Усі уроки зарубіжної літератури 11 клас. Профільний рівень + рівень стандарту II семестр - О. Г. Куцінко 2019

Урок 87. Загальна характеристика розвитку кримськотатарської літератури й культури. Таїр Халілов — сучасний український кримськотатарський письменник. Наближеність прози Т. Халілова до філософії екзистенціалізму
Україна
Плани-конспекти уроків. Сучасна література в юнацькому читанні

Мета — формувати компетентності:

- предметні (знання про розвиток кримськотатарської культури й літератури, життя та творчість Т. Халілова; розуміння особливостей його прози; читацьку активність);

- ключові (уміння вчитися: навички пізнавальної діяльності; комунікативні: навички спілкування в колективі; інформаційні: уміння знаходити потрібну інформацію та презентувати її; соціальні та громадянські: уміння аналізувати соціальні, моральні, політичні, історичні проблеми; любов до Батьківщини; загальнокультурні: прагнення літературної освіти; естетичний смак; світогляд).

Тип уроку: урок опанування нових знань і формування на цій основі вмінь та навичок.

Основні терміни й поняття: постмодернізм, депортація.

Міжпредметні зв'язки: історія, мистецтво (художня культура).

Обладнання: портрет Т. Халілова, видання його творів, ілюстрації та мультимедійна презентація за темою уроку, медіазасоби.

Перебіг уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

1. Аналізування контрольної роботи

(Учитель разом з учнями аналізує результати контрольної роботи за темою «Література другої половини ХХ — початку ХХІ ст.».)

2. Учнівський книжковий вернісаж

(Охочі стисло розповідають про свою улюблену книгу сучасного зарубіжного письменника.)

ІІІ. Оголошення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя

Часто, розповідаючи про важку долю якогось письменника, можна почути у відповідь: «у кожного в житті є випробування. людина їх долає та стає сильнішою. Однак, випробування — це не назавжди...». Сьогодні ми ознайомимося із трагічною долею митця, що тісно пов’язана з тяжкими поневіряннями його народу. Минуле цієї людини не залишилося в минулому — воно переслідує її навіть сьогодні. Ітиметься про кримськотатарського письменника Таїра Халілова.

(Учні занотовують до зошитів тему уроку.)

ІV. Робота над темою уроку

1. Вступне слово вчителя

На превеликий жаль, Україна почала відкривати для себе справжній Крим, лише втративши його. Доказом цього є хоча б той факт, що за часи незалежності побачили світ лише п’ять книг, що є перекладами творів кримськотатарських письменників. Творів Таїра Халілова в українському перекладі майже нема. Що являє собою талант цього письменника? Хто він? Де витоки його творчості? Дослідимо все це сьогодні.

2. Повідомлення учнів за випереджальним домашнім завданням

(Учні виступають із загальною характеристикою розвитку кримськотатарської літератури зокрема й культури взагалі.)

Очікуваний результат

Література кримських татар починає свою історії від доби Золотої орди, розквітає за часів Кримського ханства й відроджується наприкінці XIX ст.

Одним із перших літературних творів Криму була поема «Юсуф і Зулейха», написана Махмудом Киримли у XIII ст. У період Золотої орди (XIII — перша половина XV ст.), із прийняттям кримськими татарами ісламу, виникла палацова поезія, формування якої певною мірою завершилося в ранній період розвитку Кримського ханства.

Історія літератури будь-якого народу нерозривно пов’язана з історією політичною. Загалом тенденція така: є сильна держава — функціонує мова, розвивається культура народу й література зокрема. Тому розквіт кримськотатарської літератури відбувався у ханський період, коли жили та творили талановиті поети Менглі Гірай І (1445 - 1515) і Борагази Гірай ІІ (1552 - 1607), відомий також під іменем Газаї, автор поем «Троянда й соловей» і «Млинове колесо», перекладених на початку ХХ ст. Іваном Франком. Згодом набула популярності творчість сазистів — мандрівних поетів, які декламували свої вірші в супроводі музичного інструмента — саза. Найвидатніші сазисти — Мустафа Джевхері (? - 1715) та Ашик Умер (1621 - 1707), на честь якого в його рідному місті Євпаторії щороку відбуваються Ашикські читання.

Творчість кримськотатарських поетів пов’язана також з Україною. Наприклад, у поемі «Тогай-бей» поет XVII ст. Джанмухаммед розповідає про спільну боротьбу козаків на чолі з Б. Хмельницьким та кримськотатарських воїнів під проводом мурзи Тогай- бея проти поляків, а події 1648 року (зокрема, розгром польської армії у битві під Жовтими Водами) описані в поемі Едипа Ефенді «Сефернаме» («Сказання про похід»).

Варто згадати також імена просвітника кримськотатарського народу Ісмаїла Гаспринського (1851 - 1914), що заснував першу масову газету кримськотатарською мовою «Терджиман» («Перекладач»), та громадського й політичного діяча Номана Челебіджи-хана (1885 - 1918), чий вірш «Я присягнув!» став національним гімном кримських татар.

