Усі уроки зарубіжної літератури. 11 клас. Профільний рівень + рівень стандарту. I семестр - О. Г. Куцінко 2019

Відображення в інокультурних творах етичних і естетичних ціннісних орієнтирів різних народів. літературні премії світу, письменники-лауреати та їхній внесок у боротьбу за мир та духовність
Вступ. Література. Мораль. Людяність

Мета — формувати компетентності:

■ предметні (розуміння значення художньої літератури для розвитку суспільства й особистості, національних та загальнолюдських духовних цінностей, утілених у творах літератури й мистецтва, а також значення художньої літератури для розвитку особистості та суспільства, праці автора оригіналу та перекладача);

■ ключові (уміння вчитися: прагнення літературної освіченості з метою саморозвитку; математичну: уміння виокремлювати головну та другорядну інформацію; комунікативну: навички ефективної роботи в парі й колективі; інформаційну: уміння самостійно опрацьовувати джерела інформації, презентувати власні здобутки; загальнокультурну: прагнення збагатити свій світогляд).

Тип уроку: урок опанування нових знань і формування на цій основі вмінь та навичок.

Основні терміни й поняття: світова література, національна література, художній переклад, діалог культур.

Міжпредметні зв'язки: історія, українська література, мистецтво (художня культура).

Обладнання: виставка книжок лауреатів літературних премій світу; вислови Р. Гамзатова, М. Реріха й В. Вернадського (на дошці); мультимедійна презентація учнів за темою уроку (за індивідуальним випереджальним домашнім завданням)²; медіазасоби³.

¹ Тут і далі: за можливості — мультимедійну презентацію.

² За можливості.

³ За наявності мультимедійної презентації.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ.

МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Слово вчителя

— Як вам відомо, упродовж тисячоліть людство формувало й удосконалювало моральні принципи та ідеали прекрасного. І це все, немов у дзеркалі, відбилося в художній літературі. Кожне покоління та кожна доба зробили свій внесок у формування системи моральних цінностей суспільства, а література, яка це ввібрала, і яка є одним із найпопулярніших видів мистецтв, має змогу донести їх до читача. Тож сьогодні пропоную повернутися до проблеми значення оригінальної та перекладної художньої літератури й ролі читання для формування особистості та нації.

(Учні занотовують до зошитів тему уроку.)

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Творча робота

- Напишіть есе за одним із висловів:

■ Культура — не пасинок, а душа народу, його генетичний код. Культура — паспорт нації. Культура завжди була цементом, що зміцнював націю. Нація без культури — централізована заготконтора (Р. Гамзатов).

■ Культура є шанування Світла. Культура є любов до людини. Культура є пахощі, поєднання життя й краси. Культура є синтез високих і витончених досягнень. Культура є зброя Світла. Культура є спасіння (М. Реріх).

■ Той народ, який зуміє якомога повніше, якомога швидше, якомога досконаліше опанувати знання, що відкриваються в людському житті, досконало розвинути й застосувати їх до свого життя,— здобуде ту могутність, досягнення якої й спрямування якої на загальне благо є основним завданням будь-якої розумної державної політики (В. Вернадський).

ІV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

1. Вступне слово вчителя

— Загалом у художній літературі (незалежно від того, у якій країні та за якої доби написано твір) можна побачити нерозривну єдність виховного, пізнавального й розважального впливів. Геніальні митці мають змогу бачити саму сутність мінливих явищ життя, а їхні твори спрямовані на пізнання й осягнення проблем добра та зла, захист та утвердження одвічних людських цінностей, що є виявом людяності в літературі.

розвиток літератури відбувається в невпинних пошуках та експериментах, тобто постійно перебуває в процесі винайдення нових форм та засобів вираження, адже література впливає на почуття читача. Вона ушляхетнює внутрішній світ людини, пробуджує переживання, стає джерелом естетичної насолоди.

Одне з основних призначень літератури — виховне. Книга містить безцінні духовні знання, формує індивідуальну й суспільну свідомість людини, вона впливає на людину, не претендуючи на те, щоб її зміст стовідсотково сприймали за реальність. Твір відображає досвід самого письменника, інших людей; кожен твір відкритий для співучасті та для співавторства з читачем у пізнанні добра й зла.

2. Повідомлення учнів за випереджальним домашнім завданням

(Учні виступають із повідомленнями про відображення в літературних творах етичних та естетичних ціннісних орієнтирів різних народів, про літературні премії світу, письменників- лауреатів та їхній внесок у боротьбу за мир і духовність.)

Матеріал для вчителя. Нобелівську премію в галузі літератури вважають найпрестижнішою міжнародною літературною премією у світі. її створено разом із чотирма іншими Нобелівськими преміями за заповітом Альфреда Нобеля 1895 року. Цю премію вручають від 1901 року. Винагороду має здобути людина, яка створила «найбільш видатні роботи в напрямі ідеалізму». Присуджує премію Шведська академія, заснована 1786 року за подобою французької академії королем Ґуставом ІІІ. Першим лауреатом Нобелівської премії з літератури став Рене Сюллі-Прюдом.

