Усі уроки зарубіжної літератури 11 клас. Профільний рівень + рівень стандарту II семестр - О. Г. Куцінко 2019

Урок 49. Бертольд Брехт. Життєвий і творчий шлях письменника. Брехт як драматург-новатор. «Епічний театр» Брехта, його теоретичні засади та творча практика
Німеччина
Плани-конспекти уроків. Проблема війни та миру в літературі ХХ ст.

Мета — формувати компетентності:

- предметні (поглиблені знання про антивоєнну сутність літератури середини ХХ ст.; знання про життя та творчість Б. Брехта й особливості його «епічного театру»; читацьку активність);

- ключові (уміння вчитися: навички пізнавальної діяльності; аналітичне й образне мислення; комунікативні: навички спілкування в колективі; інформаційні: уміння знаходити потрібну інформацію та презентувати її, сприймати інформацію на слух; загальнокультурні: прагнення літературної освіти; естетичний смак; гуманістичний світогляд).

Тип уроку: урок опанування нових знань і формування на цій основі вмінь та навичок.

Основні терміни й поняття: екзистенціалізм, «епічний театр», «ефект відчуження».

Міжпредметні зв'язки: історія.

Обладнання: портрет Б. Брехта, видання його творів, словники літературознавчих термінів, роздавальний матеріал за темою уроку, мультимедійна презентація за темою уроку, медіазасоби¹.

Культуру буде врятовано тоді, коли будуть врятовані люди.

Б. Брехт

Перебіг уроку

I. Організаційний момент

II. Оголошення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя

«Культуру буде врятовано тоді, коли будуть врятовані люди!» — проголосив німецький драматург Бертольд (Бертольт) Брехт, розмірковуючи над тим, куди можуть завести людську цивілізацію наукові відкриття, використані жорстоким розумом. Про особистість письменника, його новаторство у театральній царині поговорімо сьогодні.

III. Актуалізація опорних знань

1. Повідомлення учнів за випереджальним домашнім завданням

(Учні виступають із повідомленнями про другу світову війну та її наслідки, рух Опору в Європі.)

2. Евристична бесіда

Із чим пов’язані активні пошуки засобів виразності у світовій літературі другої половини ХХ ст.?

Назвіть жанри інтелектуальної прози та драматургії, що виникли у цей період, наведіть приклади.

3. Робота з епіграфом до уроку (запис до зошитів)

Як ви розумієте слова, що є епіграфом до нашого уроку?

(Учні занотовують до зошитів тему уроку й епіграф до нього.)

ІV. Робота над темою уроку

1. Вступне слово вчителя

1915 року Європа захлиналася у кривавій, безглуздій війні, яка щодня вимагала нових жертв. Вірнопіддані баварські вчителі готували зі своїх учнів гарматне м’ясо. Коли в Ауґсбурзькій гімназії для написання твору запропонували вислів Горація «Солодко й почесно вмерти за Батьківщину», гімназист Бертольд Брехт написав:

«Вислів, що вмерти за батьківщину солодко й почесно, можна розцінювати так само, як тенденційну пропаганду.

Прощатися із життям завжди складно, у ліжку так само, як і на полі бою, особливо молодим людям у розквіті сил.

Тільки пустоголові дурні можуть зайти у своєму марнослів'ї так далеко, щоб говорити про легкий стрибок крізь темні ворота».

За це юнака ледь не виключили з гімназії.

Усе життя Брехт активно виступав проти воєнного психозу й насильства, облудної моралі тих, хто «потайки пив вино, а прилюдно уславлював воду»...

2. Теорія літератури (запис до зошитів)

(Учні записують до зошитів визначення поняття екзистенціалізм за літературознавчими словниками.)

3. Повідомлення учнів за випереджальним домашнім завданням

(Учні виступають з оглядом життя та творчості б. Брехта.)

4. Розповідь учителя

Б. Брехт як драматург-новатор. Теорію «епічного театру», предмет якої, за визначенням самого автора, становили «взаємини між сценою і залою для глядачів» , Брехт допрацьовував та уточнював до кінця свого життя, проте основні принципи, сформульовані у другій половині 1930-х рр., не зазнали змін. Драма в поданні Брехта побудована так, що вся її дія рухається до розв’язки («назустріч катастрофі»), відповідно, саме розв’язка, і нерідко тільки вона одна (не перебіг подій і тим більше не перебіг думки автора) викликає інтерес у глядача. Вистава, заснована на такий драмі, у натуралістичному театрі створює ілюзію автентичності того, що відбувається на сцені, прагне втягнути глядача в дію та змусити його співпереживати. Для цього використано «метод вживання»: актор вживається в образ, глядач — у почуття персонажа, що, за Брехтом, виключає можливість критичного оцінювання, для якого «тим менше залишається місця, чим повнішим є вживання». Уплив заснований не на переконанні, а на звичайному навіюванні.

