Світова література 5 клас - книга для вчителя - Волощук Є.В. 2013
Джон Кітс. «Про коника та цвіркуна». Поетизація образу природи у вірші, його ідея
Природа і людина
I семестр
Мета: ознайомити учнів із віхами життя й особливостями творчості Джона Кітса;
встановити його роль у розвитку пейзажної лірики; виразно читати і емоційно сприймати пейзажну лірику; визначити ставлення автора до світу природи, підкреслити емоційне забарвлення описів природи, їхню роль у тексті;
розвивати творчу уяву, навички зв'язного мовлення, спілкування, аналізу і систематизації навчального матеріалу, уміння висловлювати свою думку та обґрунтовувати її; формувати полікультурну компетенцію;
виховувати повагу до літературної творчості; формувати всебічно розвинену особистість, прищеплювати інтерес до духовних надбань людства.
Обладнання: підручники, портрет Джона Кітса, дидактичний матеріал, репродукції картин Дж. Констебла «Дедхемська долина», «Оране поле».
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Я брат ваш - земле, океане, вітре!
П. Шеллі
Хід і структура уроку
I. Організаційний момент.
II. Оголошення теми, мети, епіграфа уроку.
III. Актуалізація опорних знань.
Літературознавчий практикум: з’єднай стрілочками терміни та їхнє визначення.
Те, про що йдеться в художньому творі. |
Епітет |
Картина природи в художньому творі. |
Рима |
Співзвучність у закінченнях віршованих рядків. |
Тема |
Основна думка художнього твору. Упорядковане чергування наголошених і ненаголошених складів у рядку. |
Пейзаж |
Образний вираз, який вживається у переносному значенні та ґрунтується на уподібненні одного предмета (чи явища) іншому. |
Метафора |
Художнє означення, яке надає образу додаткових |
Ритм |
емоційних та смислових відтінків. |
Ідея |
IV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.
1. Вступне слово вчителя.
***
Чотири зміни бачимо щороку.
Чотири їх і в смертного: весна,
Коли так легко, як вода потоку,
У душу ллється вся краса земна.
Є в нього й літо: як сита медова,
Тоді живить його хмільний запас
Юнацьких спогадів; небесна мова
Тоді чутніша. А в осінній час
Він зажадає тиші, й крила згорне,
I, мерклим зором дивлячись на світ,
Минатиме прекрасне й неповторне,
Як те, до чого звик з дитячих літ.
У нього є й зима: холодні сходи
У темряву. Такий закон природи.
Це один із багатьох сонетів Дж. Кітса, з творчістю якого ми ознайомимося на уроці. Пейзажна лірика цього англійського поета відрізняється глибиною філософської думки і водночас простотою і гармонією форми. Провідна тема його поезії - поклоніння красі та благотворній дії могутньої і щедрої природи і мистецтва на людину.
2. Робота над біографією Дж. Кітса: прочитайте уривок вірша Дж. Кітса «Пісня про себе»; прочитайте відомості про життєвий і творчий шлях поета (с. 116-119); складіть ланцюжок важливих життєвих подій у долі письменника.
3. Слово вчителя про історію створення вірша «Про коника та цвіркуна».
Упродовж свого короткого творчого шляху Кітс охоче звертався до пейзажної лірики, значно збагатив її, зробивши різноманітнішою, виразнішою. Особливо досконало він опанував складну і строгу поетичну форму сонета, який вважається вершиною поетичної майстерності. Один із найцікавіших пейзажних сонетів Дж. Кітса — «Про коника та цвіркуна», написаний у грудні 1816 р. під час п’ятнадцятихвилинного поетичного змагання з Лі Хантом на задану тему. Кітс написав вірш швидше, хоча згодом віддав перевагу сонету Ханта над своїм.
4. Виразне читання вірша «Про коника та цвіркуна».
5. Евристична бесіда.
1. Які рядки у творі вам найбільше сподобалися? Зачитайте.
2. Яка тема та ідея твору?
3. Чому можна вважати цю поезію зразком пейзажної лірики?
4. Які рядки у вірші ви вважаєте найважливішими? Поясніть чому.
5. Як ви розумієте вираз «поезія землі»? Як би сказали ви?
6. Що відчуває поет? А ви? Які слова відтворюють ці почуття?
7. На які дві частини ви розділили б цей вірш?
