Дж. Р. Кіплінг. «Мауглі». Образ головного героя Мауглі та засоби його художнього втілення - ЛІТЕРАТУРА І СВІТ ПРИРОДИ - II семестр

УСІ УРОКИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 5 КЛАС

Мета: узагальнити й систематизувати знання учнів про твір письменника; допомогти учням усвідомити ідейно-художнє значення змальованих автором образів та картин; розвивати навички виділення головного, характеристики героїв та висловлення свого ставлення до них та моральних настанов, носіями яких вони є; виховувати любов до природи, гуманізм, естетичні почуття.

Обладнання: портрет письменника, ілюстрації до твору художників та учнівські.

Теорія літератури: повість-казка, характеристика образів, пейзаж, портрет.

ХІД УРОКУ

I. Мотивація навчальної діяльності школярів

— Найголовніший Закон Джунглів, як уже було з’ясовано нами під час читання розділів книги Дж. Р. Кіплінга «Мауглі»,— «Ми з тобою однієї крові». Це свідчить про те, що всі в природі рівні, тому повинні допомагати одне одному, піклуватися, а не ворогувати. Більшість мешканців джунглів дотримувалися своїх законів, які б суворі вони не були. Тих, хто їх порушував, зневажали, засуджували й карали (а це зажерливий тигр Шер-Хан, підступний шакал Табакі, мавпи Бандер-Логи, дикі собаки). Отже, у світі звірів панують справедливість, порядність, вірність. А як же чинять у світі людей? У ньому також існують закони. Але їх часто порушують. Заради власного збагачення деякі люди скоюють злочини, вбивають. Головний герой Мауглі перебуває ніби посередині між світом звірів і світом людей.

Саме Мауглі й буде присвячений наш урок.

II. Оголошення теми й мети уроку

III. Актуалізація опорних знань

1. Переказ епізоду з повісті «Мауглі», який найбільше запам’ятався (з обґрунтуванням вибору)


2. Складання «Анкети» головного героя повісті-казки «Мауглі»


Ім’я

Мауглі, Жабеня, Нату

Вік

Від 1-2 до 17 років

Батьки

Вовки, Мессуа

Місце проживання

Джунглі, село

Заняття

Полювання, тренування, милування природою

Друзі

Багіра, Балу, Каа, Акела, Сірі Брати, Хатхі

Вороги

Шер-Хан, Табакі, Бандер-Логи, дикі собаки, Білий Клобук

Фізичний стан

Сильний, здоровий, тренований, витривалий

Моральні якості

Сміливий, чесний, вірний, добрий, вразливий тощо

IV. Формування й розвиток навчальних умінь та навичок

1. Колективне складання плану до характеристики Мауглі

Орієнтований план

1) Несподівана поява людського дитинчати біля лігва вовків; його зовнішність та поведінка.

2) Життя в новій сім’ї.

3) Вчинки Мауглі (перемога над Шер-Ханом, порятунок Мессуа, боротьба з рудими собаками та ін.).

4) Моральні якості та риси характеру героя (розум, сміливість, чесність, великодушність, любов до природи, кмітливість, вірність Законам Джунглів); зовнішність юнака Мауглі.

5) Ставлення автора до свого героя.

6) Моє ставлення до Мауглі (оцінка його як особистості).


2. Усна зв’язна розповідь-характеристика Мауглі учнями


3. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм»

Визначити головну думку повісті-казки «Мауглі».

Орієнтовні відповіді

— Людина повинна любити природу й жити з нею у злагоді.

— Людина повинна вміти знаходити вихід із будь-якої скрутної ситуації і при цьому залишатися людиною.

— Природа розуміє силу Людини, поважає її, тож треба з нею рахуватися, теж поважати.

— Люди багато чого можуть навчитися у звірів.

— Сказка — ложь, да в ней намек — добрым молодцам урок.


4. Проблемні запитання

• Як ви розумієте вислів Каа: «Нелегко міняти шкіру»? (Нелегко кардинально, різко змінювати своє життя, свої погляди та звички.)

• Чому Мессуа здалося, що Мауглі — не її син, а Бог лісів? (Мауглі був сильний, дужий, красивий, дикий; йому підкорялися всі звірі; мати знала легенди про Джунглі і їх богів, вірила їм.)

