Усі уроки зарубіжної літератури. 11 клас. Профільний рівень + рівень стандарту. I семестр - О. Г. Куцінко 2019

ПЧ. Карел Чапек «Війна з саламандрами»
Велика Британія
Антиутопія у світовій літературі

Мета — формувати компетентності:

■ предметні (поглиблені знання про перехід літератури від модернізму до постмодернізму, про твори антифашистської тематики; знання про життя та творчість Карела Чапека; читацьку активність);

■ ключові (уміння вчитися: навички пізнавальної діяльності; комунікативні: навички спілкування в колективі; інформаційні: уміння знаходити потрібну інформацію та презентувати її; загальнокультурні: прагнення літературної освіти; естетичний смак; гуманістичний світогляд).

Тип уроку: урок опанування нових знань і формування на цій основі вмінь та навичок; урок позакласного читання.

Основні терміни й поняття: постмодернізм, фантастика.

Обладнання: портрет Карела Чапека, видання його творів, тексти роману «Війна з саламандрами», схема «Еволюція саламандр», презентація за темою уроку, медіазасоби.

Непідробно молодий, неймовірно дотепний, енциклопедично освічений, знавець архітектури й історії, він видався мені господарем Праги, та й усього тодішнього європейського світу.

Р. Роллан

Ви нас хотіли. Ви розселили нас по всьому світу. Ось і маєте нас. <...> Ви разом з нами працюватимете над руйнуванням вашого світу.

Верховний Саламандр (Карел Чапек «Війна з саламандрами»)'

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ.

МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Слово вчителя

— Одного чудового дня йому спала на думку ідея п’єси. Не гаючи часу, він прибіг до свого брата Йозефа, маляра, який у цей час стояв перед мольбертом і завзято розмахував пензлем. ««Гей, Йозефе,— вигукнув він,— у мене, здається, з’явилася ідея п’єси!» — «Якої?»» — процідив крізь зуби маляр (процідив — у прямому розумінні цього слова, оскільки другий пензель тримав у зубах). Письменник розповів йому про задум якомога коротше. «Ну, от і пиши»,— промовив маляр, навіть не виймаючи пензля з рота і не припиняючи ґрунтувати полотно. Така реакція була просто образливою. «Але я не знаю,— сказав письменник,— як мені назвати штучних робітників. Я б назвав їх Лаборжі: з англійської labour — робота, але мені здається, що це занадто книжно». «Так назви їх роботами»,— промимрив маляр, усе ще не виймаючи пензля з рота і ґрунтуючи тканину.

Одного з цих співрозмовників звали Йозефом, іншого — Карелом. Прізвище у них було однакове — Чапек. У співавторстві брати написали дві збірки оповідань, а у велику літературу ввійшов лише один із них — Карел Чапек. І сьогодні його п’єси ставлять на сценах театрів світу, його прозові твори не втратили своєї актуальності, а слово робот для всіх нас стало звичним. Саме про Карела Чапека ми розпочнемо розмову сьогодні. Проте зупинимося на іншій його книзі.

1 Тут і далі: цитати з «Війни з саламандрами» Карела Чапека наведено у перекладі Юрія Лісняка.

«Критика визнала мою книгу утопічним романом, проти чого я рішуче заперечую,— говорив Чапек, розповідаючи про свій задум по радіо.— Це не утопія, а сучасність. Це не умоглядна картина якогось віддаленого майбутнього, але дзеркальне відображення того, що є зараз і в гущі чого ми живемо». Отже, сьогодні ми спробуємо з’ясувати, яким насправді є цей твір.

(Учні занотовують до зошитів тему уроку.)

ІІІ. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

1. Робота з епіграфами до уроку (запис до зошитів)

- Як ви розумієте слова, що є епіграфами до нашого уроку?

(Учні занотовують до зошитів епіграфи до уроку.)

2. Повідомлення учнів за випереджальним домашнім завданням

(Учні виступають із повідомленням про життя та творчість карела Чапека.)

