Усі уроки зарубіжної літератури 11 клас. Профільний рівень + рівень стандарту II семестр - О. Г. Куцінко 2019
Урок 58. ПЧ. Альбер Камю «Чума»
Франція
Плани-конспекти уроків. Проблема війни та миру в літературі ХХ ст.
Мета — формувати компетентності:
- предметні (поглиблені знання про антивоєнну сутність літератури середини ХХ ст.; знання про життя та творчість А. Камю; читацьку активність);
- ключові (уміння вчитися: навички пізнавальної діяльності; аналітичне й образне мислення; комунікативні: навички спілкування в колективі; інформаційні: уміння знаходити потрібну інформацію та презентувати її, сприймати інформацію на слух; загальнокультурні: прагнення літературної освіти; естетичний смак; гуманістичний світогляд).
Тип уроку: урок опанування нових знань і формування на цій основі вмінь та навичок; урок позакласного читання.
Основні терміни й поняття: екзистенціалізм.
Міжпредметні зв'язки: історія, мистецтво (художня культура).
Обладнання: портрет А. Камю, видання його творів, ілюстрації із зображеннями сцен війни на полі бою та в тилу (наприклад, Б. Пророкова), роздавальний матеріал за темою уроку, словники літературознавчих термінів.
Перебіг уроку
I. Організаційний момент
II. Оголошення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності
Слово вчителя
Сьогодні на уроці ми ознайомимося з постаттю Альбера Камю, спробуємо докладно дослідити проблематику роману «чума», розглянути його жанрові особливості та зрозуміти, у чому полягає його актуальність.
(Учні занотовують до зошитів тему уроку.)
III. Актуалізація опорних знань
Евристична бесіда
У чому подібність та відмінність нещодавно прочитаних нами творів на тему війни?
Чи є вони актуальними сьогодні? чому?
ІV. Робота над темою уроку
1. Повідомлення учнів за випереджальним домашнім завданням
(Учні виступають з оглядом життя та творчості А. Камю.)
Очікуваний зміст повідомлення
Альбер Камю
Альбер Камю народився 7 листопада 1913 р. у містечку Мондова в Алжирі, яке в той період було французькою колонією, у родині найманого сільськогосподарського робітника, що за рік після народження сина помер від поранення на полі бою Першої світової війни. Після смерті батька сім’я зазнала серйозних матеріальних труднощів.
1918 р.— почав відвідувати початкову школу, яку закінчив із відзнакою 1923 року. 1932 - 1937 рр. — вивчав філософію в Алжирському університеті.
1934 р.— одружився із Сімоне Ійє (розлучилися 1939 року), екстравагантною дев’ятнадцятирічною дівчиною, яка виявилася морфіністкою. 1935 р. — здобув ступінь бакалавра, а в травні 1936 р. — ступінь магістра філософії. 1936 р. — створив самодіяльний «Театр праці», перейменований 1937 року в «Театр команди». Організував, зокрема, постановку «Братів Карамазових» за Ф. Достоєвським, грав Івана Карамазова. У 1936 - 1937 рр. подорожував Францією, Італією та країнами Центральної Європи.
1937 р.— вийшла друком перша збірка есеїстики «Зворотний бік і обличчя», а наступного року — роман «Одруження».
1936 р.— вступив до комуністичної партії, з якої його виключили вже 1937-го; видано друком першу збірку есе «Слід і лице». Січень 1940 р. — Камю з майбутньою дружиною Франсін Фор, математиком за освітою, переїхали до Орана, де давали приватні уроки. За два місяці перебралися з Алжиру до Франції, у Париж.
1942 р. — вийшов друком «Сторонній», завдяки якому Камю зажив популярності. 1943 р. — «Міф про Сізіфа». З 1943 р. почав публікуватися в підпільній газеті «Комба», потім став її редактором. З кінця 1943 р. й до кінця життя працював у видавництві «Ґаллімар». Під час війни опублікував під псевдонімом «листи до німецького друга» (згодом вийшли окремим виданням). 1943 року познайомився із Сартром, брав участь у постановках його п’єс. 1944 р. — пише роман «Чума», у якому фашизм є уособленням насильства та зла (видано лише 1947-го).
1950-ті рр. — А. Камю зазнав світоглядної та творчої кризи, що спричинило зниження його творчої активності. Письменник чимдалі частіше не знаходив відповідей на складні питання, які ставило перед ним суспільне життя. Загострилися суперечності, притаманні його світогляду й суспільно-політичній позиції, що втілилися у трактаті «Бунтівна людина» (1951). 1954 р. — займається постановкою власних творів, намагається відкрити в столиці експериментальний театр. 1957 р. — здобуває Нобелівську премію з формулюванням «за величезний внесок у літературу, висвітлення значення людської совісті».
