Усі уроки зарубіжної літератури 11 клас. Профільний рівень + рівень стандарту II семестр - О. Г. Куцінко 2019

Урок 77. Символічний сенс сюжету п'єси «Носороги» Е. Йонеско. Сатирично-гротескне змалювання процесу омасовлення людей. Тема втрати індивідуальності під тиском масової свідомості. Сутність опору Беранже. Сенс центральної метафори твору
Румунія-Франція
Плани-конспекти уроків. Література другої половини ХХ — початку ХХІ ст. Модерністські та неоавангардистські тенденції в драматургії другої половини ХХ ст.

Мета — формувати компетентності:

- предметні (поглиблені знання про західноєвропейську драматургію другої половини ХХ ст. (на прикладі п'єси Е. Йонеско «Носороги»); навички дослідницько-аналітичної роботи з текстом; культуру зв'язного усного мовлення; мислення);

- ключові (уміння вчитися: навички пізнавальної діяльності та критичного мислення; комунікативні: навички спілкування в колективі й толерантне ставлення до думок та почуттів оточуючих; інформаційні: уміння визначати роль деталі в тексті; навички роботи з книгою; загальнокультурні: естетичний смак та зацікавленість читанням; світогляд).

Тип уроку: урок опанування нових знань і формування на цій основі вмінь та навичок.

Основні терміни й поняття: «театр абсурду». міжпредметні зв'язки: мистецтво (художня культура). обладнання: портрет Е. Йонеско, тексти драми «Носороги», ілюстрації до твору.

«Носороги» — антифашистська п'єса, але це ще й п'єса, спрямована проти тих епідемій, що «вдягаються в одяг» різних ідей, не стаючи, однак, менш небезпечними епідемічними захворюваннями.

Е. Йонеско

Перебіг уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

ІІІ. Оголошення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя

Драма Ежена Йонеско «Носороги» — одна з найцікавіших п’єс не тільки свого часу.

Написана 1959 року, вона відобразила суттєві особливості розвитку людського суспільства (поза межами часу та простору).

Справді, у творі розіграно драму самотності особистості, індивідуальної свідомості у зіткненні із суспільним механізмом.

Йонеско стверджує, що ідея має ціну та сенс, доки вона не полонила свідомість багатьох, тому що тоді вона стає ідеологією.

А це вже небезпечно.

У чому полягає ця небезпека — спробуймо з’ясувати сьогодні.

(Учні занотовують до зошитів тему уроку.)

ІV. Робота над темою уроку

1. Вступне слово вчителя

Поштовхом до написання драми «Носороги» став епізод із життя самого Ежена Йонеско. Він був свідком масової істерії на міському стадіоні під час виступу Гітлера й ледве не піддався їй. Побачене викликало у драматурга глибокі роздуми. На стадіоні перебували передусім нацисти, для яких усе, що говорив Гітлер, було їхніми власними переконаннями, фанатичною вірою. Але більшість присутніх — це тимчасово засліплені люди, яких просто використали, ґвалтуючи їхню свідомість.

2. Дослідницька робота

Визначте художні особливості, сюжет та композицію п’єси «Носороги» Е. Йонеско (загальний огляд), самостійно опрацювавши матеріал підручника.

Очікуваний результат

Свою п’єсу «Носороги» Е. Йонеско іменував трагіфарсом. Саме за допомогою фарсових засобів і прийомів драматург підкреслив трагічний сенс існування.

Основний засіб — трагікомічний гротеск, що водночас підкреслив сенс страшного явища й оголив комічно абсурдну рису (перетворення людей на носорогів).

П’єса містить три дії.

У першій дії події відбуваються в Європі, у провінційному французькому місті, у якому «вже немає зоопарку»¹.

Одного разу тут почали відбуватися незрозумілі жахливі метаморфози: люди перетворилися на носорогів, товстошкурих, байдужих, самовпевнених, агресивних.

Спочатку помітна стурбованість декого з жителів.

Як завжди, першими занепокоїлися журналісти.

Люди, ховаючись від неприємностей, не думали над тим, як запобігти лиху, а дискутували щодо вигляду носорога — африканський він чи азійський.

У другій дії ситуація ускладнилася: з’явилася загроза масового оносороження, носорогами стали деякі зі співробітників Беранже, а потім докладно, майже реалістично, змальовано перетворення друга Жана.

У третій дії абсурдна ситуація набула апогею: усі, хто оточував Беранже, перетворилися на носорогів, ревіння носорогів звучало по радіо, їхні зображення з’явилися на картинах.

I ось кульмінація та водночас фінал твору: абсурд став нормою, норма — абсурдом.

Усі перетворилися на носорогів, і лише одна людина залишилася такою, як була.

I вона не мала наміру змінювати своїх поглядів, зраджувати саму себе. I саме цей її вибір вніс у хаос певний порядок: абсурд залишився абсурдом, норма — нормою.

Беранже зберіг свою людську сутність, отже, ствердив здатність людини протистояти злу, у цьому разі — омасовленню.

Нехай він навіть залишився один, але світовий порядок збережено.

3. Аналізування образів героїв драматичного твору

(робота в групах)

У складі 2 груп схарактеризуйте провідні образи п’єси Е. Йонеско «Носороги»: 1-ша група — Жана, пана Папільйона, Ботара, Дудара; 2-га група — пані Беф, Логіка, Дезі, Беранже.