Очікуваний зміст повідомлення

Народився Карел 9 січня 1890 р. у селі Малі Святоновиці на східному краї Богемії (Австро-Угорщина, нині — Чехія) у родині лікаря.

Чапек почав писати у віці 14 років. Його ранні твори («Прості мотиви», «Історії фей») публікували в місцевій газеті Nedele. У 1908-1913 рр. писав у співавторстві з братом Йозефом. Згодом ці оповіді ввійшли до збірок «Сяючі глибини» (1916) та «Сад Краконоша» (1918). Студентом він брав активну участь у виданні літературного альманаху. Водночас Чапек цікавився живописом, особливо кубізмом.

Навчався в гімназії в Градец-Кралове (1901-1905), потім переїхав у Брно до сестри, де жив упродовж 2 років. Звідси він переїхав до Праги, де продовжив навчання. 1915 року здобув ступінь бакалавра в Карловому університеті, захистивши дисертацію за темою «Об’єктивний метод в естетиці стосовно образотворчого мистецтва». Також вивчав філософію в університетах Берліна й Парижа.

За станом здоров’я його не взяли до армії. Деякий час працював гувернером у сім’ї графа Лажанскі. Восени 1917 р. почав працювати журналістом і критиком в газеті Narodni listy («національна газета»), з 1921 р. до своєї смерті — журналістом та культурним і політичним редактором у газеті Lidove noviny («народна газета»). У 1921-1923 рр. був драматургом празького «Театру на Винограді».

Близько 1920 року Карел познайомився з акторкою Ольґою Шайнпфлюґовою, з якою одружився аж за 15 років. Побравшись 1935 року, подружжя переїхало з Праги до приватного будинку в селі Стара Гута поблизу містечка Добріз.

Ще за життя Чапек зажив слави як у Чехословаччині, так і за її межами: був номінантом Нобелівської премії з літератури 1936 року, засновником і першим головою чехословацького ПЕН-клубу (1925-1933), членом Комітету Ліги Націй з літератури й мистецтва (з 1931 р.); 1935 року Чапека висунув на посаду президента Міжнародного ПЕН-клубу Г. Веллс, його тодішній президент (відмовився від поста через хворобу). Крім літератури та журналістики здобув популярність як фотограф-аматор (його книга фотографій «Дашенька, або Життя цуценяти» була найпопулярнішою у міжвоєнній Чехословаччині).

Чапек, переконаний антифашист, слабке здоров’я якого погіршилося через події 1938 року (Мюнхенська змова), помер від двостороннього запалення легень 25 грудня 1938 р., спричиненого роботами з ліквідації повені незадовго до повної німецької окупації Чехословаччини.

Він більше відомий як автор двох блискучих сатиричних п’єс — «Россумські універсальні роботи» («R.U.R.», 1921), що принесла слово робот в англійську (і не тільки) мову, і «З життя комах» (1921, написана у співавторстві із братом Йозефом). Ці п’єси втілюють критику технологічних і матеріалістичних надмірностей. В інших його п’єсах, наприклад, «Засіб Макропулоса» (1923), осміяно людські пошуки безсмертя і сильне бажання отримати титанічну силу.

Твір «Сила і слава» (1937) засуджує тоталітаризм і війну. Чапек також писав нариси мандрівника, романси, наприклад «Кракатит» (1924), есе та стислі оповідання. Три філософські романи «Гордубал» (1934), «Метеор» (1934), а також «Звичайне життя» (1935) мають глибокий і навіть містичний характер. Відрізняючись від інших його робіт, вони є кращими зразками творів Чапека.

Найвідоміші твори Карела Чапека: збірки оповідань та казок, роман «Війна з саламандрами», п’єси «Біла хвороба», «Мати», «З життя комах», «Засіб Макропулоса», «R.U.R.».

Карел Чапек

Творчий доробок Чапека: 8 п’єс, 8 романів, понад 24 збірки оповідань, казок, есе; за творами та сценаріями Чапека створено 66 кінострічок.

