ДОБРОТА І ЩИРІСТЬ ГОЛОВНОГО ГЕРОЯ КАЗКИ РОАЛЬДА ДАЛА ЧАРЛІ І ШОКОЛАДНА ФАБРИКА

ДОБРОТА І ЩИРІСТЬ ГОЛОВНОГО ГЕРОЯ КАЗКИ РОАЛЬДА ДАЛА ЧАРЛІ І ШОКОЛАДНА ФАБРИКА

Зарубіжна література 5 клас розробки уроків

Мета: розкрити сутність образів дітей та їхніх батьків як певних соціальних типів; показати авторське ставлення до людських та суспільних вад; розкрити майстерність Роальда Дала у створенні сюжетної інтриги та художніх образів повісті-казки, у володінні художнім словом; сприяти вихованню у п'ятикласників кращих людських якостей та взаємин.

Обладнання: фрагменти з художнього фільму «Чарлі і шоколадна фабрика.

«Чарлі» викликає враження, що Роальд Дал відчуває насолоду,

розповідаючи історії, точнісінько так, як ми насолоджуємося, читаючи їх.

У справедливості цього відчуття особливо переконуєшся,

коли починаєш мандрівку шоколадною фабрикою.

Це демонструє, як добре Роальд Дал розуміє дітей.

Джулія Еклешер, відомий британський літературний критик

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Оголошення теми і завдань уроку

III. Бесіда за змістом твору

— Хто і яким чином міг потрапити на шоколадну фабрику «Вонка»? Ким і з якою метою влаштовувалася ця екскурсія? (Важливо, що автор зберігає інтригу майже до кінця: всі знають, що на переможця чекає приз, але що саме — нікому не відомо.)

— Чи можна Золоті квитки вважати авторським художнім засобом, за допомогою якого не тільки продовжується рух сюжету, а й втілюється авторський задум? Аргументуйте прикладами з тексту.

— Хто і як став першими щасливцями? Розкажіть про цукеркову лихоманку, яка охопила цілий світ. З чого, по-вашому, глузує Роальд Дал в описі цієї лихоманки?

IV. Перевірка виконання домашнього завдання динамічними групами учнів

(Заслуховуються повідомлення представників динамічних груп, в процесі обговорення рекомендуємо використати фрагменти з екранізації 2005 року.)

«Щасливий квиток» Августуса Глупа

«Уже на другий день знайшли перший Золотий квиток».

«Щасливцем виявився якийсь Авґустус Ґлуп, і на першій сторінці вечірньої газети, яку читав пан Бакет, красувалося його велике фото. На знімку був дев'ятирічний хлопець, такий тілистий, ніби його надули велетенською помпою. З усього його тіла випиналися здоровезні обвислі складки жиру, а лице нагадувало потворну грудку тіста з маленькими смородинками очей, що зажерливо поглядали на світ. «Я знала, що Авґустус знайде Золотого квитка, — сказала його мати журналістам. — Він щодня з'їдає стільки шоколадних цукерок, що було б просто неймовірно, якби він його не знайшов. Їсти — це його пристрасть. Це єдине, що його цікавить.»

«— Яка огидна жінка, — скривилася бабуся Джозефіна.

— А хлопець який бридкий, — додала бабуня Джорджина.»

«Але Авґустус ніби оглух і не чув нічого, крім поклику свого велетенського шлунка. Він простягся долі на весь зріст, витяг шию і по-собачому сьорбав з річки шоколад.

— Авґустусе! — волала пані Ґлуп. — У тебе ж нежить, ти заразиш мільйони людей по всій країні!

— Обережно, Авґустусе! — репетував пан Ґлуп. — Ти дуже низько нахилився!

Пан Ґлуп мав цілковиту рацію. Бо раптом пролунав пронизливий вереск, а тоді — шубовсть! — Авґустус Ґлуп упав у річку і миттю зник під коричневою поверхнею. »

«— Нічого з ним не станеться, — захихотів містер Вонка.

— Він стане шоколадною помадкою! — верескнула пані Ґлуп.

— Нізащо! — заперечив містер Вонка.

— Авжеж, стане! — не вгавала пані Ґлуп.

— Я не дозволю! — крикнув містер Вонка.

— Це ж чому? — крикнула пані Ґлуп.

— Бо смак буде гидкий, — відказав містер Вонка.