Поміж українських письменників на Нобелівську премію висували І. Франка, В. Винниченка, П. Тичину, М. Бажана, У. Самчука, В. Стуса, Л. Костенко. Іван Франко й Василь Стус не дожили до розгляду своїх номінацій; П. Тичина та М. Бажан відмовилися брати участь у конкурсі: Павло Тичина — через політичні мотиви (боявся повторити долю Бориса Пастернака), Микола Бажан — через непоширеність його творчості за кордоном.

Відзнака Пулітцерівської премії

Букерівська премія була заснована 1969 року. Її вважають найпрестижнішою літературною премією англомовного світу та другою після Нобелівської. Премію присуджують щороку за роман, написаний англійською мовою громадянином Британської Співдружності Націй або Ірландії. Перше вручення відбулося 1969 року. На початку 2008 року оргкомітет Букерівської премії оголосив про заснування нової нагороди — спеціального призу Букер Букерів за кращий твір, який здобував Букерівську премію з моменту проведення першої церемонії її вручення 22 квітня 1969 року. 2018 року роман Майкла Ондатже «Англійський пацієнт» визнано найкращим за півстоліття існування нагороди.

Пулітцерівська премія — одна з найпрестижніших нагород у галузі літератури, журналістики, музики й театру в США, заснована видавцем жовтої преси Джозефом Пулітцером. Першим лауреатом став американський журналіст Ґерберт Баярд Своп за серію матеріалів «Зсередини Німецької імперії», опубліковану в «Нью-Йорк Ворлд» у жовтні 1916 року. 1999 року Спостережна рада дозволила інтернет-репортерам брати участь у номінації «журналістське розслідування». З 2006 року приймають до розгляду онлайн-контент (репортажі, фотографії) паперової преси. З 2009 року Пулітцерівською премією нагороджують журналістів як за матеріали, опубліковані в друкованих виданнях, так і за публікації в інтернеті. літературну премію вручають у шести номінаціях: «За художню книгу, написану американським письменником, бажано про Америку»; «За книгу з історії Сполучених Штатів»; «За біографію або автобіографію американського автора»; «За вірш»; «За нехудожню літературу»; «За кращу драму». лауреатами літературної Пулітцерівської премії в різні роки були Ернест Гемінґвей («Старий та море»), Гарпер Лі («Убити пересмішника»), Вільям Фолкнер («Притча»), Юджин О’Ніл («За обрієм», 1920; «Анна Крісті», 1922; «Дивна інтерлюдія», 1938; «Довга подорож у ніч», 1957), Теннессі Вільямс («Трамвай «бажання»»), Артур Міллер («Смерть комівояжера»), Марґарет Мітчелл («Віднесені вітром»), Джон Апдайк (за романи «Кролик розбагатів» і «Кролик заспокоївся»).

Премія імені Астрід Ліндґрен. Шведська премія за визначні досягнення в літературі для дітей та юнацтва. Володарями почесної премії можуть стати сучасні дитячі письменники, ілюстратори, а також організації, що пропагують читання у молодіжному середовищі. Висока нагорода та її грошовий додаток можуть розподілити одразу між кількома авторами. Премією не винагороджують посмертно. Претенденти на премію не мають права номінувати себе. Рішення про висунення кандидатур ухвалює журі за пропозиціями різних організацій. 2011 року премію здобув письменник та ілюстратор із Австралії Шон Тан (1974 року народження), який створив близько двох десятків творів, перекладених десятками мов світу.

Премія імені Йоґанна Ґете — це найбільша літературна нагорода Німеччини. Премію Ґете вручають що три роки 28 серпня, тобто в день народження класика німецької літератури. Наприклад, 2011 року її здобув сирійський поет Адоніс (Алі Ахмед Саїд Есбер), який народився на півночі Сирії 1930 року, у віці 26 років залишив Батьківщину через політичні переслідування, живе в Парижі, продовжуючи писати арабською. Він став першим арабським автором, який отримав німецьку літературну нагороду. Поета нагородили нею за «космополітичну творчість і внесок у світову літературу».

Ґонкурівська премія — французька літературна премія для відзначення прозових творів французькою мовою, яку вручають щороку з 1903 року. її було засновано з ініціативи й за фінансової підтримки братів Жуля й Едмона Ґонкурів. Ґонкурівську премію автор може здобути лише раз за своє життя. Хоча ромен Ґарі отримав цю премію двічі, тому що написав інший твір під псевдонімом Еміль Ажар і не був попередньо відомим під цим псевдонімом.

