичайна поетична мова. Саме В. В. Маяковського вважають новатором в галузі віршування. Його особливий стиль, увага до ритму вірша, нетрадиційні римування, використання нових слів — усе це відрізняє поезію В. В. Маяковського від традиційної лірики. Творчість поета досі є предметом дискусій.

(Учні занотовують до зошитів тему уроку.)

ІV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

1. Вступне слово вчителя

— У поетичній системі Маяковського особливо важливі рими, усічені рядки, різнонаголошені вірші. Поет використовує власний стиль написання вірша: у такий спосіб В. В. Маяковський виокремлює паузами важливі, на його думку, значущі рядки.

2. Теорія літератури (запис до зошитів)

Тонічна система віршування (грец. xovoq — наголос) — система віршування, яка ґрунтується на сумірності наголосів у віршорядках (ізотонізмі), а також на їхній варіативній різномірності — упорядкованій і невпорядкованій. Кількість наголосів визначає розмір віршорядка: він може бути наголошеним двічі, тричі тощо. Найчастіше спостерігаються рядки з трьома та чотирма наголосами. Ненаголошені та напівнаголошені слова виконують лише допоміжну й варіативну роль у творенні тонічного розміру.

Уважають, що є чотири щаблі переходу від силаботонічного віршування: 1) силаботонічний віршорядок — обсяг міжіктових1 інтервалів постійний (у ямбі та хореї — один склад, у трискладових розмірах — два склади); 2) дольник — обсяг міжіктових інтервалів коливається в діапазоні двох варіантів (1-2 склади); 3) тактовик — обсяг міжіктових інтервалів коливається в межах трьох варіантів (1-2-3 склади); 4) акцентовик — обсяг міжіктових інтервалів коливається необмежено і на слух не сприймається. Суто тонічне віршування починається за порогом тактовика і вимірюється вже не кількістю стоп (відповідно кількістю сильних місць, іктів), а кількістю слів (відповідно наголосів).

Цей досить зручний для арифметичних обрахунків підхід водночас ігнорує індивідуальні особливості творів, надто тих, що їх «надиктувала» авторам певна мелодія, а також тих, де, залежно від манери декламування, емфатичні наголоси, подібно до мелодійних акцентів у пісенній тоніці, переважають словесні. Прихильники музичної та декламаційної концепції тонічного віршування шукали інших критеріїв його ідентифікації, наприклад графічних (В. Маяковський).

3. Аналізування поетичних творів

(Учні за допомогою вчителя виразно читають та аналізують вірш В. В. Маяковського «Добре ставлення до коней» (з коментуванням учителем про особливості читання цього твору).)

Учитель. Нетрадиційний поділ вірша на рядки допомагає поетові привернути увагу читача до найголовнішого, відчуття безвихідності передано не тільки лексично, а й синтаксично — особливим поділом рядка.

- Яка картина виникла у вашій уяві під час прослуховування вірша?

- За допомогою яких художніх засобів авторові вдалося досягти такого ефекту? (Звуконаслідування, повтори, звукопис, асонанс, алітерація; завдяки вмінню застосовувати різні поетичні засоби у творі, зокрема метафори, письменник допомагає читачам не тільки бачити картину, а й чути все, що відбувається: цокіт копит, сміх тощо. Він може кількома словами передати нам повну картину.)

- Як відреагував натовп на падіння коня? Як до цього ставиться автор?

- Які емоції викликало у вас зображене у творі?

1 Термін походить від слова ікти — наголошені склади.

- Сформулюйте основну думку цього твору. (Вірш містить глибокий зміст, і тут варто розуміти гарне ставлення до людей, до ближніх. Автор закликає нас навчитися співчувати ближньому, підтримувати та розуміти його. Усе може статися в житті, і лише підтримка оточуючих, добре слово творять дива, змушують рухатися вперед, не зневірюватися.)

4. Слово вчителя (запис до зошитів)

— Метафоричність образів, поетична мова В. В. Маяковського.

Улюблений прийом В. Маяковського — метафора, особливо гіперболічна, побудована на перебільшенні. Нерідко Маяковський використовував так звану футуристичну метафору, що встановлює зв’язки між віддаленими речами й предметами (згадайте вірш «А ви змогли б?..», у якому читачів вражає метафоричний образ «флейти ринв»).

Властивий Маяковському також футуристичний епатаж — шокування «добропорядної публіки», коли поет уживає грубі, зухвалі, підкреслено неестетичні образи або висловлення, як, наприклад, у вірші «Нате!»: «я зарегочу й радісно плюну, плюну в обличчя вам...».

Часто зустрічаємо у творах Маяковського еліпси — пропуски значущих слів, що характерно для розмовної, емоційної мови. Подібні порушення можна пояснити негативною програмою футуристів: для них характерна декларативна відмова від норм існуючої мови. Але руйнування для художників-авангардистів було завжди актом творчим, для якого граматичні неправильності — не самоціль, а спосіб народження нових змістів.