— Ви собі тільки уявіть! Авґустований Ґлуп у шоколаді! Ніхто такого не купить.»

Узагальнююча бесіда:

— Які рисихарактеру Августуса Глупа ви можете назвати, спираючись на цитатний матеріал? Яку з них ви вважаєте домінантною? Чому?

— Спробуйте пояснити, чому Авґустус саме такий.

— У чому полягає парадокс імені героя? (Авґустус претензія на царственість, прізвище ґлуп говорить саме за себе.)

— Чому Авґустус нехтує заборонами й пересторогами Віллі Вонки?

— Хто, по-вашому, винен у тому, що Авґустус перетворився на ненажеру й хама?

— Які поради ви дали б хлопцеві?

— Чи зустрічали ви в реальному житті дітей, схожих на Августуса Глупа? Як до них зазвичай ставляться оточуючі? Чи хотіли б ви мати такого друга?

Щасливий квиток Веруки Солт

«І знову вечірня газета пана Бакета опублікувала фото щасливиці. Вона сиділа між сяючими батьками у вітальні їхнього будинку, розмахуючи над головою Золотим квитком, і всміхалася від вуха до вуха.»

«Веруччин батько, пан Солт, з готовністю пояснив журналістам, як саме було знайдено квиток. «Бачите,

— сказав він, — одразу, як доня сказала, що просто мусить мати Золотий квиток, я пішов у місто й почав купувати всі шоколадні батончики «Вонка» — всі, які бачив. Купував їх, мабуть, тисячами. Сотнями тисячі Тоді вантажив у фургони й відправляв на власну фабрику... Зранку до вечора кожнісінька моя робітниця зривала з батончиків обгортки.

Та минуло три дні — і все дарма. Це було жахіття! Моя Веручечка з кожним днем сумнішала й сумнішала і, коли я вертався додому, кричала на мене: «Де мій Золотий квиток! Я хочу Золотий квиток!» Вона годинами лежала на підлозі, хвицяла ногами й страшенно лементувала. Я не міг дивитись, як страждає моя дівчинка, тому поклявся не припиняти пошуків, доки не здобуду те, що вона забажала. І раптом... на четвертий день увечері одна моя робітниця закричала: «Я знайшла! Золотий квиток!»

«— Ця ще гірша за того товстуна, — скривилася бабуся Джозефіна.»

«— їй треба надавати добрячих ляпанців, — додала бабуня Джорджина. »

«— Дідуню, мені здається, що батько дівчинки зробив не дуже чесно, — пробурмотів Чарлі.»

«— Він її розбещує, — відповів дідунь Джо.

— А коли дитину так панькати, то нічого доброго не вийде. Запам'ятай, Чарлі, мої слова.»

«— Татку! — закричала Верука Солт (та дівчина, яка мала все, що забажає). — Татку! Я хочу умпа-лумпу! Дістань мені умпа-лумпу! Негайно хочу умпа-лумпу! Заберу його додому! Скоріше, татку! Дістань мені умпа-лумпу!»

«Татку, — заявила Верука Солт, — я хочу такого човна! Купи мені точнісінько такого самого великого рожевого карамельного човна, як у містера Вонки! І ще я хочу багато умпа-лумпів, щоб вони мені веслували, і хочу шоколадну річку і ще хочу... хочу...

— Вона хоче добрячих ляпанців нижче спини, — прошепотів на вухо Чарлі дідунь Джо.»

«— Мам! — вигукнула раптом Верука Солт, — я хочу мати білочку! Дістань мені таку білочку!

— Ти ж розумна дитина, — відказала пані Солт. — Це-білочки містера Вонки.

— Ну то й що! — закричала Верука. — Хочу білочку. Я тільки й маю вдома, що двох собак, чотирьох котів, шістьох кролів, двох папуг, трьох канарок, одного зеленого какаду, одну черепаху, акваріум з золотими риб-ками, клітку з білими мишками і старого дурного хом'яка! А я хочу білочку!»

Узагальнююча бесіда:

— Чи подобається вам особисто Верука Солт? Поясніть, чим продиктоване ваше ставлення до героїні.

— Чи хотіли б ви бути на місці Веруки Солт і щоб всі ваші забаганки тут же виконувалися батьками?

— Чи хотіли б ви мати таку подругу як Верука Солт?