8. Назвіть пори року, зображені у першій і другій частинах вірша. Придумайте заголовки до кожної з них і запишіть.
9. Для чого, на вашу думку, автор скористався протиставленням? Знайдіть у вірші антитези, підкресліть їх пунктиром.
10. Як мотив мовчання об’єднує дві частини вірша?
11. Якою картиною закінчується вірш? Проведіть паралелі до першої строфи поезії. Що дає така побудова твору?
12. Знайдіть рядки, які вам сподобалися найбільше. Підкресліть їх хвилястою лінією.
13. Поясніть вирази: Це коник, він поймає гори й доли, на стернях довгий ведучи танок; Коли зима в мовчання крижане поля заковує. Опишіть ці картини своїми словами.
14. За допомогою яких художніх засобів змальовується краса природи, її чарівність?
15. Знайдіть рядки, що римуються.
16. Якими словами ви визначили б загальний ритм вірша?
17. Яку картину ви намалювали б за змістом цього вірша? Які кольори там переважали б?
6. Висновки.
У цьому сонеті Кітс надзвичайно повно і виразно передав своє світле сприйняття вічного руху життя і красу природи. Він зображує живу картину літнього дня, яка відчувається так само реально, як і затишок жарко натопленої кімнати взимку, коли в полях лютують заметілі. Поет розкриває в малому велике, бачить прекрасне в звичайному - піснях коника та цвіркуна. Композиційно вірш розпадається на дві частини. Перша частина вірша малює спекотний літній полудень, коли все живе завмерло, причаїлося і, здається, вже ніщо не може протистояти пекучому сонцю. Друга частина встановлює аналогію між діями сонця і морозу на все живе. Антитеза образів літа та зими взаємопов’язана зі смисловою антитезою. Малюючи невмирущу красу природи, Кітс протиставляє літню спеку і птахів, втомлених від жаркого сонця, коникові, а довгий зимовий вечір, мороз і тишу - цвіркунові. Закінчується сонет словами: «Спів коника в траві на сіножаті». Так утворюється композиційне кільце, чим посилює філософське твердження Кітса про вічний рух життя. Своєрідне ритмічне звучання сонета, його жива змістовність говорять про оптимістичний настрій автора.
7. Лабораторна робота «У поетичній майстерні»: знайдіть образи в поезії Кітса, які викликають зорові картини, звуки, тактильні відчуття.
Літо |
Зима |
|
Зорові |
Обнизує покоси й частоколи |
Поля заковує |
Слухові |
Мовчать серед гілок птахи в гаю; Невтомний голосок |
Мовчання крижане; Цвіркун у хаті заводить пісню |
Тактильні |
У затінку стебла або стодоли |
В теплі міцніє |
8. Висновки.
Прагнучи якомога різноманітніше охарактеризувати явище, поет звертається до системи складних звукових, зорових, дотикових образів. Для читача вони зливаються в єдине ціле, малюючи природу без штучних прикрас, проте водночас сповнену спокійною невибагливістю та вражаючою гармонією.
9. Мистецьке відлуння.
1. Розгляньте репродукції картин Дж. Констебла «Дедхемська долина» (с. 147), «Оране поле». Порівняйте їх із віршем Дж. Кітса «Про коника та цвіркуна».
2. У чому, на вашу думку, полягає краса цих пейзажів? Що спільного у пейзажах Кітса і Констебла?
У Констебла і Кітса, справді, є спільне: це - поєднання ліричності та величі природи. Художнику в маленькій картині з сільським видом вдається передати неосяжність неба - у невеликому ліричному вірші поет узагальнює особисте почуття із загально людським. На великому полотні художнику вдається зберегти власні переживання - у вірші поет передає найтонші нюанси душевних переживань ліричного героя. Цікаво, що, швидше за все, Кітс ніколи не бачив картин Констебла, а той не читав поезії Кітса.
V. Підсумки.
Робота в парах. Випишіть епітети та метафори, використані Кітсом у вірші «Про коника та цвіркуна», визначте їхню роль у творі.
Епітети |
Метафори |
Невтомний голосок, довгий танок, мовчання крижане. |
Мовчать птахи, зима поля заковує, поезія землі не вмре. |
VI. Домашнє завдання.
1. Виписати приклади епітетів та метафор з вірша Дж. Кітса.