Усі уроки зарубіжної літератури 11 клас. Профільний рівень + рівень стандарту II семестр - О. Г. Куцінко 2019

Урок 83. Хуліо Кортасар. Стислі відомості про письменника. Фантасмагорична картина безумства натовпу в оповіданні «Менади»
Аргентина
Плани-конспекти уроків. Література постмодернізму

Мета — формувати компетентності:

- предметні (знання про життя і творчість Х. Ф. Кортасара; розуміння особливостей його постмодерністських творів; читацьку активність);

- ключові (уміння вчитися: навички пізнавальної діяльності; комунікативні: навички спілкування в колективі; інформаційні: уміння знаходити потрібну інформацію та презентувати її; загальнокультурні: прагнення літературної освіти; естетичний смак; світогляд).

Тип уроку: урок опанування нових знань і формування на цій основі вмінь та навичок.

Основні терміни й поняття: постмодернізм, фантасмагорія.

Міжпредметні зв'язки: мистецтво (художня культура).

Обладнання: портрет Х. Ф. Кортасара, видання його творів, мультимедійна презентація за темою уроку, медіазасоби.

Перебіг уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

Усне словесне малювання

Виконайте усне словесне малювання за темою «Постмодернізм у творах М. Павича та Х. Л. Борхеса».

ІІІ. Оголошення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя

Продовжуючи досліджувати літературу постмодернізму, сьогодні ми ознайомимося із творчістю автора, ім’я якого в Україні згадують не дуже часто. Це Хуліо Кортасар, який, подібно до решти латиноамериканських авторів, з одного боку, дуже гостро відчував зв’язок із рідною країною чи навіть із рідним континентом, а з іншого — завжди був спрямованим на сприйняття європейської культури, складовою якої він став.

(Учні занотовують до зошитів тему уроку.)

ІV. Робота над темою уроку

1. Вступне слово вчителя

Хуліо Кортасар

Хуліо (Жюль Флоренсіо) Кортасар — аргентинський поет та письменник, представник напряму «магічний реалізм»; прозаїк, який поєднав у своїй творчості глибоку прихильність до європейської культури і незмінний інтерес до аргентинської реальності. Один із найвидатніших аргентинських письменників XX ст., Хуліо Кортасар був улюбленцем інтелектуальної еліти 1960-х рр. Та й протягом останніх десятиліть його популярність не зменшилася. навіть навпаки: роль Кортасара у світовому літературному процесі стає дедалі відчутнішою, попри те, що митець помер понад 30 років тому (1984). Письменник, що постійно експериментував у своїх книжках, проклав шлях для численних новаторських змін у літературі.

2. Повідомлення учнів за випереджальним домашнім завданням

(Учні виступають з оглядом життя та творчості Х. Ф. Кортасара.)

Очікуваний зміст повідомлень

Огляд життя та творчості Х. Ф. Кортасара

Хуліо (жюль Флоренсіо) Кортасар народився 26.08.1914 р. в Ікселі (Брюссельський столичний регіон), у родині співробітника аргентинського торгового представництва в Бельгії. Дитинство та юність митця минули в Буенос-Айресі.

Закінчивши школу, вступив на літературно-філософський факультет столичного університету, але через відсутність коштів за рік залишив навчання і впродовж семи років учителював у селі.

1944 року розпочав викладання в університеті міста Мендоса. брав участь в антидиктаторських виступах інтелігенції, через що був змушений покинути педагогічну діяльність. 1946 року повернувся до Буенос-Айреса, став співробітником Книжкової палати.

Здобувши 1951 року літературну стипендію, виїхав до Європи, де до кінця життя мешкав у Парижі, працював перекладачем при ЮНЕСКО.

Почав писати дуже рано, 1938 року дебютував як поет-симво- ліст збіркою сонетів «Присутність». Вірші продовжував складати впродовж всього життя, але не публікував їх; посмертно було видано його ліричну книгу «Тільки сутінки» (1984), складовими якої стали вірші й поеми, створені від початку 1950-х рр. до 1983 р.

