Усі уроки зарубіжної літератури 11 клас. Профільний рівень + рівень стандарту II семестр - О. Г. Куцінко 2019

Урок 60. ЛК. Бруно Шульц «Птахи», «Цинамонові крамниці»
Польща
Плани-конспекти уроків. Проблема війни та миру в літературі ХХ ст.

Мета — формувати компетентності:

- предметні (поглиблені знання про літературу рідного краю середини ХХ ст.; знання про життя та творчість Б. Шульца; читацьку активність);

- ключові (уміння вчитися: навички пізнавальної діяльності; аналітичне й образне мислення; комунікативні: навички спілкування в колективі; інформаційні: уміння знаходити потрібну інформацію та презентувати її, сприймати інформацію на слух; громадянські: почуття любові та пошани до рідної землі; загальнокультурні: прагнення літературної освіти; естетичний смак; гуманістичний світогляд).

Тип уроку: урок опанування нових знань і формування на цій основі вмінь та навичок.

Міжпредметні зв'язки: історія, мистецтво (художня культура).

Обладнання: портрет Б. Шульца, видання його творів, ілюстрації із зображеннями вулиць Дрогобича (початку ХХ ст. та сучасні).

Міфологічність Шульца перекинулася на його постать і настворювала міфи про нього самого. Жодної книжки з його текстами в мене тоді ще не було. Шульца мені переповідали. При цьому ніколи не йшлося про жоден сюжет — лише про світ, та й той не в цілому, а в деяких своїх деталях...

Ю. Андрухович

Перебіг уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

Аналізування контрольної роботи

(Учитель разом з учнями аналізує результати написання контрольного твору за темою «Проблема війни та миру в літературі ХХ ст.».)

ІІІ. Оголошення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя

Інколи видається, що автори, яких ми вважаємо митцями зарубіжної літератури, жили та створювали свої безсмертні твори десь далеко, однак ви мали змогу помітити, що все частіше ми говоримо не тільки про українські переклади певних творів, а й зупиняємося на темі «Письменник і Україна». Сьогодні ми розпочнемо знайомство із творчістю митця, який майже все життя прожив на території нашої країни. ітиметься про Бруно Шульца. літературні критики ставлять книжки цього автора на один щабель із творами Марселя Пруста та Франца Кафки, його посмертна слава стала всесвітньою. Творчість Бруно Шульца можна розглядати як ремінісценцію тих вражень та переживань, які він виніс зі свого дитинства, що минуло у патріархальній єврейській родині у Дрогобичі — галицькому місті з характерним укладом життя, традиціями й ритуалами.

(Учні занотовують до зошитів тему уроку.)

ІV. Робота над темою уроку

1. Повідомлення учнів за випереджальним домашнім завданням (запис до зошитів)

За повідомленнями однокласників занотуйте найсуттєвіше з біографії б. Шульца та вшанування його пам’яті до зошитів.

(Учні виступають з оглядом життя та творчості Б. Шульца.)

Очікуваний зміст повідомлень

Біографія Б. Шульца

Бруно Шульц

12 липня 1892 р.— народився у Дрогобичі. Був наймолодшим із-поміж дітей Якуба Шульца, який походив із Судової Вишні, власника крамниці тканин у Дрогобичі на площі Ринок, 10, і Гендель-Генрієтти з дому Кухмаркер, яка походила з родини дрогобицьких торговців лісом і власників тартака. У родині Шульців було ще двоє дітей — Ізидор та Ганя.

1910 р. — здобув атестат із найкращими оцінками і приміткою: «Рекомендувати до навчання в університеті». За порадою родини складає вступні іспити не на малярний, а на будівельний відділ львівської політехніки (нині — національний університет «львівська політехніка»). через хворобу батька крамницю ліквідували, а родина переселилася у дім сестри Шульца, Гані Гофманової, розташований на вулиці Беднарській. 1915 р. — родинний будинок Шульців (на площі Ринок, 10) спалили росіяни під час воєнних дій у Дрогобичі. 23 червня 1915 р. — у віці 69 років помирає батько Шульца, Якуб.

