Урок 102. Узагальнення й систематизація знань. Найвидатніші здобутки зарубіжної літератури доби Античності, Середньовіччя та Відродження
Плани-конспекти уроків. Підбиття підсумків
Мета — формувати компетентності:
- предметні (узагальнені й систематизовані знання про найвидатніші явища зарубіжної літератури доби античності, Середньовіччя та Відродження; пам'ять; аналітичне мислення; уміння визначати характерні ознаки літератур певних періодів та висловлювати судження про них);
- ключові (уміння вчитися: навички пізнавальної діяльності та критичного мислення; комунікативні: навички роботи в групі, спілкування в колективі й толерантне ставлення до думок та почуттів оточуючих; інформаційні: навички роботи з книгою; уміння і навички аналітичного характеру; загальнокультурні: любов до літератури; повагу до загальнолюдських цінностей; естетичний смак).
Тип уроку: урок узагальнення та систематизації знань.
Основні терміни й поняття: античність, епос, лірика, драма, трагедія, комедія, естетика, гуманізм, християнство.
Обладнання: портрети авторів зазначених епох, навчальні таблиці, роздавальний матеріал за темою уроку, аркуші паперу ф. А1, маркери.
Усе стирається часом, але сам час стає завдяки пам'яті нестаріючим і незнищенним.
Філострат
Перебіг уроку
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань
Аналізування контрольної роботи
(Учитель разом з учнями аналізує результати контрольної роботи за темою «Сучасна література в юнацькому читанні».)
ІІІ. Оголошення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності
Робота з епіграфом до уроку
Учитель. Саме згадавши слова Філострата, що є епіграфом до нашого уроку, ми сьогодні зазирнемо в минуле — туди, де зароджувалася література, та пригадаємо, як вона розвивалася та яких змін зазнавала.
(Учні занотовують до зошитів тему уроку й епіграф до нього.)
ІV. Робота над темою уроку
1. Узагальнення й систематизація знань із курсу зарубіжної літератури (робота в групах)
Працюючи у складі 3 груп, заповніть треті стовпчики таблиці: 1-ша група — щодо античної літератури; 2-га група — щодо літератури Середньовіччя; 3-тя група — щодо літератури доби Відродження.
Очікуваний результат
|
Група, тема
|
Критерії
|
Пояснення учасників групи
|
|
1-ша. Антична література
|
Що? Де? Коли?
|
Антична література → література давніх греків і римлян → І тис. до н. е. — початок н. е. → сформувались основні жанри → роди (епос, лірика, драма)
|
|
Естетика
|
|
Міфологічність
|
Як підґрунтя
|
|
Публічність
|
Притаманні публічні форми; спроба створення книжки
|
|
Музичність
|
Музичне виконання; постановки трагедій і комедій; ліричні вірші, епічні твори співали
|
|
Віршованість
|
Гекзаметр; рима відсутня; виникає «роман» як зразок прозового жанру
|
|
Традиційність
|
…
|
|
Жанровість
|
Давніші та новіші (епос і трагедія — ідилія і сатира); жанри — «нижчі»/«вищі» (героїчний епос, трагедія); традиційна тематика, топіка
|
|
Особливості стилю
|
Низький і високий стилі (риторика: добирання слів, поєднання слів та стилістичні фігури (метафори, метонімії тощо))
|
|
Світоглядні особливості
|
Тісний зв’язок із релігією, філософією, політикою, мораллю, ораторським мистецтвом, судочинством
|
|
Ідейне наповнення та цінності
|
|
Гуманізм
|
…
|
|
Піднесення земної краси
|
…
|
|
Філософія
|
…
|
|
Етапи
|
|
Давньогрецька
|
Архаїка, класика, еллінізм
|
|
Давньоримська
|
Час Риму, перехід до Середньовіччя
|
|
Уплив на Україну
|
Колонізовані землі (починаючи з VII ст. до н. е.) → православне християнство → написання літер відповідно до грецького алфавіту
|
|
Визначні імена доби
|
…
|
|
2-га. Середньовічна література
|
Що? Де? Коли?
|
Середньовічна література (IV-V ст.) → християнські євангелія (I ст.) → традиції народної творчості → уплив античного світу і християнства → кульмінація (XII-XIII ст.) — лицарська література, героїчний епос
|
|
Естетика
|
|
Деміфологізація
|
…
|
|
Жанри
|
Традиції античності + розповідна проза (історичні перекази, дивовижний випадок або подія, побутовий елемент, моральне напучування)
|
|
Поетика
|
Цілковите оновлення лексики
|
|
Християнство
|
…
|
|
Особливості світогляду
|
Ядро — віра; світ стає «вертикальним»: світ небесний — пекло; символ
|
|
Енциклопедичність
|
…
|
|
Внутрішнє життя
|
Психологічне та фізіологічне — гріх; внутрішнє — самоцінне
|
|
Класифікація
|
Словесність племен, що зникли → літератури різних народів (Ірландії, Ісландії тощо → майбутніх націй (Франції, Англії, Іспанії, Київської Русі) → Італії → Візантії)
|
|
Тематика
|
Релігійна («література монастиря»);
родової общини (героїчна, міфологічна, народна);
лицарського замку (куртуазна);
література міста
|
|
Періодизація
|
Раннє (V — ІХ-Х ст.);
зріле (ІХ-Х — ХV ст.)
|
|
Визначні імена доби
|
…
|
|
3-тя. Література доби Відродження
|
Що? Де? Коли?
|
ХІ-ХIV ст. (в Італії); ХV — початок ХVІ ст. (решта країн Європи); 1616 р. — кінець (рік смерті В. Шекспіра і Сервантеса)
|
|
Ідейні підстави
|
|
Гуманізм
|
…
|
|
Повернення до античності
|
…
|
|
Християнство
|
…
|
|
Протестантизм
|
…
|
|
Естетика і поетика
|
|
Жанр утопії
|
Платон, Аристотель, Томас Мор
|
|
Стихійний сенсуалізм
|
Прагнення до насолод (Джованні Боккаччо, Франсуа Рабле)
|
|
Розквіт мистецтва
|
…
|
|
Трагізм
|
Пафос смерті
|
|
Універсальність
|
…
|
|
Періодизація
|
Раннє — ХІV ст.;
високе — XV-XVI ст.;
пізнє — порубіжжя XVI-XVII ст.
|
|
Визначні імена доби
|
…
|
2. Теорія літератури
Пригадайте та озвучте визначення літературознавчих термінів за темою сьогоднішнього уроку.
V. Підбиття підсумків уроку. Рефлексія
Творча робота
Складіть (усно) есе «найцікавіша для мене доба в літературі».
VI. Домашнє завдання
Повторити вивчене в курсі зарубіжної літератури (доба романтизму — XVII ст., XVIII ст., а також ХІХ ст.), підготуватися до уроку-семінару.