Письменник помер у Парижі від лейкемії 12 лютого 1984 р. Його поховано на паризькому кладовищі Монпарнас.

Нагороди та звання: премія Кеннеді (Аргентина), премія Медічі серед зарубіжних письменників (Франція), кавалер Золотого Орла на фестивалі в Ніцці, орден незалежності культури Рубена Даріо (Нікарагуа), член-кореспондент Академії літератури німецької Демократичної Республіки, почесний член університету Мехіко, кавалер ордена Марка Твена, почесний доктор університету в Пуатьє (Франція), почесний доктор університету Менендес Пелайо (Іспанія).

Формування творчого світогляду й авторської манери Х. Ф. Кортасара

Перше оповідання «Захоплений будинок» (1946) Кортасара опубліковано в журналі, що видавав Х. Л. Борхес, якого Кортасар уважав своїм наставником.

Уже на початковому етапі творчості виявилася схильність Кортасара до своєрідного поєднання реальності з фантастикою, орієнтування на несподіванку, що вражає уяву читача. нічим не примітна і зовні стійка повсякденність починала розхитуватися під упливом таємничих, ворожих сил, агресія ірреальності породжувала неясний неспокій, передчуття небезпеки — романи «іспит» (1950 р., опубліковано 1986 р.), «Виграші» (1960), збірки оповідань «Бестіарій» (1951), «Кінець гри» (1956-1964). Фантастична вигадка дозволяла припустити сумнівність і умовність сталих уявлень про оточення, відчути примарність і крихкість звичних співвідношень між елементами реальності.

Із роками своєрідний спосіб змалювання автором фантастичного припущення видозмінився, ірраціональність подій не завжди була обумовлена втручанням зовнішніх сил, нерідко незвичне, несподіване зароджувалося у внутрішньому просторі самої людини.

Кортасар — визнаний майстер новели, автор збірок «Життя хронопів і фамів» (1962), «Усі вогні — вогонь» (1966), «Той, хто тут бродить» (1977), «Дехто Лукас» (1979), «Ми так любили Ґленду» (1980), «Поза часом» (1982) та ін.— із великою увагою ставився до малого жанру, вважаючи, що «роман перемагає завжди за очками, оповідання має виграти нокаутом». Його оповідання — розгорнені метафори, відзначені концентрованою атмосферою розповіді, напруженим пульсуванням внутрішнього ритму, відшліфованим словесним матеріалом.

Проте слави Кортасар зажив переважно як романіст, виступивши одним із творців нового латиноамериканського роману.

Після написаних суто на аргентинському матеріалі «Іспиту» й «Виграшів» у зрілий період митець створив «Гру в класи» (1963), «62. Модель для збірки» (1968). Героями цих творів є не тільки аргентинці, а й французи, англійці, данці. У центрі уваги автора — сучасні соціальні, психологічні, етичні проблеми, ідеться про ставлення до світу й інших людей, до влади, про самостійність і свободу, про егоїзм і борг, доброту і любов, але часто це постає в суто метафоризованих варіантах. Романи вирізняються новою, незвичайною манерою написання, калейдоскопічністю подій, змішанням стилів, ускладненими алюзіями, багатошаровою символікою; їх пронизує експериментаторський та ігровий дух — невичерпна фантазія автора відкриває простір для уяви і думки прискіпливого читача, акту творчості, що стає співучасником. Письменник грає зі словами, образами, віртуозно використовує пародію, параболу, парадокс. життя героїв минає в суто кортасарівському інтелектуальному просторі — це групи близьких за духом та способом мислення людей, які прагнуть своїм повсякденним існуванням спростовувати наявний світопорядок з його умовностями та стандартами, людей, які не прагнуть вести благопристойний спосіб життя.

