Усі уроки зарубіжної літератури. 11 клас. Профільний рівень + рівень стандарту. II семестр - О. Г. Куцінко 2019

Бертольд Брехт. Життєвий і творчий шлях письменника. Брехт як драматург-новатор. «Епічний театр» Брехта, його теоретичні засади та творча практика
Проблема війни та миру в літературі ХХ ст. - Німеччина
Плани-конспекти уроків

Мета — формувати компетентності:

✵ предметні (поглиблені знання про антивоєнну сутність літератури середини ХХ ст.; знання про життя та творчість Б. Брехта й особливості його «епічного театру»; читацьку активність);

✵ ключові (уміння вчитися: навички пізнавальної діяльності; аналітичне й образне мислення; комунікативні: навички спілкування в колективі; інформаційні: уміння знаходити потрібну інформацію та презентувати її, сприймати інформацію на слух; загальнокультурні: прагнення літературної освіти; естетичний смак; гуманістичний світогляд).

Тип уроку: урок опанування нових знань і формування на цій основі вмінь та навичок.

Основні терміни й поняття: екзистенціалізм, «епічний театр», «ефект відчуження».

Міжпредметні зв'язки: історія.

Обладнання: портрет Б. Брехта, видання його творів, словники літературознавчих термінів, роздавальний матеріал за темою уроку, мультимедійна презентація за темою уроку, медіазасоби¹.

Культуру буде врятовано тоді, коли будуть врятовані люди.

Б. Брехт

¹ Тут і далі: підручники та словники (літературознавчих термінів, тлумачні, етимологічні і т. ін.) є невід’ємною складовою уроку літератури; доречним також є демонстрування мультимедійної презентації (за наявності медіазасобів); проте не зазначатимемо їх щоразу в обладнанні уроку.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ.

МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Слово вчителя

— «Культуру буде врятовано тоді, коли будуть врятовані люди!» — проголосив німецький драматург Бертольд (Бертольт) Брехт, розмірковуючи над тим, куди можуть завести людську цивілізацію наукові відкриття, використані жорстоким розумом. Про особистість письменника, його новаторство у театральній царині поговорімо сьогодні.

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Повідомлення учнів за випереджальним домашнім завданням

(Учні виступають із повідомленнями про другу світову війну та її наслідки, рух Опору в Європі.)

2. Евристична бесіда

- Із чим пов’язані активні пошуки засобів виразності у світовій літературі другої половини ХХ ст.?

- Назвіть жанри інтелектуальної прози та драматургії, що виникли у цей період, наведіть приклади.

3. Робота з епіграфом до уроку (запис до зошитів)

- Як ви розумієте слова, що є епіграфом до нашого уроку?

(Учні занотовують до зошитів тему уроку й епіграф до нього.)

ІV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

1. Вступне слово вчителя

— 1915 року Європа захлиналася у кривавій, безглуздій війні, яка щодня вимагала нових жертв. Вірнопіддані баварські вчителі готували зі своїх учнів гарматне м’ясо. Коли в Ауґсбурзькій гімназії для написання твору запропонували вислів Горація «Солодко й почесно вмерти за Батьківщину», гімназист Бертольд Брехт написав:

«вислів, що вмерти за батьківщину солодко й почесно, можна розцінювати так само, як тенденційну пропаганду.

Прощатися із життям завжди складно, у ліжку так само, як і на полі бою, особливо молодим людям у розквіті сил.

тільки пустоголові дурні можуть зайти у своєму марнослів'ї так далеко, щоб говорити про легкий стрибок крізь темні ворота».

За це юнака ледь не виключили з гімназії.

Усе життя Брехт активно виступав проти воєнного психозу й насильства, облудної моралі тих, хто «потайки пив вино, а прилюдно уславлював воду»...

2. Теорія літератури (запис до зошитів)

(Учні записують до зошитів визначення поняття екзистенціалізм за літературознавчими словниками.)

3. Повідомлення учнів за випереджальним домашнім завданням

(Учні виступають з оглядом життя та творчості Б. Брехта.)

4. Розповідь учителя

— Б. Брехт як драматург-новатор. Теорію «епічного театру», предмет якої, за визначенням самого автора, становили «взаємини між сценою і залою для глядачів», Брехт допрацьовував та уточнював до кінця свого життя, проте основні принципи, сформульовані у другій половині 1930-х рр., не зазнали змін. Драма в поданні Брехта побудована так, що вся її дія рухається до розв’язки («назустріч катастрофі»), відповідно, саме розв’язка, і нерідко тільки вона одна (не перебіг подій і тим більше не перебіг думки автора) викликає інтерес у глядача. Вистава, заснована на такий драмі, у натуралістичному театрі створює ілюзію автентичності того, що відбувається на сцені, прагне втягнути глядача в дію та змусити його співпереживати. Для цього використано «метод вживання»: актор вживається в образ, глядач — у почуття персонажа, що, за Брехтом, виключає можливість критичного оцінювання, для якого «тим менше залишається місця, чим повнішим є вживання». Уплив заснований не на переконанні, а на звичайному навіюванні.