«Щасливий квиток» Віолети Борегард

«— Я жую безперестанку, — кричала дівчина, — та коли почула про ті квитки містера Вонки, то відклала жуйку і перейшла на цукерки — мала надію, що мені пощастить. Тепер, зрозуміло, я знову жуватиму. Я дуже люблю жуйку. Не можу без неї жити. Жую цілісінькими днями, крім тих кількох хвилин, коли треба їсти. Тоді я приліплюю жуйку за вухо — щоб не загубити. Чесно вам зізнаюся, що почувалася б нікудишньо, якби цілий день не жувала жуєчку. Це щира правда.»

«— Маман, не заводься! — гаркнула панна Бореґард. — Вам, мабуть, — знову звернулася вона до репортерів, — цікаво буде знати, що я жую оцей шматочок жуйки уже три місяці. Тобто це новий рекорд. Я вже побила попередній рекорд моєї найкращої подружки Корнелії Принцметель.»

«— Мерзенне дівчисько, — скривилася бабуся Джозефіна. »

«— Просто ганьба! — додала бабуня Джорджина. — Вона зі своєю жуйкою обов'язково влипне в халепу, от побачите.»

Узагальнююча бесіда:

— Яке враження викликав у вас образ Віолети Борегард? Хто, по-вашому, з перших трьох володарів Золотих квитків найогидніший? Чому ви так вважаєте?

— Визначте головні риси Віолети. Чим, по-вашому, викликана така завищена самооцінка?

— Чи існують для Віолети авторитети?

— Чому Віолета так постраждала на фабриці Віллі Вонки?

— Чи стало це для неї корисним уроком? Чому?

«Щасливий квиток» Майка Тіві

«Дев'ятирічний хлопець сидів перед величезним телевізором, не зводячи очей з екрана, й дивився фільм, у якому одна зграя бандитів розстрілювала з автоматів іншу. Майк Тіві і сам був обвішаний вісімнадцятьма різноманітними іграшковими пістолетами й автоматами. Раз у раз він підстрибував і — тра-та-та! — давав довгі черги з котроїсь стрілячки.»

«— Тихо! — кричав він, коли хтось намагався його про щось запитати. — Я ж вам казав не заважати! Цей серіал такий кайфовий! Просто клас! Я дивлюся його щодня. Я всі серіали дивлюся щодня, навіть лажові — ті, де не стріляють. Але бандитські — найкращі. Вони такі класні, ці бандюги! Особливо, коли нашпиговують один одного свинцем або штрикають старими кинджалами, або лупляться кастетами! Я все віддав би, щоб теж так могти! Ото життя, кажу вам! Клас!»

«— Я теж, — погодилась бабуня Джорджина. — Невже тепер усі діти так поводяться —як оці шмаркачі, про яких ми щойно почули?»

«— А то що за хлопець у курточці з ковбоєм?

— То Майк Тіві! Його не відтягти від телевізора!

— Він, мабуть, здурів! Увесь обвішався тими дурнуватими пістолями!»

«З телевізора долинув тонесенький голосочок, ніби там пискнула мишка.

— Привіт, мамусю! — пищав Майк. — Татку! Дивіться на мене! Мене першого в світі передали по телевізору!»

Узагальнююча бесіда:

— Що зіпсувало Майка Тіві? В чому полягає його головна вада?

— Чому Майк весь час сперечається з Віллі Вонкою?

— У якому світі живе Майк — у реальному чи телевізійному?

— Які передачі й чому дивиться Майк? Що вони в ньому формують? Чому він увесь обвішаний «стрілячками»?

— Чому Майк не злякався, перетворившись на телевізійного карлика?

— Як ви вважаєте, історія Майка Тіві - це проблема особиста чи суспільна? Наведіть аргументи на підтримку своєї думки.

«Щасливий квиток» Чарлі Бакета

«Чарлі Бакет міг відчути смак шоколаду єдиний раз на рік, на свій день народження. Уся родина заощаджувала для цього гроші і, коли наставав знаменний день, Чарлі з самісінького чудесного ранку дарували невеличку шоколадну плиточку. І щоразу він акуратно ховав цю плиточку в спеціальну дерев'яну коробочку і зберігав її, ніби вона була зі щирого золота. Кілька наступних днів не смів до неї навіть торкатися — тільки дивився. Коли ж урешті не витримував, то віддирав з куточка манюсінький шматочок паперової обгортки, щоб визирнув манюсінький шматочок шоколаду, а тоді відкушував звідти манюсіньку крихточку — аби тільки відчути цей чудесний солодкий смак, що поволі розтікався по язиці. На другий день відкушував ще одну крихточку, а тоді ще і ще. Отак Чарлі примудрявся розтягти десятицентову плиточку шоколаду більш як на місяць.»