Українські переклади творів Х. Ф. Кортасара

Першим українською переклав твір Х. Ф. Кортасара Юрій Покальчук («Таємна зброя», 1983), він також разом із Сергієм Борщевським здійснив 2018 року переклад збірки «Усі вогні — вогонь». Твори аргентинського письменника перекладали Галина Грабовська («Слина диявола», 2002; «Переслідувач», 2007; «Південна автострада», 2009), Анатоль Перепадя («Гра в класи», 2008), Петро Таращук («читанка для Мануеля», 2009) та вже згаданий Сергій Борщевський («Поза часом», 2014).

3. Слово вчителя

Фантасмагорична картина безумства натовпу в оповіданні Х. Ф. Кортасара «Менади». Атакуючи буржуазну цивілізацію, Кортасар виводить назовні хаос, що сховався під її благопристойним обличчям. Руйнівні сили, що дрімають в душі обивателя, чекають слушної нагоди, щоб вирватися на свободу. І тоді, як це відбувається в оповіданні «Менади», респектабельна концертна публіка перетворюється на здичавіле стадо, «благопристойні» обивателі кидаються на музикантів. У «Менадах» бере початок одна з провідних тем Кортасара — доля мистецтва у суспільстві споживання.

Дія оповідання «Менади» розгортається у великому оперному театрі, де музика раптом пробуджує у масовому глядачеві тваринні інстинкти, скеровані не до повної свободи духу, а до дикого свавілля. Фантасмагорична картина, зображена Кортасаром, доводить, яким заразним є божевілля та яку владу може мати натовп.

Жорстокий парадокс: музика, яка розв’язує садистську оргію,— це П’ята симфонія Л. ван Бетховена, покликана підносити людські душі. Орфей, приборкуючи своїм мистецтвом диких звірів, пробуджує звіра в омасовленій людині — і сам стає його жертвою. Неймовірна майстерність Маестро, а також закладене в «нелюдській» гармонії музики Бетховена руйнівне начало, багаторазово посилене досконалістю виконання, спровокувало зовсім немислиму, але психологічно природну агресію публіки. Чи не було це натяком на те, що Бетховен був одним із улюблених композиторів Гітлера, а сам Гітлер умів зомбувати натовп?

Перед читачем розкривається приголомшливий опис наростаючого збудження натовпу. Лячно... Недарма психологія натовпу — це щось особливе, зі своїми законами, що не збігаються з правилами цивілізованої особистості. Твір, що розпочинається з буденної оповіді про візит до театру, у своїй кульмінації сягає своєрідного жертвоприношення, після якого глядачі спокійно розходяться, ніби нічого страшного не відбулося.

V. Узагальнення й систематизація здобутих знань, умінь та навичок

Інтерактивна вправа «шпаргалка» (запис до зошитів)

Складіть шпаргалку за темою «Хуліо Кортасар та його твори».

Методичний коментар. Застосування прийому «Шпаргалка». Варіант 1. Складання шпаргалки до складного чи великого за обсягом тексту (або теми). Завдання виконують у такій послідовності: 1) упродовж 30-40 секунд за допомогою ключових слів складають план тексту/теми (записи, що стосуються однієї сторінки, відділяють суцільною лінією); 2) повторний перегляд записів — упродовж 1 хвилини поруч із ключовими словами учні роблять записи у вигляді стислих тез; 3) упродовж 1 хвилини до шпаргалки записують запитання щодо ключових слів. Варіант 2. За малюнками, схемами, умовними позначками, ключовими словами чи словосполученнями відтворюють зміст тексту.

VI. Підбиття підсумків уроку. Рефлексія

Інтерактивний прийом «Ґронування» (запис до зошитів)

Складіть ґроно до постаті Х. Ф. Кортасара.

VIІ. Домашнє завдання

Уміти аналізувати оповідання «Менади» Х. Ф. Кортасара, опрацювати матеріал уроку за підручником.