Своєрідний і лексичний склад поезії Маяковського. Його добутки насичені розмовною лексикою, неправильними й просторічними формами (нате, хочете). Особливістю художнього світу поета є також часте вживання неологізмів (хмарочоси, аероплан, автомобілі). Він і сам любив вигадувати нові слова (російські громадьё, медногорлый, бесконечночастый, стихачество, пианинить, легендарь, бродвеище й багато інших).

Маяковського справедливо вважають також майстром римування: переборюючи сформовані в поезії традиції, він прагнув використовувати різні види рим. Майже всі його рими відзначаються екзотичністю, тобто вони не знайомі читачеві, не завжди навіть пізнавані як рима. Наприклад, у вірші «Послухайте!» не одразу помітне досить послідовне перехресне римування, оскільки цей вірш складається всього з чотирьох чотиривіршів, кожен рядок розбито на сегменти за рахунок написання їх драбинкою.

Слід зазначити, що драбинка — це новаторство Маяковського. Воно виявлялося в тому, що поет розбивав віршовані рядки, кожне окреме слово ставало ніби сходинкою (звідси назва — драбинка), що підказує читачеві зупинку, своєрідну паузу для акцентування на змісті слова. Звичайні розділові знаки видавалися поетові недостатніми. Це нововведення є незвичним дотепер, але воно виправдано, оскільки Маяковський уважав, що вірші призначені не тільки для читання очами, а й для проголошення вголос. Драбинка — це своєрідна підказка виконавцеві про темп читання, характер інтонації, місця пауз.

Подолання традицій виявляється також у запереченні Маяковським старих законів мелодійності віршованої мови. Він не прагне милозвучності, як це робили поети ХІХ ст., а навпаки — створює вірші так, що вони скрегочуть, ріжуть слух. Поет свідомо добирає неблагозвучні слова.

5. Аналізування поетичних творів

(Учні за допомогою вчителя виразно читають та аналізують вірш В. В. Маяковського «Борг Україні».)

- Якими мотивами пронизано цей твір?

- Які запитання до читача ставить поет? Ці запитання є конкретними чи риторичними?

- За допомогою яких художніх засобів митець розкрив дух України?

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗДОБУТИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

1. Слово вчителя

— В. Маяковський і Україна. Костянтин Кирилович Маяковський, прадід поета по батькові, був сином полкового осавула, який служив у славному козацькому місті Бериславі Херсонської губернії, що нині розкинулося на правому березі Каховського водосховища. 1822 року, після завоювання російською імперією Грузії, його перевели на службу на Кавказ.

Дід поета по батьківській лінії — Маяковський Костянтин Костянтинович — народився в українському Бериславі, проте виріс у Грузії, упродовж тривалого часу служив секретарем повітового правління (нині б сказали — райвиконкому) Ахалціхе.

бабуся поета по батькові, Євфросинія Йосипівна Данилевська, походила з роду вихідця з Подільської губернії (нині — Вінницька область) козака Данила й була двоюрідною сестрою відомого українського дослідника і письменника Г. Данилевського. (До речі, саме Данилевського можна назвати одним із родоначальників української фантастики. У своєму фантастичному оповіданні «Життя через сто років», написаному 1868 року, він описує світ 1968 року, де: централізоване постачання міст водою, електроенергією і теплом; трансляція вистав по телефону; підземна залізниця між Англією і Францією; штучне море на місці Сахари і т. ін.)

Мати Володимира, Олександра Олексіївна Павленко, була дочкою українця, штабс-капітана Олексія Івановича Павленка (дід поета по матері), який загинув під час російсько-турецької війни 1877-1878 рр.

Батько поета, Володимир Костянтинович Маяковський, народився в Ахалціхе, навчався в Кутаїсі та Тбілісі, служив лісничим у фортеці Багдаті. Саме там народився етнічний українець В. Маяковський, який уславив Україну, Грузію та... російську літературу.

2. Інтерактивний прийом «Мікрофон»

- Завершіть речення: «В особі В. В. Маяковського мені відкрилося…».

VІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

Інтерактивний прийом «одне слово»

- Одним словом по черзі підбийте підсумки сьогоднішнього уроку.

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Для всіх: написати есе за темою «А ви змогли б?..». Випереджальне (індивідуальне, для 2-3 учнів): підготувати повідомлення (презентацію) про життя Б. Л. Пастернака, виразне читання вірша «Зимова ніч».







На нашому Youtube каналі публікуються відео скорочених творів класиків зарубіжної літератури. Переходьте на канал, підписуйтесь та слідкуйте за новими публікаціями. Кожен день ми додаємо щось новеньке.