Усі уроки зарубіжної літератури. 11 клас. Профільний рівень + рівень стандарту. I семестр - О. Г. Куцінко 2019

Німецьке просвітництво та його вплив на розвиток Європи
Німеччина
Золоті сторінки далеких епох

Мета — формувати компетентності:

■ предметні (розуміння основних засад мистецтва доби Просвітництва, зокрема — німецького Просвітництва);

■ ключові (уміння вчитися: прагнення літературної освіченості з метою саморозвитку; математичну: уміння виокремлювати головну та другорядну інформацію; комунікативну: навички ефективної роботи в парі й колективі; інформаційну: уміння самостійно опрацьовувати джерела інформації та виступати з повідомленнями, розвинену увагу та вміння слухати; математичну: уміння складати схеми; загальнокультурну: прагнення збагатити свій світогляд).

Тип уроку: урок опанування нових знань і формування на цій основі вмінь та навичок.

Основні терміни й поняття: світова література, національна література, художній переклад, діалог культур.

Міжпредметні зв'язки: історія, мистецтво (художня культура).

Обладнання: портрети Й. Ґ. Гердера, Ф. Шиллера, Г. Е. Лессінґа, братів Гумбольдт, Й. В. Ґете, І. Канта та інших відомих представників німецького Просвітництва.

Людина народжена вільною... Поки народ, який змушений коритися, скоряється, він діє добре, але щойно, маючи змогу скинути ярмо, народ скидає його, він діє краще...

Ж.-Ж. Руссо «Про суспільний договір»

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Робота з епіграфом до уроку (запис до зошитів)

- Як ви розумієте вислів, що є епіграфом до нашого уроку?

- На вашу думку, якої доби він стосується?

- Що ви знаєте про цю історичну добу?

2. Слово вчителя

— Доба Просвітництва, якій поступилася місцем доба Відродження,— одна з чудових сторінок в історії західноєвропейської культури. Із цим періодом ми познайомилися ще в 9-му класі, а сьогодні докладніше розгляньмо Просвітництво Німеччини.

(Учні занотовують до зошитів тему уроку й епіграф до нього.)

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Бліцопитування

- Зазначте характерні ознаки доби Просвітництва.

- Що було поштовхом для зародження ідеї Просвітництва? Якою є його головна ідея?

- На вашу думку, що об’єднує постаті Вольтера, Монтеск’є, Руссо, Дідро та Д’Аламбера? У чому полягає важливість їхнього внеску в розвиток Просвітництва?

- Назвіть хронологічні межі доби Просвітництва.

- Як ідеї Просвітництва поширювались Європою?

- Розкажіть про здобутки доби Просвітництва.

- Що ви можете сказати про особливості українського Просвітництва?

- Назвіть особливості літератури Просвітництва.

- Що стало духовно-інтелектуальним та освітнім феноменом європейської культури другої половини XVIII ст.?

- Що ви можете сказати про духовну культуру цієї доби?

2. Слово вчителя

— Просвітницький рух, маючи спільні основні принципи, розвивався в різних країнах неоднаково. Становлення Просвітництва в кожній державі пов’язане з її політичними, соціальними та економічними умовами, а також із національними особливостями. Тож сьогодні ми розпочнемо знайомство з німецьким Просвітництвом, яке тільки на ранньому етапі свого розвитку було близьким до загального (західноєвропейського) раціоналістично-механістичного стандарту.

ІV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

1. Вступне слово вчителя

— Період пізнього Просвітництва (кінець XVIII — початок XIX ст.) пов’язаний із країнами Східної Європи, Росією та Німеччиною. Новий імпульс Просвітництву надає німецька література та філософська думка. Німецькі просвітителі були духовними спадкоємцями ідей англійських і французьких мислителів, але в їхніх творах вони трансформувалися й набули глибоко національного характеру. Самобутність національної культури та мови стверджував Йоганн Ґотфрід Гердер. Його основний твір «Ідеї до філософії історії людства» (1784-1791) став першою ґрунтовною класичною працею, із якою Німеччина вийшла на арену світової історико-філософської думки. Філософським пошукам європейського Просвітництва була співзвучною творчість багатьох німецьких письменників. Вершиною всесвітньо відомого німецького Просвітництва стали твори Фрідріха Шиллера, Готхольда Ефраїма Лессінґа й особливо «Фауст» Йоганна Вольфґанґа Ґете. У формуванні ідей Просвітництва важливу роль відіграли філософи Г. В. Лейбніц та І. Кант.

2. Повідомлення учнів за випереджальним домашнім завданням

(Учні по черзі виступають зі стислими повідомленнями про особливості німецького Просвітництва, учитель після кожного виступу ставить решті одинадцятикласників запитання.)

Учень-«біограф». Представники німецького Просвітництва — філософи, учені, педагоги — виступили з низкою проектів, спрямованих на демократичне оновлення й об’єднання Німеччини. Просякнення абсолютизму ліберальними ідеями робило непорушними вимоги права на освіту за невтручання держави в приватне життя. Недвозначно було проголошено ідеї свободи совісті, незалежності школи від держави, заохочення здорового суперництва між навчальними закладами. Відроджувалися гімназії, що поєднували «корисні та необхідні знання», за словами Крістіана фон Вольфа (1679-1754), додавали до класичної освіти розширене викладання німецької мови й літератури. Ґотхольд Ефраїм Лессінґ (1729-1781) — філософ-просвітник, письменник і літературний критик, погоджуючись із принципово раціоналістичною орієнтацією філософської думки, відмовлявся від механістичних крайнощів вольфівського раціоналізму. Разом зі своїм однодумцем і другом Мозесом Мендельсоном (1729-1786) Лессінґ убачав мету Просвітництва в духовному спрямуванні людей у житті відповідно до велінь розуму.

