Світова література 5 клас - книга для вчителя - Волощук Є.В. 2013

Олександр Пушкін. Вступ до поеми «Руслан і Людмила». Поєднання фольклорних і літературних елементів у творчості О. Пушкіна
Казки народів світу
I семестр

Мета: розкрити зв'язок з фольклором як найхарактернішу ознаку казок О. Пушкіна; проаналізувати вступ по поеми «Руслан і Людмила», висловити враження і власне ставлення до твору, розкрити поєднання фольклорних і літературних елементів у вступі;

розвивати навички зв'язного мовлення, спілкування, аналізу і систематизації навчального матеріалу, уміння висловлювати свою думку та обґрунтовувати її;

виховувати повагу до літературної творчості, підтримувати стійкий інтерес до казки як до художнього твору повчального та розважального характеру; формувати всебічно розвинену особистість, залучати до краси поетичного слова, прищеплювати інтерес до духовних надбань людства.

Обладнання: підручники, дидактичний матеріал, портрет О. Пушкіна пензля художника О. Кіпренського, портрет няні Пушкіна пензля невідомого художника, репродукція картини М. Ге «Пушкін у Михайлівському», ілюстрації В. Паніна та О. Куркіна до уривка «Край лукомор'я дуб зелений...», аудіозапис увертюри до опери М. Глинки «Руслан і Людмила».

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Кто ответит - где она: затопило ее море,

Под землей погребена, ураганом сметена?

Кто ответит - где она, легендарная страна

Старых сказок - Лукоморье?

Л. Мартынов

Хід і структура уроку

I. Організаційний момент.

II. Оголошення теми, мети, епіграфа уроку.

III. Актуалізація опорних знань.

Літературна вікторина.

1. Людина, що подарувала цареві Дадону птаха (Мудрець-звіздар).

2. Чарівна зброя Чорномора (Борода).

3. Син царя Салтана (Гвідон).

4. Судно, в якому Гвідон плавав по морю (Діжа).

5. Назва острова, повз який пролягав шлях у царство Салтана (Буян).

6. Який саме птах був золотим? (Півник).

7. Скільки сестер було у дружини Салтана? (Дві).

8. Комахи, на які перетворювався Гвідон (Комар, муха, джміль).

9. Перше бажання старої, дружини старого рибалки (Нове корито).

10. Дохід, який обіцяли платити чорти попу (Оброк).

11. За скількох чоловік працював Балда? (За сімох).

12. Хто наречена Гвідона? (Царівна Лебідь).

13. Скільки років рибалив старий рибалка? (33 роки).

14. Скільки було синів у царя Дадона? (Троє).

15. В якому напрямку потрібно плисти, аби потрапити з острова Буяна до царства Салтана? (На схід).

16. Що блищить під косою царівни Лебеді? (Місяць).

17. Хто вів облік коштовних горіхів білки-витівниці? (Дяк).

18. Якого дива не було за морем у «Казці про царя Салтана...»? (Кіт учений).

19. Де піп надибав свого майбутнього працівника Балду? (На ринку).

20. За ким чи за чим гонився піп у казці? (За дешевизною).

IV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.

1. Інформаційна довідка «Кілька цікавих фактів про дитинство Пушкіна».

Дитинство маленький Пушкін провів у Москві. Його першими вчителями були гувернери-французи. А на літо він зазвичай їхав до своєї бабусі, Марії Олексіївни, в підмосковне село Захарове. Коли йому виповнилося 12 років, Пушкін вступив до Царсько-сельського ліцею, закритого навчального закладу з 30-ма учнями. У ліцеї Пушкін серйозно захопився поезією, особливо французькою, через що отримав прізвисько «француз».

Якось будинок батьків Олександра Пушкіна відвідав російський письменник Іван Дмитрієв. Олександр був тоді ще дитиною, а тому Дмитрієв дозволив собі пожартувати над оригінальною зовнішністю хлопчика і сказав: «Який арабчик!» Але десятирічний онук Ганнібала не розгубився і вмить відрізав: «Зате не рябчик!» Присутні дорослі були здивовані і збентежені, бо обличчя кривдника було рябе!

Комічний випадок стався з Пушкіним під час його навчання в Царськосельському ліцеї. Дотепні та спритні друзі Пушкін і Кюхельбекер одного разу надумали поїхати з ліцею погуляти до Петербурга. Пішли до гувернера Тріко, а той їх не пускає та й годі, ще й лякає, що стежитиме за ними. Але юнаки таки втекли. За ними посунув і Тріко. До застави першим під’їхав Олександр. Заставний запитав прізвище ліцеїста, і той відповів: «Олександр Однако!» Вартовий зробив запис у журналі і пропустив його. Наступним під’їхав Кюхельбекер. На запитання, яке його прізвище, відповів: «Григорій Двако!» Заставний записав прізвище і з сумнівом хитнув головою. Аж тут під’їжджає гувернер. І на традиційне запитання відповідає: «Тріко!» «Брешеш, - кричить заставний, - тут щось не те! Один за іншим - Одна-ко, Два-ко, Трі-ко! Пустуєш, брате, рушай в караулку!». Тріко просидів цілу добу під арештом, а хлопці отримали задоволення від прогулянки містом.

У 1817 р. відбувся перший випуск ліцеїстів. Склавши протягом 17-ти травневих днів 15 іспитів, серед яких - латина, російська, німецька та французька словесність, загальна історія, право, математика, фізика, географія, Пушкін і його друзі здобули атестати про закінчення ліцею. За успішністю Пушкін виявився 26-м із 29-ти ліцеїстів і показав успіхи лише «в російській та французькій словесності, а також у фехтуванні». Жандармський чиновник III відділення Попов записав про майбутнього поета: «Він був у повному розумінні слова дитя і, як дитя, нікого не боявся». Сміх Пушкіна справляв таке чудове враження, як і його вірші. Художник Карл Брюллов говорив про нього: «Який Пушкін щасливець! Так сміється, що навіть кишки видно». І справді, Пушкін повсякчас стверджував, що все, що викликає сміх, - дозволено і здорово.