3. Лекція вчителя (запис до зошитів)

— «Війна з саламандрами» — сатиричний науково-фантастичний роман Карела Чапека, написаний чеською мовою 1935 року, виданий частинами у щоденній газеті Lidove noviny протягом 1935-1936 рр. Роман є водночас романом-антиутопією та романом-пересторогою, а також одним із перших чеських постмодерністських творів; він містить попередження про жахіття фашизму, критику капіталізму. Роман Чапека належить до науково-фантастичних творів, що зображають конфлікт людства з чужими расами.

В ідейному фокусі «Війни з саламандрами», як і в інших соціально-філософських сатирах Чапека, постає багатозначний символічний образ-модель, який поступово виявляє свої нові грані. В алегоричному збірному образі саламандр поєднано риси роботів з п’єси «R. U. R.» і людиноподібних метеликів, жуків, мурах, описаних братами Чапек у п’єсі «З життя комах». Дві наскрізні теми творчості Карела Чапека — людина і машина, людина й тварина — злилися. Сюжет і композиція роману немовби поетапно розкривають зміст цього образу.

У першій книзі роману саламандри — сенсаційна новинка. Показуючи, як світ відгукується на неї, письменник блискуче пародіює пригодницькі романи, голлівудські сценарії, буржуазну пресу й опуси псевдовчених. Експлуатація саламандр видається романтичною авантюрою. Інтонації, що переважають,— це іронія та гумор.

Друга книга в сатиричній формі відтворює історію розвитку капіталізму від доби первісного накопичення до сучасної імперіалістичної стадії. Саламандри постають передусім жертвами колоніального грабежу і стандартизації виробництва. Письменник розширює діапазон сатири і нищівно критикує буржуазні економіку, політику, юриспруденцію, звичаї, релігію, науку, літературу, мистецтво, школу.

У третій книзі автор зосередив увагу на міжнародній політичній обстановці середини 1930-х рр., а саламандри символізують фашизм. Ця частина набуває характеру трагічного гротеску. Письменник розкриває не тільки прямий політичний та економічний зв’язок фашизму з інтересами монополістичного капіталу, а й духовну спорідненість сучасного йому буржуазного суспільства й нацистського варварства. Ще до нападу фашистської Італії на Ефіопію і німецько-італійської агресії в Іспанії Чапек викриває злочинну політику невтручання, пророкує безсилля і крах ліги Націй. Конференція у Вадуці виявилася сатиричним передбаченням Мюнхенської конференції.

Роман чеського письменника вражає широтою охоплення дійсності: це вся земна куля, яка обертається на своїй осі ніби настільний глобус, і відбивається у кривому дзеркалі сміху. У розв’язанні складного завдання створити своєрідний всесвітній сатиричний огляд письменникові допомогли багаторічний досвід газетяра, енциклопедична ерудованість, знання про життя в багатьох країнах світу.

До речі, Адольф Гітлер упізнав себе в образі Верховного Саламандра й оголосив письменника своїм особистим ворогом.

- За щойно почутою лекцією вчителя складіть стислий опорний конспект.

4. Творчо-аналітична робота (запис до зошитів)

- Складіть схему «Еволюція саламандр».

Очікуваний результат

Еволюція саламандр

ІV. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗДОБУТИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

1. Слово вчителя

— Уперше Чапек заговорив про свій твір у статті «Нічого нового» наприкінці вересня 1935 р.: «Сьогодні я закінчив останню частину свого утопічного роману. Герой цієї частини — націоналізм. Дія дуже проста: загибель світу і людей. Це гидкий розділ, заснований тільки на логіці. Так, це повинно так закінчитися: «Зовсім не космічна катастрофа, а тільки роздуми державні, економічні, престижні тощо. Проти цього не можна нічого зробити» (тобто оскільки ці роздуми визнано)». Збереглася також чернетка, у якій письменник зазначив для себе таке: «держави і саламандри», «Женева і саламандри», «Церква і саламандри», «Моральність і саламандри» .

