Усі уроки зарубіжної літератури 11 клас. Профільний рівень + рівень стандарту II семестр - О. Г. Куцінко 2019

Урок 52. Символіка п'єси «Матінка Кураж та її діти». П'єса в театрі й кіно. Значення творчості Б. Брехта. Переклади творів Б. Брехта українською
Німеччина
Плани-конспекти уроків. Проблема війни та миру в літературі ХХ ст.

Мета — формувати компетентності:

- предметні (навички дослідницько-аналітичної роботи з текстом та виокремлення головного у тексті; культуру зв'язного усного мовлення; мислення);

- ключові (уміння вчитися: критичне мислення й уміння розуміти символізм та ідейний задум твору; комунікативні: уміння сприймати чужу точку зору; інформаційні: розуміння філософсько-етичної проблематики твору; уміння визначати роль деталі в тексті; навички роботи з книгою; громадянські: чітку громадянську позицію щодо розв'язання війни та захисту Батьківщини; загальнокультурні: уміння й навички, необхідні у повсякденному житті; активну життєву позицію; усвідомлення переваг духовних цінностей над матеріальними; високі моральні якості).

Тип уроку: урок опанування нових знань і формування на цій основі вмінь та навичок з елементами розвитку зв'язного мовлення.

Міжпредметні зв'язки: історія, мистецтво (художня культура).

Обладнання: портрет Б. Брехта, твори письменника в українському перекладі.

Нетерплячий поет Брехт написав вірші та перші п'єси третього тисячоліття. Ті, хто живе сьогодні, передчувають його значення; проте лише майбутні покоління повною мірою зрозуміють його творчість.

Л. Фейхтванґер

Перебіг уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

Перевірка домашнього завдання

(Охочі розповідають про свої уявлення та враження від п’єси «Матінка кураж та її діти» Б. Брехта.)

ІІІ. Оголошення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя

Творчість німецького драматурга, поета, прозаїка, публіциста й теоретика мистецтва Бертольда Брехта — одне з найвизначніших та найяскравіших явищ німецької літератури ХХ ст. Творчість митця відзначається винятковою оригінальністю ідей, неповторною своєрідністю художньої манери, широтою й сміливістю новаторства. Внесок Брехта в естетичну думку доби є величезним і за значенням долає межі німецької літератури й німецького сценічного мистецтва. Сьогодні ідеї, проголошені у творах Б. Брехта, не втрачають своєї актуальності, а теми є злободенними.

(Учні занотовують до зошитів тему уроку.)

ІV. Робота над темою уроку

1. Лекція вчителя

Особливості драматургічного стилю Б. Брехта. Бертольд Брехт як гуманіст постійно намагався розвінчати легенди про красу страждання. Він виступив проти катарсису в драматичному творі. насолода, очищення через співчуття видається йому примиренням зі злом, із трагедією. Драматург у своїй драмі активізує розсудливе, аналітичне начало, яке здатне еволюціонувати самосвідомість читача. Епічна драматургія Брехта вимагає осмислити глобальні кризи, війни, боротьбу ідеологій, а його персонажі належать до нижчих соціальних верств — це солдати, торговці, селяни, священики.

«Ефект відчуження» у поетиці Брехта — основний засіб створення дистанції між глядачем і сценою, із цією метою фабула, історія дійових осіб переривається в творі мовою оповідача, він викладає відомості про події наперед, для цього також залучено зонґи. Авторські ремарки традиційно вказують на присутність героїв на сцені, адресата мови, настрої, емоції та дії героїв.

До позасуб’єктних форм утілення авторського задуму належать, окрім ремарок, експозиційний перелік дійових осіб, заголовок, образи-символи (наприклад, у «Матінці Кураж...» барабан — супутник смерті, червоні чобітки та капелюшок — символ жіночності), авторські підтексти. Слова подеколи виконують функцію ідейно-семантичних центрів (війна).

У творах Брехта багато побутових подробиць. Узагалі письменник свідомо не створював ефекту правдоподібності: у своїх теоретичних працях він заперечував потребу в цьому. Брехт уважав за потрібне руйнувати гіпнотичний уплив театру, запобігаючи виникненню сценічних ілюзій.