Дублінська літературна премія — одна з найпрестижніших літературних премій у світі, заснована 1900 року міською радою Дубліна й американським інвестиційним фондом ІМПАК (ІМРАС). Одним із програмових завдань премії є відродження слави Дубліна як літературної Мекки. Нагороду вручають щороку за найкращий прозовий твір англійською мовою. Дублінську премію вважають не лише однією з найбільших у грошовому виразі, а й найбільш демократичною у світі, оскільки претендувати на неї може письменник будь-якої національності та віку з будь-якої країни. Єдиним обмеженням є обов’язковий вихід друком книги англійською. Якщо книгу від самого початку видано іншою мовою, 25 % премії отримує її перекладач. На присудження цієї премії твори висувають громадські бібліотеки світу за результатами опитування читачів.

Відзнака Дублінської літературної премії

Премія Х'юґо (Г'юґо) — літературна премія в галузі наукової фантастики, заснована 1953 року. її названо на честь Х’юґо Ґернсбека — засновника першого науково-фантастичного журналу «Захопливі історії». Премію присуджують щороку за найкращі твори в жанрі фантастики та фентезі, опубліковані англійською мовою попереднього року. Номінантів та переможців обирають за результатами голосування зареєстрованих учасників Усесвітнього конвенту поціновувачів фантастики WorldCon (тому премію вважають читацькою). Лауреатам вручають статуетку, яка зображує ракету, що злітає.

Премія принца Астурійського — престижна іспанська літературна премія, яку вручають не за конкретний твір, а за загальний внесок у літературу. Ця премія — найпрестижніша в іспаномовному світі, її навіть називають іспанською Нобелівською премією. За традицією, її вручає спадкоємець іспанського престолу. Премію принца Астурійского присуджують у номінаціях: культура, наука, техніка, спорт, суспільна діяльність. її лауреатами були: нобелівський лауреат німець Ґюнтер Ґрасс, також нобелівський лауреат іспанець Каміло Хосе Села, перуанський письменник Варґас Льйоса та інші видатні представники світової літератури.

Премія імені Ганса Крістіана Андерсена — міжнародна премія, яку вручають за видатний внесок у дитячу літературу найкращим письменникам і художникам — ілюстраторам дитячої книги. Заснована 1958 року Міжнародним комітетом із дитячої та юнацької літератури ЮНЕСКО за рекомендацією його засновника та першого президента, видатного діяча світової дитячої літератури Йєлли Лепман. Лауреатів оголошують один раз на два роки. Премію вручають 2 квітня, у день народження видатного данського казкаря Ганса Крістіана Андерсена. Поміж переможців — такі знані письменники, як Марія Ґріпе, Джеймс Крюс, Сельма Лаґерлеф, Астрід Ліндґрен, Еріх Кестнер, Туве Янссон, Джанні Родарі, Кетрін Патерсон, Девід Алмонд.

1973 року Почесний диплом Міжнародної премії імені Г. К. Андерсена за поему-казку «Барвінок і Весна» здобув український письменник Богдан Чалий, а 1979 року до «Почесного списку Андерсена» вписано ім’я Всеволода Нестайка та його книжку «Тореадори з Васюківки».

Відзнака Премії Х’юґо

Премія шейха Заїда заснована Об’єднаними Арабськими Еміратами (ОАЕ) для заохочення письменників із країн Близького Сходу і Північної АФРИКИ (названа на честь засновника ОАЕ, першого й беззмінного протягом 33 років президента країни шейха Заїда бен Султана Аль Нахайяна). Нагороду вручають за кращі твори за такими напрямами, як художня та розвивальна література, мистецтво, книги для дітей, періодичні видання арабською мовою.

Вона покликана заохочувати і стимулювати творців і мислителів у галузі освіти, мистецтва й арабської культури, а також гуманності та поваги до особистості. Найвідомішим лауреатом цієї нової премії став єгипетський письменник Юсеф Зідан.

Відзнака премії шейха Заїда

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗДОБУТИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

Узагальнювальне слово вчителя

— Письменники творять дива на папері: ми читаємо їхні книжки, ми ними захоплюємося, ми обговорюємо й живемо за прописаними сценаріями. Ніхто не скаже, що жодного разу не використав думку, ідею чи цитату, прочитану в книзі. Такі книги живуть довго, навіть стають безсмертними, але є деякі, що швидко губляться у часі та просторі. Існують витвори літераторської уяви, які вже багато років визнані читачами всього світу, чиє слово не тьмяніє у вирі життя. Саме такі книги та їхніх авторів відзначають різними літературними преміями, аби закарбувати в пам’яті вдячних читачів упродовж кількох поколінь.

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

Інтерактивний прийом «Незакінчене речення»

- Завершіть речення: «Мене сьогодні найбільше вразило...».

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Для всіх: повторити матеріал про особливості доби Просвітництва, поширення ідей Просвітництва в Європі, культуру й літературу Просвітництва.

Випереджальне (індивідуальне, для 4 учнів): підготувати стислі повідомлення про найвідоміших представників німецького Просвітництва, групу «Буря і натиск», історичну ситуацію в Німеччині у XVII-XVIII ст. та німецьку філософію цієї доби.