• Чому Мауглі повернувся до людей, адже із Джунглів його не виганяли? (Це був природний поклик крові; йому цікаво було, чи змінилася Людська Зграя з часу його останньої невдалої зустрічі з нею.)

• Про що свідчать інші назви звірів, понять, наприклад, Каа — Пласкоголовий, Тигр — Смугастий, вогонь — Червона Квітка, битва з дикими собаками, дхолями — Ніч Рудих Собак, весна — Пора Нових Пісень? (Про образне мислення героїв, уміння виділяти головні ознаки)

V. Закріплення знань, умінь та навичок

1. Слово вчителя

— Отже, ми завершуємо наше знайомство з казкою Дж. Р. Кіплінга «Мауглі». Талановитий автор своєю творчою уявою зумів проникнути у найпотаємніші куточки незайманої природи, цікаво й майстерно відтворити її в яскравих образах диких звірів, прикрасити дотепною вигадкою та тонким гумором.

Повість (великий, на відміну від оповідання, прозовий твір з багатьма героями та подіями) Дж. Р. Кіплінга відрізняється від народних і літературних казок про тварин тим, що його герої-тварини не є носіями певних рис людського характеру, наприклад, сміливості, хитрості, боягузтва або благородства. Вони в письменника — мислячі істоти, які діють залежно від конкретних обставин.

Образ Мауглі був вигаданим, бо в дійсності такого хлопця не існувало. Кіплінг лише вірив, що так могло бути: дитина, вихована вовками, засвоїла під опікою мудрих вихователів Закони Джунглів, залишилася Людиною, не втратила найкращих людських якостей.

• А от що було в Мауглі негативного, як ви думаєте? Відповідь обґрунтуйте.

Очікувані відповіді

— Мауглі дещо жорстокий (напустив на село Джунглі).

— Іноді нерозважливий (взяв анкас, незважаючи на попередження про небезпеку).

— Буває самовпевнений, неслухняний.

VI. Домашнє завдання

Підготувати інсценівки (див. додаток), діалоги за книгою Кіплінга «Мауглі»; повідомлення окремих учнів про розділи, епізоди повісті-казки, які не вивчалися, зокрема, «Як страх прийшов».

VII. Підсумок уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення.

• Я вважаю цей урок...

• Мені хочеться...

• Я переконався (переконалася)...

Додаток


ІНСЦЕНІВКА ЗА КАЗКОЮ

Мауглі (виходить на сцену й говорить сам до себе). Я лише погляну, подивлюся, чи змінилася за цей час Людська Зграя.

За сценою гавкають собаки, Мауглі сідає, виє по-вовчому, собаки злякано змовкають. Виходить жінка в індійському одязі.

Мауглі. Мессуа! О, Мессуа!

Жінка. Хто кличе?

Мауглі. Хіба забула?

Жінка. Якщо це ти, то скажи, яким ім’ям я називала тебе? Скажи!

Мауглі. Нату, оге Нату!

Жінка. Іди сюди, сину мій!

Мауглі підходить, вони, обнімаються, жінка падає юнакові в ноги.

Жінка. Мій сину! Але ти вже не син мій. Ти — Бог лісів. Ай! Заходь до хати! Чого ти хочеш — їсти чи пити? Тут усе твоє. Ми зобов’язані тобі життям. Я розведу вогонь і зігрію тобі молоко. Скидай свій вінок жасминовий, бо він дуже пахне.

Мауглі сідає до столу, з цікавістю розглядає посуд.

Жінка. Сину, чи казав тобі хто-небудь, що ти найкрасивіший у світі?

Мауглі. Що?

Жінка (щасливо сміється). Отже, я перша сказала? Добре, бо ж мати рідко говорить синові такі приємні речі. Ти дуже гарний.

Ставить перед Мауглі вечерю — коржики, сушені фрукти. Хлопець їсть. Раптом чути вовче виття. Жінка лякається.

Жінка. Не треба... Не приводь... своїх... своїх слуг із собою. Я... ми завжди жили мирно із Джунглями.

Мауглі (підводиться). Це — мир. Пригадай ніч, коли вас хотіли вбити односельці за те, що ви прихистили мене, чаклуна, як вони думали. Коли ви тікали до Канхівари, десятки вовків ішли попереду і позаду вас, охороняючи від небезпеки. Отже, вам не слід боятися їх, вони — мої друзі й моя родина. Я йду! Бачу, що навіть навесні Плем’я Джунглів не забуває про мене.