Водночас Брехт сповідував реалізм художнього зображення дійсності, що без змалювання побуту є неможливим. «Реалізм,— писав Брехт,— припускає широту, а не вузькість. Сама дійсність широка, різноманітна, суперечлива... Правда може бути багатьма засобами прихована й багатьма засобами висловлена». Драматург сумлінно дотримував законів реалізму — історичної конкретності соціальних і психологічних мотивувань героїв твору. Осягнення широкого розмаїття світу завжди було для нього першочерговим завданням.

Мова героїв Брехта також індивідуалізована. Вона діалогічна, рідко використано короткі безадресні репліки. Авторський задум також реалізовано у лаконічних влучних афоризмах («Так, якщо хочеш від війни хліба — давай їй м’яса!»). Діалоги персонажів практично не висловлюють авторської ціннісної позиції. Вираженням авторського задуму передусім є логіка творів. Інша річ — зонґи, що їх промовляють герої. Брехт писав, що «наша боротьба визначає й нашу естетику». Для того щоб подолати обмеження вираження авторського задуму в драматичних творах, змалювати злободенність, попередження людству, співчуття до принижених та ображених, ненависть до війни й інші авторські позиції та ідеї, Брехт винайшов власні форми вираження авторського задуму у драматургії, зокрема пісні-зонґи.

Форми вираження задуму автора у творчості німецького драматурга Бертольда Брехта — як суб’єктні, так і позасуб’єктні (адже автор виконує функцію оповідача, який знає про дії головних героїв та їхні наслідки наперед),— новаторські для своєї доби.

2. Повідомлення учнів за випереджальним домашнім завданням

Значення творчості Б. Брехта. Брехт прагнув створити театр, який спонукав би глядача до роздумів і міркувань, а не до співчуття. Задля цього він «відчужив» і дезілюзіонував гру акторів, щоб зробити її схожою на звичайне життя (Брехт називав це «ефектом відчуження»). Актори мали б аналізувати та синтезувати, тобто поглянути на роль ззовні, аби згодом цілком свідомо діяти саме так, як діяв їхній персонаж.

Спочатку Брехт дав своїй концепції назву «епічний театр», але згодом запропонував використовувати назву «діалектичний театр». Діалектичність театру Брехта полягає в тому, що він спонукає до конфлікту між розважанням і навчанням, що має знищувати «емоційну причетність» у глядачів, досягаючи в такий спосіб «ефекту відчуження».

Письменник розглядав своє мистецтво як бойове, що силою прозріння й оцінок може протистояти жорстокому світу. Проте бій він розумів по-своєму — це боротьба за душу людини, за правду, за прекрасні паростки добра, які є в кожному. Драматург убачав своє завдання в тому, щоб пробудити свідомість глядача і змусити його замислитися над «клятими питаннями доби». «Від літератури до дії!» — таке гасло висунув автор епічного театру, сподіваючись на щасливе завершення своїх п’єс у житті.

(Учні виступають із повідомленнями про українські переклади творів б. Брехта й утілення їх у кіно.)

V. Узагальнення й систематизація здобутих знань, умінь та навичок

1. Робота з епіграфом до уроку (запис до зошитів)

Як ви розумієте вислів Л. Фейхтванґера? Чи погоджуєтеся ви з ним?

(Учні занотовують до зошитів епіграф до уроку)

2. Бесіда-узагальнення

Чому головною героїнею п’єси про війну є саме маркітантка?

Який символічний зміст має загибель дітей Анни Фірлінґ?

У чому полягає життєва поразка головної героїні драми? Чи усвідомлює вона свій крах?

До якого художнього прийому вдається автор, щоб застерегти людей від війни? (Алегорії.)

Хто, на вашу думку, уособлює у творі майбутню долю Вітчизни Б. Брехта?

Які паралелі можна провести між Німеччиною XVII та XX ст.?

Що змушує уряди країн, їхніх правителів розв’язувати війни?

VI. Підбиття підсумків уроку. Рефлексія

1. Складання сенканів

Складіть сенкан на одну з тем: «Драма-пересторога», «Війна».

2. Інтерактивний прийом «Ґронування» (запис до зошитів)

Складіть ґроно до образу одного з героїв п’єси «Матінка Кураж та її діти» (на вибір).

VIІ. Домашнє завдання

Для всіх: прочитати «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа...» Г. Белля.

Випереджальне (індивідуальне; для охочих): підготувати повідомлення про життя та творчість Г. Белля.