Очікуваний результат

1-ша група

Жан — розкрито динаміку зростання внутрішнього чудовиська і його наступного торжества над цивілізованою й гуманною частиною особистості. Перетворений Жан проголосив сумнозвісні істини — культ первісної енергії, красу сили, необхідність знести моральні бар’єри й відновити замість них закони джунглів.

Пан Папільйон — сноб, який беззастережно схилявся перед модою, манерами, смаками, перед усім, що було прийнято в аристократичному середовищі.

Ботар — людина, яка все заперечувала, скептик, який ні у що не вірив. Але такий скептицизм — це не наслідок переконань, а зручна життєва позиція: не втручатися, не замислюватися над життєвими явищами. Зіткнувшись із негативним явищем, усвідомивши небезпеку, такі люди намагаються в усьому звинуватити інших.

Дудар — антагоніст Ботара. Він, навпаки, намагався зрозуміти логіку явищ, теоретизувати їх.

2-га група

Пані Беф — прояв сліпої віри у того, кого любить.

Логік — демагог у первісному, оголеному вигляді; його вислів «усі коти смертні. Сократ смертний. Отже, Сократ кіт» — став формулою будь-якої демагогії.

Дезі — приклад людини, яка не встояла перед силою, натиском та певною мірою привабливістю явища, що стало масовим. Маючи здорові моральні задатки, Дезі все ж занадто практична, переоцінює роль сили. Дезі образила пана Папільйона, спричинила пригнічений стан таємно закоханого у неї Дудара, прискоривши їхнє перетворення на носорогів.

Беранже — мав тверді моральні принципи, які для нього безсумнівні, яким вірив, нехай навіть інтуїтивно, керуючись не теорією, а життєвою практикою. Герой мав ясний розум, не захаращений схоластикою, відірваною від реальності. Він не боявся міркувати і висловлювати думки, які не збігалися з думками пересічних людей, тобто мав вільне й незалежне мислення. Усе це зробило його індивідуальністю, хоча й давалося героєві дуже нелегко.

4. Слово вчителя

Символізм у творі Е. Йонеско «Носороги» й сутність опору Беранже. Розділивши п’єсу на три дії, Йонеско пропонує досить символічну картину загального оносороження. У першій дії поява носорога в міському просторі видається чимось дивним. У другій перебіг подій перенесено з вулиці до контори, і першими, хто змінює людське обличчя на носорожаче, виявляються чиновники — люди, які найбільшою мірою не звикли самостійно мислити. У третій дії стає очевидно, що в стадо йдуть не тільки ті, хто приймає систему поглядів носорогів, а й ті, хто просто хочуть бути як усі. П’єса завершується повним відчаю монологом Беранже, у якому звучить мотив незламної волі людини, що вирішила не капітулювати, навіть якщо вона опинилася одна проти всіх.

Бажання мешканців провінційного містечка бути схожими одне на одного, вузькість та обмеженість їхніх інтересів, упевненість, що вони керуються в житті здоровим глуздом, призвели до

фатальних метаморфоз. Незалежно від соціального походження чи статусу в суспільстві на носорогів перетворюються всі, окрім Беранже, якого оточуючі вважають чужинцем, невдахою та ідеалістом. Саме через те, що він сприймає життя по-іншому, керується іншими життєвими цінностями, Беранже залишився людиною. Про це він шкодує тієї миті, коли поміж носорогів бачить кохану — Дезі. Особиста драма героя стає центральною у п’єсі, а сцена прощання з Дезі передає відчай людини, яка не в змозі втримати найдорожчу істоту.

V. Узагальнення й систематизація здобутих знань, умінь та навичок

1. Бесіда-узагальнення

Які філософські проблеми розкрито у творі?

Як ви можете пояснити центральну метафору твору? У чому полягає її сутність?

Символом чого, на вашу думку, є перетворення людей саме на носорогів?

У яких творах зарубіжної літератури розкрито подібну тему?

Чи є актуальною ця драма сьогодні?

2. Робота з епіграфом до уроку (запис до зошитів)

Як ви розумієте слова, що є епіграфом до нашого уроку?

(Учні занотовують до зошитів епіграф до уроку.)

3. Творча робота (запис до зошитів)

Напишіть есе за темою «Не стати носорогом».

VI. Підбиття підсумків уроку. Рефлексія

Інтерактивний прийом «Мікрофон»

Завершіть одне з речень на вибір:

«Я вважаю, що провідною ідеєю п’єси Е. Йонеско «Носороги» є...»;

«Образи героїв твору, на мою думку, покликані.»;

«Я вважаю, що драматург спрямовує читача до.».

VIІ. Домашнє завдання

Для всіх: опрацювати матеріал підручника за темою уроку; повторити відомості про постмодернізм, здобуті на уроках мистецтва.

Випереджальне (індивідуальне; для 3-4 учнів): підготувати повідомлення про творчість У. Еко та П. Зюскінда, елітарну й масову культуру, мистецтво постмодернізму.

¹ Тут і далі: цитати з п’єси Е. Йонеско «Носороги» наведено у перекладі Петра Таращука.