Світова література 5 клас - книга для вчителя - Волощук Є.В. 2013

Урок виразного читання. М. Цвєтаєва. «Книжки в обкладинках червоних»
Сила творчої уяви
II семестр

Мета: розвивати практичні навички з техніки мовлення, з логіки читання, розширити знання про засоби емоційно-образної виразності, визначити жанрові особливості виразного читання ліричного твору;

розвивати творчу уяву, навички зв'язного мовлення, спілкування, аналізу і систематизації навчального матеріалу, уміння висловлювати свою думку та обґрунтовувати її;

виховувати повагу до літературної творчості; формувати всебічно розвинену особистість, прищеплювати інтерес до духовних надбань людства.

Обладнання: підручники, дидактичний матеріал.

Тип уроку: урок виразного читання.

Люди перестають мислити, коли перестають читати. Ні про що не думає лише той, хто нічого не читає.

Д. Дідро

Хід і структура уроку

I. Організаційний момент.

II. Оголошення теми, мети, епіграфа уроку.

III. Актуалізація опорних знань.

Дидактична гра «Асоціативна хвиля».

У грі може брати участь весь клас або група. Задається тема, наприклад: «Яких правил з техніки мовлення і логіки читання ми повинні дотримуватися при виразному читанні?». Перший учасник гри називає одне з ключових слів чи словосполучень, що належать до теми, приміром, «логічна пауза», наступний учасник повинен спочатку повторити мовлене попереднім учнем, а потім назвати слово, пов’язане за змістом з уже сказаним: «непомітне дихання». Наступний повторює слова 1 і 2 учасників, додаючи своє. Новий учасник збільшує асоціативний ряд новим словом. Зрештою утворюється довгий ланцюжок, що відповідає визначеній темі.

Приклад.

Логічний (фразовий) наголос, пауза, темп, основний тон мовлення, мелодика (підвищення і зниження голосу), ритм, дихати непомітно, читати чітко, уміти читати голосніше-тихіше, вище-нижче, швидше-повільніше, уміти читати розділові знаки, використовувати логічні, фізіологічні паузи в тексті...

Той, хто помиляється або робить довгу паузу, вибуває з гри. Перемагає той, хто залишиться останнім і правильно проговорить весь утворений ланцюжок слів.

Методична допомога при організації гри: гра пройде організованіше, якщо попросити всіх учасників вийти до дошки і встати в шеренгу. Тоді той, хто помиляється чи робить довгу паузу, виходить із шеренги і сідає на своє місце, ланцюжок швидко рідіє. Крім того, можна попросити одного з учнів записувати ланцюжок, що утворився, і його завдання - першим встановити зроблену помилку; учитель може знаходитися поруч із цим учнем - це полегшить йому контроль за ситуацією. Щоб підсилити дидактичну функцію, перше слово може назвати вчитель: наприклад, складне, але важливе слово чи термін, повторюючи, п’ятикласники добре запам’ятають його; по-друге, учитель сам стає безпосереднім учасником гри.

IV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.

1. Робота в парах.

«Дзеркало»

Гравці розбиваються на пари, стають або сідають один навпроти одного. Перший у парі - «людина», другий - «дзеркало». «Людина» виконує вправи артикуляційної та дихальної гімнастики (див. с. 65), а «дзеркало» намагається якомога точніше повторити його рухи, «злитися» з ним. «Дзеркало» може відчути ритм подиху «людини» і синхронізувати з нею свій подих. Через кілька хвилин учитель пропонує «дзеркалу» і «людині» помінятися ролями. Наприкінці вправи можна попросити учнів розповісти про свої відчуття в різних ролях. Яка роль була легше - «дзеркала» чи «людини»? Чому?

«Дзеркало, що спізнюється»

Гру можна ускладнити. «Людина» починає рухатися, а «дзеркало» повторює її рухи, запізнюючись на один або два такти. Цей варіант вимагає від «дзеркала» набагато більшої уваги і зібраності.

2. Робота над виразним читанням вірша «Книжки в обкладинках червоних».

1. Складіть план вірша, виділивши окремі закінчені епізоди.

1. Прощальний привіт з дитинства.

2. Як добре з книжкою вдома.

3. Разом з героями книжок.

4. Мрія про повернення в дитинство.

2. Яку інтонацію слід обрати для першої частини вірша? (Автор починає вірш спокійно, неспішно, потім напруженість зростає, щоб перетворитися на справжній шал почуттів).

3. Зверніть увагу на звертання в першій частині. Виділіть його інтонаційно.

4. Пам’ятайте, що в другій частині лаконічно зображено сценку, яку при читанні варто уявляти, тому паузи, знаки оклику, крапки мають відтворити емоції радісного дитинства.

5. Зверніть увагу на дивовижний за своєю стислістю і насиченістю діалог дівчинки з матір’ю. Попрацюйте з інтонацією: з якою інтонацією і почуттям говорить мати? (Суворо, але спокійно); які інтонації у дочки? (Не стільки з проханням, скільки твердо наполегливі); чому діалог складається з таких коротких реплік? (Дівчинка і мама розуміють одне одного з півслова, йдеться про те, що 'їм обом добре відомо, ситуація повторюється неодноразово).

6. Розгляньте синтаксис речень третьої частини. (Це короткі односкладні речення, які лаконічно змальовують епізод літературного твору, після чого зображуються самі герої).

7. Яку роль відіграють численні крапки? Який настрій ліричної героїні вони передають?

8. Зверніть увагу на вставне речення. Як читати, у якому темпі, з якою інтонацією слово в дужках? (Тут передається почуття героїні, яке вона відчуває при читанні сторінок про небезпечні пригоди героїв Марка Твена).

9. Проаналізуйте розділові знаки частини, що розповідає про принца та жебрака. (Перше речення в епізоді має описовий характер, закінчується крапками, наступне речення, яке містить інформацію про несподіваний поворот подій, оформляється знаком оклику. Так розділові знаки в цьому реченні приходять на допомогу прислівнику «раптом», підсилюють його).

10. Як змінюється інтонація в останніх рядках? (Залишаючи улюблених героїв, лірична героїня вірша занурюється в свої почуття. Але потім - емоційний вибух, посилений вигуком).

11. Визначте слова, що мають найвище емоційне навантаження. Інтонаційно виділіть їх.

12. Визначте строфу, що є кульмінацією думки автора і ліричної героїні. Оберіть спосіб зосередити увагу слухача на цих рядках.

13. Виберіть інтонацію для кожної частини вірша. (Розповідна, таємнича, схвильована, мрійлива, радісна, дружня, впевнена тощо).

14. Прочитайте вірш відповідно до зроблених висновків.

3. Виконання інтенсивної вправи в удосконаленні навичок виразного читання: під ритмічний відлік; з прискоренням; з переходом на незнайомий текст; у темпі скоромовки; тексту, перекритого смужками; з відривом погляду від тексту.

4. Виразне читання напам’ять.

Кожен з учнів починає з того етапу, який вважає за потрібний. Якщо читання не виходить, слід повернутися на попередній етап. Ті, хто вдома вивчив напам’ять, зможуть поновити знання і відразу перейти до останнього пункту, а хто не підготувався, зможуть освоїти до 50-70 % завдання.

V. Підсумки.

Співставлення декламування різних учнів.

VI. Домашнє завдання.

1. Завдання підручника 5 (с. 224).

2. Підготуватися до контрольної роботи.

\





На нашому Youtube каналі публікуються відео скорочених творів класиків зарубіжної літератури. Переходьте на канал, підписуйтесь та слідкуйте за новими публікаціями. Кожен день ми додаємо щось новеньке.