«Двічі на день, ідучи до школи й повертаючись додому, малий Чарлі Бакет мусив проминати фабричну, браму. І щоразу він дуже-дуже сповільнював крок, задирав носа й на повні груди вдихав цей неповторний шоколадний запах, що огортав його звідусіль.

Ох, як же йому подобався цей запах! і як же він прагнув потрапити на фабрику й побачити, що ж там усередині».

«Усі старенькі мали за дев'яносто років... Вони любили цього хлопчика. Чарлі був їхньою єдиною в житті радістю і вони цілісінькими днями чекали його

вечірніх відвідин. Незрідка заходили й батьки Чарлі, ставали біля дверей і теж слухали розповіді стареньких. Отак щовечора на півгодини ця кімната сповнювалася щастям, а родина забувала про голод і холод.»

«Становище ставало нестерпним. Тепер на сніданок кожен отримував тільки по шматочку хліба, а на обід — половинку вареної картоплини.

Помалу в хатинці почали голодувати...

— Отака добра дитина, — додав дідусь Джордж. — Він вартий кращого.»

«Чарлі обережно видобув папірець з-під снігу. Він був мокрий і брудний, проте цілком нормальний. ЦІЛІСІНЬКИЙ долар!

Він міцно затис папірець тремтячими пальцями і не зводив з нього очей. У цю мить це означало єдине, одне-однісіньке. Це означало ІЖУ.»

«Аж ось почувся нервовий шепіт:

— Чарлі Бакет.

— Чарлі! — вигукнув містер Вонка. — Ну, ну, ну! То он ти який! Це ти знайшов квитка щойно вчора? Так, так. Я читав у ранкових газетах! Саме вчасно, любий хлопчику! Я такий радий! Такий за тебе щасливий! А це? Твій дідунь? Приємно познайомитись, добродію! Я захоплений! Зачарований! Радий-радісінький!»

«Старенький сидів на кормі, а малий Чарлі Бакет поруч з ним. Чарлі міцно тримав дідуня за стару кістляву руку. Він аж кипів від хвилювання. Усе побачене було таке чудернацьке — шоколадна річка, водоспад, велетенські смоктальні труби, цукрові галявини, умпа-лумпи, дивовижний рожевий човен і, насамперед, сам містер Віллі Вонка!

Раптом містер Вонка, що сидів навпроти Чарлі, понишпорив на дні човна, знайшов великого кухля, занурив у річку й зачерпнув шоколаду.

— Випий, — простяг він кухля Чарлі, — тобі піде на користь. Щоб не померти з голоду. Потім містер Вонка наповнив ще одного кухля й подав дідуневі Джо.

— Ви теж, — сказав він, — бо щось ви дуже схожі на скелета. Що таке? Останнім часом удома нічого було їсти?

— Та так, ненадто, — знітився дідунь Джо. Чарлі приклав кухля до вуст і, коли густий теплий шоколад потік у порожній живіт, усе його тіло аж затремтіло від задоволення, наповнюючись неймовірним щастям.

— Ну що, добре? — запитав містер Вонка.

— Ой, як чудово! — простогнав Чарлі.

— Смачнішого шоколаду не куштував ніколи! — заплямкав дідунь Джо.»

«— Та ж містере Вонко, — знизав плечима дідунь Джо, — залишився тільки Чарлі.»

«Чарлі подумав, що зараз станеться щось шалене. Але не злякався. Він навіть не нервував. Просто був страшенно схвильований. Дідунь Джо теж. Старенький стежив за кожним рухом містера Вонки, а обличчя його сяяло від радості.»

Узагальнююча бесіда

Як ви думаєте, чому до складу родини Чарлі Бакета входять крім самого Чарлі батько, мати та два дідусі й дві бабусі, а родини інших героїв-дітей твору представлені тільки окремими членами (містер Солт, містер Тіві або місіс Глуп)? Чому всі імена дідусів та бабусь мають один корінь? (Дідусь Джо - бабуся Джозефіна, дідусь Джордж - бабуся Джорджина.)