4 січня 1960 р. — загинув у автокатастрофі. Поховали письменника-філософа на півдні Франції, на кладовищі в Лурмарене.
2. Фронтальна бесіда
Опишіть свої думки та враження після прочитання роману А. Камю «Чума».
Хто з героїв вас найбільше вразив? Чому?
3. Інтерактивний прийом «Ґронування»
(колективна робота на дошці та в зошитах)
Складіть ґроно за темою «Чума».
(Учні по черзі виходять до дошки, записують слово-асоціацію до теми, стисло пояснюють, чому обрали саме це слово.)
4. Інтерактивний прийом «Семінар читачів» (робота в групах)
Ви працюватимете у складі 4 груп: 3 групи отримають тексти твору, завдання та картку із запитаннями, на які слід звернути увагу, а 4-та група, яка працюватиме з літературними термінами,— словники літературознавчих термінів.
Запитання та завдання для роботи груп
Картка № 1. Символічний зміст роману А. Камю «Чума»
У чому полягає філософська проблематика роману?
Що таке чума?
Як ви розумієте словосполучення стан зачумленості?
Картка № 2. Міфологічний зміст роману А. Камю «Чума»
Навіщо А. Камю використав вигадану притчу або, за поданим у книзі епіграфом зі слів Даніеля Дефо: «Якщо вільно зобразити ув’язнення через інше ув’язнення, то й вільно зобразити будь-який реально існуючий предмет через щось зовсім неіснуюче»1?
Які ознаки міфології ви побачили в романі?
Картка № 3. Жанр роману-хроніки та притчеві особливості роману А. Камю «Чума»
Чому роман «Чума» називають романом-хронікою?
Що таке притча? Чи є ознаки притчі в романі?
Картка № 4. Образ автора, художній час та простір в романі А. Камю «Чума»
Як у творі виявляється образ автора?
Назвіть особливості художнього часу та простору в романі.
5. Інтерактивна вправа «Карусель» (робота в групах)
Методичний коментар. Ця вправа також передбачає роботу 4 груп, але іншого складу.
Отримавши картку із запитанням, сформулюйте відповідь та запишіть її, після чого за годинниковою стрілкою поміняйтесь аркушами і продовжте роботу (допоки аркуші не повернуться в первинні групи). Отримавши свої аркуші, перечитайте відповіді решти груп, зробіть узагальнення.
Зміст карток для опрацювання у групах
Як змінюються поведінка та настрій мешканців міста в романі?
Як ви розумієте слова: «Бацила чуми ніколи не вмирає, ніколи не щезає, десятиліттями вона може дрімати десь у закрутку меблів або в стосі білизни, вона терпляче вичікує своєї години в спальні, в підвалі, у валізі, в носовичках та в паперах»?
Чи погоджуєтеся ви з цим твердженням?
Чи згодні ви із думкою, якою розпочинає проповідь священик Панлю: «Браття мої, у вас біда, і ви її заслужили...»? Чому?
Журналіст Рамбер говорить: «Соромно бути щасливим одному». Чи погоджуєтеся ви з цим? Чому?
6. Інтерактивна вправа «інтелектуальна розминка» (робота в парах)
Стисло прокоментуйте фразу або вислів, зазначені на отриманих картках.
Зміст карток для опрацювання у парах
Теорія екзистенціалізму.
«Гранична» ситуація.
«Свобода та революція — речі несумісні».
«Оран — місто безлике».
«Кожен носить її, чуму, в собі...».
«Якщо чума нині торкнулася вас, отже, прийшла пора схаменутися».
«Усі ми рівні перед смертю».
«Добре подумай перед тим, як здійснювати «благі» наміри».
«Єдиний спосіб об’єднати людей — це наслати на них чуму».
Відкриття життєвої істини.
За певних умов кожна людина опиняється в ситуації вибору.
Лікувати, а не рятувати — таким є правило Ріє.
Суспільне благо — це і є щастя кожної окремо взятої людини.
Призначення людини в цьому світі.
Відкритий фінал роману.
V. Узагальнення й систематизація здобутих знань, умінь та навичок
1. Складання сенкана
Складіть сенкан на одну з тем: «Життя», «Смерть», «Доброта», «Відповідальність».
2. Інтерактивний прийом «Ґронування» (запис до зошитів)
Складіть ґроно до постаті А. Камю.
VI. Підбиття підсумків уроку. Рефлексія
Інтерактивний прийом «Мікрофон»
Завершіть одне з речень на вибір:
«Я вважаю, що провідною ідеєю роману «Чума» А. Камю є...»;
«Образи героїв твору, на мою думку, покликані…»;
«Я вважаю, що письменник спрямовує читача до…».
VIІ. Домашнє завдання
Повторити вивчене, підготуватися до написання контрольного твору за темою «Проблема війни та миру в літературі ХХ ст.».