- Яким бачили пізні німецькі просвітники засоби формування нового суспільства Німеччини?

Учень-«літературознавець». «Буря і натиск» — суспільно-культурний рух, що розгорнувся в Німеччині в середині XVIII ст. Один із натхненників руху штюрмерів (від нім. sturm — буря) Йоганн Ґотфрід Гердер (1744-1803) відмовляється від раціоналістичної програми Просвітництва, проголошеної Лессінґом і Мендельсоном, наголошуючи натомість важливу роль чуттєвості в житті людини. Досліджуючи фольклор, Гердер був, по суті, першим німецьким фольклористом. Він обстоював діалектичну ідею становлення та розвитку світу як органічного цілого. Історію людського суспільства розумів як продовження історії природи. Оригінальну просвітницьку програму Гердер окреслив у «Щоденнику моєї подорожі 1769 року». У цій праці, до речі, знаходимо цікаву оцінку України з огляду на її майбуття.

Не виключно раціоналістично були орієнтовані такі видатні представники німецького Просвітництва, як філософ, природознавець і поет Йоганн Вольфґанґ Ґете (1749-1832), філософ і драматург Фрідріх Шиллер (1759-1805), лінгвіст, творець оригінальної філософії мови Вільгельм фон Гумбольдт (1767-1835) та його молодший брат — дослідник природи мандрівник Александер фон Гумбольдт (1769-1859) та ін.

- Що ви можете сказати про ірраціоналізм теоретиків німецького Просвітництва?

Учень-«філософ». Особливості німецької класичної філософії. Процес становлення німецької класичної філософії відбувався у творчій полеміці містично-діалектичної вітчизняної традиції та раціоналістичної програми Просвітництва. Синтезуючи національну духовну енергію діалектичної традиції мислителів минулого та просвітницькі новації національно-культурного відродження, виголошені штюрмерами, а трохи згодом романтиками, німецька класична філософія стає втіленням національної світоглядної ментальності німецького народу, що, зрештою, і надало її (німецької класичної філософії) здобуткам статусу загальнолюдських цінностей. Адже давно помічено, що до золотого фонду загальнолюдської культури потрапляють ті здобутки національних культур, у яких найглибше й найвиразніше виявилася специфічність національного духу певного народу.

- Які характерні риси німецького суспільства доби Просвітництва відображала класична філософія?

Учень - «історик». Своєрідність німецького Просвітництва. У Німеччині XVIII ст., так само як і в решті європейських країн, розгорнувся просвітницький рух, але він відбувався за надзвичайно складних соціально-політичних умов. Розвиток буржуазних відносин гальмували економічна відсталість та феодальна роздрібненість держави. Формально Німеччина входила до складу Священної римської імперії, державні інститути якої давно вже втратили свою життєздатність: 300 князівств і 50 імперських міст Німеччини становили маленькі монархії, що жили за власними законами. Невипадково Лессінґ назвав свою Батьківщину «ковдрою з клаптів». У кожному з князівств панувала патріархальна форма абсолютизму, що позбавляла третій стан (бюргерів і селян) будь-яких прав. До того ж Німеччина була віддалена від центрів світової торгівлі, що значною мірою зумовило зубожіння країни. Усе це визначило характер німецького Просвітництва.

- Якими були умови розвитку Просвітництва в Німеччині?

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗДОБУТИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

1. Узагальнювальне слово вчителя

— Отже, історичні умови зумовили специфічні особливості німецького Просвітництва. якщо у Франції основна робота просвітителів зводилася до підготовки суспільства до буржуазної революції, то в економічно відсталій та політично роздробленій Німеччині про це поки не йшлося. Першочерговим завданням німецьких просвітників була боротьба за національне об’єднання, завершена лише за часів канцлера Отто Бісмарка у другій половині XIX ст. Водночас німецьке Просвітництво має серйозні заслуги перед німецьким народом, його культурою та літературою. Саме митці цієї доби дали німецькому народові свідомість національної єдності, вклали в нього енергійні прагнення, упевненість у власних силах. Відмітна особливість німецької (як і французької) освіти полягала в тому, що її лідери були радикальнішими у своїх художніх (особливо драматичних) творах і поміркованішими у філософських та естетичних трактатах.

2. Творчо-аналітична робота

- Колективно складіть опорний конспект «Німецьке Просвітництво».

VІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

Інтерактивний прийом «Мікрофон»

- Завершіть речення: «На мою думку, головні ознаки німецького Просвітництва — це...».

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Для всіх: повторити вивчене на уроці й відомості про життя та творчість Й. В. Ґете; скласти ґроно за темою «Німецьке Просвітництво».

Випереджальне (індивідуальне, для 2-3 учнів): підготувати повідомлення про життя та творчість Й. В. Ґете.