Світова література 5 клас - книга для вчителя - Волощук Є.В. 2013

Урок виразного читання. Пейзажна лірика
Природа і людина
I семестр

Мета: розвивати навички виразного читання поетичного твору, уміння висловлювати свою думку та обґрунтовувати її;

виховувати повагу до літературної творчості; виховувати всебічно розвинену особистість, прищеплювати любов до краси поетичного слова, інтерес до духовних надбань людства.

Обладнання: підручники, дидактичний матеріал, аудіозапис «Місячної сонати» Л. ван Бетховена, уривка першого концерту А. Вівальді з частини «Весна» (цикл «Чотири пори року»).

Тип уроку: урок виразного читання.

Ну що б, здавалося, слова...

Слова та голос - більш нічого.

А серце б’ється-ожива,

Як їх почує!..

Т. Шевченко

Хід і структура уроку

I. Організаційний момент.

II. Оголошення теми, мети, епіграфа уроку.

III. Актуалізація опорних знань.

Практикум теорії виразного читання. З’єднай стрілочками терміни та їх визначення.

Те, про що йдеться в художньому творі.

Логічна пауза

Зупинка між окремими словами, реченнями відповідно до змісту, почуттів, намірів висловлювання.

Рима

Співзвучність у закінченнях віршованих рядків.

Тема

Основна думка художнього твору.

Інтонація

Упорядковане чергування наголошених і ненаголошених складів у рядку.

Логічний наголос

Виділення голосом основних слів, за допомогою яких виражається зміст усієї фрази.

Ритм

Швидкість правильного і природного відтворення змісту твору.

Ідея

Мелодійний лад мови, який відображає ставлення до висловлювання.

Темп

IV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.

1. Слово вчителя.

Не всім, на жаль, добре вдається читати вірші напам’ять. Щоб привернути увагу слухачів, аби вони слухали уважно і співпереживали почуте, треба не тільки читати виразно, з душею, доносячи кожне слово, кожен звук до їхніх вух, а й уміти триматися перед аудиторією. А для цього слід багато й наполегливо працювати над своїм мовленням і вимовою, поставою і жестами. Наприклад, відомий давньогрецький політик, філософ Демосфен мав вади мовлення, боявся натовпу, але все це успішно подолав і став одним із найвідоміших ораторів усіх часів і народів.

Цей урок пов’язаний із розвитком пам’яті, запам’ятовуванням. Існує ціла наука - мнемоніка, яка допомагає швидко і якісно запам’ятовувати інформацію. Ще давні люди замислювалися над проблемою запам’ятовування. Існує така легенда: якось давньогрецького поета Сімоніда Кеоського (556-469 pp. до н. е.) запросили на великий бенкет. Коли гості вже сиділи за столом, слуга раптом викликав поета із зали. Саме це і врятувало Сімоніда від загибелі, бо він єдиний, хто з присутніх залишився живий: у цей час рухнула стеля, і всі присутні у залі загинули. Ніхто не знав усіх запрошених на бенкет. Тоді Сімонід почав пригадувати, тобто викликати в пам’яті зорові спогади, в якому порядку сиділи запрошені за столом, і завдяки цьому вдалося встановити особи всіх загиблих.

Ця трагедія настільки вплинула на Сімоніда, що він створив новий метод запам’ятовування, який дістав назву метод «локуса», тобто місця.

Сімонід вигадав уявне місто, де було кілька районів - для хронології, географічних назв, імен тощо. У кожному районі було 10 будинків по 100 кімнат у кожному. У цих вигаданих кімнатах містилась інформація, яку потрібно було запам’ятати.

Майже всі давні оратори та філософи користувалися цим методом і постійно вдосконалювали його: Піфагор, Плутарх, Цицерон та інші. Жоден із них не виступав із конспектом у руках! Пізніше цей метод дістав назву «метод Цицерона». Цицерон для кращого запам’ятовування використовував власний будинок, розміщуючи тези (пункти поширеного плану) своїх промов у різних кутках кімнат. Мабуть, відтоді й пішло прислів’я: «Вдома і стіни допомагають».

