Усі уроки зарубіжної літератури 11 клас. Профільний рівень + рівень стандарту II семестр - О. Г. Куцінко 2019
Урок 50. «Матінка Кураж та її діти» Б. Брехта — драма-пересторога напередодні другої світової війни. Історико-літературні джерела й сучасний політичний підтекст твору, його антивоєнний пафос та алегоричний сенс. «Ефект відчуження» й інші ознаки «епічного театру» в п'єсі
Німеччина
Плани-конспекти уроків. Проблема війни та миру в літературі ХХ ст.
Мета — формувати компетентності:
- предметні (навички дослідницько-аналітичної роботи з текстом та виокремлення головного у тексті; культуру зв'язного усного мовлення; мислення);
- ключові (уміння вчитися: критичне мислення та вміння розуміти систему образів для розкриття ідейного задуму твору; комунікативні: уміння сприймати чужу точку зору; інформаційні: розуміння філософсько-етичної проблематики твору; уміння визначати роль деталі в тексті; навички роботи з книгою; громадянські: чітку громадянську позицію щодо розв'язання війни та захисту Батьківщини; загальнокультурні: свідоме ставлення до моральності; прагнення гуманістичних ідеалів; світогляд).
Тип уроку: урок опанування нових знань і формування на цій основі вмінь та навичок.
Основні терміни й поняття: «ефект відчуження», «епічний театр», драма-пересторога, мотив, композиція.
Міжпредметні зв'язки: історія, мистецтво (художня культура).
Обладнання: портрет Б. Брехта, тексти п'єси «Матінка Кураж та її діти», ілюстративний матеріал із зображеннями сцен війни. * 1
Перебіг уроку
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань
Експрес-опитування
Як відбувалося становлення особистості Бертольда Брехта?
У чому полягають особливості «епічного театру»?
Що таке «ефект відчуження»?
III. Оголошення теми й мети уроку, мотивація навчальної діяльності
Слово вчителя
На запитання про те, що має показати глядачеві «Матінка Кураж та її діти», Бертольд Брехт відповідав: «На війні велику комерцію ведуть не маленькі люди. Війна, яка є тією самою комерцією, але іншими засобами, знищує людські чесноти навіть у добропорядних людей...». Сьогодні ми спробуємо зрозуміти позицію драматурга й самостійно переконатися у справедливості цього твердження або спростувати його.
(Учні занотовують до зошитів тему уроку.)
ІV. Робота над темою уроку
1. Вступне слово вчителя
П’єсу «Матінка Кураж та її діти» написано у Швеції восени 1939 року — у дні, що безпосередньо передували розв’язанню війни в Європі. Згодом Брехт визнавав: «Коли я писав, то уявляв, що зі сцен декількох великих міст пролунає попередження драматурга, попередження про те, що хто хоче снідати з чортом, мусить запастися довгою ложкою. Можливо, я виявив наївність, але я не вважаю, що бути наївним — соромно. Вистави, про які я мріяв, не відбулися. Письменники не можуть писати з такою швидкістю, з якою уряди розв’язують війни: адже щоб писати, потрібно думати. Театри занадто швидко підпали під владу великих розбійників. «Матінка Кураж та її діти» — спізнилася.».
Літературним джерелом для цієї п’єси Брехта стала повість німецького письменника часів Тридцятирічної війни Ганса Якоба Крістофера Ґріммельсгаузена «Докладний та дивний життєпис страшенної ошуканки й бурлаки Кураж». ця повість разом із двома іншими повістями і знаменитим романом Ґріммельсгаузена про Сімпліціссімуса є складовою циклу так званих «Сімпліціанських творів». Однак, запозичивши у Ґріммельсгаузена деякі мотиви (Тридцятирічну війну як історичне тло дії, образ маркітантки на ім’я Кураж тощо), Брехт написав цілком самостійну за сюжетом і проблематикою п’єсу.