1918 р. — приєднується до групи Kalleia, створеної молодими шанувальниками мистецтва з осередку єврейської інтелігенції Дрогобича. У цей період інтенсивно займається самоосвітою, багато читає та малює. 1920 р. — розпочинає працювати над «Ідолопоклонною книгою». березень 1922 р. — бере участь у колективній виставці у варшавській Zachecie, у червні — у колективній виставці Товариства приятелів красних мистецтв у Львові. 1923 р. — виїжджає до Варшави. За посередництва пані Кейлін, з якою познайомився у Кудові, пише там кілька портретів на замовлення. Деякі його роботи експонують на «Виставці праць єврейських художників» у Вільно (нині — Вільнюс, Литва).

1924 - 1941 рр.— працював учителем малювання та ручної праці у державній чоловічій гімназії ім. Короля Владислава ІІ Ягайла у Дрогобичі. Одним із його учнів був Анджей Хцюк, який залишив теплі спогади про свого вчителя.

Улітку 1928 р. — у Трускавці влаштовано виставку рисунка, графіки й олійних робіт Шульца. Його звинувачують у порнографії та вимагають закрити виставку.

1929 р. — Бруно Шульца у Дрогобичі називають одним із най- відоміших мешканців міста. Травень 1930 р. — виставляє свої роботи в одній із зал Львівського Салону, також у Кракові на виставці єврейських художників. Під час відпочинку в Закопаному знайомиться з Деборою Фоґель — єврейсько-польською письменницею, перекладачкою, істориком мистецтва. 1931 р. — у Кракові відбувається показ праць Шульца, Ганни Кжетуської, яна Станіслава Подгурського.

Грудень 1933 р. — дебютує у Wiadomosciach Literackich оповіданням «Птахи», у цей період видавництво Roj публікує «Цинамонові крамниці». 1934 - 1937 р .— видано друком багато його творів.

Листопад 1938 р. — здобуває Золотий академічний лавр Польської академії літератури. 1939 р. — остання публікація за життя Шульца — стаття «Зоф’я Налковська на тлі своєї нової повісті». В анкеті «В майстернях польських письменників і вчених» Шульц пише про підготовану ним нову книжку, що містила 4 великих оповідання.

11 вересня 1939 р. — німецькі війська зайняли Дрогобич. Перші страти євреїв. 17 вересня 1939 р. — війська червоної Армії ввійшли до Польщі.

24 вересня 1939 р. — німці покидають Дрогобич, його займають радянські війська. Шульц продовжує вчителювати.

Вересень 1940 р.— на замовлення влади Шульц малює олійну картину «Визволення Західної України» у жовто-синіх кольорах, за що його заарештували й допитали в НКВС як українського націоналіста.

22 червня 1941 р .— напад Німеччини на СРСР. 1 липня 1941 р. — німецькі війська повертаються до Дрогобича. Школи закриваються, Шульц втрачає роботу. Початок німецьких репресій проти євреїв. Шульц потрапляє під опіку Фелікса Ландау, який залучає його до малярських робіт — виконувати стінопис у дитячій кімнаті на віллі, де мешкав Ландау, і в казино гестапо. 27 листопада 1941 р. — страчено багато євреїв у Бориславі, поміж них Анну Плоцкер та її нареченого, що стає страшним ударом для Шульца. Переселення євреїв до гетто, Шульца з родиною переселено до одноповерхового бараку на вулиці Столярській, 18. 1942 р. — Шульц намагається врятувати свої рукописи та малюнки, для цього формує їх у кілька тек і передає за межі гетто. Хворий, виснажений, голодний, перебуває у глибокій депресії.

19 листопада 1942 р. — друзі з Варшави допомогли зробити фальшиві арійські документи та готують втечу Шульца з Дрогобича. Дорогою до юденрату (юденрат — адміністративний центр єврейського самоуправління під час Другої світової війни), куди йшов по хліб, потрапляє під дику акцію місцевого гестапо проти євреїв. Гине на вулиці від кулі Карла Ґюнтера — гестапівця, противника Ландау. Похований у братській могилі, від якої не залишилося й сліду.

(Учні розповідають про ушанування пам’ять Б. Шульца у світі.)