«Якщо між сценою і публікою встановлювався контакт на основі вживання,— говорив Брехт 1939 року,— глядач був здатний побачити рівно стільки, скільки бачив герой, у якого він вжився. І щодо певних ситуацій на сцені він міг відчувати такі почуття, які дозволяв «настрій» на сцені. Враження, почуття й думки глядача визначалися враженнями, почуттями, думками осіб, що діяли на сцені».

Бертольд Брехт

«Ефект відчуження» у Б. Брехта мав на меті «просто позбавити подію або характер усього, що зрозуміло й так, знайоме, очевидне, і викликати реакцію на цю подію — подив і цікавість». Сам Брехт 1940 року писав: ««Ефект відчуження» — старовинний театральний прийом, що зустрічається в комедіях, у деяких галузях народного мистецтва, а також на сцені азійського театру». Брехт цей ефект не винайшов, проте тільки у Брехта він перетворився на теоретично розроблений метод побудови п’єс і вистав.

«Техніка відчуження» виявилася особливо складною для акторів. У п’єсах Брехта конфлікти виникали не стільки між персонажами, скільки між автором і його героями; актор його театру мав представити авторське — або власне, якщо воно принципово не суперечило авторському,— ставлення до персонажа.

5. Самостійна робота за підручником та роздавальним матеріалом (у групах)

- За підручником та роздавальним матеріалом опрацюйте у 4 групах інформацію про «епічний театр» Б. Брехта, його теоретичні засади та творчу практику. Опрацьовану в групах інформацію озвучте решті однокласників.

Зміст карток для опрацювання у групах

Картка № 1

Картка № 2

Б. Брехт уважав, що драматургія та театр мають упливати передусім не на почуття, а на інтелект людини («глядач повинен не співпереживати, а сперечатися»), що найважливішим у п’єсі є не змальовані події, а висновки й узагальнення.

«Епічний театр» — це театр неаристотелівський, повчальний, раціональний, інтелектуальний, за визначеннями самого Б. Брехта.

Мета театру: допомогти глядачеві побачити соціальне коріння відтвореного на сцені конфлікту; спонукати його шукати засоби вдосконалення законів суспільного життя; збуджувати прагнення втручатись у дійсність. Більшість сюжетів брехтівського театру подібні до притч.

Картка № 3

Письменник закликав читача до інтелектуально-полемічного сприйняття дії й застосував «ефект відчуження» (коментування тексту п’єс), мета якого — «викликати у глядача аналітичне, критичне ставлення до зображених подій».

Сутність «ефекту відчуження» полягала в тому, що буденне явище поставало в новому світлі як дивне, вирване зі звичного плину життя. Це також підштовхувало глядача до аналізування того, що відбувалося на сцені.

«Ефект відчуження» був стрижнем, що пронизував усі рівні епічної драми: сюжет, систему образів, художні деталі, мову тощо, аж до декорацій, особливостей акторської техніки та сценічного освітлення.

Картка № 4

Брехт заперечував перевтілювання в образ, він був проти створення ілюзії дійсності в театрі: навіть під час гри актор мав бути собою.

Події історизуються й соціально визначаються оточенням.

Лінія дії переривається відомими брехтівськими зонґами (піснями), що доволі часто не пов’язані з розвитком сюжету і навіть із персонажами, які виконують їх, а відображають думки самого автора щодо почутого та побаченого.

Застосовано спеціальні віршові заставки, у яких стисло викладено зміст наступної сцени; уведено цитати з відомих класичних творів, що пов’язують події історичного минулого із сучасністю.

Багато уваги приділено композиції п’єси: не використано класичного поділу на акти, є лише епізоди, які найчастіше мають заголовок, що визначає їхній зміст.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗДОБУТИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

1. Узагальнювальне слово вчителя (запис до зошитів)

— «Епічний театр» («епічна драма») — це не просто модерністське явище, а саме теоретична концепція Б. Брехта.

Особливості й теоретичні засади «епічного театру»

✵ В основі драми — розповідь, а не дія.

✵ Драма апелює до інтелектуальних та аналітичних здібностей.

✵ Відкритий фінал (конфлікт не розв’язано).

✵ П’єса не наслідує життя, це лише сценічна замальовка.

✵ Переважає жанр драми.

✵ Широке використання запозичених сюжетів.

✵ Герої — не драматичні характери, а алегорії певних властивостей.

✵ «Ефект відчуження» (буденне явище, змальоване по-новому, видається дивним).

Отже, два основні принципи «епічної драми» — розповідність та інтелектуальність.

2. Складання сенкана

- Складіть сенкан до постаті Б. Брехта.

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

Інтерактивний прийом «Ґронування»

- Складіть ґроно за темою ««Епічний театр» Б. Брехта».

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Прочитати твір Б. Брехта «Матінка Кураж та її діти».