Роальд Дал подає текст, написаний на Золотих квитках, тільки на квитку Чарлі. Як ви вважаєте, чому він не ознайомив зі зверненням Віллі Вонки читачів ще за квитком Августуса Глупа чи інших щасливчиків?

V. Дослідження сенсу мандрівки героїв повісті-казки шоколадною фабрикою Віллі Вонки

— Хто супроводжує дітей на екскурсії фабрикою «Вонка»?

— Як сприймають Віллі Вонку батьки й матері? Чому з їхніми характеристиками не збігається думка дідуня Джо? До чиєї думки схиляєтеся ви особисто? Аргументуте свої висновки. («— У нього не всі дома! — заволав чийсь переляканий батько, і ось уже крики батьків і матерів злилися в один хор жаху. — Він божевільний! — кричали вони.

— Навіжений!

— Псих!

— Очманілий!

— Ненормальний!

— Придуркуватий!

— Безголовий!

— Причмелений!

— Скажений!

— Шизонутий!

— Пришиблений!

— Дебільний!

— Ні, він не такий! — заперечив дідунь Джо.»)

— Як поводяться під час екскурсії діти, їхні батьки та сам Віллі Вонка? Чию поведінку нагадує вам поведінка геніального кондитера? (Віллі Вонка скоріш нагадує велику дитину. Зазвичай люди, наділені великим талантом, залишаються мрійниками на все життя.)

— Які почуття переповнюють містера Вонку, що проводить екскурсію фабрикою? Наведіть цитати.

— Який сенс мають реакції дітей та як на них реагує Віллі Вонка? (В реакціях дітей розкриваються їхні характери. Таким чином містер Вонка краще пізнає своїх гостей, що дозволяє йому зробити правильний вибір переможця.)

— Згідно із сюжетною лінією твору визначте схему-маршрут мандрівки шоколадною фабрикою? Чому з величезної кількості цехів та приміщень екскурсанти побували тільки в п'ятьох цехах? (Це пов'язано з тим, що учасників теж п'ять.)

— Яким чином співвідносяться випробування персонажів з їхнім перебуванням в окремих цехах? (У Шоколадному цеху виходить з гри ненажера Августус Глуп, що мало не загинув у шоколаді. Цех винаходів став випробуванням Віолети Борегард, яка накинулася на експериментальну жуйку та перетворилася на велетенську ягоду. Найбільше спокус пережила зажерлива й невихована Верука Солт: то вона вимагала від батька придбати їй ума-лумпів, то сперечалася до вереску з Віллі Вонкою щодо форми квадратних цукерок, що стають круглими, і, врешті- решт, була скинута в сміттєпровід вченими білками, коли зажадала одну з них для себе. В Телевізійно-Шоколадному цеху через безглузде бажання перетворюється на карлика Майк Тіві, зажадавши бути першою людиною, матеріально переданою по телебаченню. Цікаво, що ні в яку халепу не був втягнений Чарлі Бакет. З чим це пов'язано?)

— Чому Віллі Вонка наказав взяти шоколад з телевізійного екрану Чарлі Бакету, а не Майку Тіві, який заперечував можливість такої операції?

— В якому стані перебував Чарлі, усвідомивши, що він переможець? Що переживав дідунь Джо? («Чарлі подумав, що зараз станеться щось шалене. Але не злякався. Він навіть не нервував. Просто був страшенно схвильований. Дідунь Джо теж. Старенький стежив за кожним рухом містера Вонки, а обличчя його сяяло від радості.»)

— Чому Віллі Вонка натиснув кнопку «Вгору й геть»?

VI. Узагальнення вивченого матеріалу.

Запишіть у робочі зошити висновок з даного уроку як відповідь на запитання «У чому полягає сенс зображення пригод героїв на фабриці Віллі Вонки? » (Автор влаштував пригоди героїв своєї повісті-казки, реалізувавши ряд важливих завдань:

— Завдяки пригодам героїв на фабриці Віллі Вонки сюжет розгортається в площині чарівного казкового світу.

— Перевіряються життєві цінності та характери героїв, критикуються людські вади.

— Демонструються геніальні винаходи Віллі Вонки.

— Автор більш детально знайомить читача з головним героєм Чарлі Бакетом та його дідусем Джо, впевнює нас у цілковито заслуженій перемозі хлопчика з бідної родини.

VII. Підсумок.

VIII. Домашнє завдання

Прочитати повість Туве Янсон «Комета прилітає».






Віртуальна читальня Зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.