Жінка. Повертайся! Син ти мій чи не син, приходь, бо я люблю тебе.

Мауглі виходить і через мить повертається в супроводі чотирьох вовків, ведмедя, пантери та пітона.

Мауглі. Ми однієї з вами крові — ви і я! Акело, Каа, Багіро, я не хочу розлучатися із Джунглями, це мій дім!

Каа (пітон). Коли ми зустрілися в Холодних Печерах, дитинча, куди тебе затягли ці сірі мавпи Бандер-Логи, я вже знав: Людина, врешті-решт, повертається до Людини, навіть коли Джунглі її не виганяють.

Мауглі. То Джунглі не виганяють мене?

Вовки (разом). Поки ми живі, ніхто не посміє!

Балу (ведмідь). Я навчив тебе Закону — і слово за мною. Хоча я не бачу тепер навіть скель перед собою, зате бачу далеко. Маленьке Жабеня, іди своїм власним слідом, роби собі лігво із створіннями своєї крові, Зграї і племені. Та коли тобі буде потрібна лапа, зуб, око або слово, що хутко переноситься вночі, пам’ятай, Повелителю лісових гущавин,— Джунглі з’являться на твій поклик.

Багіра (пантера). Слова Балу — мої слова. Доброго полювання на новому сліду, Повелителю Джунглів! Пам’ятай: Багіра любить тебе!

Балу. Ти чув? От і все. Рушай, але спершу підійди до мене.

О, мудре маленьке Жабеня, йди-но до мене! (Обнімаються.)

Каа. Нелегко міняти шкіру (обнімає Мауглі).

Співають або декламують.

Балу

Ради вчителя старого,

Що проклав тобі дорогу

В Джунглі, як у рідний дім,

Йди тепер шляхом новим,—

Що собі створили люди,

Хай твоїм віднині буде, їх

Законам підкоряйся,

Але й нас ти не цурайся,

Ради вчителя старого,

Вже безсилого й сліпого...

А як вчинить кривду Зграя,

Ти старе їй пригадаєш:

«Знов Табакі об’явився?

Ще один Шер-Хан завівся?»

Ніж у піхви поклади

І своїм шляхом іди.

(Мед, коріння й пальми тихі,

Бороніть його від лиха!)

Хай з тобою скрізь і всюди

Ласка Джунглів наших буде!


Каа

Злого завжди страхи точать,

Та ясні в пітона очі.

Кобра злюща, кобра люта,

І в словах її — отрута.

Мова ввічлива і щира

Свідчить про незламну силу.

Гілка трухла — не підпора:

Ляж на неї — буде горе.

Перед тим як щось ковтати,

Чи пролізе, треба знати.

Після їжі сон змагає?

Ситий довго спочиває:

Обирай зручну місцинку

І безпечну для спочинку.

Південь, Північ, Захід, Схід

Прихистять тебе як слід.

(Ями, скелі й води тихі,

Бороніть його від лиха!)

Хай з тобою скрізь і всюди

Ласка Джунглів наших буде!


Багіра

Я у клітці народилась,

Вже дорослою звільнилась.

Знаю я стежки Людини —

То твої стежки, дитино!

Не наслідуй анітрішки

Вкрай ліниву дику кішку.

І шакала сторонися,

З ним нізащо не водися:

Це — нероби і лакузи,

Їм аби напхати пузо:

Вони завжди не від того,

Щоб покривдити слабого.

...Згасли зорі на світанні.

Закінчилось полювання.

Йди тихіш! Дивись під ноги!

Не кричи, як Бандер-Логи!

(Світлі ночі й ранки тихі,

Бороніть його від лиха!)

Хай з тобою скрізь і всюди

Ласка Джунглів наших буде!


Балу, Каа, Багіра (разом)

Йтимеш ти шляхом новим,

Вже не вовчим, а людським,

Де Квітки Червоні й дим;

Чи лежатимеш в хатині

Й о глухій нічній годині

Пісню вчуєш у долині;

А чи вийдеш лан орати

На світанні, любий брате,

Й будеш друзів споминати,—

Хай з тобою скрізь і всюди

Ласка Джунглів наших буде!







На нашому Youtube каналі публікуються відео скорочених творів класиків зарубіжної літератури. Переходьте на канал, підписуйтесь та слідкуйте за новими публікаціями. Кожен день ми додаємо щось новеньке.