Світова література 5 клас - книга для вчителя - Волощук Є.В. 2013

Е. Сетон-Томпсон. «Лобо». Характеристика центральних образів оповідання
Природа і людина
I семестр

Мета: характеризувати образ Лобо як головного героя оповідання;

знаходити у творі описи тварин, розкривати роль авторських спостережень у відтворенні світу природи, їхнє емоційне забарвлення, роль у тексті; визначити ставлення автора до тваринного світу, коментувати відповідні цитати;

розвивати творчу уяву, навички зв'язного мовлення, спілкування, аналізу і систематизації навчального матеріалу, уміння висловлювати свою думку та обґрунтовувати її; формувати полікультурну компетенцію;

виховувати повагу до літературної творчості; формувати всебічно розвинену особистість, прищеплювати інтерес до духовних надбань людства.

Обладнання: підручники, дидактичний матеріал.

Тип уроку: урок узагальнення матеріалу.

Было дружбой, стало службой.

Бог с тобою, брат мой волк!..

Не взвожу тебя в злодеи, -

Не твоя вина - мой грех...

М. Цветаева, «Волк»

Хід і структура уроку

I. Організаційний момент.

II. Оголошення теми, мети, епіграфа уроку.

III. Актуалізація опорних знань.

Сюжетна реконструкція: розташуйте ключові епізоди оповідання «Лобо» згідно з сюжетом, стисло перекажіть основні події.

ІV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.

1. Складання цитатної характеристики Лобо.

Зовнішність та риси вдачі

Цитати

Опис зовнішності

Справжній велетень, могутня шия, очі ясні й чисті, могутні ікла.

Фізична сила

Старий Лобо - справжній велетень - був надзвичайно дужим і хитрим звіром.

Лобо наздогнав [телицю], люто вп'явся в горло, і, вгрузаючи в землю лапами, різко спинився. Від могутнього ривка телиця повалилася, задерши ратиці догори.

Лідерство у зграї

Зграя Лобо була невеликою. Може, він сам не хотів збільшувати ватаги, а може, всіх відлякувала його аж надто лиха вдача.

Взірець для зграї

Терпець Лобо урвався, з горла вихопилося глухе виття, він стрімголов помчав на череду.

Владність

Могутнім володарем, чия свавільна влада простяглася на весь край, був тут старий сірий вовк.

Гострий нюх

Гострий нюх ватажка завжди визначав людський запах і давав їм можливість уникнути неминучої загибелі.

Незвичайний розум

Він ніколи не схибив: завжди непомильно розпізнавав приманку. Лобо... неухильно обминав небезпеку, розв'язуючи всі мої головоломки... Ватажка не так легко було обдурити...

Дивовижна обережність

Якийсь добрий звіриний янгол літав на дюйм над ним і охороняв від небезпеки, що чигала на нього.

Ставлення до людини

Ніколи не нападав на людину й всіляко уникав зустрічі з нею. Лобо боявся лише вогнепальної зброї.

Вовча вірність

Він-бо не хотів її кидати, але нічим не міг зарадити біді, порятувати.

Старий ватажок блукав мов неприкаяний, сподіваючись знайти Бланку.

Гордість

Старий ватажок не брав участі в розправі.

Він уже кликав [зграю] в скрутну мить, і ніхто не прибіг на допомогу. Більше він кликати не схотів.

Оцінка оповідача

Володар Лобо, старий проноза, старий пройда, невгамовний свавільник, герой незліченних спустошливих набігів, вірний Лобо.

2. Складання плану-характеристики Лобо.

1. Лобо - ватажок легендарної вовчої зграї.

2. Зовнішність вовка як вияв його фізичної сили.

3. Найхарактерніші риси вдачі Лобо:

а) гострий нюх;

б) незвичайний розум;

в) дивовижна обережність;

г) владність та гордість.

4. Щемляча вовча вірність Лобо як причина його полону.

5. Моральна перемога вовка над мисливцями.

6. Авторське ставлення до вовчого ватажка.

7. Моє ставлення до Лобо.

3. Усна характеристика Лобо.

4. Складання опорної схеми «Образ оповідача та його ставлення до природи».

5. Створення проблемної ситуації для дискусії «Чи має людина змінити своє ставлення до природи?»

Е. Сетон-Томпсон зауважував: «Я переконаний, що кожна з цих тварин є дорогоцінним спадком...». Розвиваючи цю думку, письменник питає: «Людина не змовчить, якщо її образять, а у кого знайде захист безсловесна тварина?»

Знаменитий письменник, великий друг тварин Д. Даррелл поглиблює цю тему: «Ми отримали в спадок невимовно прекрасний і розмаїтий сад, але біда в тому, що ми нікчемні садівники. Ми не подбали про те, аби засвоїти найпростіші правила садівництва. Зі зневагою ставлячись до нашого саду, ми готуємо собі в недалекому майбутньому світову катастрофу, на зразок атомної війни, причому робимо це зі щирим самовдоволенням малолітнього ідіота, який стриже ножицями картину великого художника. З року в рік повсюдно ми створюємо пилові пустелі і стимулюємо ерозію, зводячи ліси нанівець і піддаючи луки надто інтенсивному випасу, забруднюємо промисловими відходами повітря і воду. Ми настільки відірвалися від природи, що загордилися і бачимо себе богами. Такий світогляд ніколи не приносив добра. На відміну від нас, тварини не владні над своїм майбутнім. У них немає членів парламенту, котрих вони могли б засипати скаргами, вони не можуть оголосити страйк і вимагати кращих умов. їхнє майбутнє, саме їхнє існування - в наших руках».

V. Підсумки.

За схемою довести, що «Лобо» Е. Сетон-Томпсона є оповіданням.

VI. Домашнє завдання.

1. Переглянути кіноверсію оповідання «Лобо». Порівняти її з літературним першоджерелом.

2. Обміркувати, чому режисер назвав Лобо вовком, який змінив Америку.

3. Підготувати усний твір за власним досвідом «Тварина, яка залишила слід у моєму серці».