2. Робота з підручником: «Літературна кухня» (с. 66-67).

Ознайомлення з портретом няні Пушкіна роботи невідомого художника, репродукцією картини М. Ге «Пушкін у Михайлівському».

За прочитаним матеріалом складіть інформаційну картку «Як казки Пушкіна пов’язані з російськими народними казками та літературною традицією?»

3. Слово вчителя про сюжет поеми «Руслан і Людмила».

«Руслан і Людмила» - поема-казка, в якій розповідається про те, як богатир Руслан врятував свою наречену княжну Людмилу, викрадену злим чаклуном. Людмила потрапляє у його дивний палац, де й побачила страшного Чорномора. Це горбатий голомозий карлик з довгою бородою. Від несподіваного зойку Людмили карлик впав, заплутався у своїй бороді, і арапи, під вереск Людмили, підхопили його і понесли, залишивши його шапку. Невдовзі кмітлива дівчина навчилася користуватися шапкою-невидимкою злого чародія і могла стати невидимою будь-коли за власним бажанням.

Три суперники Руслана - витязь Рогдай, хвалько Фарлаф і хазарський хан Ратмир, - як і приголомшений Руслан, виряджаються на пошуки Людмили. На роздоріжжі вершники роз’їжджаються врізнобіч, обравши собі дорогу і долю.

Ратмир під час своєї мандрівки зустрічає юну вродливу дівчину, вона заманює його у свій терем, і там він щасливо забуває про Людмилу.

Рогдай плекає страшну думку - вбити Руслана і тим самим звільнити собі шлях до серця Людмили, але, напавши на витязя, сам загинув у водах Дніпра.

Руслан проходить низку випробувань, зустрічається з дивними персонажами: старцем-фіном, зачарованою головою, які допомагають знайти і здолати чаклуна Чорномора, давнього викрадача красунь, що живе в північних горах, куди ще нікому не вдавалося дістатися. Поєдинок з Чорномором незвичайний: карлик злітає, Руслан разом з ним, учепившись за бороду. Політ триває два дні, аж поки Руслан не вищипує бороду, і чарівник благає про помилування.

Коли Руслан з Людмилою по дорозі до Києва вирішили перепочити, Фарлаф вбиває мечем сонного богатиря.

У цей час місто опиняється під облогою печенігів. Фін знаходить Руслана і за допомогою живої води повертає йому життя, а потім дає юнакові каблучку, що має зняти чари і розбудити Людмилу. Але спочатку Руслан повинен врятувати місто. Витязь повертається у Київ і веде княжу дружину на переможну битву. Невдовзі богатир торкається щоки зачарованої сном Людмили чарівною каблучкою, і та прокидається. Князь Володимир благословляє наречених, а Руслан пробачає Фарлафа й Чорномора.

4. Виразне читання вступу до поеми «Руслан і Людмила» (с. 67-68).

5. Евристична бесіда за змістом вступу.

1. Чи відчули ви ставлення автора до фольклорної казки?

2. Яке воно? Які слова нагадують вступ народної казки?

3. З якою метою Пушкін переносить героїв народних казок до вступу поеми?

4. З яких народних казок потрапили ці герої у вступ?

5. Які застарілі слова є в тексті? З якою метою вони вжиті?

6. Які вислови, використані у вступі, є в народних казках?

7. Чому цей уривок називають «зібранням російських казок»?

6. Словникова робота. Складіть «Словничок казкових істот та назв» за матеріалами прочитаного уривка поеми.

Словничок казкових істот та назв

7. Читання мовою оригіналу (с. 68-69).

8. Розвиток понять теорії літератури.

Художні твори, що читаємо мовою, якою вони були написані, називаються оригінальними.

Твори, відтворені іншою мовою, називаються перекладними.

9. Хвилина компаративного аналізу. Порівняйте переклад Миколи Терещенка та оригінал вступу до поеми, і дайте відповідь на подані запитання.

1. Чи вдалося перекладачу зберегти зміст оригіналу?

2. Чи вдалося перекладачу зберегти настрій вступу?

3. Які слова вжив перекладач, щоб збудити, як і автор, уяву читача?

4. Які україномовні аналоги старослов’янських слів використав перекладач?

5. Порівняйте риму та ритм оригіналу та перекладу.

V. Підсумки.

1. Мистецьке відлуння.

1. Розгляньте ілюстрації О. Куркіна та В. Паніна (с. 110) до уривка «Край лукомор’я дуб зелений...».

2. Хто з казкових персонажів присутній на ілюстраціях?

3. Чому, на вашу думку, художники зобразили і самого О. Пушкіна?

4. Прослухайте аудіозапис увертюри до опери М. Глинки «Руслан і Людмила».

5. Якими музичними засобами композитор передає фантастичні мотиви, настрій очікування свята і дива?

2. Словникова робота.

Увертюра - вступ до великого музичного твору, опери чи балету.

3. Словесне малювання.

Якою б ви зобразили чарівну країну Лукомор’є? Розкажіть.

VI. Домашнє завдання.

1. Опрацювати матеріали підручника (с. 64-67).

2. За статтею підручника «Стежками літературної казки» (с. 109-111) скласти розповідь «Казки О. Пушкіна в мистецтві».

3. Виразно читати вступ до поеми «Руслан і Людмила».