Усі уроки зарубіжної літератури. 11 клас. Профільний рівень + рівень стандарту. I семестр - О. Г. Куцінко 2019

ПЧ. Найвидатніші явища зарубіжної поезії першої половини ХХ ст.
Росія
Шедеври європейської лірики першої половини ХХ ст.

Мета — формувати компетентності:

■ предметні (поглиблені знання про особливості розвитку європейської поезії першої половини XX ст. та її найвідоміших представників, про модернізм та авангардизм; навички літературного аналізу);

■ ключові (уміння вчитися: навички оцінювання культурно-мистецьких явищ; комунікативні: навички роботи в групі; лідерські здібності; інформаційні: навички критичного мислення під час роботи із джерелами інформації; загальнокультурні: прагнення літературної освіти; естетичний смак; читацьку активність, світогляд).

Тип уроку: урок опанування нових знань і формування на цій основі вмінь та навичок; урок позакласного читання.

Основні терміни й поняття: модернізм, символізм, сюрреалізм, футуризм, імажинізм, акмеїзм, неоромантизм.

Міжпредметні зв'язки: історія, мистецтво (художня культура).

Обладнання: портрети та видання творів (Велимира Хлєбникова, C. О. Єсеніна, Осипа Мандельштама, М. С. Гумільова, М. І. Цвєтаєвої), репродукції картин представників модернізму, ілюстративний та роздавальний матеріал, аудіозаписи (пісні на вірші С. О. Єсеніна), медіазасоби.

¹ Твори для позакласного читання вчитель обирає на власний розсуд (з урахуванням рекомендацій укладачів навчальної програми). Роботу в групах можна замінити на захист учнівських проектів.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Евристична бесіда

- Що ви пам’ятаєте про історичну та політичну ситуацію в Європі на межі ХІХ-ХХ ст.?

- Як це вплинуло на розвиток різних видів мистецтв, особливо літератури?

- Появі яких літературних явищ це сприяло?

ІІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Слово вчителя

— На попередніх уроках ми мали змогу дослідити мистецтво поетичного слова визнаних корифеїв поезії початку ХХ ст. Звісно, це тільки маленька частка тих, чий талант увійшов до скарбниці світової літератури. Сьогодні ми пригадаємо ще кілька імен яскравих майстрів слова.

(Учні занотовують до зошитів тему уроку.)

ІV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

1. Дослідницька робота в групах «розсип поетичного слова»

- У 5 групах самостійно опрацюйте інформацію про поетів Срібної доби російської поезії, тексти їхніх поетичних творів, ілюстративний матеріал за темою та поділіться новими знаннями з рештою однокласників, зважаючи на рекомендації вчителя щодо напряму роботи.

Методичний коментар. Групи отримують картки з необхідною інформацією, ілюстративний матеріал, тексти поетичних творів та рекомендації вчителя.

Картки для роботи груп

1-ша група. Велимир (Віктор Володимирович) Хлєбников (18851922). Відзначити, що це російський поет, прозаїк, співзасновник кубофутуризму, один із найвизначніших авангардистів ХХ ст. Псевдоніми: Є. Луньов, Велимир Хлєбников, Велиполк Хлєбников. У селі Руч’ї Крестецького району Новгородської області, де 1922 року поховано Хлєбникова, 1986 року відкрито музей поета, там відбуваються щорічні літературні читання. На честь Хлєбникова названо астероїд 3112, який 1977 року відкрив астроном Микола Черних.

Велимир Хлєбников

Основні ознаки творчості: незвичайна лексика (на ранньому етапі творчості — винайдення великої кількості неологізмів), умисне порушення синтаксичних норм, активне використання таких тропів, як уособлення та плеоназм; космологічні й міфологічні мотиви.

У пошуках джерел «поезії майбутнього» звертався до слов’янських і давньосхідних міфів. Його творчість вирізняється сміливими словотворчими експериментами, що спираються на праслов’янську основу, оригінальні фонетичні композиції. Особливе місце в поезії Хлєбникова посідають українські мотиви.

- Прочитати та проаналізувати вірші «Коли козак на вежі вартовий...», «Мені набагато приємніше...», «Вночі садиба, чингиз-хань!..», «Коли вмирають коні — зітхають...».