2. Колективне узагальнення «Услід за автором»

- Що ви можете сказати про жанрову своєрідність твору Чапека? (Це синтез газетного памфлету, фейлетону, подорожнього нарису, прозової байки, афоризму. Твір є не тільки науково-фантастичним та сатиричним романом, це і «романпамфлет», і «роман з ключем». Тут багато натяків як на реальні події, так і на реальних людей. Наукову фантастику об’єднано з памфлетом, пародією та бурлеском: через безпосередньо сприйняті картини проглядаються реальні прообрази, добре відомі читачеві. За допомогою науково-фантастичного припущення Чапек зробив сатиричні «замальовки з натури».)

- Кого ми можемо вважати центральними героями твору?

- Як автор ставиться до капітана Яна ван Тоха?

- Якою є роль директора Густава Г. Бонді?

- Що ви можете сказати про світобачення швейцара Повондрі?

- Якими на початку твору є саламандри?

- Як зі зміною сюжету змінюється структура роману? (Прийоми документального кіно, кінохроніки: перед читачем — мозаїка картин і епізодів, які з різних боків висвітлюють стосунки людей із саламандрами.)

- Що ви можете сказати про місце дії роману? Яке значення воно має для розкриття ідеї? (Дія відбувається і в Марселі, і в тропіках, і в Лондоні, і в Чехословаччині... Усе в романі підпорядковано розкриттю тези про те, що добро та зло у цьому світі — від людини. Поведінка саламандр лише віддзеркалює сутність людських стосунків, людської цивілізації.)

- Назвіть спільні риси саламандр. Як автор ставиться до них? (Саламандрам властиві стадність, влада інстинктів, аморальність, агресивність (перше слово, вивчене цими істотами, — «ніж»). Саламандри для автора — не колектив, а отара, натовп, який живе за своїми — не людськими і не людяними — законами, втілюючи антилюдство).

- На вашу думку, навіщо Чапек детально аналізує суспільство саламандр? (Щоб розвінчати ідеї, які не об’єднують, а роз’єднують людей, Чапек удається до гостросатиричного зображення, створюючи пародію на людський спосіб життя. так, у романі саламандр поділено на своєрідні касти — хеві, треші, спауни та ін. Приналежність до певної касти визначає подальшу долю саламандр і систему їхніх цінностей. так, наприклад, саламандра лондонського зоопарку на ім’я Енді, читаючи газети, проймається «англійським духом».)

- Як оцінює філософію саламандр у праці «Занепад людства» Вольф Мейнерт? («Головний закон розвитку полягає в тому, що потрібно розчистити місце для себе, перебивши всіх інших. Люди цього не встигли зробити, тому що вигадали кодекс моральності, права людини, угоди, закони, рівність, гуманність і ще бозна-що. Майбутнє за саламандрами, тому що вони обходяться без філософи, без віри у потойбічне життя і без мистецтва; вони не знають, що таке фантазія, гумор, містика, гра, мрія».)

- Із якою метою Чапек використовує в романі гіперболу? (Гіперболізація у Чапека підкреслює в явищі суттєве, визначальне, провідне, при цьому не стільки конкретно-історичне, скільки загальне, універсальне.)

- Утіленням яких рис є образ Верховного Саламандра?

- Яке значення в романі має опис конференції у Вадуці? Яку аналогію можете ви привести?

- Чому роман Чапека «Війна з саламандрами» вважають антифашистським?

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

1. Узагальнювальне слово вчителя

— Чапек гостро переймався проблемами людства, розумів витоки трагедій XX ст., протиріччя, велич та ницість доби. Він бачив жах і надію, відчай і віру в очах своїх сучасників. Він був свідком катастроф свого часу і, намагаючись запобігти новим трагедіям, писав твори, сповнені болю за людину та любові до неї.

2. Інтерактивний прийом «Одне слово»

- Одним словом по черзі підбийте підсумки сьогоднішнього уроку.

VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підготуватися до контрольної роботи за темою «Антиутопія у світовій літературі».







На нашому Youtube каналі публікуються відео скорочених творів класиків зарубіжної літератури. Переходьте на канал, підписуйтесь та слідкуйте за новими публікаціями. Кожен день ми додаємо щось новеньке.