Існують і сучасні методи запам’ятовування, наприклад, «Школа ейдетики». От кілька корисних порад:

✵ Усе, що хочеш запам’ятати, - уявляй!

✵ Май на увазі: все, що ти побачив, відчув, почув, - уже запам’яталося.

✵ Не думай словами - думай образами (уявленнями).

✵ Легко пригадується тільки те, що уявив. Тому фантазуй!

✵ Не заучуй вірші строфами (куплетами), а тільки повністю.

✵ Не повторюй того, що вивчаєш, 4-5 разів поспіль, краще зроби це через 1-3 години.

✵ Похвали себе навіть за незначні успіхи.

✵ Перед тим як заснути, уявляй себе здоровим і щасливим.

✵ Прокидайся із задоволенням, уявляючи майбутні успіхи.

2. Робота над виразним читанням вірша Гете «Нічна пісня мандрівника».

1. Зверніть увагу на розділові знаки у вірші. Поясніть їх. Відповідно до розділових знаків розставте паузи.

2. Пам’ятайте, що Гете вдалося у восьми рядках описати масштабну картину сонної природи, яку під час читання потрібно вміти уявляти, тому паузи мають відтворити непорушну тишу ночі. Крапки, тире допоможуть у цьому.

3. Пам’ятайте, що для даного твору характерна спокійна атмосфера. Висловіть своє ставлення до змальованих картин природи.

4. Визначте початок і закінчення фраз, що мають змістову цілісність.

5. Позначте суголосні склади.

6. Помітьте слова, що мають найвище емоційне навантаження. Виділіть їх інтонацією.

7. Аргументуйте, що спокій природи, яка спить, співставлений з почуттями стомленого мандрівника.

8. Визначте у вірші строфу, що є кульмінацією думки автора і ліричного героя. Оберіть спосіб зосередити увагу слухача на цих рядках.

9. Виберіть інтонацію (розповідна, таємнича, схвильована, мрійлива, схвильована, радісна, дружня, впевнена тощо).

10. Складіть партитуру вірша.

11. Прочитайте вірш відповідно до виконаних завдань.

3. Мистецьке відлуння.

1. Прослухайте аудіозапис «Місячної сонати» Бетховена. Які образи виникли у вас під час прослуховування твору? Які почуття він викликав у вас? (Душевний спокій, почуття прекрасного).

2. Чим співзвучний музичний твір Бетховена з віршем Гете?

3. Прослухайте уривок першого концерту А. Вівальді з частини «Весна» (цикл «Чотири пори року»). Якими музичними засобами створено картину весни?

4. Чи можна, на вашу думку, використати ці твори як музичний супровід для декламування віршів Гете та Гейне?

4. Виразне читання віршів.

Пам’ятка «Секрети акторської впевненості»

1. Перед читанням напам’ять повтори подумки текст вірша.

2. Перед декламуванням стань зручно і правильно: виструнчися, розправ плечі, набери потрібну кількість повітря.

3. Назви автора і твір, який читатимеш.

4. Для впевненості на початку читання можна дивитися періодично на двох-трьох учнів, з якими товаришуєш, щоб не знітитися, а згодом, оволодівши ситуацією, слід роззосередити свою увагу по всьому класу.

5. Декламування вірша можна супроводжувати рухами, мімікою, проте жести і міміка мають бути стриманими, не відволікати слухача.

6. Не поспішай. Під час пауз повітря набирай рівними частинами.

7. Декламуючи, уявляй озвучені тобою картини і з відповідним настроєм і належним темпом передавай їх. Не бійся забути слова.

8. Не варто занадто голосно читати вірш, оскільки майстерність декламування художнього твору визначається насамперед темпом, інтонацією, дотриманням пауз, настроєм, а також мімікою, жестами тощо.

V. Підсумки.

Порівняння декламації різних учнів.

VI. Домашнє завдання.

1. Виконати завдання 4 (с. 129).

2. Прочитати першу частину оповідання «Лобо» Е. Сетон-Томпсона.







На нашому Youtube каналі публікуються відео скорочених творів класиків зарубіжної літератури. Переходьте на канал, підписуйтесь та слідкуйте за новими публікаціями. Кожен день ми додаємо щось новеньке.