- Використати висловлювання Н. Берковського: «Робота Хлєбникова над російським словом, розвідки в його глибину, пошуки прихованих смислів і зв’язків мови, прагнення зберегти російське слово від псування, боротьба з тими, хто неакуратний з ним,— усе це поривання справжнього «сина вітчизни», бажання в слові й крізь слово побачити свою країну і свій народ в невідомих і неясних ще їхніх властивостях, бажання почути непочутне».

2-га група. Сергій Олександрович Єсенін (1895-1925). Поет, якого вважають новоселянським. Прихильник імажинізму. Провідні теми: любов до Батьківщини, до землі; замилування природою, милосердне ставлення до тварин.

Уболіває за долю села, яке стискує «залізна рука» міста (трактори, залізниця тощо.). Багато любовної лірики. Вірш мелодійний, легкий, емоційно насичений, близький до народної творчості.

- Прослухати пісні на слова C. Єсеніна.

Сергій Єсенін

- Прочитати та проаналізувати поезії «Відгомоніла золота діброва...»; «Не жалію, не зову, не плачу...»; «Шагане ти моя, Шагане...» та ін. Використати висловлювання О. Блока про C. Єсеніна: «Вірші свіжі, чисті, голосисті...»; М. Тихонова: «Вірші Єсеніна не можуть постаріти, адже в них тече «вічно молода кров вічно живої поезії»».

3-тя група. Осип Емільович Мандельштам (1891-1938). Відзначити, що Осип Мандельштам — поет, прозаїк, есеїст, теоретик та практик акмеїзму Для його творів характерні культурологічна масштабність, класицистична чіткість ліній, пластичність і монументальність образів.

- Прочитати та проаналізувати вірші «Безсоння. І Гомер. Шатри тугих вітрил.», «За розбурхану доблесть майбутніх віків...», «Загубився у небі я,— де я?» та ін. Використати відповідь Осипа Мандельштама на запитання, що таке акмеїзм: «туга за світовою культурою», «кожне слово є пучком смислів, і смисл поширюється від нього в різні боки», «Любіть існування речі більше за саму річ і своє буття більше за себе».

Осип Мандельштам

4-та група. Микола Степанович Гумільов (1886-1921). Відзначити, що це представник акмеїзму. Створив цех поетів на противагу культу вічної жіночності, що панував у ліриці російських символістів, обстоював принципи «поезії мужності».

Творчість позначена впливом неоромантизму. Приділяв значну увагу проблемам поетичної майстерності та техніці віршування. Риси творчості: новизна, сміливість поезії, гострота почуттів, схвильованість думки. Перебував у стані творчого змагання з А. Ахматовою.

- Прочитати та проаналізувати вірш «Канцона». Використати вислів М. Гумільова: «Прекрасні вірші, як живі істоти, входять у коло нашого життя, вони то повчають, то кличуть, то благословляють...».

Микола Гумільов

5-та група. Марина Іванівна Цвєтаєва (1892-1941). Відзначити, що це поетеса, авторка поетичних драм, есе, перекладачка. Її лірику характеризують сповідальний пафос, романтичний розмах почуттів, достовірне передавання стихії внутрішнього життя, зв’язок із фольклорною традицією, мовні експерименти (із синтаксисом, морфемами). У центрі поетичного світу Цвєтаєвої — «я» ліричної героїні, яка прагне поєднати «життєтворчість» з поетичним ремеслом, висловити свою безмірність «у світі мір», виявити в художньому слові, що наділяється магічною силою, потаємну сутність буття. Для творів М. Цвєтаєвої є характерними не мелодійність, а дисгармонійність, поривання, різка зміна настроїв.

Марина Цвєтаєва

- Прочитати та проаналізувати вірші «Не самозванка — господиня я...», «Не розвести нас ворожнечі...» та ін. Використати вислів М. Цвєтаєвої: «І найкраще поет прислужиться своєму часові, якщо дасть йому через себе сказати, сказатися».

2. Презентація результатів роботи груп

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

Інтерактивний прийом «Мікрофон»

- Завершіть речення: «Сьогодні на уроці мене найбільше вразило.».

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Повторити особливості розвитку літератури модернізму на початку ХХ ст., підготуватися до написання контрольної роботи за темою «Шедеври європейської лірики першої половини ХХ ст.».