Далі для кримських татар починається життя в гнитючій атмосфері більшовицького режиму. Більшість авторів 1920 - 1930-х рр., навіть лояльних до радянської влади, було репресовано, багато хто загинув під час Другої світової війни, а 1944 року кримських татар спіткала трагедія депортації.

Тому від середини ХХ ст. приблизно до 1970-х рр. кримським татарам було не до творчості — вони боролися за виживання.

Тему депортації відображено у подальшій творчості кримськотатарських авторів. Наприклад, поет Ешреф Шем’ї-заде (1908 - 1978) під час депортації написав про цю трагедію поему «Стіна сліз» (1969).

Із часом у депортації, в Узбекистані, вдалося відкрити секцію кримськотатарських авторів у Спілці письменників Узбекистану, навіть отримати дозвіл на створення друкованих видань та радіопередач кримськотатарською мовою. Однак кримські татари жили з мрією повернутися на свою історичну Батьківщину, що втілено в літературних творах 1960 - 1980-х рр.

Для сучасної кримськотатарської прози характерна традиційність культури ісламу (суфізм, етика Корану). Поетом, якого можна вважати суто мусульманським, є Хан-Темір (Тімур Кантеміров). Уплив європейського постмодернізму й авангарду загалом обмежений, проте наявний у творах таких авторів, як Таїр Халі- лов і Гульнара Усеїнова.

Сучасні кримськотатарські поети: Шакір Селім, Юнус Кандим, Певат Зети, Сейран Сулейман.

До сучасних кримськотатарських прозаїків належать: Ервін Умеров, Таїр Халілов, Гульнара Усеїнова, Шевкет Рамазанов, Лейля Алядінова, Юсуф Болат, Рустем Муедин, Еміль Аміт.

Автори літератури для дітей: Сейран Усеїнов, Айше Кокієва, Наджиє Аметова, Емине Усеїнова, Субіє Налбандова, Ал’яна Османова, Нузет Умеров, Зарема Хайрединова.

Існує Союз кримськотатарських письменників. їхні художні твори публікують у літературному журналі «Йылдыз».

Премії за твори, написані кримськотатарською мовою

Премія імені І. Гаспринського.

Премія імені Ешрефа Шем’ї-заде.

Міжнародна премія імені Бекира Чобан-заде.

Літературний конкурс Ахмеда Іхсана Киримли.

3. Аналітична робота (запис до зошитів)

Самостійно ознайомтеся з автобіографією¹ кримськотатарського письменника Таїра Халілова. Головне занотуйте до зошитів.

4. Слово вчителя

Додаткові відомості про Т. Халілова. Після анексії Криму російська влада знову почала утискати корінний народ півострова. Багато хто із тих, хто повернувся на рідну землю на початку 2000-х рр., удруге опинилися у списках нелояльних, знову їхні долі вирішують владні функціонери. на жаль, але про сьогодення письменника Таїра Халілова практично нічого не відомо.

Щоправда, у нас до цього імені таки повернулися. на початку грудня 2018 року в Києві відбувся перший українсько-кримськотатарський літературний фестиваль «Кримський інжир», під час якого вручили вісім премій започаткованого цього року однойменного письменницького конкурсу. лауреатом спеціальної номінації «Внесок у розвиток кримськотатарської літератури» став Таїр Халілов.

Наскрізним мотивом творчості письменника є дослідження проблем людської самотності. Його твори виходили друком в Туреччині й Канаді.

V. Узагальнення й систематизація здобутих знань, умінь та навичок

1. Узагальнювальне слово вчителя

В Україні 18 травня — День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. За рішенням Державного комітету оборони СРСР, під час спецоперації НКВС-НКДБ 18-20 травня 1944 р. з Криму до Середньої Азії, Сибіру й Уралу було депортовано всіх кримських татар, за офіційними відомостями — 194 111 осіб. Результатом загальнонародної акції «Унутма» («Пам’ятай»), проведеної у 2004 - 2011 рр. у Криму, стало зібрання приблизно 950 спогадів очевидців учиненого над кримськими татарами геноциду. Спеціальна комісія Курултаю з вивчення геноциду кримськотатарського народу й подолання його наслідків публікує унікальні свідчення історичних архівів. «Вони вигадали витончений спосіб знищення»,— написав про це Таїр Халілов.

2. Складання сенкана

Складіть сенкан або за темою «Кримськотатарська культура й література», або до постаті Т. Халілова.

VI. Підбиття підсумків уроку. Рефлексія

VIІ. Домашнє завдання

Прочитати «До останнього подиху» Т. Халілова, уміти аналізувати твір.

¹ Доцільно ознайомити учнів саме з автобіографією письменника, а не переповідати біографію митця (усі художні твори, а також автобіографію Т. Халілова — див. за посиланням на обкладинці).