Тридцятирічну війну (1618-1648) до середини XX ст. уважали найтрагічнішим періодом в історії Німеччини. Тому у переддень Другої світової війни вигнанець Брехт (але чи можна вигнати із серця Батьківщину?) звернувся саме до неї, ніби передчуваючи, що нова війна буде значно страшнішою за ту, далеку...
2. Словникова робота (запис до зошитів)
Маркітанти (від італ. mercatante — торговець) — дрібні торговці продовольчими товарами і предметами солдатського вжитку, що супроводжували війська в походах, на ученнях, маневрах тощо; досить часто, особливо у Франції, ними були жінки — маркітантки. З’явилися ще в Давній Греції та Римі, найбільшого поширення набули в європейських феодальних арміях за відсутності централізованого постачання військ. Від XVIII ст. (у російській армії — з 1716 р.) права маркітантів регламентували спеціальними інструкціями та статутами; існували до початку XX ст.
3. Інтерактивна вправа «Оновлюємо в пам'яті»
Стисло по черзі перекажіть зміст п’єси Б. Брехта «Матінка Кураж та її діти».
(Учні за ланцюжком стисло переказують зміст літературного твору.)
4. Аналізування тексту літературного твору (колективна робота за завданнями, сформульованими вчителем)
Чому п’єса «Матінка Кураж та її діти» містить 12 епізодів? (Число 12 асоціюється з дванадцятьма біблійними апостолами; це стосується не стільки раціонального, скільки чуттєвого боку, адже віра звернена якнайменше до раціонального.)
Чому кожному епізоду передує ремарка, у якій ідеться про головну подію наступної сцени?
Яку роль у п’єсі виконують зонґи (пісні)?
Чи можемо сказати про наявність у п’єсі кульмінації? Поясніть свою відповідь.
Порівняйте перший і останній епізоди п’єси. Про що свідчать результати такого порівняння?
Яке значення має «Пісня про велику капітуляцію», яку виконує матінка Кураж? (Ця пісня — один із художніх прийомів «ефекту відчуження». За задумом автора, вона мала перервати дію на певний час, щоб дати змогу глядачеві проаналізувати вчинки нещасної та злочинної торговки, роз’яснити причини її «великої капітуляції», показати, чому вона не знайшла в собі сили й волі сказати «ні» принципу «з вовками жити — по-вовчому вити». її «велика капітуляція» полягала в наївній вірі, що за рахунок війни можна непогано нажитися.)
Чи справді Б. Брехт мав слушність, стверджуючи, що сила раціо перевершує силу почуття?
Які ознаки «епічного театру» наявні в п’єсі «Матінка Кураж та її діти»? (Ознаки «епічного театру»: викладення змісту на початку кожної картини; запровадження зонґів, що коментують дію; широке використання розповіді (наприклад, третя картина — торг за життя швейцеркаса); монтаж, тобто поєднання частин, епізодів без їхнього злиття, що спричиняє потік асоціацій у глядача; параболічність; «ефект відчуження».)
У чому полягає алегоричний сенс твору?
На вашу думку, чому, працюючи над драмою-пересторогою, Б. Брехт звернувся до подій історичного минулого?
V. Узагальнення й систематизація здобутих знань, умінь та навичок
1. Теорія літератури (запис до зошитів)
Як ви розумієте термін драма-пересторога? Прочитайте визначення у словнику літературознавчих термінів.
2. Постановка й розв'язання проблемного питання
Чому п’єсу «Матінка Кураж та її діти» вважають твором-пересторогою? Чи актуальним є її зміст сьогодні?
VI. Підбиття Підсумків уроку. Рефлексія
1. Інтерактивний прийом «Ґронування» (запис до зошитів)
Складіть ґроно «ефект відчуження».
2. Інтерактивний прийом «Мікрофон»
Завершіть речення: «Найбільше мене сьогодні вразило...».
VIІ. Домашнє завдання
Підготувати цитатні характеристики персонажів п’єси Б. Брехта «Матінка Кураж та її діти».