2. Слово вчителя

Художня основа творів Бруно Шульца. «Там, де мапа країни стає дуже вже південною, вигорілою на сонці, потемнілою та спаленою літніми погодами, наче стигла грушка, там і лежить вона, ніби кіт у сонячному кружку,— ота вибрана земля, та особлива провінція, те єдине на світі місто»¹. Так писав Бруно Шульц про своє рідне місто — Дрогобич. Тільки вдома він почувався щасливим, тільки там знаходив умиротворення. Заради коханої жінки змінив віросповідання, а відмовитися від рідного міста й покинути його не зміг. Тож творчість митця сповнена спогадами дитинства й любов’ю до давніх провінційних вуличок, якими ходив за руку з мамою та які стали для нього найбажанішими вуличками життя.

Комусь твори Бруно Шульца можуть видатися дивними, але вони — це розповідь про його дитинство, про рідний дім на площі Ринок, про вулиці, сім’ю, де ще живий його батько. Його твори — це така собі єдина можливість письменника повернути загублений час і тих людей, яких любив, і той світ, який утратив.

3. Аналізування тексту літературного твору

Що ви можете сказати про часові межі подій, змальованих в оповіданні (новелі) Б. Шульца «Птахи»?

Як автор описує зовнішність, характер та захоплення батька?

Про яких птахів ідеться в оповіданні?

Що сталося з цими птахами?

З яким птахом автор асоціював свого батька? Чому?

Поясніть назву твору. Чи тільки захоплення батька розведенням екзотичних птахів стало його основою?

У чому особливості мови цього оповідання? Чому його називають міфологічним сном?

На допомогу вчителеві. Бруно Шульц презентує особливий прозовий жанр, який, за його власним висловом, є міфологічним сном. Художній опис короткого оповідання справді нагадує сон зимової ночі, у якому основною є оповідь про те, як батько героя «підкладав під велетенських бельгійських квочок» запліднені яйця всіх птахів світу, і як згодом на світ з’являлися «ящури», у яких було годі й пізнати «майбутніх павичів, фазанів, глухарів і кондорів». Батько настільки захопився розведенням птахів, що й сам почав нагадувати одного зі своїх вихованців — кондора. Те, що сталося з цими птахами потім, є досить символічним. Дії Аделі нагадують дії долі, що руйнує людські захоплення та прихильності.

4. Інтерактивний прийом «Асоціативна сітка»

Колективно складіть асоціативну сітку за оповіданням Б. Шульца «Цинамонові крамниці».

На допомогу вчителеві. В оповіданні «Цинамонові крамниці» ми знову зустрічаємося з батьком автора та стаємо свідками його дивацтв, однак це оповідання не про батька, а про самого автора, який зимової ночі відкриває для себе лякливо-таємничий світ, сповнений фантасмагоричних подій.

«Цинамонові крамниці» — оповідання, яке стало назвою збірки, що вийшла друком 1933 року у Варшаві. У збірці описано події з життя купецької родини, що мешкає в невеликому галицькому містечку, у якому нескладно впізнати Дрогобич — рідне місто автора. Мова автора (лексика й метафоричність), а також спосіб зображення, який застосовує Шульц, надають описаним подіям містичності, перетворюючи їх на міфологізовану реальність. Оповідання збірки здобули схвальну критику сучасників, зокрема Леона Півінського, Тадеуша Бреза, Станіслава Віткевича, Антонія Слонімського, Юліана Тувіма й Адольфа Новачинського.

V. Узагальнення й систематизація здобутих знань, умінь та навичок

1. Інтерактивний прийом «Ґронування» (запис до зошитів)

Складіть ґроно до постаті б. Шульца.

2. Складання сенкана

Складіть сенкан до образу одного з героїв творів Б. Шульца «Цинамонові крамниці» чи «Птахи».

VI. Підбиття підсумків уроку. Рефлексія

Інтерактивний прийом «Мікрофон»

Завершіть речення: «Сьогодні мене найбільше вразило...».

VIІ. Домашнє завдання

Для всіх: повторити вивчене за темою «Проблема війни та миру в літературі ХХ ст.».

Випереджальне (групове): об’єднавшись у міні-групи, підготувати повідомлення про історико-культурну ситуацію у світі після Другої світової війни й розвиток прози в Європі, США, Латинській Америці, Японії та Росії в цей період.

¹ Тут і далі: цитати з творів Б. Шульца «Цинамонові крамниці» та «Птахи» наведено у перекладі Юрія Андруховича.