Усі уроки зарубіжної літератури. 11 клас. Профільний рівень + рівень стандарту. I семестр - О. Г. Куцінко 2019

Образ Фауста як утілення динамізму нової європейської цивілізації. Пошуки сенсу буття й призначення людини
Німеччина
Золоті сторінки далеких епох

Мета — формувати компетентності:

■ предметні (усвідомлення цінності невпинного пошуку як сенсу людського буття, утіленого в образі Фауста; розуміння філософсько-етичних проблем твору);

■ ключові (уміння вчитися: прагнення літературної освіченості з метою саморозвитку; математичну: уміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки між подіями твору та еволюцією персонажа; комунікативну: навички ефективної роботи в групі; природничу: усвідомлення прогресивних поглядів Фауста на природу; загальнокультурну: прагнення збагатити свій світогляд).

Тип уроку: урок опанування нових знань і формування на цій основі вмінь та навичок.

Міжпредметні зв'язки: мистецтво (художня культура).

Обладнання: портрет Й. В. Ґете, тексти трагедії «Фауст», ілюстрації до твору, маркери й аркуші паперу ф. А1 або А2.

Таємниця життя незбагненна, але ми не можемо відмовитися від спокуси все ж таки пізнати її і зрозуміти.

Й. В. Ґете

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ Експрес-опитування

- Які сюжети використав Й. В. Ґете для написання трагедії «Фауст»?

- Поет використав тільки фабулу творів чи весь сюжет?

- Чим можна пояснити тривалість написання твору?

- У чому полягають особливості жанру твору?

- Кого можна назвати головними героями трагедії «Фауст»? Чому?

- Які проблеми втілено у трагедії?

ІІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Слово вчителя. Робота з епіграфом до уроку (запис до зошитів)

Учитель. Фауста вважають утіленням динамізму нової європейської цивілізації. Докази цьому ми спробуємо сьогодні віднайти. Також ми поговоримо про різні погляди на призначення людини та сенс людського буття. Ґете замислювався над тим, чим є життя; він уважав, що «таємниця життя незбагненна, але ми не можемо відмовитися від спокуси все ж таки пізнати її і зрозуміти». Нехай ми не зможемо збагнути всі сторони життя, але намагатимемося хоча б спробувати наблизитися до його розуміння. (Учні занотовують до зошитів тему уроку й епіграф до нього.)

ІV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

1. Творчо-аналітична робота (робота в групах; запис до зошитів)

- У 3 групах з’ясуйте шляхи пошуку Фаустом сенсу буття та призначення людини. Групи отримають аркуші паперу формату А1 або А2 та маркери, за допомогою яких мають підготувати презентацію опрацьованого матеріалу, а сформульовані висновки стисло занотувати до зошитів.

Завдання для 1-ї групи

1. Опрацювати «Пролог на небі»; підготувати виразне читання за ролями.

2. Схематично скласти систему образів «Прологу на небі».

3. Визначити ідейний і композиційний зміст «Прологу...».

4. Проаналізувати ставлення до світу й людини учасників «Прологу…».

Очікуваний результат

Висновок. «Пролог на небі» виконує роль зав’язки. Тут конфліктують різні точки зору: Бога — розсудливого та впевненого у своїй правоті та винятковості його творіння — людини, і Мефістофеля — наділеного критичним розумом та впевненого в ницості людини. Укладено парі, об’єктом дослідження стає людина — Фауст, у якому Бог упевнений: «Він поки що у мороці блукає, / Та я вкажу йому до правди вхід, / Бо знає садівник, як деревце плекає, / Який від нього буде цвіт і плід... Я згоден, спробуй його злудить, / Поки живе він на землі; / Хто йде вперед, той завше блудить…».

Основне питання трагедії — суперечка Бога та Мефістофеля: що таке людина? Іграшка стихій, раб власних пристрастей, нікчемна і слабка істота, що покірно слідує за принадами зовнішніх сфер свого бездумного існування, нещасна страдницька істота, зламана нездійсненими та безглуздими мріями? Чи, можливо, вона — бог землі, палкий шукач, здатний на створення гармонії прекрасного, невтомний прихильник і творець істини?

Коли ж це питання розв’язано в ім’я та славу людини, постає ще одне, не менш важливе: що таке істина? У чому полягає призначення людини?

Завдання для 2-ї групи

1. Скільки разів Фауст починав життя, чи зазнавала змін його життєва мета?

2. Яку мету життя мав Фауст на початку та наприкінці твору?

3. Чи був Фауст послідовним у досягненні мети свого життя?

4. Порівняйте два монологи Фауста («Ніч» із I частини та дію 5 із II частини). Підготуйте виразне читання монологів.

Очікуваний результат

Висновок. Своє перше життя Фауст присвячує науці, хоча не цурається практичної діяльності лікаря, педагога, перекладача. Обтяжений знаннями, він почувається нещасливим та не задоволеним своїм життям, адже йому так і не вдалося осягнути закони Всесвіту:

У філософію я вник,

До краю всіх наук дійшов —

Уже я й лікар, і правник,

І, на нещастя, богослов...