«Якщо між сценою і публікою встановлювався контакт на основі вживання,— говорив Брехт 1939 року,— глядач був здатний побачити рівно стільки, скільки бачив герой, у якого він вжився. і щодо певних ситуацій на сцені він міг відчувати такі почуття, які дозволяв «настрій» на сцені. враження, почуття й думки глядача визначалися враженнями, почуттями, думками осіб, що діяли на сцені».

Бертольд Брехт

«Ефект відчуження» у Б. Брехта мав на меті «просто позбавити подію або характер усього, що зрозуміло й так, знайоме, очевидне, і викликати реакцію на цю подію — подив і цікавість». Сам Брехт 1940 року писав: «Ефект відчуження» — старовинний театральний прийом, що зустрічається в комедіях, у деяких галузях народного мистецтва, а також на сцені азійського театру». Брехт цей ефект не винайшов, проте тільки у Брехта він перетворився на теоретично розроблений метод побудови п’єс і вистав.

«Техніка відчуження» виявилася особливо складною для акторів. У п’єсах Брехта конфлікти виникали не стільки між персонажами, скільки між автором і його героями; актор його театру мав представити авторське — або власне, якщо воно принципово не суперечило авторському,— ставлення до персонажа.

5. Самостійна робота за підручником та роздавальним матеріалом (у групах)

За підручником та роздавальним матеріалом опрацюйте у 4 групах інформацію про «епічний театр» Б. Брехта, його теоретичні засади та творчу практику. Опрацьовану в групах інформацію озвучте решті однокласників.

Зміст карток для опрацювання у групах

Картка № 1

Картка № 2

Б. Брехт уважав, що драматургія та театр мають упливати передусім не на почуття, а на інтелект людини («глядач повинен не співпереживати, а сперечатися»), що найважливішим у п’єсі є не змальовані події, а висновки й узагальнення.

«Епічний театр» — це театр неаристотелівський, повчальний, раціональний, інтелектуальний, за визначеннями самого Б. Брехта.

Мета театру: допомогти глядачеві побачити соціальне коріння відтвореного на сцені конфлікту; спонукати його шукати засоби вдосконалення законів суспільного життя; збуджувати прагнення втручатись у дійсність. Більшість сюжетів брехтівського театру подібні до притч.

Картка № 3

Письменник закликав читача до інтелектуально-полемічного сприйняття дії й застосував «ефект відчуження» (коментування тексту п’єс), мета якого — «викликати у глядача аналітичне, критичне ставлення до зображених подій».

Сутність «ефекту відчуження» полягала в тому, що буденне явище поставало в новому світлі як дивне, вирване зі звичного плину життя. Це також підштовхувало глядача до аналізування того, що відбувалося на сцені.

«Ефект відчуження» був стрижнем, що пронизував усі рівні епічної драми: сюжет, систему образів, художні деталі, мову тощо, аж до декорацій, особливостей акторської техніки та сценічного освітлення.

Картка № 4

Брехт заперечував перевтілювання в образ, він був проти створення ілюзії дійсності в театрі: навіть під час гри актор мав бути собою.

Події історизуються й соціально визначаються оточенням.

Лінія дії переривається відомими брехтівськими зонґами (піснями), що доволі часто не пов’язані з розвитком сюжету і навіть із персонажами, які виконують їх, а відображають думки самого автора щодо почутого та побаченого.

Застосовано спеціальні віршові заставки, у яких стисло викладено зміст наступної сцени; уведено цитати з відомих класичних творів, що пов’язують події історичного минулого із сучасністю.

Багато уваги приділено композиції п’єси: не використано класичного поділу на акти, є лише епізоди, які найчастіше мають заголовок, що визначає їхній зміст.

V. Узагальнення й систематизація здобутих знань, умінь та навичок

1. Узагальнювальне слово вчителя (запис до зошитів)

«Епічний театр» («епічна драма») — це не просто модерністське явище, а саме теоретична концепція Б. Брехта.

Особливості й теоретичні засади «епічного театру»

В основі драми — розповідь, а не дія.

Драма апелює до інтелектуальних та аналітичних здібностей.

Відкритий фінал (конфлікт не розв’язано).

П’єса не наслідує життя, це лише сценічна замальовка.

Переважає жанр драми.

Широке використання запозичених сюжетів.

Герої — не драматичні характери, а алегорії певних властивостей.

«Ефект відчуження» (буденне явище, змальоване по-новому, видається дивним).

Отже, два основні принципи «епічної драми» — розповідність та інтелектуальність.

2. Складання сенкана

Складіть сенкан до постаті Б. Брехта.

VI. Підбиття Підсумків уроку. Рефлексія

Інтерактивний прийом «Ґронування»

Складіть ґроно за темою ««Епічний театр» Б. Брехта».

VIІ. Домашнє завдання

Прочитати твір Б. Брехта «Матінка Кураж та її діти».

¹ Тут і далі: підручники та словники (літературознавчих термінів, тлумачні, етимологічні і т. ін.) є невід’ємною складовою уроку літератури; доречним також є демонстрування мультимедійної презентації (за наявності медіазасобів); проте не зазначатимемо їх щоразу в обладнанні уроку.