Ну і до чого ж я довчивсь?

Як дурнем був, так і лишивсь,

Хоч маю докторське звання...

...А серце крається в самого:

Не можем знати ми нічого!..

...Не вірю я, що я щось знаю,

Не вмію я людей навчати,

Не вмію їх на добро напучати...

Грошей, майна я не нажив

І слави теж не заслужив.

Друге життя Фауст присвятив пошукам сенсу земного буття і жив за принципом: «Лиш в русі проявить себе чоловік». Його нове світорозуміння: Бог творить Усесвіт та людину, а людина — своєю наполегливою працею — досконале життя на землі. Фауст, що тяжко пережив кінець свого кохання та загибель Марґарити, залишився таким само неспокійним та діяльним. Він намагається знайти щастя в державній діяльності, у досконалій античній красі й у володінні нею, наполегливо дошукується втілення істини. Ані слава правителя, ані лаври полководця, ані володіння найкрасивішою з жінок не приносять йому задоволення. Старіючий та ослаблений, що втратив зір, він силою духу намагається прокласти світлий шлях людства на рідній планеті:

...Коли б побачив, що стою

З народом вільним в вільному краю,

Тоді гукнув би до хвилини:

Постій, хвилино, гарна ти!

Ніяка вічність не поглине

Мої діла, мої труди!

Провидячи те щасне майбуття,

Вкушаю я найвищу мить життя.

Завдання для 3-ї групи

1. З’ясувати основні етапи другого життя Фауста.

2. Яким виявився результат експерименту, задуманого Богом і Мефістофелем?

3. Які твердження про людину в «Пролозі на небі» вдалося підтвердити, а які були спростовані?

4. Що недооцінив Мефістофель у Фаусті? Підтвердження знайдіть у тексті та підготуйте його виразне читання.

Очікуваний результат

Життєвий шлях: кохання до Марґарити → шлюб з Єленою Прекрасною → слава воєначальника → праця, результат якої суттєво покращить долю людства.

Висновок. Мефістофель помилився, коли характеризував людину як «довгоногого коника», що живе, «як тварина із тварин», учинки якої позбавлені сенсу. Фауст продемонстрував волю, наполегливість, чітке розуміння своєї мети. Справдилися прогнози Бога стосовно людини, за що Фауст дістав прощення.

У другому житті Фауст пізнає суспільство (двір імператора), історію (античність), де занурюється у світ втраченої гармонії та чистої краси. До сучасності він повертається з бажанням зануритися у політику, творити історію, воювати та відвойовувати місце для майбутнього «раю на землі». Але тільки праця в ім’я людей, боротьба за матеріальне та духовне щастя народів, усвідомлення своєї причетності до благородного подвигу боріння відкривають перед Фаустом конечність великої істини: завжди, безперестанку, від першої до останньої миті свого життя творити для народу.

2. Аналізування образу героя літературного твору

- Схарактеризуйте образ Фауста за планом.

План для аналізу образу героя літературного твору

1. Ім’я та місце літературного героя в художньому творі.

2. Соціальне становище, вік, певні риси характеру, емоційний стан.

3. Суттєве в характері героя; зв’язок між образом героя, окремими фактами суспільного життя та історичною епохою.

4. Еволюція образу (вплив життєвих обставин на формування поглядів, характеру, появу чи зникнення певних пріоритетів тощо).

5. Авторські засоби творення художнього образу. Роль монологів для розкриття сутності героя.

6. Авторське ставлення до героя.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗДОБУТИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

Аналізування образу героя літературного твору (запис до зошитів)

(Узагальнення вчитель робить спільно з учнями.)

- Досягнення яких ідеалів прагнув Фауст у своєму житті?

Очікуваний результат Ідеали Фауста

■ Не абстрактно, а на практиці пізнати себе, до кінця самовиразитися, повною мірою самореалізуватися.

■ Пізнати світ: усі безодні його премудрості, усю гармонію й увесь хаос, усю його красу й потворність.

■ Змінити умови життя людей: повернути людство до гармонії з природою та Богом, коли кожна людина змогла б показати свою «справжню, добру, природну» сутність.

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ уроку. РЕФЛЕКСІЯ

1. Інтерактивний прийом «Ґронування» (запис до зошитів)

- Складіть ґроно до образу Фауста.

2. Підсумкова бесіда

- У художньому творі кожен образ є носієм певної ідеї. Яка ідея пов’язана з образом Фауста? (У художній концепції твору Ґете образом Фауста стверджує думку про творчі зусилля людини на землі, у яких і є сенс буття.)

- Що є втіленням динамізму нової європейської цивілізації в образі Фауста? (Героєві притаманні постійний творчий неспокій, схильність до пошуків нових знань, проникнення в глибинну сутність життя тощо.)

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Схарактеризувати образи Фауста та Мефістофеля з позиції їхньої протилежності, дібрати цитати з тексту для характеристики цих образів.